§ 2. Конструкційні матеріали для виготовлення аплікації швейним способом

Опорні поняття: швейне матеріалознавство, текстильні матеріали, пряжа, прядіння, тканина, ткацтво, неткані матеріали.

У 5 класі на уроках трудового навчання ти навчишся виготовляти виріб, оздоблений аплікацією з використанням текстильних матеріалів. Щоб вдало підібрати потрібні для роботи матеріали, ознайомимося зі швейним матеріалознавством.

Швейне матеріалознавство вивчає будову і властивості матеріалів, які використовують для виготовлення швейних виробів.

Це такі текстильні матеріали: пряжа, нитки, тканини, неткані матеріали тощо.

Пряжа — довга тонка нитка, отримана за допомогою скручування окремих текстильних волокон. За будовою пряжу поділяють на однониткову, кручену з двох і більше ниток, фасонну (з вузликами, петлями тощо) та об'ємну. Пряжа призначена для виробництва ниток, тканин, трикотажу та інших текстильних матеріалів.

Нитка — загальна назва тонко скрученого текстильного матеріалу значної довжини, що використовують для шиття, в'язання, вишивання тощо.

Процес створення пряжі із волокнистої маси називають прядінням. У давні часи пряжу скручували руками. Це була важка і копітка праця. Упродовж багатьох століть для прядіння українці використовували ручні веретена (мал. 6, а), ще пізніше — ножні прядки, які приводили в рух за допомогою ножної педалі (мал. 6, б). Роботу стало виконувати значно швидше, а пряжа виходила рівною і міцною.

Мал. 6. Прядки: а — з ручним веретеном; б — ножна

Чи знаєш ти

Перші спроби створення механічних пристосувань для прядіння були в XV столітті. Вважають, що першу самопрядку створив німецький винахідник Юргенс у 1530 році.

У 1767 році англієць Джеймс Харгревс сконструював прядильну машину, яка мала широке промислове використання. Стало можливим обслуговування кількох веретен одним працівником.

Самопрядка

На прядильних підприємствах пряжу виготовляють за допомогою високотехнологічного обладнання. Сучасні прядильні машини скручують пряжу в десятки тисяч разів швидше від ручного прядіння. Основні етапи виготовлення пряжі такі: спочатку волокна розпушують, очищують від усіляких домішок, перемішують і розчісують, потім формують тоненьку рівну смужку — пасмо, ледь скручують його і на прядильних машинах виробляють пряжу.

Тканина — це текстильний матеріал у вигляді полотна, який виготовляють на ткацькому верстаті шляхом переплетення ниток. Процес виготовлення тканини називають ткацтвом (мал. 7).

Мал. 7. Процес отримання тканини

Чи знаєш ти

Ткацтво було відоме ще 4 тис. років до нашої ери. Археологічні знахідки прядильно-ткацьких знарядь (пряслиць для веретен, кам’яних і глиняних тягарців для натягування основи у вертикальних ткацьких верстатах) засвідчують високий рівень ткацтва на теренах України в період трипільської культури, ще в V—IV тисячоліттях до нашої ери.

Первісним ткацьким знаряддям був верстат вертикального типу. Основна конструктивна частина його — вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток основи та зручності переплітання ниток до них внизу прив’язували кам’яні або глиняні тягарці. Нитки переплітали вручну або за допомогою загостреної палички — «глиці».

Вертикальний ткацький верстат

Пізніше був винайдений горизонтальний ткацький верстат значно досконалішої конструкції за вертикальний. Нитки основи на ньому натягують горизонтально (звідси і назва станка).

Горизонтальний ткацький верстат

Деякими традиційними ткацькими верстатами і зараз користуються народні майстри, які бережуть і продовжують давні традиції.

Народні майстрині за роботою

Зовнішній вигляд тканин, їх властивості надзвичайно різноманітні. На дотик вони різні: тонкі і товсті, легкі і важкі, м’які та шорсткі тощо. За кольором є однотонні й різнокольорові тканини. За фактурою (особливістю будови та обробки поверхні тканини) — гладкі, рельєфні (об’ємні), випуклі, жаті, ворсисті, блискучі, матові, одно- та двосторонні тощо.

• Назви основні конструкційні матеріали для виготовлення виробів з аплікацією.

• Що називають пряжею, прядінням, ткацтвом?

• Для чого використовують нитки?

Тканини добре подаються формуванню — згинаються, скручуються, зминаються, драпіруються (утворюють м’які округлі складки). Легко ріжуться спеціальними інструментами.

Для виготовлення аплікації поруч із тканими матеріалами використовують неткані. Їх виробництво є перспективним напрямом у розвитку текстильної промисловості.

Неткані матеріали — це текстильні матеріали із натуральних і хімічних волокон, а також відходів хімічної промисловості, що поєднані між собою без застосування методів ткацтва.

Неткані матеріали мають широке застосування. Їх використовують для виробництва м’яких меблів, пошиття різного одягу, білизни, ковдр, пледів, гігієнічних засобів (прокладок, підгузників), господарських засобів (серветок, чохлів для одягу тощо), медичних засобів (бахіл, операційних шапочок, масок, бинтів тощо), у будівництві (тепло- і пароізоляції), садівництві, для виготовлення декоративних виробів тощо.

Властивості нетканих матеріалів різноманітні. Наприклад, фліс — це м’який, легкий, теплий, приємний на дотик, однак дуже міцний еластичний нетканий матеріал з ворсом. Його використовують для пошиття домашнього і спортивного одягу, ковдр тощо. Одяг, виготовлений із фліса, легко переться, швидко сохне і довго зберігає колір.

Нетканий матеріал фетр (тонка повсть) різного кольору широко використовується дизайнерами і рукодільницями. Робота з цим матеріалом дає безмежні можливості для творчого самовираження. Йому можна надати різної форми, прикрасити аплікацією, вишивкою, бісером тощо. З фетру можна створити безліч декоративних виробів: панно, картини, подушки, іграшки, сувеніри та ін. (мал. 8).

Мал. 8. Нетканий матеріал фетр. Вироби з фетру

Текстильні матеріали дають можливість втілити багато цікавих ідей під час виготовлення виробів з аплікацією.

Чи знаєш ти

Традиційні неткані матеріали (сукно, ватин, повсть та інші) досить тривалий час використовували для виробництва м'яких меблів, матраців, а також у швейній промисловості. Проте сучасні неткані матеріали завдяки кращим властивостям і меншій собівартості поступово їх витісняють.