Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Святокум

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Термінологічний словник

Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Галузь права — сукупність правових норм, що становлять самостійну частину системи права та своїм особливим методом регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин.

Громадянство — стійкий правовий зв'язок особи й держави, що виражається в їхніх взаємних правах і обов'язках.

Деліктоздатність — здатність нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.

Держава — особлива форма організації суспільства, яка передбачає створення спеціального апарату управління, покликаного керувати суспільними процесами на певній території шляхом надання своїм вимогам загальнообов'язкового характеру.

Джерела права — встановлені державою або визнані нею офіційно документальні форми вираження та закріплення норм права.

Дієздатність — це здатність особи своїми діями набувати для себе прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Зміст правовідносин — суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників правовідносин, а також здійснювані ними дії, спрямовані на реалізацію цих прав і обов'язків.

Зняття судимості — припинення судимості рішенням суду. Умовами зняття судимості є: відбуття особою покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; встановлення судом факту, що особа зразковою поведінкою або сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення; закінчення не менш ніж половини строку погашення судимості.

Конституційний обов'язок — закріплені в Конституції України вимоги до осіб діяти певним, чітко визначеним конституційною нормою чином (або утримуватися від вчинення певних дій) для забезпечення інтересів інших людей та громадян, суспільства, держави; недотримання цих вимог тягне за собою юридичну відповідальність.

Конституція — Основний Закон держави, який закріплює державний і суспільний лад, особливості взаємовідносин особи й держави, організації та здійснення державної влади, визначає основні державно-правові інститути, порядок їхньої організації та компетенцію і таким чином установлює принципи регулювання суспільних відносин.

Норма права — обов'язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що встановлюється, змінюється та припиняється в установленому порядку, виконання якого забезпечується державою, її відповідними органами.

Об'єкт правовідносин — матеріальні або нематеріальні блага, із приводу яких виникають правовідносини; те, на що спрямовано дії сторін, що складає предмет їхніх інтересів.

Права людини — соціальна спроможність людини вільно діяти, самостійно обирати вид і міру своєї поведінки з метою задоволення різних матеріальних і духовних потреб шляхом користування певними соціальними благами в межах, визначених законодавчими актами.

Право (в об'єктивному розумінні) — система загальнообов'язкових, формально визначених норм, встановлених і санкціонованих державою, які спрямовані на забезпечення існування суспільства на засадах справедливості та законності, передбачають відповідальність і покарання для тих, хто не дотримується встановлених правил поведінки.

Право (в суб'єктивному розумінні) — право, що належить окремій особі — суб'єкту права — і є мірою її можливої поведінки. Це офіційно визнані можливості, які має у своєму розпорядженні фізична чи юридична особа.

Право власності — право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Право власності включає право володіння, користування та розпорядження майном.

Правовідносини — урегульовані нормами права суспільні відносини, у ході яких їхні учасники реалізують свої суб'єктивні права й виконують юридичні обов'язки.

Правоздатність — визнана державою загальна можливість мати передбачені законом права та обов'язки, здатність бути їх носієм.

Правопорушення — суспільно шкідливе діяння (у формі дії або бездіяльності) дієздатної особи, що суперечить вимогам правових норм. Сутністю правопорушення є свавілля особи або зазіхання на свободу інших.

Сім'я — первинний та основний осередок суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Суб'єкти правовідносин — учасники правовідносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні обов'язки на основі юридичних норм.

Форма держави — порядок організації та функціонування державної влади в країні, який визначається формою правління, територіального устрою й державно-правового (політичного) режиму.

Форма політичного режиму — сукупність засобів, прийомів і способів реалізації державної влади, форма взаємодії державно-владних структур та населення.

Форма правління — організація верховної державної влади, яка передбачає порядок її утворення та діяльності, а також взаємозв'язок із населенням країни.

Цивільна дієздатність — здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Цивільна правоздатність — здатність особи мати цивільні права й нести цивільні обов'язки.

Шлюб — сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Юридична відповідальність — передбачені нормами права вид і міра державного примусу, що застосовуються до особи, яка визнана винною у вчиненні правопорушення.

Юридичний факт — конкретна життєва обставина, із якою норма права пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Корисні посилання

1. Верховна Рада України. Офіційний вебпортал: https://iportal.rada.gov.ua/

2. Газета Верховної Ради України «Голос України»: http://www.golos.com.ua/

3. Газета центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр»: http://ukurier.gov.ua/uk/

4. Децентралізація в Україні: https://decentralization.gov.ua/

5. Конституційний Суд України: http://ccu.gov.ua/

6. Міністерство внутрішніх справ України: http://mvs.gov.ua/

7. Міністерство освіти і науки України: http://mon.gov.ua/

8. Міністерство юстиції України: https://minjust.gov.ua/ua

9. Офіс Генерального прокурора: http://www.gp.gov.ua/

10. Офіс Ради Європи в Україні: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/home

11. Президент України. Офіційне інтернет-представництво: https://www.president.gov.ua/

12. Судова влада України: http://court.gov.ua/

13. Українська Гельсінська спілка з прав людини: http://helsinki.org.ua/

14. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: http://ombudsman.gov.ua/

15. Урядовий портал. Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України: http://kmu.gov.ua/

16. Урядовий сайт для юних громадян: http://children.kmu.gov.ua/

17. Харківська правозахисна група. Інформаційний портал «Права людини в Україні»: https://khpg.org/

18. Центр політико-правових реформ: http://pravo.org.ua/

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст