Трудове навчання (технічні види праці). 8 клас. Терещук

§ 8. Обпилювання заготовок із сортового прокату та листового металу

Пригадайте

• Що називають припуском? Для чого його роблять?
• За допомогою яких інструментів контролюють розміри деталей?
• Чому технологічні операції рубання й різання не можуть вважатися остаточними операціями обробки деталей?

Що таке обпилювання

Після того як деталь вирізали слюсарною ножівкою чи зубилом, її крайки обпилюють - надають тієї форми, яка відповідає графічному зображенню у кресленику, підганяють частини виробу одна до одної, обробляють площини, виступи й канавки, отвори тощо.

Обпилювання - це знімання з поверхні оброблюваної деталі шару металу різальним інструментом - напилком.

Напилок - це стальний брусок певного профілю й довжини, на поверхні якого є насічки, що утворюють западини і зубці, які у перерізі мають форму клина (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Будова напилка загального призначення: 1 - носок; 2 - робоча грань; 3 - п’ятка; 4 - хвостовик; 5 - ребро

Напилки виготовляють зі сталі У10А або У13А (допускається легована хромиста сталь ШХ15 або 13Х), після нанесення насічок напилок піддають термічній обробці.

Напилки відрізняються від зубила формою і принципом дії. Так, якщо різальна крайка зубила у формі клина розрізає метал, то зубці напилка або насічка, що також мають форму клина, зрізують тонкий шар металу рівномірно по всій площині взаємодії напилка і деталі.

Які є види напилків і для чого їх використовують

Напилки розрізняють за призначенням, формою, кількістю нанесених зубців (насічок) і за формою насічок. За призначенням напилки ділять на такі групи: загального призначення, спеціального призначення, надфілі, рашпілі, машинні напилки.

Рис. 8.2. Форми поперечного перерізу напилків: а, б - плоскі; в - квадратна; г - тригранна; д - кругла; е - напівкругла; є - ромбічна; ж - ножівкова

Напилки за формою поділяють на плоскі, квадратні, тригранні, круглі, напівкруглі, ромбічні, ножівкові (рис. 8.2).

Залежно від кількості насічок (зубців) напилки поділяють на 6 класів:

• 1-й клас - драпові напилки з великою насічкою (5-13 насічок на 1 см довжини); їх використовують для чорнового обпилювання (точність обпилювання ними не перевищує 0,1 мм);

Рис. 8.3. Поверхня оксамитового, личкувального, драпового напилків

Рис. 8.4. Надфілі

• 2-й клас - личкувальні напилки із середньою насічкою (13-25 насічок на 1 см довжини); використовують для чистового обпилювання (точність обпилювання 0,03-0,05 мм);
• 3-6-й класи - оксамитові напилки з дрібного насічкою (25-80 насічок на 1 см довжини); використовують для дуже точної обробки і високої чистоти поверхні деталі (точність обпилювання 0,01-0,05 мм).

Надфіль - невеликий напилок із дрібного насічкою, який виготовляється з високовуглецевої інструментальної сталі і застосовується для зачищення та обробки поверхонь дрібних точних деталей (рис. 8.4). Спеціальні надфілі можуть мати покриття з алмазного каменю, їх використовують для обробки сталевих загартованих деталей, різальних частин з інструментальної сталі.

За формою насічок розрізняють напилки з одинарною, подвійною (перехресною), точковою і дуговою насічками (рис. 8.5).

У напилках з подвійною насічкою спочатку під кутом 25° насікають нижню глибоку насічку (основну), а поверх неї під кутом 45° – верхню неглибоку (допоміжну), що розрубує основну насічку на велику кількість окремих зубців. Перехресна насічка більше подрібнює стружку, що полегшує роботу.

Рис. 8.5. Насічки напилків: а – одинарна (проста); б – подвійна (перехресна); в – точкова (рашпільна); г – дугова

Корисна порада

Щоб перевірити, чи немає в напилку тріщин, ним злегка вдаряють по лещатах чи ковадлу. Чистий звук свідчить, що тріщин немає. Якщо є тріщини, звук буде з характерним деренчанням.

Напилки з одинарною насічкою можуть знімати широку стружку всією насічкою. їх застосовують при обпилюванні м’яких металів, сплавів (латуні, цинку, алюмінію, бронзи, міді тощо) з незначним опором різанню, а також неметалевих матеріалів. Ці напилки використовують також для загострення ножів і пилок.

Напилки з подвійною насічкою застосовують для обпилювання сталі, чавуну й інших твердих матеріалів з великим опором різанню.

Рис. 8.6. Рашпіль

Рашпілі - напилки з точковою (рашпільною) насічкою - застосовують для обробки дуже м’яких металів і неметалевих матеріалів - шкіри, гуми тощо (рис. 8.6). Рашпільна насічка утворюється вдавлюванням металу спеціальними тригранними зубилами, які залишають розміщені у шаховому порядку місткі виїмки, що сприяє кращому розміщенню стружки.

Напилки з дуговою насічкою застосовують для обробки м’яких металів (міді, дюралюмінію тощо). Дугову насічку отримують фрезеруванням; вона має великі западини між зубцями та дугоподібну форму, яка забезпечує високу продуктивність і підвищує якість оброблюваних поверхонь.

Правила безпечної праці напилком

• 1. Не можна працювати напилком без ручки.
• 2. Кріпити ручку напилка на хвостовику треба так, як показано нарис. 8.7.
• 3. Правильно тримайте напилок у руках під час обпилювання. Стежте, щоб пальці не потрапили між полотном і поверхнею, яка обробляється (не підгинайте пальці лівої руки).
• 4. Змітайте ошурки тільки щіткою чи спеціальними шкребками.

Як правильно працювати напилком

Працюють напилком так, як показано на рис. 8.8. Якість обпилювання залежить від регулювання натискання на напилок. Надмірно натискати на напилок не слід, бо в його насічку набиватимуться ошурки, які дряпатимуть оброблювану поверхню. Ошурки з поверхні видаляють щіткою.

Рис. 8.7. Кріплення ручки напилка на хвостовику: а – правильно; б – неправильно

Рис. 8.8. Правила роботи напилком

До напилка докладається вертикальне (перпендикулярне до оброблюваної поверхні) і горизонтальне (спрямоване уздовж оброблюваної поверхні) зусилля. Треба правильно розподіляти вертикальні зусилля обох рук на напилок. На початку руху вперед від себе натискують сильніше на кінець напилка (рис. 8.9, а), ніж на ручку. Завершуючи рух, ручку притискають сильніше, ніж кінець напилка (рис. 8.9, б). Під час зворотного руху напилок не натискують - здійснюють холостий хід інструмента.

Рис. 8.9. Розподіл вертикальних зусиль під час роботи напилком

Для обробки вузьких площин застосовують поперечне і поздовжнє обпилювання. Обпилювання широких поверхонь виконують перехресним способом.

Якщо обпилюють заготовку з тонколистового металу, її затискають у лещатах так, щоб вона виступала на 3-5 мм над губками.

Якість обпилювання плоских поверхонь перевіряють на просвіт за допомогою лінійки, прикладаючи її вздовж, упоперек і з кута на кут (рис. 8.10). Просвіт повинен бути однаковим. Правильність отриманого кута перевіряють кутником. Паралельність сторін перевіряють за допомогою штангенциркуля.

Відповідь на завд. 7, с. 58.

Необхідно вийняти зламане полотно і почати розпилювати трубу з протилежного боку, дотримуючись правил безпечної праці.

Рис. 8.10. Перевірка якості обпилювання

Таблиця 8.1. Брак обпилювання

Вид браку	Причини браку
Нерівність обпиляних поверхонь і «завали» країв заготовки	Не дотримуються зусилля натиску на напилок лівою і правою рукою
Вм’ятини й ушкодження	Закріплення заготовки без нагубника
Неточність розмірів обпиляної поверхні	Неточність вимірювань або неуважність
Задирки і грубі подряпини	Тупий або забитий напилок (потрібно замінити або почистити)

• 1. Що спільного в будові напилка і зубила? Для чого використовують напилки?
• 2. Які є види напилків? Як добирають вид напилка?
• 3. Чим перевіряють якість обпилювання напилком?
• 4. У якому положенні треба стояти біля лещат під час обпилювання?
• 5. Від чого залежить якість обробки поверхні напилком?
• 6. Яких правил безпечної праці треба дотримуватися, виконуючи технологічну операцію обпилювання?