Історія України. 8 клас. Щупак

§ 8. Церковне життя в Україні першої половини XVII ст.

Поміркуйте, як характеризує церковне життя в українських землях після Берестейської унії вислів: «На початку XVII ст. ієрархи залишилися без вірян, а віряни — без ієрархів».

1. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ІЄРАРХІЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Перші два десятиліття після укладення Берестейської унії були періодом гострої боротьби за відновлення прав православної церкви. Унія зблизила православних із протестантами. У 1599 р. між ними був укладений союз для спільних дій. Давній захисник церкви — шляхта — боролася за відновлення її статусу. Протести на сеймах підтримували і католицькі депутати. Королю вказували, що він порушив свою присягу, дану на коронації. Адже її частиною був пункт про релігійний мир, а рівні права православних і католиків були умовою Люблінської унії.

Король і частина прибічників унії були змушені йти на поступки. У 1603 р. Сигізмунд III дав дозвіл на обрання православного архімандрита Києво-Печерського монастиря. У 1607 р. поновили право «правити службу Божу» та дарувати маєтності православним храмам.

Але після смерті Гедеона Балабана (1607 р.) і Михайла Копистенського (1609 р.) церква залишилася без єпископів. На допомогу прийшов новий соціальний стан українського суспільства — козаки. Змагаючись за власні права і привілеї, вони вбачали природного союзника у скривдженій православній церкві. У 1620 р. очільник козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний вступив до Київського Богоявленського братства «зо всім військом Запорозьким».

Того ж 1620 р., скориставшись проїздом через Україну єрусалимського патріарха Феофана, П. Сагайдачний організував висвячення на Київського митрополита Йова Борецького (1620-1631 рр.), а також чотирьох єпископів. Православну ієрархію було відновлено. Однак король висвячення не визнав.

Діємо: практичні завдання

За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації завершіть укладання запропонованої шкали часу.

Свідчать документи

З листа Йова Борецького

Упродовж останніх 25 літ нам не вдається забезпечити мир релігії нашій від тих великих насильств, утисків і правопорушень, які над нами чиняться. Що далі, то гірші й тяжчі переслідування, зловмисні звинувачення та обмови доводиться нам зносити від противників наших... Не є гріхом, не є зневажанням прав, не є образою королівської гідності..., не є бунтом, не є криміналом, не є шпигунством, ані зрадою, ані змовою з ворогами корони, що ми, за поміччю Духа Святого, маємо посвячених митрополита та єпископів.

Йов Борецький (стінопис дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві; храм споруджений у 1108-1113 рр., відтворений у 1997-1998 рр.)

  • 1. Спираючись на документ, схарактеризуйте становище православної церкви в Речі Посполитій після Берестейської унії.
  • 2. Подумайте, чому Йова Борецького називали «козацьким митрополитом».

Тільки в 1632 р. після обрання нового короля Владислава IV були ухвалені «Пункти для заспокоєння народу руського», якими визнавалося право православних на власну ієрархію і поновлювалося юридичне визнання православної церкви.

Свідчать документи

«Пункти для заспокоєння народу руського»

1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,... ремонтувати свої церкви й будувати нові...

2. ...Церква Св. Софії Київської з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами й митрополитом... він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями...

  • 1. Які причини ухвалення документа відображені в його назві?
  • 2. З якою метою було ухвалено документ?
  • 3. Які права він надавав православним?

Онлайн-вправа «Відновлення православної ієрархії»

https://cutt.ly/Jb8QDUt

2. СТАНОВИЩЕ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Після смерті Іпатія Потія греко-католицьким митрополитом став Йосиф Рутський (1613-1637 рр.). Він здійснив реорганізацію унійного чернецтва за зразком ордену єзуїтів. Об’єднав його у Василіянський орден, при монастирях якого також засновувалися школи. У 1621 р. И. Рутський розпочав перемовини з вищими православними ієрархами про примирення «Русі з Руссю» — створення об’єднаного Київського патріархату, підпорядкованого Риму. Однак проти цього виступала православна шляхта й козаки. З іншого боку, виник конфлікт із католицьким духовенством, невдоволеним зміцненням уніатів і зростанням популярності греко-католицького віровчення серед вірян. Домовитися про примирення не вдалося.

Йосиф Рутський

3. РЕФОРМИ МИТРОПОЛИТА ПЕТРА МОГИЛИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Після смерті Йова Борецького митрополитом Київським став нащадок молдовського аристократичного роду Петро Могила (1632-1647 рр.). Новий митрополит ужив заходів для упорядкування церковного управління. Єпископи були поставлені під суворий контроль. До монастирів і єпархій були направлені спеціальні «митрополичі намісники». П. Могила домігся послаблення патронату, домовившись зі світськими володарями про чітке визначення їхніх прав і обов’язків. Для розв’язання поточних проблем скликалися єпархіальні собори, а конфлікти між представниками духовенства вирішував церковний суд — митрополича консисторія.

У 1632 р. завдяки діяльності П. Могили стало можливим об’єднання братської і лаврської (монастирської) шкіл і створення Києво-Братського (а після його смерті Києво-Могилянського) колегіуму. Навчання здійснювалося з урахуванням досвіду європейських університетів.

Думки істориків

Сергій Плохій, український і американський історик

Москва надалі провадила політику самоізоляції, тоді як Константинополь зазнавав впливу протестантизму. Виклик прийняв найздібніший серед православних провідників того часу митрополит Петро Могила, який перетворив Київ на потужний інтелектуальний та церковний центр східного християнства.

У чому історик бачить значення діяльності П. Могили? Наведіть аргументи, що підтверджують думку історика.

Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Петро Могила (робота невідомого художника)

Онлайн-вправа «Реформи митрополита Петра Могили»

https://cutt.ly/eb8QFS5

На основі інформації підручника та додаткових джерел складіть історичний портрет Петра Могили.

П. Могила був прихильником поліпшення взаємин з уніатами. Він особисто підтримував проект спільного патріархату та залагодження відносин між церквами. Але смерть митрополита в 1647 р. та початок Національно-визвольної війни 1648-1657 рр. зробили ці плани неможливими.

Таким чином, у першій половині XVII ст. православна і унійна церкви зробили вагомі кроки для подолання кризових явищ і зміцнення своїх позицій у суспільстві. Примирення «Русі з Руссю» — поєднання розколотого народу України здавалося цілком можливим. Утім, воно так і не відбулося, але не через церковно-релігійні, а через соціально-політичні причини.

Поміркуймо!

Подумайте, чому створення об’єднаного Київського патріархату, підпорядкованого Риму, могло стати примиренням «Русі з Руссю».

Свято-Успенська унівська лавра Української греко-католицької церкви в с. Унів на Львівщині — один із найдавніших монастирських комплексів України, центральний монастир Галицької єпархії впродовж XIV—XVIII ст. (сучасне фото)

ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

Утворіть логічні пари з імен історичних діячів та описів їхньої діяльності.

Обговорюємо в групі

1. Чи можна Берестейську унію вважати наслідком Люблінської унії?

2. Назвіть спільні й відмінні риси в становищі православної й греко-католицької церков у першій половині XVII ст.

Список настанов київського митрополита Й. Веляміна-Рутського

https://cutt.ly/OnfWnax

Мислю творчо

1. На думку історика Сергія Плохія, «офіційне визнання православної ієрархії означало кінець тісної співпраці між бунтівним козацтвом і православною церквою». Поясніть, чому так сталося.

2. В інтернет-додатку ознайомтеся зі Списком настанов київського митрополита Й. Рутського. Про що свідчить цей документ? Чи було насильство у цьому конфлікті однобічним?

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.

Запам’ятайте їх:

1620 р. — «Феофанове свячення» — висвячення єрусалимським патріархом Феофаном ієрархів православної церкви в Україні

1620-1631 рр. — Київську православну митрополію очолював Йов Борецький

1632 р. — Видано «Пункти для заспокоєння народу руського»

1632-1647 рр. — Київську православну митрополію очолював Петро Могила