Трудове навчання (для дівчат). 7 клас. Терещук

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 3. Основи техніки, технологій та проектування

§ 13. Швейна машина. Робота на швейній машині

Пригадай...

  • Які ти знаєш знаряддя праці, що використовують у побуті?
  • Назви інструменти для ручної обробки виробів із різних конструкційних матеріалів. Яке їх призначення та будова, прийоми роботи з ними?
  • Які інструменти й обладнання використовують для пошиття виробів?
  • Яку корисну роботу виконують швейні машини?

Здавна вважалося, що швейна машина - велика цінність у домашньому побуті. Її навіть передавали як придане з покоління в покоління. Зараз уже, звичайно, інші часи, але швейна машина не втратила своєї важливості. Адже в домі завжди треба що-небудь підшити або відремонтувати з одягу, а для тих, хто вміє шити, є можливість оновити свій гардероб модними, а головне оригінальними речами. Тому юній майстрині бажано знати, які бувають сучасні швейні машини, з чого вони складаються, як працюють.

Швейна машина - це пристрій, призначений для зшивання текстильних матеріалів і шкіри, для виготовлення одягу, взуття та інших швейних виробів за допомогою швейних ниток.

Швейні машини потрібні не тільки для того, щоб шити одяг. Є чимало хобі, які пов’язані з шиттям - наприклад квілтинг, печворк - з’єднання різнокольорових клаптиків в оригінальні строкаті ковдри або художні панно. Але в усіх випадках, коли необхідно з’єднати одну з одною кілька текстильних деталей, швейні машинки допоможуть.

Бажання одягатися гарно, модно й оригінально, мати затишний будинок і час від часу творити маленькі чи великі рукодільні дива притаманні кожній дівчині та жінці. Сьогодні існує величезний вибір готових речей - і для гардероба, і для затишного дому, достатньо тільки пройтися по магазинах. Та все ж залишається чимало людей, які хотіли б створювати затишок власними руками, а у своїй шафі мати речі ексклюзивні, виконані в єдиному екземплярі.

Ще в давні часи вміння шити вважалося однією із головних переваг жінок. За допомогою звичайної голки з ниткою вони створювали вишуканий одяг для свого гардероба і для всієї родини. Хоча сьогодні люблять шити і чоловіки.

Сьогодні в багатьох куточках світу стоять пам'ятники, які нагадують нам про цей чудовий винахід.

Пам’ятник швейній машинці в Комсомольську Полтавської області

Пам’ятник кравцеві в Нью-Йорку

Коли з'явилася швейна машина

Швейна машина з’явилися близько двохсот п’ятдесяти років тому і була механізмом зовні не схожим на сучасний. Пройшовши довгу еволюцію, вона перетворилася на універсальний прилад, який має безліч функцій.

Еволюція швейної машини

• Кінець XV ст. Перший проект машини для пошиття одягу запропонував Леонардо да Вінчі.

• 1775 р. Карл Вейзенталь одержав патент на швейну машину, що копіює ручні стібки.

• 1790 р. Томас Сент створив машину для пошиття чобіт, яку вдосконалив Бартелемі Тімоньє.

• 1834 р. Волтер Хант винайшов човниковий пристрій із використанням верхньої та нижньої ниток.

• 1844-1845 рр. Еліас Хоу вдосконалив винахід Ханта і отримав патент на машину човникового стібка, принцип дії якої використовується і досі.

• 1850 р. Запатентовано нову конструкцію швейної машини Ісаака Зінгера і впроваджено у виробництво. Її вдосконалені прототипи вважаються кращими і сьогодні.

Які бувають швейні машини

У сучасному світі швейні машини використовують у побуті (побутові) і на виробництві (промислові). Відмінність полягає лише в тому, що на швейному підприємстві кожна машина призначена для виконання однієї операції, тому її називають спеціальною.

Побутові швейні машини

У побуті ж швейна машина багатофункціональна, тобто виконує багато операцій і має назву універсальна.

Швейна машина для пришивання ґудзиків

Спеціальні швейні машини:

  • для утворення зигзагоподібної строчки
  • для виконання потайних стібків
  • для виметування петель
  • для пришивання ґудзиків

Види декоративних строчок

Необмежені можливості сучасних універсальних швейних машин дають змогу виконувати трикотажні, оверлочні, сполучні, потайні шви. Шиють усі типи тканин - від трикотажу до джинсових і пальтових. Слугують для виметування петель, пришивання ґудзиків та декоративного оздоблення.

Швейна машина виконує роботу в 50 разів швидше, ніж це можна зробити вручну.

Будь-яка швейна машина приводиться в рух за допомогою привода. У побутових швейних машинах бувають такі види приводів: ручний, ножний, електричний.

Види приводів швейних машин: ручний (а), ножний (б), електричний (в)

Ручний привід. Приводиться в рух за допомогою м'язової сили рук.

Недоліки: одна рука швачки постійно зайнята; невисока швидкість шиття.

Ножний привід. Приводиться в дію педаллю, за допомогою зворотнопоступального руху ніг, що обертає пускове колесо, яке через ремінь передає рух на махове колесо машини.

Електричний привід. Приводиться в рух електродвигуном, закріпленим на стійці машини. Він вмикається за допомогою пускової педалі, що з’єднана з електрошнуром.

Запам’ятай!

  • Ручка ручного приводу повинна обертатися тільки від себе.
  • Не можна доторкатися до ременя під час роботи та заправляти нитку в голку, тримаючи ноги на педалі.
  • Велика швидкість та електрострум небезпечні.

Яка будова швейної машини

Швейні машини залежно від марки та року випуску можуть відрізнятися зовнішнім виглядом, мати різну форму окремих частин, по-різному в них можуть бути розташовані окремі пристрої. Але всі швейні машини мають подібну будову.

Швейна машина складається зі станка і корпусу, у якому виділяють рукав зі стояком і платформу. Якщо ти маєш швейну машину з електроприводом, то ззаду або всередині стояка міститься електродвигун, який з’єднаний з пусковою педаллю електричним шнуром, а його привідне колесо (шків) за допомогою пасової передачі пов’язане з маховим колесом. Праворуч на стояку розташований кнопковий вимикач, а на рукаві - автоматична моталка.

У рукаві й під платформою розташовані різні деталі. Такими деталями є кривошипи, ексцентрики, шатуни, гвинти і гайки. Кривошипи й ексцентрики перетворюють, а шатуни передають рух. Гвинти і гайки з’єднують ці деталі.

Кожна універсальна машина має п’ять основних і чотири допоміжні механізми.

Основні механізми:

  • ниткопритягач
  • голковий механізм
  • механізм човника
  • транспортер
  • притискна лапка

Допоміжні механізми:

  • моталка
  • регулятор довжини стібка
  • нитконапрямляч
  • регулятор натягу верхньої нитки

Крім зазначених елементів, сучасні швейні машини мають й інші пристосування.

Призначення елементів та пристосувань швейної машини

Регулятор довжини стібка та декоративної строчки. За допомогою спеціального перемикача ти зможеш швидко і легко обрати потрібну строчку.

Важіль зворотного ходу. Якщо увімкнути цей режим, шиття відбувається в зворотному напрямку, що використовується під час виконання зворотних закріплюючих стібків на початку і в кінці строчки.

Рейка пересування тканини. Забезпечує створення рівних охайних швів на будь-якій тканині.

Регулятор натягу верхньої нитки. Дає змогу регулювати натяг верхньої нитки залежно від товщини матеріалу, який шиється, й обраного типу строчки.

Лапка для виметування петель. Дає можливість виметувати петлі в 4 прийоми.

Механізм намотування шпульки дозволяє автоматичне відключення намотки шпульки після її наповнюваності.

Голковий механізм дозволяє використовувати подвійну голку, що дає змогу утворювати рівні паралельні лінії різних кольорів.

Лампа для підсвічування робочої поверхні.

Платформа «вільний рукав» дає змогу легко обробляти вузькі елементи виробу.

Відділ для зберігання приладдя.

Будова швейної машини з електроприводом

Види човникових механізмів

Будова шпульного ковпачка

Як утворюється строчка

Швейні машини різних класів відрізняються одна від одної зовнішнім виглядом і будовою, але всі працюють за одним принципом, який полягає в переплетенні верхньої та нижньої ниток.

Як працювати на швейній машині

Для приведення машини в рух слугує пускова педаль. Щоб увімкнути машину в електромережу, беруть один із шнурів, що йдуть від електродвигуна, і з’єднують його з пусковою педаллю, а другий умикають у штепсельну розетку.

На педаль ставлять усю стопу ноги, п’яту на нижню її частину в упор до загнутого краю, а носок на підняту частину пластинки педалі. Швидкість роботи машини залежить від сили натискання на педаль. Чим сильніший тиск на педаль, тим більшу кількість обертів робить головний вал машини.

Правила безпечної праці під час роботи на швейній машині

1. Волосся сховай під косинку.

2. На швейну машину не клади сторонні предмети.

3. Перед роботою перевір, чи не залишилося у виробі шпильок або голок.

4. Не нахиляйся близько до рухомих і обертових частин швейної машини.

5. Стеж за правильним положенням рук, ніг, корпусу.

6. Перед роботою перевір справність електричного шнура.

7. Під час увімкнення та вимикання електродвигуна машини в електричну мережу берися тільки за корпус штепселя.

8. Обережно поводься з педаллю, натискай на неї плавно, без ривків.

Робочий хід - під час обертання махового колеса голка перебуває в русі.

Холостий хід - голка нерухома.

Правила керування швейною машиною

1. Увімкни вилку швейної машини в електричну мережу.

2. Установи машину на робочий хід.

Щоб поставити машину на робочий хід, потрібно, притримуючи лівою рукою махове колесо, правою повернути до упору за годинниковою стрілкою фрикційний гвинт або його притиснути.

3. Заправ верхню нитку.

Підніми лапку 5 і, повертаючи маховик на себе, переведи ниткопритягач 4 у крайнє верхнє положення.

Витягни вгору стрижень для котушки 1 і надягни на нього котушку з ниткою.

Протягни нитку з котушки через нитконапрямляч 2.

Потім опусти її вниз через правий нитконапрямляч 3.

Унизу обведи нитку навколо нижнього нитконапрямляча.

Підніми нитку наверх і проведи праворуч-ліворуч через ниткопритягач 4.

Опусти нитку вниз і заведи за ліве вічко нитконапрямляча.

Заправ нитку у вушко голки спереду назад і витягни близько 5 см нитки.

4. Заправ нижню нитку.

Встав шпульку в шпульний ковпачок (а).

Виведи нитку в проріз шпульного ковпачка під пластинчасту пружину (б, в).

Шпульний ковпачок встав у човниковий пристрій (г).

Закрий кришку нижнього відділення та вручну кілька разів проверни на себе махове колесо, щоб верхня нитка підчепила нижню. Витягни нижню нитку за допомогою верхньої нитки (д).

Заправ обидві нитки під лапку.

5. Встанови вид строчки.

Поверни регулятор на відповідну строчку, порядковий номер якої відповідає малюнку, і встанови навпроти позначки.

6. Проклади пробну строчку.

Заправ обидві нитки під лапку.

Підклади тканину та опусти голку поворотом махового колеса.

Опусти притискну лапку.

Поступово натискай на педаль реостата електропривода.

Практична робота

ВПРАВИ З КЕРУВАННЯ ШВЕЙНОЮ МАШИНОЮ

Інструменти, обладнання та матеріали:

  • швейна машина
  • ножиці
  • лінійка
  • крейда
  • тканина
  • нитки

Послідовність виконання роботи

1. Підготуй клаптик тканини розміром 20x20 см.

2. Склади тканину вдвоє та накресли лінії для виконання строчок.

Лінії для виконання строчок

3. Увімкни швейну машину.

4. Установи машину на робочий хід.

5. Заправ верхню нитку.

6. Заправ нижню нитку.

7. Установи вид строчки.

8. Зверни увагу на регулятори ширини і довжини стібка.

9. Виконай строчки за наміченим ескізом.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Хто розробив перший проект швейної машини?

2. У якому році та хто отримав патент на машину човникового стібка?

3. Чиє ім’я вписане в історію світового виробництва швейних машин?

4. Яка відмінність між універсальними та спеціальними швейними машинами?

5. У чому різниця між ручним, ножним і електричним приводом? Визнач переваги та недоліки кожного з них.

6. Який вид привода має швейна машина у шкільній майстерні?

7. Поясни, з яким видом привода швидкість швейної машини буде більшою.

8. Розглянь сучасну швейну машину і швейну машину початку минулого століття. Чим вони схожі та чим відрізняються?

9. Швейну машину з яким видом човникового механізму ти б обрала і чому?

10. Пригадай назви мультфільмів, у яких зустрічається швейна машина.