Трудове навчання (для дівчат). 5 клас. Сидоренко

§ 23. Догляд за виробами з аплікацією

Опорні поняття: зберігання, чищення, прання, прасування та ремонт виробів, оздоблених аплікацією.

Ти вже можеш милуватися своєю закінченою роботою. З почуттям великого задоволення можеш залишити виготовлений виріб з аплікацією собі або подарувати близькій людині. У будь-якому разі є привід пишатися собою, адже це результат твоєї роботи, це ти навчилася фантазувати, старанно працювати, дарувати красу і радість, прикрашаючи довколишнє середовище.

Для того щоб виготовлений тобою виріб з аплікацією довго залишався якісним, радував око яскравістю кольорів, ошатним виглядом, — він потребує належного догляду.

Догляд за виробами з аплікацією включає: зберігання, чищення, прання, прасування, ремонт, виведення плям.

Зберігання. Вироби з аплікацією не втратять свого первинного вигляду, якщо зберігати їх у чистому, сухому та спеціально відведеному місці. Панно, картини, листівки, килимки, серветки, при хватки, які використовуються для оздоблення інтер'єру .житла, не бажано розташовувати під прямими сонячними променями. З часом текстильні матеріали, з яких вони зроблені, вигорятимуть та втрачатимуть свою привабливість.

Чищення. На аплікаціях, оздоблених бісером, стеклярусом, намистинами, блискітками, ґудзиками тощо, швидко накопичується пил. Виріб від пилу звільняють за допомогою м'якої тканини або щіточки.

Прання. Одяг, сумки та інші декоративні вироби з аплікацією бажано прасувати вручну й обережно. Під час прання виріб сильно не труть, не викручують, щоб аплікація не деформувалася.

Для прання обирають спеціальні засоби. Їх асортимент дуже різноманітний, тому при виборі пральних засобів треба враховувати: вид волокон, з яких виготовлено виріб (бавовна, льон, вовна, шовк, синтетичні), колір виробів (білі, однотонні, різнокольорові), міцність фарбування (линяють, не линяють).

Перед пранням виріб замочують на 15-20 хв у ледь теплій мильній воді 25 °С. Перуть у більш теплій воді 40-45 °С, розчинивши в ній спеціальні миючи засоби або просте мило. Виполіскують речі спочатку в теплій воді, а потім температуру води поступово зменшують до прохолодної. Полощуть доти, поки вода стане абсолютно чистою. При полосканні додають у воду трохи оцту (1 столову ложку на 1 л води) для надання виробу яскравості і блиску. Після прання, а за потреби — після підкрохмалювання, виріб акуратно віджимають і загортають у махровий рушник або в шматок натуральної тканини для вбирання зайвої вологи.

Потім виріб кладуть на горизонтальну поверхню, надаючи потрібної форми, та просушують.

Прасування. Просушений виріб прасують на прасувальній дошці або столі, покритому повстю чи сукном і застеленому білою тканиною. У § 10 нашого підручника ти вже ознайомилась із правилами використання праски для виконання волого-теплових робіт. Для прасування обирають відповідний до якості тканини режим нагрівання електропраски і прасують виріб з виворітного боку вздовж ниток основи (за потреби використовують пропрасувальник). Прасування виробу на м’якій підстилці з виворітного боку зберігає рельєфність і красу аплікації.

Ремонт. При тривалому користуванні виробу з аплікацією на ньому можуть виникнути різноманітні механічні пошкодження. Якщо вчасно не втрутитися та не відремонтувати такий виріб, — згодом він втратить привабливий вигляд та порветься. Тому потрібно своєчасно виявляти пошкодження та відповідно ремонтувати такі вироби.

Виведення плям. Видаляти плями найкраще відразу, бо застарілі плями виводити набагато складніше, іноді взагалі неможливо. Існує багато спеціальних засобів для виведення плям різного походження. Можна скористатися «корисними порадами бабусь» для виведення плям у домашніх умовах.

1. Що належить до правильного догляду за виробами з аплікацією?

2. Назви вимоги до прасування і прання виробів з аплікацією.

3. Чи правильним є твердження?

Прасувати виріб з аплікацією потрібно з лицьового боку щоб бачити, наскільки його випрасовано.

4. Які дії скорочують термін експлуатації виробу з аплікацією?

5. Укажи на дії, які впливатимуть на подовження строку експлуатації виробу з аплікацією:

Зберігання у ванній кімнаті, чищення шорсткою щіткою, обережне прання за потреби, дбайливе ставлення, часте прасування, своєчасний ремонт, розміщення навпроти сонячного проміння, прання в пральній машині, акуратне чищення м'якою щіточкою.

Поміркуй над прислів’ям

«Зробиш сяк-так, а вийде ніяк».

Поради для проектної діяльності

Виріб з аплікацією виготовлено. Тепер важливо здійснити оцінювання результатів проектно-технологічної діяльності. Оцінювання потрібне для того, щоб зрозуміти, який досвід набуто, які помилки були допущені, що треба було зробити, щоб уникнути цих помилок.

Зробити правильну оцінку своєї діяльності тобі допоможуть такі запитання:

• 1. Які результати моєї проектно-технологічної діяльності? Чи відповідають результати діяльності поставленій меті?
• 2. Чи відповідає мій виріб з аплікацією розробленим критеріям, вимогам?
• 3. Яку користь принесе виготовлений виріб?
• 4. Чи якісно виготовлений виріб? Що могло бути зроблено краще?
• 5. Наскільки вдало була спланована робота і використаний час на її виконання?
• 6. Наскільки затратним виявився виготовлений виріб? Чи вигідно самостійно виготовляти виріб з аплікацією?
• 7. Як я можу використати набутий досвід у подальшій діяльності?

Світ професій

Дизайнер — престижна і стильна професія. Він і художник, і конструктор. Спеціалісти цього профілю надзвичайно затребувані в наш час. Це пояснюється бажанням людини мати красиві, неповторні, досконалі і зручні речі.

Сфера застосування дизайнерських ідей дуже широка — вони присутні в усьому, що нас оточує. Окрім найбільш популярних — дизайнерів інтер'єру та одягу, — затребуваними є дизайнери з графіки і упаковки, реклами, транспорту, ландшафту, аксесуарів, ювелірних прикрас тощо.

Професійно важливі якості: творчість, грамотність, комунікабельність, толерантність, тактовність, доброзичливість, розвинений естетичний смак. А ще, він повинен добре знати історію мистецтва, уміти малювати на папері і за допомогою комп'ютера, та знати бажання і потреби клієнтів, адже він працює для замовників.

Постійне зростання можливостей комп'ютерних програм дають необмежений простір дизайнеру для створення різноманітних проектів.

Швачка — одна із давніх професій, яка докорінно змінилась у наш час. Вона поширена в швейному і трикотажному виробництвах. Працюють швачки на швейних фабриках, у цехах текстильних підприємств, в ательє індивідуального пошиття одягу, які розташовані практично в кожному регіоні нашої країни.

Основою роботи швачки є виробництво виробів з тканини, шкіри та інших матеріалів. Здійснює пошиття виробів вручну або на різноманітних машинах (швейних, ґудзикових, петельних, вишивальних, оверлоці тощо).

Швачка перевіряє якість крою, відповідність кольору деталей, ниток, ґудзиків, допоміжного матеріалу, стежить за якістю швів, регулює машину, змінює шпульки. Повинна знати види тканин, їх властивості, способи обробки, технології швейного виробництва.

Професійно важливі якості: старанність, акуратність, терпіння, стійкість уваги, спритність і швидкість рук, конструктивна уява, комунікабельність, розвинений естетичний смак, гарні зір та окомір.

Для оволодіння цією професією необхідна відповідна підготовка з анатомії і фізіології людини, математики, креслення, малювання, хімії, фізики та трудового навчання.

Отримати професію швачки можна у професійно-технічних навчальних закладах. Мати професію швачки — означає мати гідно оплачувану та стабільну роботу.

Лекальник працює на підприємствах швейного виробництва, виготовляє еталонні, контрольні, робочі і допоміжні лекала з різних матеріалів, для різних видів виробів за креслениками.

Лекальник повинен знати: асортимент виробів; найменування деталей і їх кількість у виробах; способи копіювання; властивості матеріалів, з яких виготовляють лекала; особливості технології розкрою; припуски на обробку деталей; правила розмітки і будову контрольно-вимірювальних інструментів.

Професійна діяльність лекальника потребує глибоких знань з математики, креслення, малювання, трудового навчання.

Отримати професію лекальника можна у професійно-технічних навчальних закладах.

Прасувальник — той, хто займається прасуванням виробів із різних видів тканини.

Він повинен знати: основи технології пошиття швейних виробів; асортимент виробів із різних видів тканини; властивості різних видів тканин; технологічну послідовність прасування різних виробів; вимоги до розгортання і укладання виробу на прасувальній дошці; ступінь відпарювання різних виробів.

Прасувальник повинен уміти: доглядати за обладнанням для волого-теплової обробки виробів; визначати температуру нагріву робочої поверхні праски відповідно до виду тканини; прасувати різні види виробів; виявляти та усувати дефекти прасування; складати випрасувані вироби у відповідному порядку.