Історія України. 8 клас. Щупак

§ 23. Битва під Батогом. Молдовські походи. Облога Жванця

Пригадайте, яким був загальний підсумок воєнних дій Національно-визвольної війни в 1648-1651 рр. Спрогнозуйте розвиток подій війни після укладення Білоцерківського договору між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою.

1. БИТВА ПІД БАТОГОМ 1652 р.

На першу половину 1652 р. загроза відновлення воєнних дій була високою. На Поділлі зосереджувалося польське військо Мартина Калиновського. При коронному гетьманові було чимало найманої піхоти, славнозвісних крилатих гусарів і багато гармат. Становище Б. Хмельницького ускладнювало те, що після битви під Берестечком молодовський володар В. Лупул відмовився від шлюбу доньки з Тимошем Хмельницьким. Було вирішено подолати цю проблему силою зброї.

Наприкінці травня 1652 р. Т. Хмельницький у супроводі кількох тисяч козаків рушив до Молдови на своє весілля. Коронний гетьман М. Калиновський, який мав 30-тисячне військо, вирішив підступно знищити гетьманича. Але на допомогу синові підійшов Б. Хмельницький з головними силами та кримцями.

Розпочалася битва під Батогом (нині Вінницька область), що відбувалася протягом 1-2 червня 1652 р.

Під час запеклого бою Т. Хмельницький зі своїм полком прорвався до ворожого табору і наказав підпалити копиці сіна. Серед коронного війська зчинилася паніка. У цей час Б. Хмельницький швидко перегрупував українські та кримські війська й новою атакою захопив останнє вороже укріплення.

У результаті битви польське військо було повністю знищено. Загинув М. Калиновський із сином і чимала кількість офіцерів. Була знищена вся піхота й більшість гусар.

Б. Хмельницький швидко відновив свою владу до рівня 1649 р. Але до остаточної перемоги було далеко.

Ювілейна монета «350-річчя битви під Батогом» (Національний банк України, 2002 р., реверс)

Поміркуймо!

Чому битву під Батогом порівнюють з битвою під Каннами? Пригадайте події битви та знайдіть у стратегіях Б. Хмельницького і карфагенського полководця Ганнібала спільні або відмінні риси.

2. МОЛДОВСЬКІ ПОХОДИ 1652-1653 рр.

Молдовські походи посідають важливе місце у подіях Національно-визвольної війни. Водночас молдовська політика Б. Хмельницького супроводжувалася численними труднощами. Українським військам довелося діяти у відриві від власних баз і комунікацій на чужій території. Ставлення місцевої знаті Молдови постійно змінювалося від союзного до ворожого.

Спочатку все складалося успішно. Т. Хмельницький 1 вересня 1652 р. одружився з Розандою. Згідно з угодою з В. Лупулом, після його смерті Тиміш мав успадкувати владу і стати молдовським господарем. Таким чином, рід Б. Хмельницького перетворювався в монархічну династію.

Однак проти угоди виступили Волоське (Валахія) та Трансильванське князівства. Їх підтримали магнатські загони Речі Посполитої. Проти В. Лупула розпочалася війна, у якій молдовський правитель зазнав поразки та вже у квітні 1653 р. мав просити допомоги в гетьмана.

Б. Хмельницький відправив численне військо на чолі з Тимошем. Гетьманич швидко дістався Молдови і в битві під Яссами розбив військо супротивника. В. Лупул умовив Тимоша продовжити війну.

Свідчать документи

З літопису Самовидця

Хан кримський з гетьманом Хмельницьким несподівано зі всіма потугами козацькими й татарськими, напавши на Волоську землю, всю її в ніщо обернули, завоювали по самі гори... А Хмельницький стояв із ханом біля Прута, звойовуючи ту землю загонами військовими. Потім господар вмовив орду та гетьмана Хмельницького, щоб вони пішли з його землі, і вчинив сватання з Хмельницьким — дочку свою за сина Хмельницького обіцяв дати, що потім і вчинив.

Як літописець пояснює причини зацікавленості В. Лупула в союзі з Б. Хмельницьким?

Спочатку успіх був на боці військ гетьманича та молдовського господаря. Але згодом українсько-молдовські війська, зазнавши кількох поразок, відступили до міста Сучава. Облога міста і його героїчна оборона козацькими загонами тривала кілька місяців.

Під час одного з обстрілів Сучави було смертельно поранено Т. Хмельницького. 15 вересня 1653 р. він помер. Утім, спроба противника скористатися цим і знищити український гарнізон провалилася. Козаки відбили наступ. На правах почесної капітуляції вони залишили місто і зі зброєю в руках і тілом гетьманича повернулися до України.

Поразка під Сучавою і смерть Тимоша перекреслили династичні плани Б. Хмельницького. Молдову як союзника було втрачено.

Б. Хмельницький зустрічає обоз із тілом сина (картина художника Осипа Куриласа, початок XX ст.)

Розгляньте картину. Як зустріли загиблого гетьманича козаки? За допомогою яких художніх засобів автор передав цю подію?

Як позначилася на політиці Б. Хмельницького втрата Молдови як союзника?

3. ОБЛОГА ЖВАНЦЯ 1653 р.

На початку весни 1653 р. польські та литовські війська розпочали нову хвилю нападів на українське прикордоння. Ситуація була непростою. Українське військо збиралося повільно. Давалася взнаки втома від війни, яка точилася вже шостий рік. Кримський хан також не поспішав на допомогу.

Тим часом на Поділля йшло польське військо на чолі з королем Яном II Казимиром. Б. Хмельницький, вміло керуючи українсько-кримським військом, змусив поляків на початку жовтня зупинитися і стати табором поблизу м. Жванець (нині Хмельницька область). Тут гетьман своїми полками оточив противника.

Свідчать документи

Григорій Граб’янка, козацький літописець

Дізнався Хмельницький про синову смерть і вирішив відплатити ляхам. Коли зібрав велику силу, пустив слух, що ніби нічого не знає ні про загин сина, ні про штурм Сучави, і що нібито вирушає туди своїм на виручку. Цією хитрістю він заманив короля і поляків під Жванець... А король..., став біля Жванця, ні сном, ні духом не відаючи, де Хмельницький. Ось тоді Хмельницький разом з ханом і підійшли до польського війська і так облягли його, що поляки не могли з табору і голови виткнути. Почався голод серед поляків, із п’ятнадцяти тисяч... залишилося тільки чотири... Тоді поляки здалися на ласку переможців.

  • 1. Чи достовірно, на вашу думку, літописець зображує перебіг подій?
  • 2. Висловіть припущення щодо наслідків загибелі Т. Хмельницького для подальшого перебігу подій.

Від остаточної поразки коронне військо вкотре врятував кримський хан. Іслам Гірей III і Ян II Казимир 16 грудня 1653 р. уклали Кам’янецьку угоду. Крім того, король зобов’язувався виплатити в ханську скарбницю 100 тис. злотих. Гетьман зняв облогу Жванця, при цьому заявивши, що Кам’янецької угоди не визнає.

Воєнні кампанії 1652-1653 рр. велися з великим напруженням сил Української козацької держави. Речі Посполитій не вдалося знищити молоду державу.

Якими були наслідки Жванецької облоги для українців, кримських татар і поляків?

Національно-визвольна війна українського народу (події 1652-1654 рр.)

  • 1. Покажіть на карті, як розгорталися події війни в 1652-1654 рр.
  • 2. Поясніть, у результаті якої події Українська козацька держава набула позначених обрисів.
  • 3. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, за яких обставин змінилося розташування Запорозької Січі.

ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

Утворіть логічні ланцюжки історичних подій.

Обговорюємо в групі

1. Заповніть у зошиті таблицю. Обговоріть у групах історичне значення битв 1652-1653 рр.

Битва

Дата, учасники

Наслідки битви

Під Батогом

Під Сучавою

Під Жванцем

2. Проведіть у класі дискусію на тему: «Ідея Б. Хмельницького про спадкове гетьманство: прагнення до особистого панування чи політична необхідність?».

Мислю творчо

1. Як ви знаєте, вирішальну роль у ході битв відіграють полководці. Дізнайтеся більше про діяльність учасників воєнних подій 1652-1653 рр.: Т. Хмельницького, М. Калиновського, І. Богуна та ін. За результатами роботи підготуйте матеріал для рубрики журналу «Видатні полководці».

2. Уявіть себе сучасником/сучасницею подій Національно-визвольної війни. Оцініть військово-політичну обстановку на початку 1650-х років з позиції Б. Хмельницького, польського короля, молдовського правителя або кримського хана.

3. За матеріалами параграфа складіть запитання до історичної вікторини «Що? Де? Коли?». Проведіть вікторину у класі.

Онлайн-вправа «Молдовські походи. Облога Жванця»

https://cutt.ly/8b8Q19m

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.

Запам’ятайте їх:

1-2 червня (22-23 травня) 1652 р. — Битва під Батогом

Серпень 1653 р. — Оборона Сучави Т. Хмельницьким

Жовтень-грудень 1653 р. — Облога Жванця

16 (6) грудня 1653 р. — Польсько-кримська Кам’янецька угода