Основи правознавства. Повторне видання. З поглибленим вивченням основ правознавства. 9 клас. Святокум

Розділ 1. Основи теорії держави

Опрацювання матеріалу розділу дозволить:

• пояснювати та застосовувати поняття: держава, форма держави, державний лад, механізм держави, громадянське суспільство
• називати ознаки державної влади
• характеризувати причини та закономірності виникнення держави, функції держави, державний лад, правову державу
• наводити приклади держав за їх формою, види державних органів
• описувати елементи державного ладу, ознаки правової держави
• висловлювати судження щодо ролі держави в житті людини та суспільства
• оцінювати перспективи й значення побудови в Україні правової держави

§ 1. Причини виникнення держави

ПРИГАДАЙТЕ! Що сприяло виникненню перших держав?

1. Які причини сприяли виникненню держави

З уроків історії ви знаєте, що людство у своєму розвитку пройшло ряд етапів, кожний із яких відрізнявся певним рівнем і характером суспільних відносин. Найбільш тривалим етапом у житті людського суспільства були часи, коли не існувало держави та права в сучасному розумінні. Цей період отримав назву первісного суспільства.

Додержавний період розвитку суспільства відзначався примітивністю знарядь і низькою продуктивністю праці, повною залежністю людей від сил природи. Основу суспільства складав рід (родова община). Характерними рисами роду були єдність, співробітництво й взаємодопомога, рівний розподіл власності. Основними заняттями людей у первісному суспільстві були збиральництво та мисливство, які є характерними для привласнювального типу господарства. Влада не відокремлювалась від населення, ґрунтувалася на суспільному самоврядуванні, спиралася на авторитет, традиції та повагу.

Перехід від привласнювальної економіки до відтворювальної, збільшення кількості населення, майнове розшарування, поділ суспільства на соціальні групи привели до ускладнення суспільних відносин і необхідності вдосконалення управління суспільством. Ці чинники і вплинули на появу державно-правової організації суспільства.

Для кожного народу виникнення власної держави і права є свідченням переходу від первісного ладу до більш високого ступеня суспільного розвитку. Цінність держави і права як соціального блага проявляється у здатності організовувати та впорядковувати малі й великі людські колективи, суспільство в цілому.

ЗАВДАННЯ 1. Розгляньте схему і дайте відповідь на запитання: чому виникла необхідність у формуванні спеціальних організацій, призначених для управління людьми.

2. Що таке влада та які її види існують

ЗАВДАННЯ 2. Український філософ В. Кремінь зазначав: «Історія свідчить: кожний, хто рвався до трону, шукав свого: один — багатства, інший — почестей, третій — права вершити долю людей, четвертий — прагнув змінити світ... І майже всі вели боротьбу за владу... Влада є одним із фундаментальних початків людського суспільства».

Як учений характеризує поняття «влада»? Який зміст у це поняття вкладаєте ви?

Слово «влада» означає право та можливість розпоряджатися, керувати ким-небудь або чим-небудь. У широкому значенні це поняття вживають, аналізуючи не тільки стосунки між людьми, але й взаємодію людини з навколишнім світом (наприклад влада людини над природою). Однак перш за все влада розглядається як характеристика стосунків між людьми. У повсякденному житті ми стикаємось із різними видами влади: батьків над дітьми; лідерів над групою чи партією; адміністрації над робітником; особи, що має релігійний сан, над вірянами тощо.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Причини появи держави були окреслені в різних теоріях її походження.

Теологічна теорія (Аврелій Августин, Тома Аквінський) виходить із того, що держава є породженням Бога, що вона виникає і розвивається з волі Бога, тому кожна людина повинна змиритися з Божою волею й підкоритися державі.

Патріархальна теорія (Аристотель) стверджує, що держава виникла із сім'ї внаслідок її розростання. Державна влада, за цією теорією, є продовженням батьківської влади, що спочатку панувала лише в сім'ї, а потім поширилась на все населення.

Договірна теорія (Г. Гроцій, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локк) побудована на ідеї виникнення держави в результаті договору про те, що одні будуть управляти, а інші — виконувати їх управлінські рішення.

Теорія насильства (Є. Дюринг, К. Каутський) пояснює виникнення держави внаслідок війн, насильницького підкорення одних людей іншими і зміцнення влади переможців.

Психологічна теорія (Л. Петражицький, Г. Тард) пояснює виникнення держави особливими властивостями психіки людей: одних — здійснювати керівництво, а інших — підкорятися.

Демографічна теорія (Е. Босеруп), в основу якої покладено біологічну теорію Т. Мальтуса, основною причиною виникнення держави визначає зростання кількості населення, яке проживає на певній території, та необхідність управління ним.

Органічна теорія (Г. Спенсер) проводить аналогію між державою і біологічним організмом: держава, подібно до біологічного організму, народжується, росте, мужніє, старіє й вмирає. Як і біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, органи, що виконують відповідні функції.

Прихильники космічної теорії стверджують, що держава й право є результатом дії інших цивілізацій.

Згідно з технократичною теорією, держава й право виникають як результат розвитку науки.

Існують й інші теорії походження держави.

Слід зазначити, що в останні роки поширюється думка, згідно з якою жодна з теорій, навіть найавторитетніша, не в змозі охопити й розкрити сутність держави й передумови її походження. Кожна з уже існуючих теорій та з тих, які ще можуть з'явитися, висвітлює тільки певну групу причин виникнення держави. Тому лише в сукупності вони відтворюють більш-менш повну картину передумов і процесів походження держави.

Одним із найважливіших проявів влади є політична влада, що характеризується реальною здатністю певної соціальної спільноти або індивідів, які відображають їх інтереси, реалізовувати свою волю за допомогою політики й правових норм.

ЗАВДАННЯ 3. Давньогрецький філософ Платон стверджував: «Суспільство, якщо бажають, щоб воно було найкращим, повинно управлятися такими мужами, яких визнано гідними загальним судом людей розумних. А тому нехай на чолі суспільства стоять такі люди, які і в ранньому віці виявили відмінні здібності душі і, досягнувши віку зрілості, значно перевершили інших своїми чеснотами».

Які вимоги до людей, наділених владою, висував філософ? Чи змінилися ці вимоги в сучасному світі? Як ви вважаєте, із чим це пов'язано?

Одним із різновидів політичної влади є державна влада, яка характеризується можливістю надавати своїм рішенням загальнообов’язкового характеру й забезпечувати їх виконання силою примусу.

Ознаками державної влади вважають:

• легітимність (засновується на положеннях права і закону);
• верховенство (посідає найвище місце у владній ієрархії певного суспільства);
• суверенність (незалежність від будь-якої влади всередині країни та поза її межами);
• публічність (здійснюється офіційно, за допомогою спеціально створених органів і установ);
• політичність (застосовується шляхом вольового впливу на суспільство).

За умов існування демократії державна влада походить від народу, здійснюється від імені народу та для народу, тобто кожен громадянин та громадянка має право на участь в управлінні державними справами. Громадяни та громадянки можуть реалізовувати це право за допомогою інститутів безпосередньої та представницької демократії.

До інститутів безпосередньої демократії належать, зокрема, прийняття рішень на референдумі, вибори представників до органів державної влади й місцевого самоврядування.

Представницька демократія передбачає передачу народом владних повноважень обраним ним представникам.

За умов демократії суспільні й державні інтереси визначаються волею більшості. При цьому завданням держави є забезпечення інтересів меншості. У демократичному суспільстві влада має особливе призначення: утвердження авторитету права, захист прав і свобод людини, дія на користь усього суспільства, утвердження гуманістичних цінностей на всіх рівнях суспільних відносин, сприяння встановленню режиму законності.

Упродовж свого існування держава й суспільство взаємодіють, впливаючи одне на одного. Механізм цієї взаємодії визначає політична система суспільства.

3. Що являє собою політична система суспільства

Політичну систему суспільства можна уявити як поєднання та взаємодію державних, громадських організацій, трудових колективів та інших політичних інститутів, що беруть участь у здійсненні політичної влади.

Держава та її організації становлять ядро політичної системи. Цей структурний елемент системи забезпечує можливість самостійно, без втручання будь-якої іншої держави, розв’язувати внутрішні й зовнішні питання.

Усі елементи політичної системи суспільства є взаємопов’язаними. Так, об’єднання громадян і трудові колективи впливають на державні органи: у процесі формування депутатського корпусу; під час виконання з державою деяких функцій (наприклад, під час правоохоронної діяльності — адвокатура) тощо.

Вплив органів держави на об’єднання громадян відбувається через створення державою та її органами сприятливих умов юридичного, матеріального й організаційного характеру для заснування й діяльності об’єднань громадян і трудових колективів. У разі порушення об’єднаннями громадян вимог чинного законодавства держава застосовує до них засоби правового впливу.

ЗАВДАННЯ 4. Попрацюйте в групах. Проаналізуйте схему та доведіть, що держава є центральним елементом політичної системи суспільства.

Під час підготовки відповіді зверніть увагу на такі питання: 1) Що таке політика? 2) Які елементи включає політична система? 3) Чому держава і право є найефективнішими засобами впливу на суспільні відносини?

СТРУКТУРА ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

ВИСНОВКИ

• Держава як спосіб організації публічної влади, що покликаний керувати суспільними процесами, виділилася на певному історичному етапі із суспільства.

• У демократичному суспільстві державна влада здійснюється в інтересах більшості населення засобами, що забезпечують дотримання громадянських і політичних прав людини.

• Політична система суспільства — це сукупність державних і недержавних соціальних інститутів, які здійснюють владу, управління суспільством, регулюють взаємовідносини між громадянами, соціальними та етнічними групами, забезпечують стабільність суспільства, відповідний порядок у ньому.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Назвіть ознаки державної влади.

2. Заповніть таблицю «Зміни в організації влади з появою держави». Порівняйте державну організацію влади та організацію влади в первісному суспільстві за поданими критеріями.

Критерії для порівняння	Первісне суспільство	Державно-правовий етап розвитку суспільства
Принцип об'єднання населення
Характер влади
Організуючі засади суспільства
Наявність органів управління

3. Визначте, які види влади мають прояв у наведених ситуаціях.

1) Верховна Рада України прийняла закон «Про освіту».

2) Директор заводу підписав наказ про зарахування на роботу молодого фахівця.

3) Священник організував мирну ходу вірян.

4) Батьки не дозволяють синові проводити багато часу біля комп'ютера.

5) Міністр підписав наказ про будівництво нового промислового об'єкта.

6) Суд виніс вирок у справі про самовільне захоплення земельної ділянки.

4. Проведіть мінідослідження за темою «Народження держави: стародавня історія й новітні часи» (з'ясуйте та назвіть основні причини виникнення держави як соціального явища та порівняйте їх із причинами виникнення нових держав у сучасному світі).

5. Цікава ваша думка! Держава — це складне специфічне соціальне явище, тому в різні часи виникло досить багато теорій, кожна з яких по-своєму намагалася пояснити причини походження держави. Яка з названих теорій найбільше відповідає вашим уявленням про державу? Чому?