Фізика і хімія в побуті. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 10 клас. Тороп
§ 29. Форми лікарських засобів та способи їх застосування
Величезне значення має хімія для охорони здоров’я людей. З давніх давен учені-хіміки вивчали перетворення речовин, що відбуваються в організмі людини. Завдяки цьому лікарі знають, які препарати слід застосовувати для лікування тієї чи іншої хвороби, для знеболювання, дезінфекції тощо. За допомогою хімії виготовляють замінники крові, штучні суглоби, серцеві клапани, зубні протези тощо.
Лікарські засоби — речовини або суміші речовин, що вживаються для профілактики, діагностики, лікування захворювань, усунення болю, отримані з крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, хімічного синтезу (фармацевтичні засоби, ліки або медикаменти) або із застосуванням біотехнологій.
Лікарська форма — це лікарська речовина в найзручнішому для пацієнтів вигляді.
Лікарські форми поділяються на:
- тверді;
- рідкі;
- м’які.

Мал. 168. Тверді лікарські форми
Тверді лікарські форми включають: порошки, таблетки, драже, капсули та гранули (мал. 168).
Пудра — це найдрібніші порошки, що застосовуються при гострих запальних процесах шкіри або під час догляду за шкірою немовлят (мал. 169).
Порошок від нежитю — ефективний засіб, за допомогою якого можна швидко побороти перші прояви нежитю (мал. 169).

Мал. 169. Приклади твердих форм ліків: пудра та порошок від нежитю
Таблетки — тверда лікарська форма, отримана пресуванням порошків і гранул, що містить одну або кілька лікарських речовин з додаванням або без допоміжних речовин (мал. 170).
Трав’яний збір — це лікарський засіб, який поєднує в собі різні лікарські рослини (мал. 170).

Мал. 170. Приклади твердих форм ліків: таблетки та трав’яний збір

Мал. 171. Приклади рідких форм ліків
Рідкі лікарські форми включають: настої, відвари, настоянки, рідкі екстракти, емульсії, мікстури, сиропи (мал. 171).
М’які лікарські форми — це мазі, пасти, супозиторії, пластирі (мал. 172).

Мал. 172. Приклади м’яких форм ліків
Лікарські засоби вивчає фармакологія.
Фармацевтика — частина фармакології, пов’язана безпосередньо з виробництвом ліків.
Шляхи введення ліків (способи прийому ліків) в організм можуть бути різними і визначаються залежно від мети їх призначення, типу лікарської форми, властивостей складових компонентів, а також стану, фізіологічних особливостей організму, характеру основного і наявності супутніх захворювань та інших показників. Часто незручний спосіб уведення ліків спричиняє відмову хворого від них, що зумовлює подальше розроблення нових типів лікарських форм, удосконалення засобів доставки лікарських субстанцій в організм людини.
Способи прийому ліків. Фармацевтичні препарати можна вводити кількома методами, включаючи таблетки, ін’єкції, креми, очні краплі, інгалятори та через крапельницю.
Зовнішній спосіб введення ліків: через дихальні шляхи, на шкіру та на слизові оболонки.
Нанесення ліків на шкіру широко використовується в дерматології для безпосереднього впливу на патологічний процес. Деякі речовини можуть частково проникати через шкіру, всмоктуватись у кров і виявляти загальну дію. Втирання у шкіру мазей сприяє глибшому проникненню лікарських речовин і всмоктуванню їх у кров. Із мазевих основ ланолін, спермацет і свинячий жир забезпечують глибше проникнення лікарських речовин у шкіру, ніж вазелін, оскільки вони ближчі за складом до ліпідів організму (мал. 173).

Мал. 173. Нанесення ліків на шкіру
Введення лікарських речовин у слизові оболонки — закапування очей, носа, зовнішнього слухового проходу найчастіше передбачає місцевий вплив на патологічний процес у відповідних органах (кон’юнктивіт, отит, риніт) (мал. 174).

Мал. 174. Уведення ліків у слизові оболонки
Інгаляції є найбільш фізіологічним із природних шляхів введення лікарських речовин. У вигляді аерозолів речовини призначають переважно для одержання місцевого ефекту (при бронхіальній астмі, запальних процесах дихальних шляхів), хоча більшість речовин (адреналін, ментол, більшість антибіотиків), введених таким шляхом, всмоктуються і виявляють також загальну дію (мал. 175).

Мал. 175. Уведення ліків у слизові оболонки засобом для інгаляції
Пероральний (через ротову порожнину) шлях введення передбачає проковтування лікарського засобу з подальшим проходженням його травним каналом. Цей шлях найпростіший і найзручніший для хворого, не вимагає умов стерильності. Однак лише незначна частина лікарських засобів починає всмоктуватися вже у шлунку. Для більшості лікарських засобів найсприятливішим для всмоктування є середовище тонкої кишки, тому при пероральному введенні фармакологічний ефект настає лише через 35-45 хвилин (мал. 176).

Мал. 176. Уведення ліків через ротову порожнину
Часто лікарські засоби вводять під шкіру і внутрішньом’язово. Ці способи використовують у разі неможливості введення речовин через рот або в вену, а також для подовження фармакотерапевтичного ефекту. Повільне всмоктування лікарської речовини (особливо олійних розчинів) дозволяє створити в підшкірній клітковині або м’язах депо, з якого вона поступово потрапляє в кров і перебуває там у потрібній концентрації. Під шкіру і в м’яз не слід вводити речовини, які мають значну місцеву подразнювальну дію, оскільки це може спричинити запальні реакції, утворення інфільтратів і навіть некроз (мал. 177).
Введення у вену зберігає час, потрібний для всмоктування медикаментів при інших шляхах введення, дає можливість швидко створити в організмі максимальну їх концентрацію і одержати чіткий лікувальний ефект, що дуже важливо у випадках надання невідкладної допомоги. У вену вводять тільки водні стерильні розчини лікарських засобів (мал. 177).

Мал. 177. Ін’єкції внітрішньом’язово та введення ліків у вену
Де було б людство, якби не медицина та фармацевтика? Ліки допомагають нам, рятують життя та полегшують існування.
Конспект учня (запиши в зошит)
ТЕМА. ФОРМИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА СПОСОБИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Лікарські засоби — речовини або суміші речовин, що вживаються для профілактики, діагностики, лікування захворювань, усунення болю, отримані з крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, хімічного синтезу (фармацевтичні засоби, ліки або медикаменти) або із застосуванням біотехнологій.
Лікарські засоби вивчає фармакологія.
Фармацевтика — частина фармакології, пов’язана безпосередньо з виробництвом ліків.
Лікарська форма — це лікарська речовина в найзручнішому для пацієнтів вигляді.
Лікарські форми поділяються на тверді, рідкі та м’які.
Фармацевтичні препарати можна вводити кількома методами, включаючи таблетки, ін’єкції, креми, очні краплі, інгалятори та через крапельницю.
Подумай та дай відповідь
- 1. Що таке лікарські засоби? Для чого їх використовують?
- 2. Яка галузь науки вивчає лікарські засоби? Яка займається їх виробництвом?
- 3. Які форми лікарських засобів існують? Наведіть приклади кожної форми ліків.
- 4. Якими методами можна уводити фармацевтичні препарати до організму людини?
- 5. Від чого залежить вибір методу введення лікарського засобу до організму хворого?
- 6. Які з названих методів прийому ліків ви випробували на собі?
- 7. Чи можна самостійно призначати собі ліки?
Цікаві факти про вітаміни та ліки
Передозування вітамінами існує. Гіпервітаміноз — гострий стан, який викликаний передозуванням і протікає у вигляді інтоксикації після їх частого надходження в організм. Якщо певних вітамінів та мікроелементів в організмі забагато й вони не встигають виводитися, виникає гіпервітаміноз. Практично неможливо отримати надлишок корисних елементів з їжі, тому найчастіше це саме зловживання БАДами та мультикомплексами. Не займайтеся самолікуванням і не приймайте їх без аналізів і консультації лікаря.
Контрольна ревізія ліків. Раз на півроку не забувайте проводити контрольну ревізію препаратів в домашній аптечці. Варто регулярно передивлятись і поповняти домашні запаси, щоб утилізувати прострочені ліки та позбуватись від препаратів, що змінили колір чи консистенцію. Не варто експериментувати.
Не займайтеся самолікуванням та стежте за своїм здоров’ям!