§ 15. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) у період піднесення (друга третина — середина ХІІІ ст.)

Що вам відомо про дитячі, підліткові та юнацькі роки князя Данила?

1. Князь Данило Романович, його внутрішня політика

Роки правління Данила Романовича (1238-1264) були сповнені боротьби із зовнішнім ворогом і розбудовою Галицько-Волинської держави.

У 1238 р. князь Данило остаточно утвердився в Галичі. У тому ж році він розгромив німецьких рицарів-хрестоносців, які оволоділи містом Дорогичином, що стояло над Бугом і було на Підляшші великим торговим і ремісничим центром. Тому визволення цього міста мало для Галицько-Волинських земель велике значення.

Після перемоги в битві за Дорогичин Данило пішов у Київ та укріпився там. Він повністю відновив територію Галицько-Волинської держави, якою володів його батько.

Об’єднання батьківських земель сталося незадовго до нападу Батия на Київ. Данило залишив управління Києвом своєму тисяцькому Дмитрові, який був досвідченим і хоробрим воєводою, йому й довелося керувати обороною міста в листопаді-грудні 1240 р.

Галицько-Волинські землі зазнали спустошень менше, ніж східні князівства. Тому після відходу Золотої Орди Данило розпочав відбудовувати не тільки зруйновані міста, а й будувати нові. Було закладено місто львів, яке названо на честь старшого сина Данила — лева. Столицю князівства Данило переніс з бунтівного Галича на Волинь — у м. Холм. Навколо нової столиці він звів могутні укріплення, побудував церкви та заклав чудовий палац.

ДАВНЬОУКРАЇНСЬКІ МІСТА

Печатка середньовічного м. Львова

Львів — обласний центр на заході України. Історичну частину Львова занесено до переліку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Місто засноване князем Данилом Галицьким і назване на честь його сина — Лева. Першу згадку про Львів знаходимо в Галицько-Волинському літописі (1256 р.).

У добу Середньовіччя Львів невпинно зростав і забудовувався. На початку XV ст. в ньому налічувалося майже 10 тис. мешканців. Основою економічного розвитку були торгівля і ремесло. Широко відомими були вироби місцевих ремісників, об’єднаних у цехи.

Львів багатий на архітектурні пам’ятки. Серед них — церква Св. Миколая (ХІІІ ст.). Одна зі своєрідних споруд Львова — вірменський собор Успіння Пресвятої Богородиці (Вірменська церква), збудований ще в 1363-1370 рр. переселенцями з давньої вірменської столиці Ані.

У внутрішній політиці Данило прагнув забезпечити собі підтримку дрібного боярства та городян. Він дбав про розвиток зовнішньої та внутрішньої торгівлі. З цією метою князь запрошував ремісників і купців з Німеччини, Польщі, зруйнованої монгольським нашестям Північно-Східної Русі. Данило не дав монголам повністю знищити свою державу: об’єднав її землі, підготував країну до відсічі Золотій Орді.

Князь проявив себе як здібний державний діяч. Він здійснив військову реформу. Не покладаючись тільки на феодальну дружину (галицьке боярство часто зраджувало його), почав широко використовувати ополчення — селян і міщан. Реформував державний апарат Галицько-Волинської держави. На зміну великому боярству, яке було в князівському оточенні, він почав висувати своїх прибічників з нижчих верств. Так формувалося дворянство — шляхта, що прийшла на зміну боярам.

Шляхта (від нім. родовитий, знатний) — вищий, привілейований стан суспільства в Польщі, Великому князівстві Литовському та в Україні в XIV-XVIII ст.

2. Наступники Данила Романовича

Після смерті короля Данила в 1264 р. старшим у роду залишився його брат Василько Романович. Він продовжував княжити у Володимирі й володів лише частиною Волинської землі. Його єдиний син і наступник Володимир Василькович правив північно-західною частиною Волині в 1269-1288 рр. Очевидно, саме при його дворі була написана остання частина Галицько-Волинського літопису. Тому ми достеменно знаємо, що Володимир розбудував свою вотчину, зводив нові міста та замки для оборони від литви, підтримував міщанство. Він був людиною освіченою, сам переписував книжки. літописець називає Володимира «книжником і філософом», якого ще не було серед князів.

У зовнішній політиці Володимир Василькович, як і його батько, боровся проти натиску литовських племен. Брав участь у міжусобних війнах у Польщі, підтримуючи мазовецьких князів, які визнавали себе його васалами.

Більшу частину Галицько-Волинської держави після смерті Данила та свого брата Шварна успадкував Лев Данилович (1264-1301). Він мав енергійний та запальний характер і став справжнім лідером князівської династії Романовичів. Князь залишався васалом Золотої Орди, але зумів звести цю залежність лише до участі у військових походах монгольських ханів.

Він значно розширив батьківські володіння: приєднав до своїх земель люблінську землю в Польщі та повернув частину Закарпаття, у тому числі й місто Мукачеве.

У 1272 р. князь лев переніс столицю Галицько-Волинської держави з Холма до львова, укріпив нову столицю і відбудував ті фортеці, які за наказом монголів зруйнував його батько. лев Данилович підтримував жваві дипломатичні відносини з Чехією, Угорщиною, литвою та Тевтонським орденом. Він був хоробрим воїном і талановитим полководцем.

Л. Долинський. Князь Лев Данилович. XVIII ст.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Єдиному материку, поділеному на дві частини — Галичину й Волинь, уподібнилася Галицько-Волинська держава після смерті князя Данила Романовича. По один бік лежали землі Василька Романовича та його сина Володимира, по інший — синів Данила Романовича: Лев княжив у Галичі й Перемишлі, Мстислав — у Теребовлі, Шварно — у Холмщині й Белзчині. Проте Львові Даниловичу вистачило військового хисту не допустити розпаду держави. Він намагався розширити Галицько-Волинські землі. Після смерті польського короля Болеслава князь Лев спробував стати володарем навіть краківської корони. Невдачу компенсував, здобувши Люблінщину. Лев Данилович «дотягнувся» і до угорського короля Стефана — забрав і приєднав до Галичини частину українського Закарпаття. Такої території Галицько-Волинська держава не мала ще ніколи. До всіх походів на ці країни й на Литву Лев Данилович постійно залучав монголів, з якими, на відміну від батька, підтримував «ділові» відносини, хоча формально й був їхнім васалом.

Завдання та запитання

1. Яка подія сталася в 1238 р. на Галицько-Волинських землях?
2. Назвіть міста, які були столицею Галицько-Волинського князівства.
3. Запишіть у зошиті назви міст, які збудував Данило Галицький.
4. Визначте, які міста заснував Данило Галицький.

А Звенигород, Холм, Львів
Б Данилів, Львів, Холм
В Перемишль, Данилів, Львів
Г Данилів, Звенигород, Перемишль

5. Проаналізуйте, як розподілилася влада в Галицько-Волинському князівстві після смерті короля Данила.
6. Поясніть, які реформи здійснив Данило.
7*. Порівняйте діяльність князя Романа та князя Данила.
8. Чому, на вашу думку, союз короля Данила з Папою Римським виявився нетривким?
9. Дайте характеристику діяльності Лева Даниловича.
10. Які риси вдачі унаслідував Лев Данилович від батька?

Зміст

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України