Підручник з Основ правознавства (Поглиблене вивчення). 9 клас. Святокум - Нова програма

§ 27. Цивільно-правова відповідальність

ПРИГАДАЙТЕ!

Що таке юридична відповідальність?

1. Коли настає цивільно-правова відповідальність

Цивільні правовідносини можуть існувати та успішно розвиватися лише за умови, що всі їх учасники належним чином виконуватимуть свої обов’язки. Порушення цього правила завдає шкоди як окремим громадянам чи юридичним особам, так і суспільству в цілому.

Одним із заходів впливу на особу, що посягнула на права або інтереси інших учасників цивільно-правових відносин, є цивільно-правова відповідальність. Вона полягає в тому, що на правопорушника покладається додатковий обов’язок, що тягне за собою певні майнові втрати. Так, орендодавець, який відмовився надавати приміщення, тим самим порушив умови договору оренди. Він зобов’язаний виконати їх: надати приміщення, а також відшкодувати збитки, які виникли в орендаря у зв’язку з такими діями. Відшкодування збитків у цьому прикладі є тим додатковим обов’язком, який покладається на правопорушника.

Цивільно-правова відповідальність — це примусовий захід майнового характеру, що забезпечує відновлення порушених цивільних прав і зумовлює негативні наслідки для порушника з метою його виховання та стимулювання до належної поведінки.

ЗАВДАННЯ. Попрацюйте із джерелом права. Ознайомтеся зі статтями Цивільного кодексу України. Що вважається порушенням зобов'язання? Які правові наслідки воно має?

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 610. Порушення зобов'язання

1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особливість цивільно-правової відповідальності полягає в її функціях: виховній, попереджувальній, а також каральній. Однак провідна роль відведена компенсаційній функції, яка полягає в усуненні негативних наслідків, що виникли в потерпілого, відновлення його статусу за рахунок винної особи.

За підставами виникнення цивільно-правова відповідальність буває двох видів: договірна і позадоговірна.

Договірна відповідальність настає в результаті порушення боржником своїх зобов’язань за договором, тобто у правовідносинах, які вже існують.

Позадоговірна відповідальність виникає із завдання шкоди внаслідок правопорушення особою, що не перебуває з особою, якій завдано шкоди, у договірних відносинах.

Цивільно-правова відповідальність настає за наявності передбачених законом умов — юридичних фактів, сукупність яких утворює склад цивільного правопорушення. За загальним правилом це чотири умови: 1) протиправність поведінки особи; 2) наявність шкоди; 3) наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою; 4) вина боржника.

Протиправність поведінки особи означає, що вона суперечить нормам права й порушує суб’єктивні права інших учасників цивільних правовідносин. У договірних правовідносинах вона виражається в порушенні правила, згідно з яким зобов’язання повинні виконуватися належним чином. У позадоговірних — у посяганні на особисті немайнові та (або) майнові права та інтереси інших осіб.

Шкода являє собою втрати особистого немайнового та майнового характеру, що є наслідком протиправної поведінки. Майнова шкода, виражена в грошах, — це збитки. Збитки поділяють на реальну шкоду (витрати, зроблені для відновлення порушеного права, втрата або пошкодження майна) та упущену вигоду (неодержані доходи — які особа могла б отримати, якби її право не було порушене). Моральною (немайновою) шкодою вважаються втрати немайнового характеру, що виникли внаслідок фізичних чи моральних страждань особи, права або блага якої порушено. Немайнова шкода юридичної особи виявляється в пошкодженні її ділової репутації.

Цивільно-правова відповідальність настає лише за умови, якщо протиправна поведінка є необхідною, основною й безпосередньою причиною виникнення збитків, тобто наявний причинний зв’язок між конкретними діями (бездіяльністю) і шкодою.

Виною вважається психічне ставлення особи до вчиненої нею протиправної дії. У цивільно-правовій відповідальності також розрізняють вину у формі умислу та у формі необережності. У передбачених законом або договором випадках цивільно-правова відповідальність може наставати й без вини. Наприклад, за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем, мотоциклом тощо), відповідає власник такого джерела, незалежно від того, чи вона була завдана ним безпосередньо.

Однак за загальним правилом для покладення на особу цивільно-правової відповідальності наявність усіх перелічених умов є обов’язковою. За відсутності однієї або кількох умов відповідальності вона не може бути застосована.

За певних обставин особа може бути звільнена від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань. Такими обставинами визначаються:

• непереборна сила — це надзвичайні й невідворотні за певних умов обставини чи події (повінь, землетрус, ураган), а також явища соціального характеру (страйки тощо); прийняття компетентними органами держави актів, що забороняють або призупиняють вчинення певних угод, операцій тощо;

• випадок (казус) — обставини, у яких немає вини сторін, та можливість настання яких особа не могла і не повинна була передбачити.

У цивільному праві встановлено принцип презумпції вини особи, яка порушила зобов’язання: вона вважається невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. При цьому саме особа, яка порушила зобов’язання, доводить відсутність своєї вини.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню і не пов’язана із сумою цього відшкодування.

За обсягом цивільно-правову відповідальність поділяють на повну (шкода відшкодовується в повному обсязі); підвищену (відшкодовуються збитки та стягується неустойка понад збитки), а також обмежену (відшкодовується лише реальна шкода і не відшкодовується упущена вигода; застосовується лише в окремих випадках, наприклад у договорах перевезення тощо).

Якщо у правовідносинах є кілька боржників, то може наставати дольова, солідарна або субсидіарна відповідальність.

Дольова відповідальність означає, що кожний із боржників повинен виконати зобов’язання, відповідати за завдану шкоду в певній частці, яка визначається законом або договором. Якщо ж ці частки не визначені, то частка відповідальності кожного з боржників є рівною.

Солідарна відповідальність означає, що кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, встановлених договором або законом, зокрема в разі неподільності предмета зобов’язання, спільного завдання неподільної шкоди тощо. Разом із тим суд має право за заявою потерпілого покласти на осіб, що спільно завдали шкоди, часткову відповідальність згідно з мірою їхньої вини.

У разі субсидіарної (додаткової) відповідальності існують основний боржник, який зобов’язаний відшкодувати шкоду (виконати зобов’язання) у повному обсязі, та додатковий боржник. Останній залучається до відповідальності в разі, якщо майна основного боржника не вистачає для повного залагодження шкоди. Вимога про відшкодування шкоди спочатку висувається до основного боржника, і лише якщо він не в змозі її виконати, звертається до додаткового. Субсидіарною є відповідальність батьків (усиновлювачів), піклувальників за шкоду, завдану неповнолітніми віком від 14 до 18 років, відповідальність гаранта, поручителя тощо.

2. У чому полягають особливості цивільно-правової відповідальності малолітніх та неповнолітніх осіб

Як ви знаєте, неповнолітні особи не мають достатнього рівня фізичного і психічного розвитку, тому чинне цивільне законодавство України не надає їм повного обсягу дієздатності. Це відбивається і на їхній цивільно правовій відповідальності.

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МАЛОЛІТНІХ І НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ

Малолітні (до 14 років)	Неповнолітні (від 14 до 18 років)
Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду	Неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах
Шкода, завдана малолітньою особою, відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою	У разі відсутності в неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, остання відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття

ВИСНОВКИ

• За загальним правилом, умовами настання цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки особи; наявність шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою; вина боржника. Шкода може бути майновою або моральною.

• Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх осіб має свої особливості. Малолітні особи (до 14 років) не несуть відповідальності за завдану шкоду.

За них шкоду відшкодовують їхні батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності в неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, остання відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Подайте у вигляді схеми склад цивільного правопорушення.

2. Визначте, чим відрізняється цивільно-правова відповідальність від інших видів юридичної відповідальності.

3. Проаналізуйте ситуації з правової точки зору.

1) 13-річна Ганна придбала в сусіда Петра мопед на заощаджені кишенькові гроші. Батьки Ганни звернулися до Петра з вимогою забрати мопед та повернути гроші. Чи законними є вимоги батьків Ганни? Чому?

2) 17-річний Василь, граючи у футбол на шкільному подвір'ї під час уроку фізкультури, поцілив у вікно магазину, розташованого біля школи, і розбив його.

Хто має відшкодовувати шкоду, завдану магазину? Чому?

4. Цікава ваша думка! Яку з розглянутих у параграфі функцій цивільно-правової відповідальності (виховна, попереджувальна, каральна та компенсаційна) ви вважаєте найважливішою? Чому?