Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Святокум
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Розділ І. Основи теорії держави і права
Опрацювання матеріалу розділу дозволить:
- називати ознаки державної влади, соціальних норм, права
- пояснювати та застосовувати поняття: держава, форма держави, право, джерела права, галузь права, норма права
- характеризувати функції держави, державний лад, джерела права, елементи системи права
- наводити приклади соціальних норм, джерел права
- описувати елементи державного ладу
- висловлювати судження щодо ролі соціальних норм, держави і права в житті людини та суспільства
§ 1-2. Держава
ПРИГАДАЙТЕ!
1. Що сприяло виникненню перших держав?
2. Які суттєві риси держави як соціального утворення ви можете назвати, використавши знання, набуті під час уроків історії?
ПОМІРКУЙТЕ!
Що мають спільного й чим відрізняються поняття «країна», «суспільство», «держава»?
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: держава, форма держави.
1. Які причини сприяли виникненню держави
З уроків історії ви знаєте, що людство у своєму розвитку пройшло ряд етапів, кожний із яких відрізнявся певним рівнем і характером суспільних відносин. Найбільш тривалим етапом були часи, коли не існувало держави та права в сучасному розумінні. Цей період отримав назву первісного суспільства.
Додержавний період розвитку суспільства відзначався примітивністю знарядь і низькою продуктивністю праці, повною залежністю людей від сил природи. Основу суспільства складав рід (родова община). Характерними рисами роду були єдність, співробітництво й взаємодопомога, рівний розподіл власності. Основними заняттями людей у первісному суспільстві були збиральництво та мисливство, які є характерними для привласнювального типу господарства. Влада не відокремлювалась від населення, ґрунтувалася на суспільному самоврядуванні, спиралася на авторитет, повагу, традиції.
Перехід від привласнювальної економіки до відтворювальної, збільшення кількості населення, майнове розшарування, поділ суспільства на соціальні групи привели до ускладнення суспільних відносин і необхідності вдосконалення управління суспільством. Ці чинники і вплинули на появу державно-правової організації суспільства.
ЗАВДАННЯ 1. Розгляньте схему (с. 13) «Причини виникнення держави» і дайте відповідь на запитання: чому виникла необхідність у формуванні спеціальних організацій, призначених для управління людьми?
Для кожного народу виникнення власної держави і права є свідченням переходу від первісного ладу до більш високого ступеня суспільного розвитку. Цінність держави і права як соціального блага проявляється у здатності організовувати та впорядковувати малі й великі людські колективи, суспільство в цілому.
2. Що таке держава
Дати визначення держави, яке б відображало всі сторони цього складного суспільного явища, намагалися багато видатних філософів, політиків, юристів. Так, давньогрецький філософ-мислитель Арістотель вважав, що держава є втіленням мудрості, справедливості, краси та загального блага. Римський філософ Цицерон розглядав державу як союз людей, об’єднаних загальною користю і справедливістю. Англійський філософ Т. Гоббс порівнював державу з потворою. Представники класової теорії стверджували, що держава — це диктатура панівного класу. Що ж таке держава?
Держава — це особлива форма організації суспільства, яка передбачає створення спеціального апарату управління, покликаного керувати суспільними процесами на певній території шляхом надання своїм вимогам загальнообов'язкового характеру.
Державі властиві певні ознаки, до яких належать:
- публічний характер влади, що втілюється в державно-правових інститутах, відокремлених від населення, які мають повноваження здійснювати політичну владу та регулювати суспільні відносини;
- територія — відокремлена кордонами частина земної кулі, на яку поширюється суверенітет держави і в межах якої населення має статус громадян цієї держави;
- суверенітет — політико-правова властивість державної влади, що проявляється в її верховенстві, незалежності, єдності;
- механізм держави — система органів та організацій, що створюються державою для реалізації її функцій і завдань;
- правові норми — загальнообов’язкові правила поведінки, які розробляє, приймає та охороняє держава. Ці норми визначають сферу відносин, що охороняються державою, роблять державні рішення обов’язковими на рівні суспільства та визначають можливе покарання за порушення встановлених правил;
- система податків — платежі обов’язкового характеру загальнодержавного чи місцевого значення, що встановлюються для утримання державного апарату, а також виконання загальносоціальних функцій держави у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення тощо.
Декларація про державний суверенітет України — документ, який проголосив суверенітет нашої держави та став важливим кроком на шляху до здобуття нею незалежності. Вона була прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р.
Сучасний тип держави характеризується соціальною спрямованістю, демократичним режимом утворення державних органів і здійснення державної влади, правовою формою та характером державної діяльності. Сучасні держави найрозвиненіших суспільств забезпечують задоволення загальнолюдських потреб, здійснення та захист основних прав людини. Їх економічною основою є наявність серед населення значної кількості власників засобів і результатів виробничої діяльності й рівноправність різних форм власності: приватної, комунальної та державної.
3. Що таке державний лад
Існування кожної держави світу має свої особливості: по-різному організовано відносини між центром і регіонами, по-різному формуються органи державної влади. Ці відмінності обумовлюються історією держави, її населенням, розміром, розташуванням, економічним розвитком тощо. Для характеристики найбільш ключових особливостей організації держави використовується поняття державного ладу.
ЗАВДАННЯ 2. Ознайомтеся з наведеними уривками. Який зміст вкладають автори в поняття «державний лад»? Які складові цього поняття ви можете виокремити?
1) Період ранньофеодальної монархії — це час становлення феодальної державності. Загальною закономірністю було виникнення в більшості країн Європи монархічної форми правління — феодальних королівств. Так, досить чітко можна простежити процес утворення феодальної державності на прикладі Франкського королівства. Падіння Риму і завоювання Галлії північногерманськими племенами дали могутній імпульс утворенню нового державного механізму, необхідного для організації управління завойованою територією та її захисту. (М. Страхов. Історія держави і права зарубіжних країн)
2) Особливістю державного ладу Галицько-Волинської держави було те, що тривалий час вона не поділялася на уділи. Після смерті короля Данила держава розпалася на Галицьку і Волинську землі, а відтак кожна з цих земель почала, у свою чергу, подрібнюватися. Особливістю було і те, що влада, по суті, перебувала в руках великого боярства. (В. Кульчицький, М. Настюк, Б. Тищик. Історія держави і права України)
Державний лад — це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими нормами та визначають особливості організації держави.
До основ державного ладу юридична наука відносить основні принципи організації та діяльності держави. Ідеться насамперед про повноваження голови держави, органів законодавчої, виконавчої і судової влади, правоохоронних та інших передбачених Основним Законом органів, які реалізують основні функції держави.
Значною мірою державний лад залежить від форми державного правління та політичного режиму. Вони безпосередньо впливають на рівень демократичності суспільного життя і правової системи, повноту законодавчого закріплення прав і свобод людини й громадянина, ефективність механізму їх забезпечення й захисту.
Отже, характеризуючи державний лад, доцільно виділити три елементи:
- державне правління;
- державний устрій;
- політичний режим.
У такому контексті державний лад часто визначають як форму держави.
4. Як визначають форму держави
Форма держави — це порядок організації і функціонування державної влади в країні, який визначається формою правління, територіального устрою та політичного режиму.
Форма правління — це організація верховної державної влади, яка передбачає порядок її утворення та діяльності, а також взаємозв'язок із населенням країни.
За формою правління держави поділяють на монархії та республіки. Різноманіття форм правління представлене у схемі.
ВИДИ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВИ
ЗАВДАННЯ 3. Розгляньте схему «Види форми правління держави» і дайте відповіді на запитання.
1) На які дві основні групи поділяються держави за формою правління?
2) Які держави, розглянуті вами під час уроків історії, мали форми правління, наведені у схемі?
Монархія — це форма правління, що передбачає здійснення верховної влади в країні повністю або частково однією особою, яка належить до правлячої династії (фараон, цар, король, імператор тощо). Монархії поділяються на дві групи: абсолютні та обмежені.
Республіка — це форма правління, яка передбачає здійснення верховної влади в державі колегіальним виборним органом. Історично виокремлюють аристократичну республіку, де право брати участь у виборах мають лише вищі верстви населення, і демократичну республіку, у якій право обирати вищі органи влади належить усьому населенню країни, що досягло певного віку і не обмежене законом чи судом у можливості реалізувати виборче право.
У сучасному світі розрізняють три типи республік: президентські, парламентські та змішані.
ЗАВДАННЯ 4. Попрацюйте із джерелом права. Користуючись інформацією, поданою у схемі «Типи республік у сучасному світі», визначте тип республіки за наведеним уривком із Конституції держави.
Із Конституції (Основного Закону) Угорщини
Угорщина є республікою...
Парламент є вищим органом народного представництва в Угорщині.
Парламент: приймає Конституцію Угорщини; приймає інші закони; затверджує державний бюджет та контролює його виконання... обирає Президента республіки, членів Конституційного суду, Президента Курії (Верховного суду), Головного Прокурора, Парламентського спеціального уповноваженого з основних прав та його заступників і Президента державного ревізійного управління; обирає Прем'єр-міністра та вирішує питання довіри уряду...
Головою держави є Президент Республіки, який уособлює національну єдність і гарантує демократичне функціонування держави.
Президент Республіки є Верховним Головнокомандувачем Сил оборони Угорщини.
Президент Республіки: представляє Угорщину; бере участь у сесіях Парламенту та виступає на них; пропонує законопроекти; ініціює національний референдум... призначає дати проведення парламентських виборів... скликає першу сесію новообраного Парламенту; розпускає Парламент...
Парламент обирає Президента Республіки строком на п'ять років.
Другою важливою характеристикою держави є форма політичного режиму.
Політичний режим — це сукупність засобів, прийомів і способів реалізації державної влади, форма взаємодії державно-владних структур та населення.
Політичний режим у державі визначається тим, наскільки до формування влади долучається народ, як ураховується суспільна думка під час прийняття владних рішень, яку роль відіграє ідеологія в житті суспільства. Характер політичного режиму обумовлюють також обсяг прав та свобод громадян, становище засобів масової інформації, роль політичних партій тощо.
З урахуванням наведених характеристик розрізняють демократичний та недемократичний режими. Недемократичний режим поділяється на тоталітарний та авторитарний.
ЗАВДАННЯ 5. Цікава ваша думка! Як ви розумієте зміст висловлювання: «Демократія не може досягти успіху, якщо ті, хто обирає, не готові обирати мудро. Тому справжньою гарантією демократії є освіта» (Франклін Д. Рузвельт)? Чи погоджуєтесь ви з цією тезою?
Третьою важливою характеристикою держави є форма територіального устрою.
Територіальний устрій — це спосіб поділу держави на певні складові частини з метою забезпечення найкращого управління суспільством. Територіальний устрій визначає правове становище складових частин держави (республік, штатів, провінцій, земель, кантонів тощо) і порядок взаємовідносин між центральними та місцевими органами влади.
За формою територіального устрою держави поділяють на прості й складні. Вибір конкретної форми територіального устрою залежить від багатьох чинників: соціально-економічних, географічних, історичних, національних, площі території тощо.
Простою, або унітарною (від латин. — єдність), є держава, що характеризується цілковитою політичною єдністю. Така держава має єдину структуру державного апарату, який поширює свої повноваження на всю її територію; усі адміністративні одиниці мають рівний юридичний статус щодо держави; жодна адміністративна одиниця не має політичної самостійності та ознак суверенітету; держава має єдине громадянство, єдину систему права, судову та грошову системи.
Більшість держав у сучасному світі — як республік, так і монархій, — є унітарними. Наприклад, унітарними державами є республіки Україна, Франція, Єгипет; монархії Данія, Марокко, Японія.
До складних держав належать федерація, конфедерація, імперія.
Федерація — це складна держава, що включає території, які мають певну юридично визначену політичну самостійність. Ці території називають суб’єктами федерації.
Конфедерація — це договірний союз держав, кожна з яких зберігає повний суверенітет. Конфедерація характеризується відсутністю єдиного громадянства, добровільним об’єднанням, що необхідне для вирішення спільних справ, створенням спільних органів шляхом рівного представництва держав. Ця форма державного устрою нині майже не зустрічається та має здебільшого лише історичний характер (Північна Америка XVIII ст., Німеччина XIX ст. тощо).
Імперія — це складна держава, яка включає суверенну державу — метрополію і підвладні їй держави — колонії. Ця форма державного устрою вже відійшла в історію.
Особливою формою державного устрою є співдружність — об’єднання держав, що зберігають повний суверенітет та незалежність (СНД, Співдружність націй тощо).
Для допитливих
Федеративна форма територіального устрою є менш поширеною порівняно з унітарною. Сьогодні у світі існують такі федеративні держави, як США, Канада, Австралія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Аргентина, Бразилія, Мексика, Індія тощо. Вони розташовані на різних континентах, відрізняються площами своїх територій (від Австралії, яка займає весь континент, до невеликих Австрії та Бельгії) і є різними за ступенем свого політичного й культурного розвитку, а також національним складом населення.
Територіальний устрій країн із часом може змінюватися. Так, протягом XX ст. Чехословаччина була то унітарною, то федеративною державою, а із січня 1993 р. взагалі припинила своє існування. На її території утворилися дві унітарні держави — Чеська Республіка (Чехія) і Словацька Республіка (Словаччина).
ЗАВДАННЯ 6. Попрацюйте із джерелом права. Визначте форму територіального устрою за наведеним уривком.
Із Конституції Іспанії
Територіальний устрій Держави включає муніципії, провінції та створювані автономні Співтовариства. Усі ці утворення користуються автономією при веденні своїх справ.
Держава гарантує ефективне здійснення принципу солідарності... виявляючи турботу про встановлення справедливої й адекватної економічної рівноваги між різними частинами іспанської території...
Розбіжності в Статутах різних автономних Співтовариств у жодному разі не мають надавати їм економічних або соціальних переваг.
Усі іспанці мають однакові права та обов'язки на всій території Іспанії.
5. Як здійснюється державна влада
ЗАВДАННЯ 7. Український філософ В. Кремінь зазначав: «Історія свідчить: кожний, хто рвався до трону, шукав свого: один — багатства, інший — почестей, третій — права вершити долю людей, четвертий прагнув змінити світ... І майже всі вели боротьбу за владу... Влада є однією з фундаментальних початків людського суспільства». Як учений характеризує поняття «влада»? Який зміст у це поняття вкладаєте ви?
Слово «влада» означає право та можливість розпоряджатися, керувати ким-небудь або чим-небудь. У широкому значенні це поняття вживають, аналізуючи не тільки стосунки між людьми, але й взаємодію людини з навколишнім світом (наприклад «влада людини над природою»). Однак, перш за все, влада розглядається як характеристика стосунків між людьми. У повсякденному житті ми стикаємось із різними видами влади: батьків над дітьми, лідерів над групою чи партією, адміністрації над робітником, особи, що має релігійний сан, над вірянами тощо.
Одним із найважливіших проявів влади є політична влада, що характеризується реальною здатністю певної соціальної спільноти або індивідів, які відображають її інтереси, реалізовувати свою волю за допомогою політики й правових норм.
ЗАВДАННЯ 8. Давньогрецький філософ Платон стверджував: «Суспільство, якщо бажають, щоб воно було найкращим, повинно управлятися такими мужами, яких визнано гідними загальним судом людей розумних. А тому нехай на чолі суспільства стоять такі люди, які і в ранньому віці виявили відмінні здібності душі і, досягнувши віку зрілості, значно перевершили інших своїми чеснотами».
Які вимоги до людей, наділених владою, висував філософ? Чи змінилися ці вимоги в сучасному світі? Як ви вважаєте, із чим це пов'язано?
Одним із різновидів політичної влади є державна влада, яка характеризується можливістю надавати своїм рішенням загальнообов’язкового характеру.
Ознаками державної влади вважають:
- легітимність (ґрунтується на положеннях права і закону);
- верховенство (посідає найвище місце в ієрархії влади певного суспільства);
- суверенність (незалежність від будь-якої влади всередині країни та поза її межами);
- публічність (здійснюється офіційно, за допомогою спеціально створених органів і установ);
- політичність (застосовується шляхом вольового впливу на суспільство).
Державна влада — властивість держави, що характеризується суверенністю, універсальністю, загальним характером впливу на поведінку людей. Вона передбачає наявність владного й підвладного суб'єктів (державних органів та індивідів, їх організацій та спільнот) і здатність владного суб'єкта спеціальними засобами домагатися здійснення своєї волі.
Засідання Верховної Ради України — парламенту нашої держави. Конституційний склад Верховної Ради України — 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного й прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років
За умов існування демократії державна влада походить від народу, здійснюється від імені народу та для народу, тобто кожен громадянин та громадянка має право на участь в управлінні державними справами. Громадяни можуть реалізовувати це право шляхом безпосередньої (прямої) та представницької демократії.
Безпосередня (пряма) демократія — це прийняття рішень на референдумі, вибори представників до органів державної влади чи місцевого представницького органу.
Представницька демократія передбачає передачу народом владних повноважень обраним ним представникам.
Для допитливих
З ім'ям французького вченого Ш.-Л. Монтеск'є (1689-1755) пов'язують принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову. У своїй праці «Про дух законів» він розвинув і надав завершеної форми теорії поділу влади. Особливість його поглядів на «три влади» полягає в тому, що кожна з них оголошувалася самостійною і незалежною, що виключало захоплення влади будь-якою особою або окремим органом держави. Такий підхід до організації державної влади вперше був запроваджений Конституцією 1787 р. в США.
У вітчизняній історії ще задовго до Ш.-Л. Монтеск'є були спроби створити конституційний проект незалежної України з урахуванням принципу поділу влади та взаємодії її гілок («Пакти і Конституції» П. Орлика, 1710 р.).
Слід зауважити, що принцип поділу влади не є абсолютним. З одного боку, існує потреба в узгодженні й взаємному правовому контролі діяльності різних гілок влади. З іншого боку, здійснення судового контролю за законністю діяльності управлінського апарату означає порушення принципу поділу влади, тому що в такий спосіб судова влада втручається у виконавчу. Отже, принцип поділу влади не можна реалізувати повною мірою. Форми й ступінь здійснення принципу поділу влади залежать від національних традицій, конкретної соціально-економічної та політичної ситуації тощо.
Влада в демократичній державі у вигляді її трьох гілок (законодавчої, виконавчої, судової) є політичною формою вираження влади народу. Хоча й «поділена», влада в державі має залишатися цілісною, єдиною, тому що йдеться не про поділ влади, а про поділ функцій здійснення цієї влади, а також взаємодію цих функцій. Це знаходить свій прояв у тому, що органи державної влади в сукупності мають компетенцію, необхідну для здійснення функцій і виконання завдань держави в цілому; різні органи держави не можуть приписувати тим самим суб'єктам (громадянам, підприємствам, установам) за тих самих обставин взаємовиключні правила поведінки.
ПРИГАДАЙТЕ!
Яку організацію державної влади передбачали «Пакти і Конституції» П. Орлика?
6. Які функції виконує держава
ЗАВДАННЯ 9. Попрацюйте в парах. Прочитайте текст та дайте відповіді на запитання.
Консультант із права й управління М. Лопатка так висловив своє розуміння держави як соціального утворення: «Якщо хребет є тим, на чому тримаються, до чого кріпляться всі інші частини тіла, то в суспільстві таким "хребтом", основою всього й найбільш міцною його частиною саме й повинна бути Держава. Від державного підходу до того, що складає життя суспільства, і залежить добробут його населення.
А що таке держава й чому необхідно говорити про зміцнення її ролі в суспільстві? Держава — це, у першу чергу, турбота про громадян, що її населяють, створення працездатному населенню умов, за яких воно буде працювати як на благо себе, так і на благо держави, що підтримує непрацездатне населення. Це — виявлення й захист від зовнішніх і внутрішніх ворогів цього самого населення, це — державний, а не особистісний підхід до всього, що визначає основи розвитку суспільства. А держава визначає основи розвитку цього суспільства і підтримує їхнє виконання наявними в його розпорядженні засобами. І цей процес впливу — взаємний».
1) У чому вбачає призначення держави автор наведеного уривка?
2) Які напрямки діяльності він для неї визначає?
Основні напрямки діяльності держави, зумовлені її сутністю, — це функції держави.
Портрет Ш.-Л. Монтеск'є
Портрет П. Орлика
Висновки
• Держава і право як соціальні явища виникли в результаті закономірного розвитку суспільства і стали знаряддям упорядкування суспільних відносин.
• У ході розвитку суспільства змінюється й держава. Виявлення закономірностей взаємовідносин суспільства й держави дозволяє правильно проаналізувати весь шлях, пройдений людством, зрозуміти сучасні проблеми державності, побачити перспективи політичних і державних форм, у яких розвиваються суспільства різних країн.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Дайте визначення понять: «держава», «форма держави».
2. Заповніть таблицю. Порівняйте державну організацію влади та організацію влади первісного суспільства за поданими критеріями.
ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ З ПОЯВОЮ ДЕРЖАВИ
Критерії для порівняння |
Первісне суспільство |
Державно-правовий етап розвитку суспільства |
Принцип об'єднання населення |
||
Характер влади |
||
Організуючі засади суспільства |
||
Наявність органів управління |
3. Подайте у вигляді схеми форми територіального устрою держави.
4. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.
Поняття |
Спільне |
Відмінне |
Президентська республіка |
||
Парламентська республіка |
5. Попрацюйте із джерелом права. Визначте характер політичного режиму за наведеним уривком.
Із Конституції (Основного Закону) Української Радянської Соціалістичної Республіки
(Прийнята на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання 20 квітня 1978 р.)
Стаття 6. Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу. КПРС існує для народу і служить народові.
Озброєна марксистсько-ленінським ученням, Комуністична партія визначає генеральну перспективу розвитку суспільства, лінію внутрішньої і зовнішньої політики СРСР, керує великою творчою діяльністю радянського народу, надає планомірного, науково обґрунтованого характеру його боротьбі за перемогу комунізму.
Усі партійні організації діють у рамках Конституції СРСР.
6. Цікава ваша думка! Поняття «демократія» має багато визначень. Так, президент США А. Лінкольн зазначав, що демократія — це «правління народу, обране народом і для народу». Прем'єр-міністр Англії В. Черчілль якось сказав, що «демократія — найгірша форма правління, якщо не брати до уваги всі інші». Думка якого з видатних політиків видається вам більш слушною? Чому? Можливо, ви зустрічали та можете навести інше визначення демократії?