§ 17. Річкові риби: окунь, щука. Зовнішній вигляд та спосіб життя

На попередньому уроці ви дізналися про різноманітність рибного світу. Пригадайте, у яких водоймах мешкає прісноводна риба. Назвіть прісноводні види риб. Яка прісноводна риба мешкає у ваших водоймах? Яка риба живе в солоній воді? Чим харчуються риби? Яких розмірів буває риба?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про таких річкових риб як окунь, щука, їхній зовнішній вигляд та спосіб життя.

Річковий окунь — це прісноводна риба. Мешкає в річках та озерах. Живе здебільшого поодинці. Його середні розміри становлять 15-20 сантиметрів. Окунь — хижак, харчується рибою. Свою жертву очікує із засідки. Забарвлення його тіла зверху — темно-зелене, з боків світліше, з поперечними темними смугами. Зелене забарвлення окуня зливається з кольором водяних рослин, а поперечні смуги — зі смугами тіней від них.

Помітивши здобич, окунь робить різкий ривок і хапає її за допомогою гострих зубів. Свою здобич окунь не пережовує. Він ковтає їжу цілком. Під час полювання окунь переховується у водоростях від більших хижаків, наприклад щуки.

Навесні вода добре прогрівається. Саме тоді самки окуня відкладають ікру. Приблизно через два тижні з ікри утворюються личинки. З часом личинки перетворюються на мальків — маленьку рибку.

Річковий окунь

Життєвий цикл річкового окуня

Щука

Щука на полюванні

Мальки окуня живляться дрібними водяними тваринами. З мальків виростає доросла риба.

Більшим за окуня прісноводним хижаком є щука. Вона живиться рибою, жабами й навіть водяними щурами. Тіло щуки видовжене, мускулисте, вкрите дрібною лускою. У неї велика й довга голова. Паща вкрита гострими зубами. Очі у щуки розташовані у верхній частині голови. Це дає їй змогу оглядати великий простір, не повертаючи голови.

Щука полює із засідки. Зеленкувате з темними плямами забарвлення тіла ховає її серед водяних рослин. При появі жертви вона здійснює різкий рух до неї і за допомогою зубів утримує здобич. Їжу вона не пережовує, а проковтує цілком. Після цього щука знову повертається у стару засідку.

З похолоданням риби відходять від берегів на глибини. Щука рухається за ними.

Чому з похолоданням щука рухається за рибами на глибину?

Ікру щука відкладає ранньої весни. Ікринки щуки спочатку приклеюються до водяних рослин, а потім падають на дно. З ікринок вилуплюються личинки. Через певний час личинки перетворюються на мальків. Мальки дуже швидко ростуть, стаючи дорослими щуками.

У річках та озерах у щуки немає природних ворогів. Тому вона живе довго й досягає великих розмірів — від 50 сантиметрів до 1 метра й більше.

М’ясо окуня і щуки їстівне. З нього готують різноманітні смачні страви.

Отже, річковий окунь і щука — прісноводні риби-хижаки. Полюють переважно із засідок. Живуть в озерах і річках.

Запам’ятайте!

Річковий окунь — прісноводна риба-хижак.

Щука — прісноводна риба-хижак.

Запитання

1. Де живе річковий окунь?
2. Чим харчується річковий окунь?
3. Що допомагає окуню підстерігати свою здобич?
4. Чому окунь може добре втримувати впійману здобич?
5. Кого боїться окунь?
6. Як розмножується окунь?
7. Де живе щука?
8. Чим живиться щука?
9. *Що спільного в річкового окуня і щуки?
10. *Чим відрізняється щука від річкового окуня?

Завдання

1. Накресліть таблицю у зошиті. Заповніть її.

Назва риби	Спільні ознаки	Відмінні ознаки
Річковий окунь
Щука

Для довідок: розмір, чим харчується, спосіб полювання, колір тіла, чим укрите тіло, місце проживання, спосіб розмноження.

Цікаво знати...

Про найбільших спійманих щук ходить багато легенд. За однією з версій, найбільша щука попалася на вудку в1497 році. Її змогли витягти лише за допомогою невода.

У цієї рибини був досить поважний вік — 270 років. Визначити вік щуки допомогло одягнене на неї кільце. Надягли його за указом імператора Римської імперії Фрідріха Другого ще в 1230 році. Після цього рибу відпустили в рідну стихію. Там їй вдалося прожити ще більше двох з половиною століть. Довжина щуки-довгожителя становила 5,7 метрів, вага дорівнювала 140 кілограмів. За легендою, риба була повністю білою, оскільки від старості в лусці не залишилося пігменту.

Крім легенд, є і встановлені факти про щук-монстрів. Наприклад, у Росії в 1930 році була впіймана риба довжиною 190 сантиметрів і вагою 35 кілограмів. У 1957 році на території Північної Америки була впіймана щука вагою 32 кілограми.