Історія України. 8 клас. Щупак

§ 9-10. Культурне життя на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

Пригадайте, як релігійна ситуація в Україні позначилася на розвитку культури.

1. ОСВІТА, ЛІТЕРАТУРА І КНИГОДРУКУВАННЯ

Протягом XVI-XVII ст., попри труднощі, продовжилося формування самобутньої української культури.

У тісному зв’язку з суспільно-політичним життям розвивалася література. Під впливом реформаційних ідей у 1556-1561 рр. побачило світ Пересопницьке Євангеліє — переклад Святого Письма із церковнослов’янської мови на староукраїнську літературну. У сучасній Україні новообрані президенти складають на Пересопницькому Євангелії присягу українському народові.

Сторінка Пересопницького Євангелія

Розгляньте сторінку Пересопницького Євангелія. Чим відрізняється оформлення цієї книги і сучасних видань? За допомогою додаткових джерел інформації дізнайся, що таке ініціал і мініатюра.

Діємо: практичні завдання

Пригадайте з вивченого раніше (с. 30), що таке полемічна література. Які обставини сприяли розвиткові полемічної літератури у другій половині XVI ст.? Назвіть імена й твори письменників-полемістів.

Під впливом релігійних процесів розвивалася полемічна література. Усна народна творчість була представлена українським епосом — думами, баладами, історичними піснями. До наших днів збереглися авторські твори «Роксоланія» Себастіяна Кленовича, «Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича, «Про Острозьку війну» Симона Пекаліда.

Освіта на українських землях розвивалася також під впливом релігійних процесів. Тривалий час освіту здобували в церковних (парафіяльних) школах при церквах і монастирях. В умовах Контрреформації виникли єзуїтські колегіуми. Навчання в них велося польською і латинською мовами, а учні отримували виховання в дусі католицької віри. Створювали свої навчальні заклади на теренах України і протестанти.

На противагу єзуїтським колегіумам українські діячі також створювали осередки шкільної освіти, у яких важлива роль відводилася збереженню традицій православного виховання. У 1576 р. коштом князя В.-К. Острозького було відкрито слов’яно-греко-латинську школу в м. Острог. Ця школа із часом перетворилася на перший в українських землях вищий навчальний заклад західноєвропейського типу. Сучасники називали цю школу «академія». Першим її ректором був письменник-полеміст Герасим Смотрицький.

До провідних освітніх осередків України належала Львівська братська школа, яка була відкрита в 1585 р. стараннями братства й утримувалася його коштом. Високі вимоги висувалися до вчителя, якого називали дидаскал. Він навчав учнів різних наук, стежив за їхньою поведінкою.

Розвитку української культури сприяло і книгодрукування. У середині XVII ст. в Україні було 40 друкарень. Однією з найбільших була друкарня Києво-Печерської лаври, де на початку XVII ст. побачили світ словники, граматики, букварі та твори релігійного змісту.

Діємо: практичні завдання

Із статуту Львівської братської школи (1586 р.)

...Дидаскал, або учитель, цієї школи повинен бути побожним, смиренно мудрим, лагідним, стриманим, не п’яницею, не розпусником, не хабарником, не срібнолюбцем, незлий, не заздрісний, не лайливий, не чарівник, не прихильник єресі, не порушник побожності, а у всьому показує образ для наслідування, і щоб учні були, як учитель їх...

Сидіти повинен кожний на свому місці, призначеному за успіхи в навчанні. Який більше вміє, буде сидіти вище, якщо б і був дуже бідний, а хто менше вміє, повинен на постидному місці сидіти...

У поранок спершу по молитвах мають мовити кожен учорашню науку свою та й письмо своє, яке вдома писав; виклад науки своєї має показувати... По обіді хлопці мають самі писати на таблицях кожен свою науку, подану їм од дидаскала, окрім малих, яким має писати сам дидаскал. А в школі навчившись, на важкі слова опитувати мають один одного, тобто диспутувати.

Багатий над бідним у школі нічим не повинен бути вищим, лише самою наукою, тілом же рівні усі...

Навчати дидаскал і любити повинен усіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт бідних, і тих, хто ходить по вулицях, просячи милостині; хто скільки навчиться...

  • 1. Опрацюйте документ і зіставте уявлення про образ учителя за Ранньомодерної доби і в наш час. Чи є відмінності?
  • 2. Визначте в документі положення, що свідчать про демократичний характер братських шкіл.

2. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКИЙ КОЛЕГІУМ

У 1615 р. київські міщани заснували Київське Богоявленське братство. Завдяки пожертві шляхтянки Галшки Гулевичівни братство змогло відкрити школу й притулок для прочан.

За кілька років Київська братська школа перетворилася на колегіум. Архімандрит Києво-Печерського монастиря Єлисей Плетенецький організував навчання за зразком Львівської братської школи.

Церква Київського Богоявленського братства (фото XIX ст.)

Галшка Гулевичівна (поштова марка з серії «Славетні жінки України», 1999 р.)

Ректорами й викладачами школи були Йов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Спиридон Соболь і Хома Євлевич.

Учнів братської школи називали спудеями, або «студентами» (від лат. studeo — вчуся). Найбідніші й немісцеві спудеї жили у спеціальному приміщенні — бурсі, що утримувалася коштом братчиків.

Спудеї організовували театральні аматорські вистави, здебільшого релігійного змісту. Такі пересувні лялькові театри називалися вертепом. Вертепний ляльковий театр мав форму двоповерхового дерев’яного будинку: на другому поверсі зазвичай показували різдвяні драми, а на першому — сатирично-побутові інтермедії.

Варто запам’ятати!

Вертеп — старовинний пересувний український ляльковий театр, поширений в XVII—XVIII ст.

У 1632 р. архімандрит Києво-Печерської лаври П. Могила у приміщенні Троїцької церкви відкрив Лаврську школу на 100 осіб. Того ж року відбулося об’єднання Лаврської та братської шкіл — й було засновано Києво-Братський колегіум, який згодом став називатися Києво-Могилянською академією.

Довгий час академія була єдиним навчальним закладом університетського типу не лише в Україні, а й в усьому православному світі.

Навчання в академії тривало 12 років. За європейською традицією в основі предметів лежали «сім вільних наук». Вивчалися мови: літературна староукраїнська, церковнослов’янська, грецька, латина й польська. Загалом кількість предметів перевищувала 30. Академія також була центром розвитку науки на українських землях.

3. АРХІТЕКТУРА ТА МІСТОБУДУВАННЯ. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Нові тенденції в будівництві були пов’язані з діяльністю європейських будівничих, здебільшого італійців. Із другої половини XVI ст. готичний стиль поступається новітньому стилю бароко. В Україні цей стиль мав свої особливості, що дає змогу говорити про українське бароко.

У XVI ст. міста зводили у спосіб регулярної забудови. Вулиці, площі та квартали розбудовувалися за певним планом, геометрично. Активно відбувалося відновлення фортифікацій старих міст. Так, у другій половині XVI ст. у Львові збудовано Порохову вежу, відновлено після пожежі Міський арсенал. В ансамблі Острога з’явилася Кругла вежа, що є однією з класичних пам’яток ренесансу.

Варто запам’ятати!

Ренесанс — стиль в європейському мистецтві XV — початку XVI ст. В архітектурі відроджував античні форми, симетрію і простоту.

Бароко — стиль в європейському мистецтві й архітектурі кінця XVI — початку XVIII ст., для якого характерні пишність, урочистість, яскравість кольорів, асиметрія конструкцій.

Українське бароко — сполучення західноєвропейського бароко та ренесансу з творчо переробленим спадком православної храмової архітектури й українською народною традицією.

Порохова вежа в м. Львів, XVI ст. (сучасне фото)

  • 1. Розгляньте вежу. Чим, на вашу думку, зумовлена така її архітектурна форма?
  • 2. Поміркуйте, які функції, крім оборонної, могли виконувати вежі в XVI—XVII ст.

Особливого поширення в XVI ст. набуло світське муроване будівництво. Прикладом такої забудови є Львів з його площею Ринок. Ратушу було споруджено в 1617-1619 рр. Вона стала центром архітектурного ансамблю. На площі було зведено ряд кам’яних будинків — кам’яниць. Особливе місце серед них посідає будинок купця Костянтина Корнякта (завершено в 1580 р.).

Будинок Корнякта (1) і Чорна кам’яниця (2) — пам’ятки ренесансної архітектури в м. Львів (сучасне фото)

Львівська ратуша в 1620 р. (джерело ілюстрації — Лозинський В. «Патриціат і львівське міщанство XVI-XVII ст.»)

Ще одна пам’ятка львівської архітектури XVI ст. — так звана Чорна кам’яниця. Цей будинок у 1577 р. спорудили для міщанки Софії Ганель.

Як і раніше, у центрі уваги було храмове будівництво. У Львові до 1630 р. було завершено спорудження Успенської церкви. Автор проекту й архітектор храму — італійський будівничий Павло Римлянин. У 1568 р. ансамбль храму доповнила дзвіниця, а згодом було збудовано каплицю Трьох святителів.

До найяскравіших пам’яток Пізнього Ренесансу у Львові належить каплиця Боїмів. Вона була зведена на початку XVII ст. на території міського цвинтаря. Усипальницю було побудовано для багатої родини Боїмів, де поховано 14 представників цього львівського роду.

Успенська церква в м. Львів (листівка початку XX ст.)

Каплиця Боїмів (картина художника Альфреда Каменебродського, початок XX ст.)

До зразків храмового будівництва XVI ст. належить також церква Зішестя Святого Духа у с. Потелич на Львівщині. Цей дерев’яний храм вважають найстарішим зі збережених в Україні.

Церква Зішестя Святого Духа у с. Потелич на Львівщині включена до списку світової спадщини ЮНЕСКО (сучасне фото)

Меджибізький замок на Хмельниччині — пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст. (сучасне фото)

Загрози постійних нападів зі Степу посилили у XVI ст. замкове оборонне будівництво. Застосовували вежову систему укріплень. Зокрема, було відновлено Київський замок і розбудовано замок в Острозі. Фортеця у селищі Меджибіж (Хмельниччина) зазнала докорінної перебудови й була однією з найпотужніших того часу.

Розвивалося монументальне малярство. Художники розписували церковні вівтарі, внутрішні й зовнішні стіни. Таке оформлення мала, наприклад, вежа П’ятницької церкви у Львові. Осередком іконопису у XVI ст. був Перемишль (нині місто в Польщі), у якому працював відомий іконописець Олексій Горошкович. Як окремий жанр малярства набув розвитку світський портрет. Найдавнішим зразком вважають портрет короля Стефана Баторія, написаний маляром Войцехом Стефановським у 1576 р. для львівської міської ратуші. Взірцем цього жанру є портрет Яна Гербурта — робота львівського маляра Якуба Лещинського.

Також розвивалися книжкова мініатюра та гравюра. Мініатюрами прикрашали рукописні книги, здебільшого релігійного змісту. Визначною ранньою пам’яткою книжкової мініатюри є ілюстрації до Пересопницького Євангелія.

Портрет Стефана Баторія (картина художника Войцеха Стефановськото, 1576 р.)

Портрет Яна Гербурта (картина художника Якуба Лещинського, 1570-ті роки)

Ікона «Успіння Богородиці» (робота Олексія Горошковича, 1547 р.)

Гравюра із зображенням євангеліста Луки в «Апостолі» (друковане видання Івана Федоровича, 1574 р.)

Оздоблювали гравюрами й друковані видання. У львівському «Апостолі» 1574 р. вміщено гравюру «Євангеліст Лука», автором якої вважається Лаврентій Филипович-Пухальський.

Варто запам’ятати!

Гравюра (від фр. graver — вирізати) — вид графічного мистецтва, де зображення отримується за допомогою відтиску форми з попередньо нанесеним на її поверхню малюнком.

Таким чином, у XVI — першій половині XVII ст. українська культура отримала нові імпульси до розвитку, поєднавши впливи західноєвропейського Відродження з власними традиціями. Освітні заклади європейського типу, книгодрукування, архітектура й образотворче мистецтво створили новий образ України як осередку європейської культури.

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації та матеріалу параграфа виконайте творчий проект «Українські землі в XVI—XVII ст. — осередок європейської культури».

Онлайн-вправа «Православні братства. Книгодрукування»

https://cutt.ly/5b8QGOS

ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Назвіть пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва XVI - першої половини XVII ст.

2. Виконайте онлайн-вправу «Архітектура та містобудування».

https://cutt.ly/cb8QHPp

Обговорюємо в групі

Подумайте, чи можна вважати культуру українських земель XVI—XVII ст. невід’ємною частиною культури Речі Посполитої. Які традиційні риси мала українська культура? Що змінилося і було привнесене західноєвропейськими віяннями?

Мислю творчо

1. За допомогою додаткових джерел підготуйте сценарій телевізійного ролика, присвяченого площі Ринок у Львові.

2. Виконайте творчий проект: створіть віртуальну екскурсію Підгорецьким замком або іншими пам’ятками архітектури Ренесансу.

Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи Пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у с. Підгірці Бродівського району Львівської області

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.

Запам’ятайте їх:

1556-1561 рр. — Створення Пересопницького Євангелія

1574 р. — Видання «Букваря» та «Апостола» Івана Федоровича у Львові

1576 р. — Відкриття князем В.-К. Острозьким слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії)

1585 р. — Відкриття Львівської братської школи

1615 р. — Заснування Київського Богоявленського братства

1632 р. — Відкриття Лаврської школи Петром Могилою, створення Києво-Братського колегіуму (академії)