Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 8 клас. Терещук

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 6. Розкроювання швейного виробу

Пригадай...

  • Які види моделювання ти знаєш?
  • Які види складок ти знаєш?
  • Які види оздоблення використовують для спідниць?
  • Від чого залежить вибір тканини для спідниці?
  • Які особливості тканин, з яких шиють прямі й кльошові спідниці?

Отже, фасон спідниці ти вже обрала, тканину і фурнітуру придбала, мірки зняла, кресленик зробила, - тож рухаймося далі...

Розкрій - один із найважливіших процесів пошиття одягу. Він передбачає три етапи: два підготовчі до розкрою і власне розкрій.

Підготовчий етап дуже відповідальний: від його ретельного виконання залежить правильність розкрою.

Припуски на шви до зрізів спідниці (см)

Зріз

У розкрої

У готовому вигляді

Бічний

3

1,5-2

Верхній

1,5

1-1,5

Клинів

1,5-2

1-1,5

Нижній: прямої конічної

7

4

5-6

3-4

Модельних ліній

3

1,5-2

І етап. Підготовка викрійки до розкрою

• Виріж деталі викрійки, напиши на кожній із них назву й кількість деталей.

• Вкажи на кожній деталі напрямок нитки основи.

• Познач зрізи деталей виробу та величини припусків на обробку кожного зрізу.

• Познач по середині деталі лінію згину тканини, щоб випадково не розрізати тканину навпіл.

Припуск - це величина, яку додають до деталей викрійки для обробки швів виробу.

ІІ етап. Підготовка тканини до розкрою

Здійсни декатирування тканини.

Декатирування тканини - волого-теплова обробка (ВТО) тканини для попередження її зсідання в готовому виробі.

Способи декатирування тканин:

1. Лляні, бавовняні тканини замочити в теплій воді, підсушити до вологого стану, пропрасувати з виворітного боку вздовж нитки основи, щоб не розтягувати тканину.

2. Штапельні тканини дають велике зсідання, тому їх замочують у теплій воді на 12-14 годин. Подальша обробка така ж, як і для бавовняних тканин.

3. Вовняні тканини загорнути в мокрий рушник на кілька годин. Пропрасувати злегка вологими.

4. Тканини з натурального і штучного шовку дають невелике зсідання, тому досить пропрасувати їх через пропрасовувач або паровою праскою з виворітного боку.

5. Оксамит, вельвет та інші тканини з ворсом не декатирують.

Пропрасування - це видалення згинів і заламів на тканині або деталях виробу в процесі волого-теплової обробки.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ З ПРАСКОЮ

Небезпеки:

— загорання шнура;

— опіки: паром, об підошву праски й від загорання шнура;

— ураження електричним струмом.

Що потрібно зробити до початку роботи:

— перевірити справність праски, шнура і корпусу вилки, чистоту підошви праски;

— поставити регулятор праски на температуру, відповідно до обраної тканини;

— підготувати до роботи пропрасовувач і розприскувач;

— перевірити наявність гумового килимка.

Що потрібно робити під час прасування:

— виконувати волого-теплову обробку, стоячи на гумовому килимку;

— вмикати й вимикати праску сухими руками, братися за корпус вилки, а не за шнур;

— ставити праску на спеціальну підставку;

— стежити за тим, щоб шнур не перекручувався й не торкався підошви праски;

— стежити, щоб праска не перегрівалася;

— використовувати для зволоження пропрасовувач і розприскувач.

Що потрібно зробити після закінчення роботи:

— вимкнути праску;

— поставити праску на спеціальну підставку.

Вияви дефекти тканини.

Дефекти тканини під час розкроювання доводиться обминати; їх обводять крейдою або обшивють ниткою контрастного кольору.

Потовщення нитки. Дефект виникає, коли нитки основи або піткання товстіші за сусідні (а).

Порушення цілісності тканини. Дефект, при якому нитки основи або піткання зруйновані (пробоїни, діри) (б).

Непродруковані місця. Дефект у вигляді ділянки з відсутністю або нечітким зображенням малюнка (в).

Засічки. Смужка без малюнка на тканині є наслідком утворення складки під час нанесення малюнка (г).

Перекос малюнка. Дефект спричинено нерівномірним натягуванням тканини під час друкування (д).

Дефекти тканини

Визнач лицьовий і виворітний боки тканини.

Тканина має два боки: лицьовий і виворітний.

Усі тканини виготовляються однобічними чи двобічними.

У двобічних тканин лицьова і виворітна поверхні мають однаковий вигляд, вони переважно гладкофарбовані. Лицьовий та виворітний бік однобічних тканин визначають за такими основними ознаками:

Тканина

Лицьовий бік

Виворітний бік

Надрукована - отримана у процесі нанесення малюнка за допомогою друкувальних машин

Чіткий і яскравий малюнок

Нечіткий і блідий малюнок

З блискучою поверхнею: атлас, сатин

Блискуча поверхня

Матова поверхня

Ворсова: вельвет, оксамит

Поверхня з довгим ворсом

Поверхня гладка або з коротким ворсом

Гладко фарбована і картата - отримана в процесі фарбування пряжі в один або різні кольори

Гладка поверхня

Поверхня з вузлами і ворсинками

Тканини з діагональним рубчиком: сатин, джинс

Рубчик по довжині тканини спрямований знизу вгору зліва направо

Рубчик спрямований справа наліво

Трикотажні

Видно поздовжні коси

Видно поперечні хвилі

Пригадай...

Тканина - це матеріал, який отримують на ткацьких верстатах шляхом переплетення між собою двох систем ниток - нитки основи та нитки піткання (їх ще називають: основа і уток).

Визнач напрямок нитки основи в тканині.

Нитки основи в тканинах - поздовжні. Нитки піткання - поперечні.

Краї тканини з двох боків, що не обсипаються, називаються пругом.

За якими ознаками визначають напрямок нитки основи в тканині?

Нитки основи дуже міцні, довгі, тонкі, рівномірні за товщиною, сильно скручені, при розтягуванні не змінюють своєї довжини. Нитки піткання менш міцні, більш товсті, пухнасті, короткі, слабо скручені. При розтягуванні нитки піткання збільшують свою довжину.

Отже, ти вже визначила лицьовий і виворітний бік своєї тканини, тож вирушаймо далі - розкладатимемо її для розкроювання.

Визнач спосіб настилання тканини.

Розрізняють чотири основних способи настилання тканини:

Спосіб 1. «У згин». Тканину перегинають уздовж нитки основи і складають лицьовим боком всередину так, щоб пруги збігалися. Таким способом кроять парні деталі та деталі зі згином.

Спосіб 2. «У два шари». Тканину настилають у два шари: лицем до вивороту (якщо потрібно викроїти одразу дві однакові деталі) або лицем до лиця (для дзеркально відображених деталей).

Такі способи розкладки мають і плюси, і мінуси. Мінус: неекономне витрачання тканини. Плюс: заощаджується час, оскільки викроюються одразу дві деталі.

Спосіб 3. «У розворот». Застосовують для розкрою одиничних деталей. Мінус: надмірне витрачання часу, бо доводиться обводити й розрізати ножицями кожну деталь окремо. Плюс: економія тканини, залишається мало відходів.

Спосіб 4. «Комбінований». Поєднує всі названі способи. Мінус: немає. Плюс: економія тканини та часу на розкрій деталей.

Економний розкрій тканини залежить від правильного розкладання деталей крою на ній.

Визнач напрямок малюнка (клітинки, смужки, ворсу).

Розкроюють тканини за викрійками або лекалами. Особливу увагу приділяють розміщенню викрійок (лекал) на тканині відносно ниток основи і піткання, ворсу, а також малюнка - смужок, клітинок тощо.

ПРАВИЛА РОЗКЛАДАННЯ ВИКРІЙОК СПІДНИЦІ НА ТКАНИНІ

1. Розкроювати тканину краще на великому столі.

2. Тканину склади вдвоє, лицьовим боком всередину, сумісти пруги. Щоб тканина не зміщувалася, коли будеш кроїти, її можна сколоти шпильками.

Порада. Гладеньку ковзку тканину (наприклад, шовк, віскозу) зручніше кроїти на шорсткій поверхні (простирадлі, зокрема).

3. Спочатку розклади на тканині великі деталі (переднє й заднє полотнища), потім дрібні деталі (кокетка, кишеня, клапан, пояс та ін.). Намагайся розкласти їх економно. Розкроюючи спідницю, можна зробити заднє полотнище без шва або зі швом посередині. Якщо в моделі передбачено заднє полотнище без шва, то його викрійка кладеться до згину тканини в напрямку нитки основи, а якщо зі швом - то до зрізів.

4. До згину тканини розміщуй деталі, які показані на викрійці в половинному розмірі. Після викроювання ти отримаєш цілу деталь.

Не забувай враховувати напрямок малюнка, ворсу, нитки основи, кількість і форму деталей, величину припусків на шви, наявність дефектів тканини.

Розкладання лекал в одному напрямку виконується: на тканинах із несиметричною клітинкою або смужкою; з односпрямованим малюнком; на ворсових тканинах і тих, які дають різні відтінки в протилежних напрямках.

У ворсових тканинах (оксамит, напівоксамит, вельвет) ворс повинен бути направленим знизу вгору. На ворсових тканинах із начосом (драп, замша, фланель) ворс на виробі має бути направлений зверху вниз.

Розкладання викрійки прямої спідниці на тканині з направленим малюнком

Розкладання викрійки прямої спідниці на тканині завширшки 140 см

Розкладання викрійки клинової спідниці на тканині

Розкладання викрійки одношовної конічної спідниці на тканині

Розкладання викрійки двошовної конічної спідниці на тканині

Які ножиці обрати для розкроювання?

Закрійні ножиці. Тиск леза регулюють спеціальною гайкою

Ножиці із вигнутими ручками. Зручніші, ніж закрійні ножиці: завдяки нижчому положенню лез тканина під час різання не піднімається

Ножиці для шкіри. Спеціально відшліфовані леза ріжуть усі види шкіри

Зубчасті ножиці. Ними можна швидко робити зрізи не дуже сипучих тканин

ІІІ етап. Розкрій тканини

Послідовність розкрою

1. Прикріпи деталі викрійки шпильками до тканини. Використовуй шпильки, виготовлені із нержавіючої сталі, добре загострені та відшліфовані. Тупі та іржаві шпильки залишать слід та затяжки.

2. Обведи контури викрійки, розміть виточки.

3. Відклади припуски на шви. На місці виточки припуски нанеси у вигляді трикутника.

Простеж, щоб припуски на шви зрізів, які суміщаються, були однакові. Це полегшить подальшу роботу: не треба буде при кожному стібку перевіряти, чи збігаються лінії швів. Для розмічання точних припусків використовують лінійку і кравецьку крейду, звичайний обмилок або спеціальний пристрій.

Перед розкроюванням тканин, на яких залишаються сліди від проколів або які важко проколоти шпильками, деталі викрійок закріплюють скотчем.

4. Ножицями виріж деталі крою за припусками.

Виточки на тканині вирізати не можна!

До першої примірки вирізують тільки основні та великі деталі.

Під час розкроювання тканину не пересувай і деталі крою не піднімай.

Деталь повинна бути розташована праворуч від ножиць; відрізану тканину притримуй лівою рукою. Коли кроїш по прямій лінії, стеж, щоб кінці ножиць переміщувалися чітко по крейдовій лінії припуску на шов і різали серединою ріжучої частини. Коли кроїш по плавних лініях, навпаки, треба різати кінцями ножиць. Вузький кінець леза повинен бути під тканиною. Виняток становлять мереживні тканини, бо вузький кінець ножиць може потрапити у візерунок і деформувати його. Різати ножицями зручно від себе прямо або від себе вліво.

Інструменти та матеріали для обведення викрійки на тканині

Крейда

  • воскова крейда (кравецький віск);
  • кравецька крейда;
  • крейда в «пластиковій сорочці»;
  • крейдяне коліщатко;
  • крейда самозникаюча;
  • крейдові палички;
  • механічний олівець з крейдяним грифелем.

Мило

  • мило кравецьке;
  • обмилок.

Порада. Кравецьку крейду, що затупилася, можна заточити ножем.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПРАЦІ З ГОЛКАМИ, ШПИЛЬКАМИ Й НОЖИЦЯМИ

Небезпеки в роботі:

— пошкодження пальців голкою, шпилькою, ножицями;

— травма очей.

Як потрібно діяти до початку роботи:

— зберігай рукоділля в спеціальній сумці або скриньці;

— зберігай голки й шпильки в гольнику;

— не принось на урок велику кількість голок і шпильок.

Як потрібно діяти під час роботи:

— дбайливо стався до інструментів;

— не бери голки, шпильки до рота, не встромляй їх в одяг;

— для шиття та вишивання всиляй в голку нитку, не довшу за подвійну відстань від пальців до ліктя;

— під час перерви в роботі зберігай голки, шпильки в гольнику, ножиці клади на стіл із зімкненими лезами;

— передавай ножиці іншому тільки із зімкненими лезами кільцями вперед;

— стеж, щоб ножиці не падали на підлогу;

не перекушуй нитку зубами та не відривай її руками.

Як потрібно діяти після закінчення роботи:

— перевір кількість голок і шпильок у гольнику, їх має бути стільки ж, скільки на початку роботи, знайди загублені голки і шпильки;

— зламані голки і шпильки загорни в папір і викинь у смітник;

— прибери ножиці в спеціально відведене місце;

— поклади виріб у сумку чи скриньку для рукоділля.

Інструменти та матеріали для обведення викрійки на тканині

Маркери й олівці

  • самозникаючий маркер;
  • водорозчинний маркер (змивається);
  • водорозчинний олівець;
  • гелеві стрижні;
  • воскові олівці;
  • простий грифельний олівець.

Копіювальний папір

  • гера-маркер;
  • копіювальне коліщатко;
  • ручка для копіювального паперу.

Практична робота

РОЗКРІЙ СПІДНИЦІ

Матеріали та інструменти: тканина, лекала, крейда, шпильки, ножиці, сантиметрова стрічка, лінійка, праска.

Послідовність виконання роботи

1. Організуй своє робоче місце.

2. Підготуй викрійку до розкрою.

— Виріж деталі викрійки, напиши на кожній із них назву та кількість деталей.

— Вкажи на кожній деталі напрямок нитки основи.

— Познач зрізи тканини та величини припусків на обробку кожного зрізу (см).

— Познач посередині деталі лінію згину тканини, щоб випадково не розрізати тканину навпіл.

3. Підготуй тканину до розкрою.

— Вияви дефекти тканини.

— Визнач лицьовий та виворітний бік тканини.

— Визнач напрямок нитки основи в тканині.

— Декатируй тканину.

— Визнач напрямок малюнка (клітинки, смужки, ворсу).

— Визнач спосіб настилу тканини (у згин, у розворот).

4. Розклади викрійки на тканині.

— Розклади деталі викрійки на тканині, враховуючи позначення нитки основи на викрійках і напрямок нитки основи в тканині (спочатку розклади великі деталі, а потім - дрібні).

5. Приколи деталі викрійки шпильками до тканини.

6. Виконай обведення крейдою.

— Обведи контури викрійки.

— Відклади припуски на шви та обведи паралельною лінією.

7. Виріж деталі крою.

8. Від'єднай лекала, а деталі крою сколи шпильками.

9. Проведи оцінювання власної роботи.

10. Прибери робоче місце.

11. Роботу виконуй, дотримуючись правил безпечної праці.

Запитання та завдання для повторення

1. Де позначають припуски: на викрійці чи на тканині?

2. Напрямок нитки основи вказують стрілкою на тканині чи на деталі викрійки?

3. Що позначають, готуючи викрійку до розкроювання?

4. Які технологічні операції входять у підготовку тканини до розкроювання?

5. Як враховують дефекти тканини у процесі розкроювання?

6. У якій послідовності розкладають деталі викрійки на тканині?

7. Чому деталі викрійки на тканині обводять двічі?

8. Установи відповідність між описом та його назвою.

1) Величина, що додається до розміру мірки на вільне облягання одягу.

2) Деталі виробу, викроєні з тканини з припусками на шви.

3) Процес отримання тканинних деталей з урахуванням припусків на шви на основі викрійки виробу.

4) Процес зміни кресленика викрійки відповідно до обраної моделі.

5) Процес зволоження, прасування й просушування тканини для запобігання її подальшого зсідання.

а) моделювання

б) прибавка

в) деталі крою

г) розкрій

д) декатирування

9. На якому малюнку викрійка підготовлена до розкрою правильні?

Творче завдання

Склади колекцію тканин для виготовлення пляжної спідниці. Визнач напрямок малюнка, лицьовий і виворітний боки, нитку основи та піткання, вияви дефекти тканини. Обґрунтуй свій вибір. Зроби власну презентацію.


buymeacoffee