Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Святокум

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 23. Кримінальна відповідальність неповнолітніх

ПРИГАДАЙТЕ!

Які існують види правопорушень?

ПОМІРКУЙТЕ!

Якими є наслідки злочину для особи та суспільства?

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: злочин, кримінальний проступок.

1. Які відносини регулює кримінальне право

Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, державна зрада, убивство, незаконне позбавлення волі, викрадення людини, крадіжка, розбій, грабіж — ці та інші правопорушення, які становлять підвищену суспільну небезпечність, відносять до кримінальних правопорушень. За їх вчинення держава застосовує й найбільш суворий вид юридичної відповідальності — кримінальні покарання.

ПРИГАДАЙТЕ!

Що відносять до функції права?

Основною функцією кримінального права як галузі права є охоронна, оскільки воно охороняє властивими йому заходами ті суспільні відносини, що регулюються іншими галузями права.

Крім охоронної, кримінальне право виконує також регулятивну функцію. Так, забороняючи вчинювати суспільно небезпечні діяння, норми кримінального права в той самий час вимагають певної правомірної поведінки. Визначеність правових норм установлює межу між кримінально протиправною і некримінальною поведінкою. Це надає людині можливість здійснювати свої права і свободи відповідно до закону, чітко уявляти, що дозволено, а що заборонено кримінальним законом.

2. У чому полягає різниця між кримінальним проступком і злочином

Кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), яке здійснене суб'єктом кримінального правопорушення.

Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальний проступок — це правопорушення, яке не становить для суспільства такої великої небезпеки, як злочин, і за вчинення якого передбачене менша відповідальність — штраф у розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Злочин — це передбачене Кримінальним кодексом України діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу, розмір якого може бути не менше трьох і більше 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавлення волі на строк до довічного ув'язнення.

Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Законом передбачено спрощений порядок досудового розслідування всіх кримінальних правопорушень невеликої тяжкості — проступків. Він буде проводитися у формі досудового дізнання, тривалість якого не повинна перевищувати одного місяця з дня вручення особі повідомлення про підозру.

Профілактична робота серед підлітків, у тому числі індивідуальна, є ефективним засобом протидії зростанню кількості правопорушень серед неповнолітніх

Злочин і проступок відрізняються й за термінами затримання особи, яка вчинила правопорушення. За загальним правилом термін затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, не може перевищувати три години. Затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку на одну добу можливе в разі, якщо особа перебуває в нетверезому стані та своїми діями створює небезпеку для суспільства; на 72 години — якщо порушник у відповідь на вимогу правоохоронця припинити протиправну поведінку чинить опір або ж продовжує вчинення проступку або намагається втекти. У разі затримання особи суд має розглядати провадження невідкладно.

На відміну від злочину, вчинення кримінального проступку не тягне за собою судимість. Це пов’язано з тим, що за кримінальні проступки не передбачене покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі. Відсутність судимості дозволяє особам, що вчинили кримінальний проступок, швидше повернуться до звичайного життя, понісши покарання у вигляді штрафу.

Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Склад кримінального правопорушення — це система визначених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які визначають певне суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення.

СКЛАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Суб'єкт

Осудна фізична особа, що досягла на момент вчинення кримінального правопорушення віку, із якого настає кримінальна відповідальність, за загальним правилом — 16 років; за ряд кримінальних правопорушень, перелічених у статті 22 Кримінального кодексу України (наприклад умисне убивство, бандитизм), кримінальна відповідальність настає з 14 років

Осудність означає можливість під час вчинення кримінального правопорушення усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Для ряду кримінальних правопорушень передбачений спеціальний суб'єкт (військовослужбовець, службова особа)

Суб'єктивна сторона

Внутрішнє ставлення особи до вчинюваного нею кримінального правопорушення; основною ознакою є вина, що проявляється у формі:

  • прямого умислу — якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання;
  • непрямого умислу — якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки й хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання;
  • кримінальної протиправної самовпевненості — якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення;
  • кримінальної протиправної недбалості — якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була та могла їх передбачити

Об'єкт

Суспільні відносини, що охороняються кримінальним правом та на які посягає правопорушення

Об'єктивна сторона

Зовнішній прояв суспільно небезпечного посягання на об'єкт кримінального правопорушення, що проявляється в дії або бездіяльності, суспільно небезпечних наслідках і причинному зв'язку між ними. У кримінальних правопорушеннях із так званим матеріальним складом, тобто в таких, які вважаються закінченими з моменту настання певних наслідків (умисне вбивство, крадіжка, доведення до банкрутства), має бути встановлений причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком, що настав.

Факультативними (додатковими) ознаками об'єктивної сторони кримінального правопорушення є час, місце, умови, способи та знаряддя вчинення кримінального правопорушення тощо

3. Що таке кримінальна відповідальність і кримінальне покарання

Кримінальна відповідальність — це реакція держави на вчинене особою кримінальне правопорушення, яка знаходить своє вираження в певному правозастосовному акті органу держави — обвинувальному вироку суду.

Тільки кримінальне законодавство визначає, яке суспільно небезпечне діяння є кримінальним правопорушенням. Отже, кримінальна відповідальність і покарання можуть передбачатися лише за те конкретно вчинене особою діяння, що зазначене як злочин в Особливій частині Кримінального кодексу України. Якщо ж якесь діяння в Кримінальному кодексі України прямо не визначене як кримінальне правопорушення, його вчинення за жодних умов не може тягти за собою кримінальну відповідальність і покарання. Застосування кримінального законодавства за аналогією заборонено (частина 4 статті 3).

Покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод правопорушника.

Метою покарання є не лише кара, а й виправлення правопорушника, а також запобігання подальшому вчиненню кримінального правопорушення ним та іншими особами.

ВИДИ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ

Основні покарання

Громадські роботи

Виконання засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Установлюються на строк від 60 до 240 годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Не призначаються особам з інвалідністю І або II груп, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби

Виправні роботи

Установлюються на строк від шести місяців до двох років і відбуваються за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, установленому вироком суду, у межах від 10 до 20 %. Не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб віком до 16 років та до тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців

Службові обмеження для військовослужбовців

Застосовуються до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в дохід держави в розмірі, установленому вироком суду, у межах від 10 до 20 %

Арешт

Полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції та встановлюється на строк від одного до шести місяців. Не застосовується до осіб, що не досягли 16 років, вагітних жінок та жінок, що мають дітей віком до семи років

Обмеження волі

Полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Установлюється на строк від одного до п'яти років. Не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та людей з інвалідністю І і II груп

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

Призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від шести місяців до двох років

Позбавлення волі на певний строк

Полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Установлюється на строк від одного до 15 років

Довічне позбавлення волі

Установлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним кодексом України, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. Не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановления вироку

Додаткові покарання

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

Застосовується до засудженої за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особи, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас

Конфіскація майна

Полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Установлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини й може бути призначена лише у випадках, прямо передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України

Покарання, що застосовуються і як основні, і як додаткові

Штраф

Грошове стягнення, що накладається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини Кримінального кодексу України не передбачено вищого розміру штрафу

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Призначається як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років

ЗАВДАННЯ. Проаналізуйте таблицю «Види кримінальних покарань» і визначте, які з них НЕ застосовуються до неповнолітніх.

4. У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

За загальним правилом кримінальна відповідальність настає при досягненні особою 16 років. Стаття 22 Кримінального кодексу України передбачає, що за умисне убивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, жорстоке поводження з тваринами, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, сексуальне насильство, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство кримінальна відповідальність настає з 14 років.

Зниження віку кримінальної відповідальності обумовлене перш за все тим, що особа вже в 14-річному віці усвідомлює суспільну небезпечність і протиправність названих кримінальних правопорушень. Їхній перелік є вичерпним. Це лише умисні кримінальні правопорушення.

Кримінальний кодекс України виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності, починаючи від 14 років, за кримінальні правопорушення, вчинені з необережності.

Розділ XV Загальної частини Кримінального кодексу України розглядає особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Неповнолітнього, який уперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, а саме:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля та встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передачу неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку та має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування завданих майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків із метою його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Перелічені заходи суд може застосовувати і до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення до досягнення ними віку кримінальної відповідальності.

Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.

У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив кримінальне правопорушення, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру, ці заходи скасовуються, і він притягується до кримінальної відповідальності.

До неповнолітніх можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на певний строк.

При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю кримінальних правопорушень або вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі не може перевищувати 15 років.

Кримінальний кодекс України визначає також додаткові покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, яка пом’якшує покарання.

Висновки

• Кримінальне правопорушення включає в себе два типи кримінально караних діянь: злочин та кримінальний проступок. Кримінальний проступок відрізняється меншим ступенем суспільної небезпеки, спрощеною процедурою притягнення до відповідальності, а також більш м'яким покаранням.

• Кримінальна відповідальність і призначення покарання мають бути максимально конкретизовані, виходячи з конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення з урахуванням особи винного.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення понять: «злочин», «кримінальний проступок».

2. Подайте у вигляді схеми склад кримінального правопорушення.

3. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.

Поняття

Спільне

Відмінне

Кримінальний проступок

Злочин

4. Цікава ваша думка! Чому закон передбачає особливості притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності? Чи є, на ваш погляд, притягнення їх до кримінальної відповідальності (навіть із певними особливостями) порушенням прав дитини? Чому?