Підручник з Основ правознавства (Поглиблене вивчення). 9 клас. Святокум - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 44. Покарання та його види

ПОМІРКУЙТЕ!

Як не стати жертвою злочину? Якими є наслідки злочину для особи та суспільства?

ОСНОВНЕ ПОНЯТТЯ: «покарання».

1. Що таке кримінальна відповідальність і кримінальне покарання

Кримінальна відповідальність — це реакція держави на вчинений особою злочин. Така реакція знаходить своє вираження в певному правозастосовному акті органу держави — обвинувальному вироку суду.

У зв’язку із цим розрізняють матеріальну і процесуальну підстави кримінальної відповідальності. Матеріальною підставою визнається злочин, а процесуальною — обвинувальний вирок суду. Відповідно до частини 2 статті 2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тільки кримінальний закон визначає, яке суспільно небезпечне діяння є злочином. Застосування кримінального закону за аналогією заборонено (частина 4 статті 3).

Принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності передбачає врахування тяжкості злочину й особи винного при призначенні покарання. Чим більш тяжкий злочин вчинено, чим більш суспільно небезпечним є винний, тим більш сувора кримінальна відповідальність настає, тим більш суворим є призначене покарання. І навпаки, при вчиненні злочинів, що не є тяжкими, коли особа винного не вимагає суворого покарання, кримінальна відповідальність пом’якшується, призначається менш суворе покарання, а іноді на підставі розглядуваного принципу особа звільняється від кримінальної відповідальності або покарання. Наприклад, вчинення злочину неповнолітнім, надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після виникнення злочину відносять до тих обставин, які пом’якшують покарання.

Покарання — захід примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, та полягає в передбаченому законом обмеженні прав І свобод засудженого.

2. Які покарання передбачені Кримінальним кодексом України

Метою покарання є не лише кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання подальшому вчиненню злочинів ними та іншими особами*

ЗАВДАННЯ. Проаналізуйте таблицю «Види кримінальних покарань» І визначте, які з них НЕ застосовуються до неповнолітніх. Як ви вважаєте, чому так визначив законодавець?

ВИДИ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ

Основні покарання

Громадські роботи

Полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Установлюються на строк від 60 до 240 годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Не призначаються особам, визнаним інвалідами І або II груп, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби

Виправні роботи

Установлюються на строк від шести місяців до двох років і відбуваються за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, у межах від 10 до 20 відсотків. Не застосовуються до вагітних жінок, до жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб віком до 16 років, до тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, юристів, посадових осіб місцевого самоврядування

Службові обмеження для військовослужбовців

Застосовуються до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, у межах від 10 до 20 відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання

Арешт

Полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції та встановлюється на строк від одного до шести місяців. Не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та жінок, що мають дітей до семи років

Обмеження волі

Полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Установлюється на строк від одного до п'яти років. Не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та інвалідів І і II груп

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

Призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від шести місяців до двох років

Позбавлення волі на певний строк

Полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Установлюється на строк від одного до 15 років

Довічне позбавлення волі

Установлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним кодексом України, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. Не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановления вироку

Додаткові покарання

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

Застосовується до засудженої за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особи, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас

Конфіскація майна

Полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Установлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини й може бути призначена лише у випадках, прямо передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України

Покарання, що застосовуються і як основні, і як додаткові

Штраф

Грошове стягнення, що накладається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного. Установлюється в межах від 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини Кримінального кодексу України не передбачено вищого розміру штрафу

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Призначається як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років

3. У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

За загальним правилом кримінальна відповідальність настає при досягненні особою 16 років. Стаття 22 Кримінального кодексу України передбачає, що за певні види злочинів кримінальна відповідальність настає із 14 років.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність

2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115—117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).

Зниження віку кримінальної відповідальності обумовлене перш за все тим, що особа вже в 14-річному віці усвідомлює суспільну небезпечність і протиправність названих злочинів. Перелік таких злочинів є вичерпним. Це лише умисні злочини.

Кримінальний кодекс України виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності, починаючи від 14 років, за злочини, вчинені з необережності.

Розділ XV Загальної частини Кримінального кодексу України розглядає особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності за умови його виправлення без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, а саме:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передання неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування завданих майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків із метою його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Неповнолітні, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах

Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.

У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру, ці заходи скасовуються, і він притягується до кримінальної відповідальності.

До неповнолітніх можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на певний строк.

При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі не може перевищувати 15 років.

Кримінальний кодекс України визначає також додаткові покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Для тих, хто вперше вчинив нетяжкий злочин, може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням. Призначене покарання відкладається на певний (іспитовий) визначений судом строк тривалістю від одного до двох років. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. В іншому випадку неповнолітній, що вчинив злочин, направляється для відбування призначеного покарання.

Вчинення злочину неповнолітнім визнається обставиною, яка пом’якшує покарання.

ВИСНОВКИ

• Принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності вимагає, щоб кримінальна відповідальність і призначення покарання були максимально конкретизовані, індивідуалізовані, виходячи з конкретних обставин вчиненого злочину з урахуванням особи винного.

• Законом визначені обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Так, вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує покарання.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення поняття «покарання».

2. Виберіть правильний варіант відповіді. Який із наведених видів кримінальних покарань, згідно з Кримінальним кодексом України, може застосовуватися і як основний, і як додатковий?

А штраф

Б громадські роботи

В виправні роботи

Г конфіскація майна

3. Виберіть правильний варіант відповіді.

Громадянин К., дочекавшись, поки громадянин М. піде з квартири, проникнув до його помешкання й виніс звідти коштовності та гроші, у тому числі в іноземній валюті. Сусідам М., які зустріли його при виході з квартири, К. пояснив, що є другом М., тому вони не надали зустрічі особливого значення.

Відповідно до Кримінального кодексу України; дії громадянина К. кваліфікуються як:

А крадіжка

Б грабіж

В розбій

Г шахрайство

4. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне та відмінне.

Поняття

Спільне

Відмінне

Адміністративне правопорушення

Злочин



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.