§ 5. Черви-паразити: аскарида людська, гострик, печінковий сисун. Спосіб існування червів-паразитів. Профілактика зараження

На попередньому уроці ви дізналися про дощового черв’яка, його зовнішній вигляд та спосіб життя. Пригадайте, де живуть дощові черв’яки. Коли вони виповзають на поверхню землі? Які розміри мають дощові черв’яки? Чим харчується дощовий черв’як? Як дихає дощовий черв’як? Чим корисні дощові черв’яки?

Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про червів-паразитів: аскариду людську, печінкового сисуна, гострика. Прочитаєте про їхній спосіб існування та профілактику зараження.

Серед безхребетних тварин є чимало видів, які ведуть паразитичний спосіб життя. Паразити — це організми, які живуть за рахунок інших організмів. Черви-паразити оселяються в організмах інших тварин та людей і використовують їх як джерело живлення. Розповсюдженими червами-паразитами є аскарида людська, гострик і печінковий сисун.

Оселитися в організмі людини може аскарида людська. Яйця аскариди потрапляють до кишечника людини з немитими овочами, фруктами, сирою водою та брудними руками. Уже в людському організмі аскарида розвивається і розмножується.

Аскарида людська

Дорослі аскариди мають витягнуте, загострене на кінцях тіло жовто-рожевого кольору. Самки в довжину виростають до 20-40 сантиметрів. Самці мають 5-25 сантиметрів довжини. Аскариди дуже плодючі. Тільки за добу доросла самка виділяє понад 200 тисяч яєць. А живе в людському організмі аскарида близько року.

Аскариди спричиняють дрібні крововиливи, пошкоджують стінки кишки, поглинають поживні речовини, виснажують організм. Присутність аскарид в людському організмі проявляється болями в животі, підвищеною втомлюваністю, слабкістю, головними болями.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Щоб запобігти зараженню аскаридами, потрібно їсти добре вимиті овочі та фрукти, не пити сиру воду.

Також варто завжди мити руки перед уживанням їжі.

Небезпечним паразитом людини є гострик. Це черв білого кольору розміром від 2 міліметрів до 1 сантиметра. Гострики живуть у кишках людини і живляться вмістом кишечника. Самка гострика відкладає до 17 тисяч яєць і гине. Відкладені яйця повністю дозрівають протягом 5 годин. Тривалість життя гострика близько 1 місяця.

Яйця гострика потрапляють до організму людини через брудні руки. Паразити тривалий час зберігаються під нігтями. Таким чином можуть розноситися по різних предметах і приміщеннях. Улітку мухи розповсюджують яйця гостриків.

Ці паразити знижують імунітет, викликають нудоту, блювоту та алергію.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Щоб запобігти зараженню організму гостриками, потрібно дотримуватися правил особистої гігієни (мити руки, підрізати нігті), добре прати і прасувати білизну.

Гострики

Іншим поширеним паразитом є печінковий сисун. Ним заражаються переважно травоїдні тварини (корови, коні, кози, вівці). У людини рідко зустрічається цей паразит. Життєвий цикл печінкового сисуна складний. У мілких водоймах личинка печінкового сисуна для свого розвитку повинна проникнути у проміжного хазяїна — малого ставковика. У ньому личинки розвиваються до хвостатої стадії. Потім знову повертаються у воду, пливуть ближче до берега водойми і прикріплюються до травинок. Коли цю траву з’їсть тварина, личинка печінкового сисуна потрапляє в її організм.

Розвиток печінкового сисуна: 1 — дорослий паразит в організмі корови; 2 — яйця сисуна у зовнішньому середовищі (воді); 3 — вільна личинка; 4 — личинкові стадії в організмі молюска (малого ставковика); 5 — личинкова стадія у воді; 6 — личинки, що прикріпилися до травинки

Печінковий сисун

Сисун за декілька днів знаходить печінку й починає живитися кров’ю. Він рухається печінкою протягом 5-6 тижнів, поки не знайде жовчну протоку. Там починає відкладення яєць. Один черв відкладає до 25 тисяч яєць за день.

Людина теж може заразитися печінковим сисуном. Наприклад, якщо вживатиме в їжу немиті овочі, вирощені біля водойми. Або якщо має погану звичку жувати травинку, зірвану на березі річки чи ставка. Печінковий сисун спричиняє розвиток різних хвороб печінки. Присутність сисуна в організмі проявляється болями в суглобах, лихоманкою, висипаннями на шкірі, болями в животі, особливо після прийому їжі, закрепами.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Запобігти зараженню печінковим сисуном можна.

Для цього потрібно не пити сиру воду з відкритих водойм, особливо в місцях випасу худоби, не вживати в їжу в сирому вигляді дикорослі рослини.

Отже, паразити потрапляють в організм людини через немиті овочі й фрукти, воду з відкритих водойм та брудні руки. Паразити шкодять людині, викликаючи різні хвороби та погіршуючи самопочуття. Профілактикою зараження є дотримання правил особистої гігієни, миття рук перед вживанням їжі та миття овочів і фруктів.

Запам’ятайте!

Паразити — організми, які живуть за рахунок інших організмів.

Профілактика — заходи, спрямовані на попередження захворювань.

Запитання

1. Хто такі паразити?
2. Назвіть відомих вам червів-паразитів.
3. Користуючись текстом підручника, розкажіть про аскариду людську.
4. Що потрібно робити, щоб запобігти зараженню аскаридами?
5. Знайдіть у тексті та розкажіть про гостриків.
6. Що потрібно робити, щоб запобігти зараженню гостриками?
7. Які тварини найчастіше заражаються печінковим сисуном?
8. Як людина може заразитися печінковим сисуном?
9. Розкажіть загальні правила профілактики зараження червами-паразитами.
10. Що потрібно робити, щоб запобігти зараженню печінковим сисуном?

Завдання

1. Розділіть слова і прочитайте речення. Запишіть його у зошит.

Людиякінемиютьрукипередїжеювживаютьбрудніовочійфруктиможутьзаразитисяпаразитами.

Цікаво знати...

Багато паразитів можуть жити в тілі людини. Одним із таких може бути бичачий ціп’як. Це не просто маленький черв’ячок. Він гігант довжиною у 6-10 метрів.

Заразитися бичачим ціп’яком не складно. Особливо в місцях масового розведення тварин. Достатньо лише з’їсти заражене сире, погано просмажене або в’ялене м’ясо з личинками цього паразита.

Його тіло складається з головки і безлічі маленьких члеників квадратної форми. Їх кількість може досягати 1000-2000 штук. Членики задньої частини тіла мають самостійну статеву систему і пристосовані до розмноження. На головці розташовані 4 присоски без гачків.

Якщо не намагатися знищити цього паразита, то він може прожити в кишечнику людини до 20 років! За рік такий черв’ячок відкладає близько 600 мільйонів яєць. Уявіть, скільки він зможе відкласти за все життя!