Природознавство. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 8 клас. Косенко
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 50. Парнокопитні: коза, вівця. Загальні ознаки
На попередньому уроці ви дізналися про свиней і корів. Пригадайте, яких тварин називають парнокопитними. Що таке копито? Навіщо люди тримають свиней (корів)? Чим харчуються свійські свині (корови)? Скільки дитинчат народжує свиня (корова)? Чому корови є жуйними тваринами? Скільки літрів молока за добу дає одна корова? Чому корів називають годувальницями?
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про інших парнокопитних тварин — свійську козу та вівцю.
Кози — дуже популярні домашні парнокопитні тварини. Їх розводять для отримання молока, м’яса, вовни та шкіри. Козяче молоко є дуже поживним і корисним для людей. Кози набагато менші за розмірами від корів. Їхнє тіло вкрите шерстю. Колір шерсті залежить від породи тварини. Він може бути білим, темно-бурим, чорним та іншим. Хвіст у цих тварин короткий. У більшості кіз є борода та роги. Роги сплющені з боків і загнуті назад. Також є породи кіз без рогів. Таких кіз називають шутими. Кози мають хороший зір, нюх та слух.
Кози — травоїдні тварини. Вони харчуються травою, листям і молодими пагонами дерев і кущів. Як і корови, кози — жуйні тварини. Спочатку вони наїдаються. Потім пережовують спожиту їжу. Взимку їх годують сіном.
Кози — невибагливі тварини. Часто задовольняються невеликими пасовищами. Вони прекрасно стрибають, залізають на похилі стовбури дерев. Можуть пастися в місцях, недоступних для іншої худоби. Кози не бояться сильних морозів і спеки. Вони не люблять сирого клімату. Умови України добре підходять для домашніх кіз.
Домашні кози
Шута (безрога) коза
Самка один раз на рік народжує 1-3 козенят. Вони з’являються на світ зрячими, з шерстю на тілі. Через кілька годин козенята встають на ноги й тягнуться до вимені кози. Вона годує своїх малят молоком. Як правило, козенят утримують неподалік матері. Через 2-3 тижні після народження козенят починають підгодовувати м’яким сіном. З часом привчають до свіжої трави.
За гарної погоди козенят випускають на прогулянку. Поступово збільшують час перебування на свіжому повітрі. Ці тварини дуже жваві, рухливі, пролізають навіть у маленькі шпарини в паркані чи загороді. Тому місце вигулу огороджують сіткою або прив’язують козенят неподалік кози.
Домашніми парнокопитними жуйними тваринами є вівці. Їх тримають заради смачного м’яса, шкіри та вовни. Вовна — це овеча шерсть. Саме вона є дуже цінним матеріалом! Шерсть у овець росте постійно і вимагає періодичного зістригання. Зазвичай їх стрижуть двічі на рік: весною та наприкінці літа. За одну стрижку з дорослої вівці знімають до 10 кілограмів вовни. З овечої вовни виготовляють килими, ковдри, рушники, одяг, валянки, нитки тощо. Багато дитячого одягу роблять саме з овечої шерсті. Адже вона не викликає алергії. З овечого молока виготовляють смачний домашній сир та інші продукти.
Овець легко впізнати по довгій і кучерявій шерсті. Колір шерсті може бути різним — білим, бурим, чорним та іншим. Нерідко буває плямисте забарвлення.
Барани (самці) мають закручені роги. В овечок роги маленькі або їх взагалі немає. Морда в цих тварин витягнута, покрита короткою шерстю. Не покриті лише губи й ніздрі. Губи тонкі й дуже рухливі. Вуха можуть бути різних розмірів — від довгих висячих до невеликих. Всі вівці мають гарний слух. Ноги сильні, добре пристосовані для дальніх переходів. Хвости довгі. Бувають породи і з короткими хвостами.
Коза годує козеня
Вівці
Баран
Стрижка овець
Вівця з ягням
Вівці — невибагливі тварини. Вони можуть пастися будь-де — від гірських до степових і пустельних районів. Це стадні тварини й пасуться гуртом на невеликій відстані одне від одного. Гурт овець називають отарою. Вівці дуже погано переносять самотність і починають панікувати.
Улітку ці тварини харчуються травою. Узимку їх годують сіном і комбінованими кормами. Утримують овець в окремому приміщенні. Воно називається кошара, або вівчарня.
Вівці народжують один раз на рік. Це відбувається в кінці зими — на початку весни. Самка народжує 1-2 ягнят, рідше трьох. Через кілька годин після народження ягнята самостійно рухаються й тягнуться до вимені вівці. Самка годує їх молоком. Період вигодовування молоком триває близько 3 місяців. З двомісячного віку ягнята починають привчатися їсти траву.
Отже, свійські кози та вівці — це мала рогата худоба. Ці тварини невибагливі. Їх утримують заради молока, м’яса, шерсті та шкіри.
Запам’ятайте!
Парнокопитні — тварини, у яких на кожній нозі є парна кількість пальців (два або чотири).
Шута тварина — безрога тварина.
Вовна — овеча шерсть.
Отара — великий гурт овець і кіз.
Кошара — приміщення для утримання овець; вівчарня.
Цап — самець кози.
Баран — самець вівці.
Ягня — дитинча вівці.
Запитання
- 1. Які тварини називаються парнокопитними?
- 2. Який зовнішній вигляд у свійської кози (вівці)?
- 3. *Навіщо люди розводять кіз (овець)?
- 4. Чим харчуються свійські кози (вівці)?
- 5. Скільки дитинчат народжує коза (вівця)?
- 6. Чим годує коза (вівця) своїх дитинчат?
- 7. Чому кози (вівці) є жуйними тваринами?
- 8. Що виготовляють із овечої шерсті?
- 9. Як добувають овечу шерсть?
- 10. Яких тварин називають шутими?
- 11. Як називають самця кози (вівці)?
- 12. Як називається приміщення для утримання овець?
Завдання
- 1. Накресліть у зошиті таблицю «Як називаються тварини» та заповніть її.
Назва |
Самець |
Самка |
Дитинча |
Корова |
|||
Свиня |
|||
Коза |
|||
Вівця |
Довідка: кнур, баран, порося, бик, козеня, цап, ягня, теля.
Цікаво знати...
У давні часи люди організовували подорожі в далекі країни або відпливали в морські експедиції. Продукти, які вони брали із собою, могли закінчитися або стати непридатними. Тому люди брали з собою кіз. Так у мандрівників завжди було молоко та м’ясо. Це був недоторканий запас. Він не вимагав багато їжі й не потребував спеціального зберігання.
В одній із африканських країн, Марокко, є «літаючі» кози. Звичайно, ці кози не вміють літати. Вони просто пасуться на деревах. Це домашні тварини. Проте вони змушені шукати соковиту зелень високо на гілках. Адже земля у цій країні суха й на ній дуже мало рослинності.
«Літаючі» кози
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України