Трудове навчання (для дівчат). 5 клас. Сидоренко
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 34. Торговельні мережі
Опорні поняття: торговельна мережа, магазини, інформація про товари, терміни придатності харчових продуктів.
Торговельна мережа — сукупність торгових підприємств, які знаходяться на певній території і мають загальне управління. В Україні відомі такі торгові мережі, як «Сільпо», «Метро», «Епіцентр» тощо. Вони забезпечують можливість швидко і зручно придбати потрібні товари недалеко від житла.
Чи знаєш ти
В XI столітті на території сучасної України теж існувало торговельне об'єднання людей. Вони постачали сіль з північного Криму або з Карпат. Їх називали чумаками. Товар вони перевозили волами на спеціальних возах, так званих важах. Групувалися вони валками, а попереду їхав отаман. Його розпорядження було законом. На возі отамана був півень, який слугував чумакам за годинник. Повсюди по дорозі чумаки були жаданими гостями.

До торговельної мережі належать магазини, павільйони, кіоски тощо (мал. 136).

Мал. 136. Складові торговельної мережі: а — гіпермаркет; б — мінімаркет; в — універмаг; г — спеціалізований магазин; ґ — кіоск; д — павільйон
Магазин — спеціально обладнана будівля або її частина, призначена для продажу товарів і надання послуг покупцям. Там є торгові зали, де обслуговують покупців, і спеціальні приміщення, де зберігають товари для продажу. Розрізняють універсальні, спеціалізовані магазини, магазини з різноманітним асортиментом товарів — як продовольчих, так і промислових.
Павільйон та кіоск розраховані, як правило, на одне робоче місце. Там торгують живими квітами, продуктами харчування, напоями тощо.
Чи знаєш ти
До початку XX століття по селах їздили міняйли, які обмінювали побутові товари, переважно глиняні та фарфорові вироби, на ганчір'я. Для дітей мали череп'яні свистілки у вигляді когутиків. Міняйли, їдучи селом, кричали «міняй — міняй!», або свистіли на свистілках або вдаряли молотком об дзвінкий метал.
Існує багато форм продажу товару. Найпоширеніші — продаж через прилавок і самообслуговування (мал. 137).

Мал. 137. Форми продажу товарів: а — продаж товарів через прилавок; б — самообслуговування
Продаж товарів через прилавок полягає в тому, що покупець не має доступу до товару. Продавець власноруч показує товар, проводить розрахунок і вручає покупку. Закінчивши обслуговування одного покупця, продавець починає обслуговувати наступного і т.д.
Самообслуговування — форма продажу, при якій покупець самостійно оглядає, відбирає і доставляє відібрані товари до прилавка з касовим апаратом. Біля прилавка відбувається розрахунок за покупку.
Існують також інші форми продажу товарів — за попередніми замовленням, за телефоном, поштою, за каталогами, інтернет-торгівля тощо.
• Що таке торговельна мережа?
• Назви складові торговельної мережі.
• Назви форми продажу товарів.
Інформація про товар. На прилавках магазинів знаходиться велика кількість товарів. Як розібратися в них, зробити правильний вибір, не маючи повної і достовірної інформації про товар? Інформація про товар — це відомості про місце і час виготовлення товару, ціну, правила користування та догляду за ним, харчову цінність, терміни придатності, назву виробника тощо.
Однією із найдоступніших для споживача видів інформації є маркування — етикетки, кольоретки, ярлики, вкладки, клейма і штампи (мал. 138). Вони називаються носіями інформації.

Мал. 138. Маркування товарів: а — етикетка; б — кольоретка; в — ярлик; г — штамп; ґ — клеймо
Етикетки, кольоретки, ярлики прикріплюються на товарі або упаковці. Вкладки — використовують при пакуванні кондитерських виробів, косметичних та лікарських засобів. На цих носіях інформації розміщено текст чи малюнок, нанесені друкарським способом.
Клеймування використовується для м’яса і м’ясних продуктів, а штампи ставлять на металевих банках або металевих кришках скляних банок.
Інформацію про товар можна отримати також за допомогою товарних знаків, знаків відповідності або якості, компонентних знаків, експлуатаційних знаків, попереджувальних знаків, екологічних знаків. Наприклад, товарні знаки (фірмові) — спеціальні позначки, що відрізняють його від інших товарів того ж виду (мал. 139).

Мал. 139. Товарні знаки кондитерських фірм
Знак відповідності, або якості, (мал. 140) означає, що товар відповідає вимогам національних стандартів.

Мал. 140. Знаки відповідності: а — Україна; б — Німеччина; в — Китай; г — Польща; ґ — Росія; д — Білорусія
Компонентні знаки — це знаки, що використовують для інформації про харчові добавки або інші компоненти, властиві для товару. Вони позначаються буквою Е з цифровим кодом. Наприклад, на барвники вказують коди Е100—Е182, на консерванти — Е200—Е299, на посилювачі смаку та аромату — Е600—Е699 тощо.
Для ознайомлення із правилами експлуатації запроваджено експлуатаційні знаки (мал. 141).

Мал. 141. Експлуатаційні знаки
Відомості про правила поводження з товаром несуть маніпуляційні знаки (мал. 142). Частіше за все ці знаки наносяться на транспортну тару.

Мал. 142. Маніпуляційні знаки
Попереджувальні знаки (мал. 143) — це знаки, що використовуються для гарантування безпеки споживачів і навколишнього середовища під час експлуатації потенційно небезпечних товарів. Серед них такі: «НЕБЕЗПЕЧНО», «ОБЕРЕЖНО».

Мал. 143. Попереджувальні знаки
Екологічні знаки (мал. 144) інформують споживачів про екологічну чистоту споживчих товарів і екологічно безпечні способи їх експлуатації, використання або утилізації.

Мал. 144. Екологічні знаки
Штриховий код — це ідентифікатор товару. Він призначений для машинного зчитування інформації про товар, закодованої у вигляді цифр і штрихів (мал. 145). Цифровий код складається з:
- 1) префікса (перші 2 або 3 цифри), що вказує на національну нумерувальну організацію (країна-виробник);
- 2) реєстраційного номера підприємства (наступні 4-5 цифр);
- 3) товарного коду, який присвоюється продукції з урахуванням вимог системи ΕΑΝ (з 8 по 12 цифру);
- 4) контрольної цифри (остання тринадцята).
|
Національна нумерація |
|
|
Україна |
482 |
|
Німеччина |
400-440 |
|
Польща |
590 |
|
Росія |
460-469 |
|
Франція |
30-37 |
|
Швеція |
73 |
|
Японія |
45, 49 |

Мал. 145. Штриховий код а — код країни; б — код виробника; в — код товару; г — контрольна цифра
Терміни придатності харчових продуктів. Питання якості та безпеки харчових продуктів для здоров’я населення є дуже важливими, оскільки ці товари належать до таких, що швидко псуються. Тому виникла потреба у встановленні термінів придатності. Термін придатності харчового продукту визначають календарною датою, наприклад, вжити до 05.05.2013. Якщо вжити такий продукт після вказаної дати, є ризик отруїтися.
Крім терміну придатності, на етикетці можуть бути зазначені інші дати — терміни зберігання і реалізації. Закінчення терміну зберігання означає, що якість продукту може змінитися: він міг загуснути, змінити колір, у ньому утворився осад. Такий продукт безпечний для здоров’я, але користі від нього жодної. Наприклад, на упаковці термін зберігання вказують таким чином — термін зберігання 7 діб.
• Що таке інформація про товар?
• Які види маркування ви знаєте?
• Що означають експлуатаційні знаки, де їх наносять?
Термін реалізації встановлює виробник. Однак трапляються випадки, коли співробітники магазинів використовують цю дату в своїх інтересах. Наприклад, залишки ковбаси, що два-три дні пролежала на прилавку, перетворюють на нарізку. На неї наклеюють нову, магазинну, етикетку з датою упаковки. Саме тому продукти магазинного фасування слід купувати дуже обережно.
Запам’ятай
З метою уникнення захворювань, пов’язаних із вживанням неякісних продуктів харчування, необхідно завжди ознайомлюватися з інформацією, яка є на упаковці товарів.
Окрім того, всі просто зобов’язані знати орієнтовні терміни зберігання основних харчових продуктів. Наприклад, кефір, сири мають термін придатності 36 год, м’ясо охолоджене — 72 год, ковбаси — 10 діб, торти, тістечка з кремом — 24 год.
1. Що означає термін придатності товару?
2. Що означає термін зберігання товару?
3. Що означає термін реалізації товару?
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Ознайомлення з різними видами інформації про товар
Наочність: ілюстрації, таблиці, різновиди упаковок товарів, картки-завдання із зображенням різних видів і інформаційних знаків про товари.
Послідовність виконання роботи:
1. Ознайомся із видами інформаційних знаків про товари за допомогою ілюстрацій, таблиць, різних видів упаковок товарів.
2. Вивчи назви та їх призначення.
3. Розглянь картки-завдання і з зображенням різних видів інформаційних знаків про товари та розсортуй їх за видами.
4. За результатами роботи заповни таблицю.
|
Назви інформаційних знаків |
Значення інформаційних знаків |
7. Уважно розглянь інформацію на поданій упаковці про те, в яких умовах слід зберігати продовольчі товари і який термін їх зберігання. Запиши цю інформацію у свій зошит.
8. Зроби висновки і запиши їх у зошиті.
Світ професій
Майстер з ремонту побутових електроприладів. Людство вигадало багато електричних приладів, які допомагають полегшити трудомістку працю в домашніх умовах. Але у процесі їх експлуатації через певні неполадки ці прилади виходять із ладу. У таких випадках на допомогу приходять майстри з ремонту побутової техніки. Вони здійснюють технічну діагностику, виявляють та усувають несправності в усіх типах побутових приладів.

Майстер з ремонту побутової техніки має володіти інформацією про будову, принцип роботи та технічні характеристики приладів. Він зобов'язаний знати недоліки та можливі несправності, які можуть виникати в тих чи інших приладах, та вміти їх усувати.
Висококваліфікований фахівець повинен добре знати електротехніку й технологію електромонтажних робіт, дотримуватися правила безпечної роботи.
Для оволодіння професією майстра з ремонту побутової техніки потрібні знання з фізики, математики, креслення, хімії та трудового навчання. Здобути цю професію можна у спеціальних професійно-навчальних закладах або безпосередньо у спеціалізованих сервісних центрах.
Кухар займається приготуванням їжі. Ця важлива для людей професія є однією з найстаріших. До кухаря в усі часи ставилися з великою шаною. В окремих країнах імена найкращих кухарів заносили в історичні книги.
Праця кухаря надзвичайно різноманітна та цікава. Йому необхідно вміти обробляти овочі, м'ясо, рибу та інші продукти, правильно і швидко їх нарізати, смажити, варити, місити тісто та випікати кондитерські вироби, красиво оформляти страви.
У їдальнях, кафе, ресторанах для обробки харчових продуктів і приготування їжі використовують різні машини, механізми, прилади і пристрої. Кухар повинен знати їх будову і додержувати правил безпечної роботи з ними.
Кухар має бути надзвичайно акуратним, фізично витривалим і кмітливим, мати естетичний смак.
Щоб опанувати професію кухаря, стати справжнім майстром своєї справи, необхідно здобути багато різних знань: про властивості харчових продуктів і способи приготування з них страв, про машини й обладнання тощо.
Опанувати професію кухаря можна, навчаючись у спеціальних професійно-навчальних закладах.
Продавець. Однією з найпоширеніших і шанованих є професія продавця.

Хто може стати продавцем? Перш за все, люди з хорошою пам’яттю, уважні, чесні й доброзичливі. Продавець — це, перш за все, кваліфікований консультант покупця, його добрий порадник. Він повинен знати секрети спілкування з клієнтами і володіти майстерністю продажу, вміти працювати з торговельно-технологічним обладнанням та інвентарем. В його обов’язки, окрім обслуговування покупців, входять приймання та підготовки товарів до продажу, підготовка робочого місця. Кожен продавець повинен володіти повною інформацією про товар, яким він торгує.
Здобути професію продавця та оволодіти її секретами можна у спеціальних професійних навчальних закладах або безпосередньо на великих торговельних підприємствах.