Історія України. 8 клас. Щупак

§ 22. Події 1650-1651 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір. Іван Богун

Пригадайте, коли і за яких обставин було укладено Зборівський договір? Висловіть припущення, чи тривалим був мир після його укладення.

1. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. ПОЧАТОК МОЛДОВСЬКИХ ПОХОДІВ

У 1650 р. Б. Хмельницький продовжив налагоджувати дипломатичні контакти і шукати союзників. Українські посольства рушили в Османську імперію, Кримське ханство, Молдову, Трансильванію, Швецію, Московію та інші країни. Статус козацької держави й особисто Б. Хмельницького лише починали усвідомлювати при дворах Європи. Тому зовнішні союзи відігравали для України першорядну роль.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня

Деколи можна почути думку, нібито Хмельницький з перших днів війни мав чітку програму «визволення українських земель з польського гніту». Поза сумнівом, це є спробою видати бажане за дійсне: гетьман ще довго відчував себе часткою Речі Посполитої, і його наміри не виходили за межі «козацького автономізму»...

Спираючись на відомі вам історичні факти та додаткові джерела інформації, аргументовано підтвердьте або спростуйте точку зору дослідниці.

Важливим напрямом зовнішньої політики гетьмана протягом 1650-1653 рр. були Молдовські походи. Вони були зумовлені як потребою державотворення, так і союзницькими обов’язками гетьмана.

Василь Лупул (поштова марка Молдови, 1999 р.)

На початку вересня 1650 р. Б. Хмельницький направив війська, але його метою було не нищення Молдови. Він прагнув відтиснути польське військо від українського кордону та посватати свого сина Тимоша до доньки молдовського правителя Василя Лупула. Як результат, молдовський воєвода визнав себе союзником гетьмана і хана й обіцяв видати доньку Розанду за Тимоша. Цей династичний шлюб мав сприяти легалізації влади Б. Хмельницького в європейському монархічному світі.

Поміркуймо!

Чому укладення династичного шлюбу було важливим для легалізації влади Б. Хмельницького?

2. БИТВА ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ 1651 р.

Річ Посполита, хоча й зазнала відчутних втрат, мала більші ресурси, ніж Військо Запорозьке. У лютому 1651 р. 15-тисячне коронне військо під керівництвом Мартина Калиновського порушило Зборівський договір й атакувало Поділля. У боях за м. Красне загинув брацлавський полковник Данило Нечай. Сторони зазнали значних втрат.

У Речі Посполитій розгорнули масштабні мобілізаційні заходи. Зібрали військо в 150 тис., у якому, крім шляхетського ополчення, була велика кількість найманців. Командував цим військом особисто король Ян Казимир. З півночі на допомогу полякам насувалося 30-тисячне литовське військо Януша Радзивілла.

На зустріч королю рушили українське та кримське війська на чолі з Б. Хмельницьким та Іслам-Гіреєм III. Вирішальна битва відбулася на полі під Берестечком (нині Волинська область) у червні—липні 1651 р.

28-29 червня військо Речі Посполитої зазнало серії поразок. Було навіть захоплено прапор М. Потоцького. Тільки шляхти загинуло кілька сотень осіб. 30 червня відбулася головна битва, яка стала найбільшою в тогочасній історії України.

Але в ході битви хан полишив поле бою і до того ж полонив Б. Хмельницького. Козаки, відбиваючи атаки ворога, відступили до річки Пляшівка і українське військо опинилося в облозі.

Поміркуймо!

В інтернет-додатку прочитайте уривок вірша Т. Шевченка. Якими художніми засобами автор передає події битви під Берестечком?

Пам’ятник полеглим козакам і селянам у Берестецькій битві (заповідник «Козацькі могили» в о. Пляшева на Рівненщині; робота скульптора Анатолія Куща, 1991 р.)

https://cutt.ly/5nfWHzY

За відсутності Б. Хмельницького виявилося складно встановити тверду дисципліну і розробити чіткий план оборонних дій. Командування оточеним українським військом взяла на себе старшина. Виходом із оточеного табору керував Іван Богун. Однак, коли всі козацькі полки вже залишили табір, селянські загони охопила паніка. Цим скористався противник, який увірвався в табір і влаштував різанину. Лише мужні дії тилових підрозділів врятували основні сили від катастрофи. Результат битви під Берестечком перекреслив наміри Б. Хмельницького довести до завершення війну проти Речі Посполитої. Події під Берестечком також показали ненадійність Кримського ханства як союзника.

3. БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 р.

Б. Хмельницькому вдалося звільнитися з татарського полону, і він почав готуватися до оборони. Було проведено мобілізацію військ. Кримський хан відновив союз із козаками й надав їм військову допомогу. Основною базою Б. Хмельницького стало місто Біла Церква. Тут відбулось кілька запеклих бойових зіткнень із противником.

Розпочалися перемовини між сторонами. 28 вересня 1651 р. між Українською козацькою державою і Річчю Посполитою було укладено Білоцерківський договір. У ході перемовин українська сторона вимагала підтвердження Зборівського договору. Уряд Речі Посполитої, навпаки, виступав за обмеження козацьких прав і скорочення реєстру до 12 тис. Сторони пішли на компроміс.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 р.: основні положення

  • Територія Української козацької держави зменшувалася до меж Київського воєводства.
  • Гетьман Війська Запорозького мав бути підпорядкований польським гетьманам.
  • Союз із Кримом у разі неможливості привернути хана на бік Польщі розривався.
  • Козацький реєстр скорочувався до 20 тис. осіб.
  • Шляхта мала право повернутись у свої володіння.
  • Військо Запорозьке позбавлялося права на самостійні дипломатичні відносини.

Зіставте умови Білоцерківського і Зборівського договорів. Який із них більш вигідний для Б. Хмельницького?

Кожна зі сторін розуміла, що ця угода вимушена, і не поспішала її виконувати. Більшість козацтва і селянство були налаштовані на продовження боротьби. Те саме відбувалося і у владних колах Речі Посполитої.

Національно-визвольна війна українського народу (події 1650-1651 рр.)

Покажіть на карті напрями руху військ противників і місця вирішальних подій Національно-визвольної війни в 1650-1651 рр. Визначте територію Війська Запорозького за Білоцерківським договором.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня

Втім, цей мирний трактат лишився тільки паперовою пам’яткою перипетій війни. Долило масла у вогонь і те, що сейм, який зібрався навесні 1652 р., не затвердив Білоцерківської угоди, оскільки вперше в історії польського парламентаризму був зірваний одним із шляхтичів, котрий наклав своє вето на сеймові ухвали.

  • 1. Якою, зі слів історикині, була доля Білоцерківської угоди?
  • 2. Чому, на вашу думку, угода не була виконана ні Річчю Посполитою, ні Військом Запорозьким?
  • 3. Яка особливість політичного устрою Речі Посполитої знайшла відображення в історії несхвалення угоди сеймом?

ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Упорядкуйте події стрічки часу в хронологічній послідовності і виконайте завдання:

  • а) назвіть дати згаданих історичних подій;
  • б) поясніть значення кожної з подій для перебігу Національно-визвольної війни.

2. Розгадайте ребус і дізнайтеся, який термін у ньому закодований. Складіть із цим словом сенкан або хайку (трирядковий неримований вірш). Поясніть поняття, подані в хмаринці слів. Яка загальна тема їх об’єднує?

Обговорюємо в групі

Об’єднайтеся в групи й опрацюйте основні положення Зборівського та Білоцерківського договорів. За результатами роботи заповніть порівняльну таблицю.

Договір

Основні положення

Наслідки укладення

Зборівський

Білоцерківський

Мислю творчо

Проаналізуйте твір, уміщений в інтернет-додатку. Чи відповідає текст думи історичним свідченням про І. Богуна?

Народна дума «Іван Богун»

https://cutt.ly/4nh68lE

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.

Запам’ятайте їх:

Вересень 1650 р. — Похід українсько-кримського війська на Молдавське князівство

28-29 (18-19) червня — 10 липня (30 червня) 1651 р. — Битва під Берестечком

28 (18) вересня 1651 р. — Білоцерківський договір