Фізика і хімія в побуті. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 10 клас. Тороп
§ 17. Вплив хімічних речовин на навколишнє середовище
У нашому середовищі присутні численні хімічні речовини, їх можна знайти в повітрі, яким ми дихаємо, у воді, яку ми використовуємо для пиття та купання, у нашій їжі та споживчих товарах. Хімічні речовини та відходи є невід’ємною частиною майже всіх галузей життєдіяльності людини, і раціональне поводження з ними має важливе значення для захисту здоров’я людини та навколишнього середовища.
Людина створила собі середовище для проживання, заповнене великою кількістю хімічних сполук.
Хімічна сполука — речовина, молекули якої складаються з атомів двох або більше різних хімічних елементів.
їх вплив на людину і довкілля найчастіше невідомий і проявляється часто, коли вже завдано відчутної шкоди. Використання продуктів, які містять токсичні та шкідливі хімічні сполуки, пов’язане з неабиякими ризиками. Проблема негативного впливу на довкілля промислових і побутових відходів, які містять ці сполуки, залишається одною з найактуальніших.
Сполуки, які викликають отруєння організму, називають токсичними.
До токсичних речовин належать: чадний газ, селітра, розчини лугів, розчини кислот, деякі спирти і альдегіди кислот, феноли.
Сполуки, що негативно впливають на організм, називають шкідливими.
У наш час використовується до 500 тисяч хімічних сполук. Із них 40 тисяч мають шкідливі для людини властивості, а 12 тисяч є токсичними.
Джерелами небезпечних хімічних речовин можуть бути звичні для нас речовини та засоби, які ми використовуємо майже щодня (мал. 97).
Мал. 97. Джерела хімічних небезпек
Мал. 98. Забруднення пестицидами
Для отримання високого врожаю та захисту рослин від шкідників у сільському господарстві все частіше використовують пестициди (мал. 98).
Пестициди — це сполуки, які використовують в сільському господарстві і садівництві для знищення шкідливих комах, збудників хвороб рослин, гризунів, бур’янів.
Головна небезпека від негативного впливу пестицидів полягає в тому, що вони потрапляють у біологічний кругообіг: накопичуються у ґрунті та переносяться живими організмами, знижують інтенсивність самоочищення ґрунту, накопичуються у річках, морях та ґрунтових водах, перешкоджають природному відновленню родючості ґрунту, викликають втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції тощо (схема 3).
Схема 3. Шляхи проникнення пестицидів в організм людини
У сучасних умовах сільське господарство широко використовує мінеральні добрива.
Мінеральні (штучні) добрива — це вироби однієї з галузей хімічної промисловості, що містять поживні елементи, потрібні для сільського господарства. Застосування штучних добрив сприяє збільшенню врожайності сільськогосподарських культур, покращенню якості продукції та спричиняє підвищення стійкості рослин у несприятливих кліматичних умовах. Найчастіше у ґрунті немає відповідної кількості азоту, фосфору й калію. Тому азотні, фосфорні та калійні мінеральні добрива широко застосовуються у сільському господарстві. Але їх широке використання також призводить до забруднення довкілля мінеральними добривами.
Мал. 99. Як виглядають нітрати
Особливо небезпечне в цьому відношенні передозування азотних добрив (нітратів), що призводить до їхнього накопичення у сільськогосподарській продукції (фруктах, овочах, ягодах).
Нітрати — безбарвні кристалічні речовини, солі і ефіри азотної кислоти HNO3 (мал. 99).
Пам’ятка
Як розпізнати нітрати в продуктах?
Найбільші плоди і овочі найчастіше містять нітрати. Запах повинен бути і не слабким і не яскраво вираженим.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!!
- Ніколи не купуйте овочі не першої свіжості, у них вміст нітратів буде більшим, а також не зберігайте їх довгий час.
- Якщо м’якоть огірка яскраво-зеленого кольору, він явно піддавався дії нітратів (мал. 100).
- Морква повинна бути помаранчевою, без зелених і жовтих вкраплень, а не червоною.
- Картопля повинна мати білу м’якоть, а не яскраво-жовту.
Мал. 100. Зовнішній вигляд овочів без нітратів
Негативний вплив потрапляння нітратів до організму людини: нерівний пульс, холодні кінцівки, біль у грудях, перебої в роботі серця, блювання, синювато-сіре забарвлення губ, порушення координації рухів, через кілька днів — кишкова кровотеча, потерпілий може впасти в коматозний стан.
Побутові предмети та засоби побутової хімії також можуть бути джерелами небезпеки. Предмети особистої гігієни містять широкий спектр летких речовин і твердих часток, які можуть призвести до отруєнь, подразнення шкіри, очей тощо.
Небезпечні для здоров’я сполуки можуть міститися в косметиці. Вони призводять до висушування шкіри, до висипів на шкірі, алергії, запалення очей, розладів репродуктивної та серцево-судинної систем тощо.
Хімічні речовини також призводять до забруднення атмосфери. Атмосфера — це повітряна оболонка Землі. Основними компонентами повітря є азот і кисень. Азот регулює вміст кисню в атмосфері, а наявність кисню забезпечує процес дихання, горіння та гниття.
До основних шляхів забруднення атмосфери належать: транспорт, теплоелектростанції, хімічні підприємства, спалювання і переробка промислових відходів тощо (мал. 101).
Мал. 101. Наслідки забруднення атмосфери
Мал. 102. Утворення та наслідки кислотних дощів
Кислотні дощі. Щорічно при спалюванні палива в атмосферу надходить до 15 млн. т шкідливих речовин, які, сполучаючись з водою, утворюють слабкий розчин сірчаної кислоти і разом з дощем випадають на землю (мал. 102).
Кислотні дощі негативно впливають на здоров’я людей, врожай, споруди тощо.
Озонові діри. Дія холодильних установок та аерозольних упаковок забезпечує викиди в атмосферу хлористих і фтористих сполук — фреонів. Фреони руйнують озоновий шар. За один рік планета втрачає 0,3% озону.
Парниковий ефект. Шар вуглекислого газу затримує повернення у верхні шари атмосфери теплового забруднення. Внаслідок цього у нижніх шарах атмосфери підвищуватиметься температура, що, у свою чергу, призведе до танення льодовиків.
Гідросфера — водяна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні маси, різні снігові покриви і льодовики. Океани, моря, озера, річки, підземні води та льодовики вкривають майже 70% земної поверхні і також страждають від забруднення хімічними речовинами.
Основними джерелами забруднення гідросфери є: забруднення радіоактивними відходами, викиди стічних вод підприємств, транспорту, змивання міндобрив, отрутохімікатів з сільськогосподарських угідь, стоки з тваринницьких ферм тощо (мал. 103).
Мал. 103. Забруднення гідросфери
Конспект учня (запиши в зошит)
ТЕМА. ВПЛИВ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Хімічна сполука — речовина, молекули якої складаються з атомів двох або більше різних хімічних елементів.
Сполуки, які викликають отруєння організму, називають токсичними.
Сполуки, що негативно впливають на організм, називають шкідливими.
Негативний вплив хімічних сполук:
— погіршують родючість ґрунтів;
— утворюють кислотні дощі;
— викликають втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції;
— розвивають тяжкі захворювання;
— забруднюють довкілля.
Подумай та дай відповідь
- 1. Які хімічні речовини вам відомі?
- 2. Де ви з ними зустрічаєтесь, як використовуєте? Наведіть приклади.
- 3. Дайте визначення, що таке хімічна сполука?
- 4. Які сполуки називаємо токсичними? Наведіть приклади.
- 5. Які сполуки називаємо шкідливими?
- 6. За малюнком поясніть джерела хімічних небезпек.
- 7. Що таке пестициди? Як вони потрапляють до організму людини?
- 8. Де використовують нітрати? Чим вони небезпечні?
- 9. Розкажіть, як забруднюється атмосфера.
- 10. Розкажіть, як забруднюється гідросфера.
- 11. Які небезпеки від хімічних речовин можуть зустрітися у побуті? Наведіть приклади.
Чудеса науки
Для розкладання скляної пляшки може знадобитися до 1 мільйона років. Скло руйнується дуже-дуже довго. Скляній пляшці може знадобитися більше мільйона років для розкладання в навколишньому середовищі, можливо навіть більше, якщо вона знаходиться на звалищі. Це означає, що скло, виготовлене та використане 5000 років тому, все ще може бути присутнім у навколишньому середовищі. Його краще переробити та використовувати знову і знову, перш ніж викидати.
