Історія України. 8 клас. Щупак

§ 39. Церковне життя. Освіта. Наукові знання. Архітектура. Образотворче мистецтво

Пригадайте, які чинники мали вплив на українську культуру в XVI — першій половині XVII ст. Яку роль у церковному та культурному житті українських земель відігравало українське козацтво?

1. ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ

Для української козацької старшини важливим було підтримувати високий статус православної церкви. Водночас складним було становище Київської митрополії. На перемовинах із Річчю Посполитою і Московським царством неодноразово висловлювалися пропозиції і вимоги щодо її автокефалії.

Проте в 1685-1686 рр. Московії вдалося розколоти середовище православних ієрархів і підпорядкувати Київську митрополію Москві. Це негативно позначилося на розвитку самої церкви. Вона занурилася у світ жорсткого московського православ’я з його ортодоксальністю і відсутністю розвитку.

2. ОСВІТА

Сучасники відзначали досить високий рівень освіченості населення українських земель. Після Зборівського договору та створення козацької держави постала проблема побудови адміністративної, військової, судової систем козацької держави. Це потребувало великої кількості освіченого населення.

Відкривалися сотні парафіяльних або дяківських шкіл, які діяли при церквах. Заклади утримувалися коштом громад і братств. Викладачем був дяк, якого наймала й утримувала громада. Навчали читання, письма й арифметики.

Середню і вищу освіту здобували в колегіумах. На землях Української козацької держави спочатку був лише один заклад такого типу — Києво-Могилянський колегіум (з 1701 р. — академія).

Історичні подробиці

Відповідно до Гадяцького договору 1658 р. між Гетьманщиною і Річчю Посполитою Києво-Могилянському колегіуму було надано статус академії — вищого навчального закладу. Тобто він отримував такі самі права, які мала Краківська академія — сучасний Ягеллонський університет.

У 1667 р. в Новгороді-Сіверському відкрилася слов’яно-латинська школа, що існувала до 1689 р. У 1700 р. було відкрито Малоросійський (Чернігівський) колегіум. У ньому викладали математику, філософію, поетику, риторику, географію, історію, латинську і грецьку мови. У першій половині XVIII ст. з’явилися Харківський і Переяславський колегіуми.

3. НАУКОВІ ЗНАННЯ

Розвиток наукових знань був обумовлений високим рівнем освіченості. У вищих закладах викладали математику, арифметику, геометрію і астрономію.

Видатним професором і викладачем був Феофан Прокопович.

Учений енциклопедичних знань у своїх працях торкався фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології.

Феофан (Єлисей) Прокопович (портрет роботи невідомого художника)

Діємо: практичні завдання

За допомогою історичної довідки в інтернет-додатку створіть історичний портрет Ф. Прокоповича.

Історична довідка «Феофан Прокопович»

https://cutt.ly/AnfEyvQ

Діємо: практичні завдання

Започаткуйте створення проектної роботи на тему: «Українська культура другої половини XVII — початку XVIII ст.».

4. АРХІТЕКТУРА

Воєнні події другої половини XVII ст. не сприяли розвитку архітектури. Тому в часи відносного спокою відбувалося активне будівництво.

Для цього періоду характерні:

  • монументальна архітектура Української козацької держави, яка була сконцентрована на Лівобережжі;
  • поширення світської архітектури.

Яскравішим, багатшим на оздоблення і оригінальність архітектурних форм було церковно-храмове будівництво.

В Українській козацькій державі розвивався стиль українського бароко, його ще називають козацьким бароко. Однією з перших церков у стилі українського бароко вважається церква, збудована в 1653-1656 рр. у с. Суботів на Черкащині (с. 124). У цьому ж стилі зведено Миколаївський собор у Ніжині.

Миколаївський собор у м. Ніжин на Чернігівщині (сучасне фото)

Розгляньте фото Миколаївського собору в Ніжині. Визначте ознаки стилю українського бароко. Які особливості будівництва об’єднують цю архітектурну пам’ятку із церквою в Суботові?

Поширеним серед козацької старшини було і запозичення європейських архітектурних стилів. Прикладом храмів базилікального типу, яким притаманне склепіння на стовпах, є Троїцька монастирська церква в Чернігові (1679-1695 рр.), Хрестовоздвиженський монастирський собор у Полтаві (1689-1709 рр.), Лубенський Мгарський монастир (1684-1692 рр.).

Проте переважали все-таки дерев’яні споруди, які, на жаль, мало збереглися до нашого часу.

Свято-Троїцький кафедральний собор у м. Чернігів (сучасне фото)

Розгляньте зображення собору. Назвіть ознаки, за якими споруду можна віднести до пам’яток стилю українського бароко.

Також муровані храми будували за зразком дерев’яних церков. Прикладом є Стародубська церква Іоанна Предтечі, Покровський храм у Глухові та Воскресенський собор у Сумах. Складнішим типом храмів були Троїцька церква Густинського монастиря, Успенська церква в Новгороді-Сіверському, Преображенська в Ізюмі, Спасо-Преображенська в Прилуках.

5. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Продовжували розвиватися два типи образотворчого мистецтва: світське і релігійне, активно розвивалося різьбярство.

Ікона Вознесіння Христове (фрагмент іконостаса роботи Йова Кондзелевича, кінець XVII — початок XVIII ст.)

Ознайомтеся за допомогою мережі інтернет з іншими роботами Й. Кондзелевича. Які особливості стилю їх об’єднують?

Існували певні види скульптурної декорації, як, наприклад, на дзвіниці Софійського собору в Києві, у техніці металопластики (рельєфи архангела Михаїла на фасаді київської ратуші).

Станковий живопис використовували для створення багатоярусних іконостасів (Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях, Троїцький собор у Новомосковську).

Онлайн-вправа «Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва»

https://cutt.ly/Sb8Wi8I

Іконостас Спасо-Преображенської церкви у с. Великі Сорочинці на Полтавщині

Перейдіть за посиланням або за допомогою смартфона зчитайте QR-код і відвідайте віртуальну екскурсію на Музейному порталі.

https://cutt.ly/ib8Wo4k

Окремим напрямом живопису було іконописання, в якому встановилась традиція поєднання церковного і світського зображення. Прикладом є ікона з портретом лубенського полковника Леонтія Свічки (1699 р.).

Найяскравішими граверами були брати Олександр і Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський. Саме вони стали родоначальниками школи гравюр на металі в Києві та Чернігові.

«Розп’яття» із зображенням лубенського полковника Леонтія Свічки (ікона XVII ст.)

Нестор Літописець (гравюра роботи Леоніда Тарасевича з «Києво-Печерського патерика», 1702 р.)

Поміркуйте, які причини спонукали іконописців до зображення на іконах світських осіб.

  • 1. Пригадайте, якою була роль Нестора Літописця в історії.
  • 2. Яким Нестора зобразив гравер?
  • 3. Якими художніми засобами передано особливості життя і творчості літописця?

Зразками портретного живопису (т. зв. ктиторського портрета) слугують зображення благодійників церкви О. Виговської, Ф. Палій із сином, Є. Журавко та ін.

Поміркуймо!

  • 1. Розгляньте картину. До якого суспільного стану, на вашу думку, належав рід Палія?
  • 2. Чи можуть такі картини слугувати джерелом історичної інформації? Свою думку обґрунтуйте.

Феодосія Палій, дружина фастівського полковника Семена Палія, із сином (картина роботи невідомого художника, XVII-XVIII ст.)

ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть у зошиті таблицю.

Об’єкт характеристики

Особливості розвитку

Наукові знання

Освіта

Архітектура

Образотворче мистецтво

Обговорюємо в групі

1. Зіставте особливості розвитку культури на українських землях за доби Русі-України і за доби козацтва. Що є характерним для кожного періоду?

2. Об’єднайтеся в групи і проведіть міні конференцію на тему «Українська культура козацької доби: діалог православ’я та західноєвропейської культури».

Мислю творчо

1. Створіть презентацію екскурсії музеєм мистецтва та живопису середини XVII ст., спираючись на матеріали параграфа і додаткові джерела інформації.

2. За допомогою інтернет-додатка дізнайтеся, яку роль в історії Києва відіграє образ архангела Михаїла. Підготуйте інформацію про «візитівки» міст вашого краю.

Архангел Михаїл — небесний покровитель Києва

Опис деяких деталей з Київської ратуші

https://cutt.ly/LnfEopA

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.

Запам’ятайте їх:

1667 р. — Відкриття слов’яно-латинської школи в Новгороді-Сіверському

1700 р. — Відкриття Малоросійського (Чернігівського) колегіуму