Історія України. 8 клас. Щупак

§ 20-21. Козацько-кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір

Назвіть особливості становища населення українських земель, які спричинили розгортання Національно-визвольної війни 1648-1657 рр. Якими були цілі Національно-визвольної війни? Яку роль у подіях війни відіграв Б. Хмельницький?

1. ПОЧАТОК ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Пригадайте, у чому полягає відмінність між причинами й приводом до історичних подій.

Приводом для повстання став конфлікт між Б. Хмельницьким та чигиринським підстаростою Д. Чаплинським. Навесні 1647 р. Д. Чаплинський напав на хутір Суботів. Він пограбував майно Б. Хмельницького, захопивши документи. Крім цього, побили його сина і забрали кохану жінку Мотрону. Коли Б. Хмельницький почав доводити свої права і вимагав відшкодування через суд, староста О. Конецпольський відмовив у захисті прав Б. Хмельницькому під приводом недійсності документів щодо власності на хутір.

Українська банкнота номіналом 5 грн (реверс, 2013 р.)

Дізнайтеся, яку пам’ятку архітектури зображено на банкноті. Як ця пам’ятка пов’язана з постаттю Б. Хмельницького?

Те, що така відома і впливова людина стала жертвою свавілля, справило велике враження на суспільство. Кількість прихильників Б. Хмельницького швидко зростала.

2. ПОШУК СОЮЗНИКІВ

Б. Хмельницький розумів, що головна небезпека полягала в геополітичному становищі України. Адже українські землі були міжнародно визнаною частиною Речі Посполитої. З інших боків територія була оточена двома великими країнами: Османською імперією та її васалами і Московським царством. До того, між Річчю Посполитою і Московією існувала військова угода проти Криму.

Саме тому Б. Хмельницький велику увагу приділяв пошуку зовнішніх союзників. Він почав дипломатичну підготовку, спрямовану на укладення угоди з Кримським ханством. Хан Іслам-Гірей III погодився надіслати загін на допомогу в обмін на те, що син Б. Хмельницького Тиміш залишився в заручниках.

Національно-визвольна війна українського народу (події 1648-1649 рр.)

Визначте за картою межі українських земель у складі Речі Посполитої та її сусідів. Окресліть території, які охопила Національно-визвольна війна.

Свідчать документи

З літопису Самійла Величка

Після великодніх проводів попросив зараз Хмельницький хана, щоб той відпустив його з Криму на Україну. Він привів перед хана свого старшого сина Тимоша і віддав його під опіку й заклад до певного часу. Тиміш мав щодня з’являтися перед ханове лице...

Про що свідчить необхідність для Б. Хмельницького залишити свого сина в Криму?

Важливою була внутрішня дипломатія гетьмана. Під час попередніх повстань більшість селян і міщан залишалася пасивною, а духівництво і шляхта взагалі ставилися вороже. Розкол у середовищі козацтва також не сприяв успіху. Тепер же Б. Хмельницький спромігся підняти на повстання представників всіх станів суспільства.

Фортеця Кодак (картина з колекції Музею історії с. Старі Кодаки на Дніпропетровщині)

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про події 4-місячної облоги Кодака в 1648 р.

Б. Хмельницький із невеликою кількістю соратників поїхали на Січ і зайняли її 4 лютого 1648 р. Невдовзі на козацькій раді Б. Хмельницького обрали гетьманом. На Січ почали тікати всі, хто готовий був чинити спротив Речі Посполитій.

Окрім пошуку союзників, Б. Хмельницький опікувався створенням боєздатної армії. Спершу чисельність війська Б. Хмельницького була невеликою — до трьох тисяч козаків. Було проведено озброєння вояків, готувалася військова амуніція, боєприпаси, запасалася їжа. Особливу увагу було приділено артилерії. Гетьман намагався зробити її максимально мобільною.

Важливим було домогтися підтримки повстання реєстровими козаками. Адже саме ця частина Війська Запорозького була найорганізованішою і найкраще озброєною. Перемовини з ними закінчилися успіхом, Б. Хмельницького підтримували всі наявні козацькі сили.

Кримські татари забезпечили українців кіннотою.

3. РОЗГОРТАННЯ ВОЄННИХ ДІЙ у 1648-1649 рр.

3.1. БИТВИ НА ЖОВТИХ ВОДАХ І ПІД КОРСУНЕМ

Польська влада розуміла небезпеку з боку козацтва та згуртовувала військові сили. Головне військо було зосереджено в районі м. Корсунь (нині Черкащина) на чолі з Миколаєм Потоцьким.

Б. Хмельницький діяв швидко, що змусило королівських урядовців відреагувати. На Січ було відправлено великий загін на чолі з сином коронного гетьмана Стефаном Потоцьким. Б. Хмельницький у кількох боях зупинив просування жовнірів, а потім змусив до відступу. Під час нього козаки й кримці влаштували засідку і 16 травня 1648 р. на Жовтих Водах (нині територія Дніпропетровської області) повністю знищили противника.

Перша перемога підняла бойовий дух козаків і справила гнітюче враження на польську сторону. М. Потоцький почав відступ. Його військо було стиснуто вузьким шляхом, до того ж поляки йшли в оточенні табору з возів. Вони знову потрапили в заздалегідь підготовлену пастку і 26 травня 1648 р. були вщент розгромлені під Корсунем. У полон до Б. Хмельницького потрапили навіть коронні воєначальники М. Потоцький і М. Калиновський.

Уривок з «Пісні про М. Потоцького і козацькі перемоги»

https://cutt.ly/1nfWF8s

Які події оспівуються у творі? До яких верств суспільства міг належати його автор?

3.2. НАСЛІДКИ ПЕРШИХ ПЕРЕМОГ

Після перемоги під Корсунем повстання спалахнуло на повну силу і охопило всі стани й верстви суспільства. Масово утворювалися загони із селян, міщан і навіть священників. Частина шляхти влилася до козацьких лав. Ідеологічним підґрунтям у закликах до спротиву, як правило, були релігійні мотиви «боротьби за віру». Отже, Хмельниччина з козацького повстання перетворилася на Національно-визвольну, соціальну та релігійну війну.

Здобувши перші перемоги, Б. Хмельницький взявся створювати державні інституції. Чигирин (нині місто в Черкаській області) фактично став столицею молодої держави. Розпочалося створення війська нового типу, яке складалося зі шляхти, козаків та іншого покозаченого населення.

Для розширення території і знищення залишків військ Речі Посполитої було сформовано козацько-селянський корпус на чолі з Максимом Кривоносом. Цей підрозділ швидко встановив контроль над усім Лівобережжям, а потім переніс повстання на Поділля і Волинь. До цього моменту йому могло протистояти лише угруповання князя Яреми Вишневецького. Вже 26-28 липня 1648 р. в битві під Старокостянтиновом (нині Хмельницька область) М. Кривоносу вдалося завдати поразки князю та змусити його відступити. Апогеєм успіху стало захоплення повстанцями Полонного і Бару, в яких зберігалися військова амуніція і зброя.

Отже, улітку 1648 р. козацтво контролювало Київське, Брацлавське, Чернігівське та частину Подільського воєводства.

Свідчать документи

З листа Яреми Вишневецького

Якщо Хмельницький і його гультяйство... доб’ється своїх вимог і лишиться при давніх вольностях — я в такій вітчизні волію не жити. Бо ж і справді нам краще вимерти, ніж над нами запанує поганство і гультяйство.

  • 1. Про що свідчить наведена думка князя Яреми Вишневецького?
  • 2. Як ви вважаєте, чи можна було досягти примирення між ворожими сторонами?

Діємо: практичні завдання

За допомогою карти (с. 86) відстежте шлях козацького війська і місця переможних битв початкового періоду війни. Встановіть території, які опинилися під владою Б. Хмельницького.

3.3. ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА

Не змирившись з поразками весни-літа, у вересні 1648 р. Влада Речі Посполитої виставила нове військо. Очолили його одразу три полководці.

Історичні подробиці

Б. Хмельницький жартома назвав польських керманичів «Перина, латина, дитина», бо Домінік Заславський був розніженим, Микола Остророг славився своєю ученістю, а Олександр Конецпольський був ще досить молодою людиною.

21-24 вересня 1648 р. відбулася битва біля с. Пилявці (нині Хмельницька область). Цього разу Б. Хмельницький діяв обережно. Він розташував головне військо в добре укріпленому таборі. Урядові війська діяли неузгоджено.

У певний момент козацька артилерія сильним і влучним вогнем зупинила наступ противника. А атаки з флангів остаточно змусили жовнірів відступити. Коронне військо кинулося тікати.

У подальшому гетьман з’єднався з кримським ханом і союзне військо рушило на захід. Унаслідок походу на Львів (місто сплатило контрибуцію козакам) і Замостя на початку листопада 1648 р. більшу частину українських земель було звільнено від шляхти.

23 грудня 1648 р. Київ вітав Б. Хмельницького як Мойсея-визволителя. Переможця особисто зустрічали єрусалимський патріарх Паїсій і київський митрополит Сильвестр Косів.

У лютому 1649 р. під час перемовин із послами Речі Посполитої про перемир’я Б. Хмельницький виступив із промовою, яку історики визначають як програму державотворення.

3.4. ВОЄННА КАМПАНІЯ 1649 р.

Після поразки коронного війська біля с. Пилявці в Речі Посполитій було вирішено будь-що придушити повстання, тож навесні 1649 р., попри перемир’я, пішли в наступ.

10 липня 1649 р. біля м. Збараж (нині Тернопільська область) українсько-кримське військо оточило польське, почалися криваві бої. Король Ян Казимир з армією рушив на допомогу оточеним. Також із півночі насувалося литовське військо Януша Радзивілла. На зустріч нападникам вийшло українське військо на чолі зі Станіславом Кричевським.

21 липня 1649 р. під Лоєвом (нині місто Гомельської області в південній Білорусі) відбулася кривава битва. Сам С. Кричевський загинув, проте основні сили його війська закрили шлях на Київ.

15 серпня 1649 р. в битві під м. Зборів (нині Тернопільська область) королівське військо було оточене й зазнало великих втрат. Лише відмова кримського хана продовжувати подальші воєнні дії врятувала поляків. Під тиском Іслам-Гірея III Б. Хмельницький був змушений піти на перемовини з королем.

3.5. ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР. ПОЧАТОК ТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ

18 серпня 1649 р. було підписано Зборівський договір. Угода мала 12 статей і форму привілея короля своїм підданим. Згідно зі Зборівським договором Річ Посполита визнавала існування української козацької автономії на території Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

Хоч офіційно Військо Запорозьке (офіційна назва держави) залишалося у складі Речі Посполитої, проте сучасники розуміли, що на карті світу з’явилася нова держава. Серед українців дедалі частіше Б. Хмельницького називали «самодержцем Русі».

ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1649 р.: основні положення

  • Король визнавав самоврядність Війська Запорозького в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.
  • На землях Війська Запорозького влада належала гетьману; урядові посади мали обіймати лише православні.
  • На контрольованій козаками території не мали права розміщуватися коронні війська.
  • Чисельність реєстрового війська мала становити 40 тисяч козаків, усі інші повинні були повернутися під владу панів.
  • Проголошувалася амністія (помилування) усім учасникам повстання.
  • Заборонялася уніатська церква на території козацької автономії.

Історичні подробиці

Зборівський договір, вигідний для козацької верстви, повертав у підданство селянську масу, яка долучилася до повстання, проливала нарівні з козаками кров у боях і нині вважала себе вільною. Утім, її інтересів під час мирних переговорів до уваги ніхто не брав, а полковник Антон Головацький прямо казав селянам під Зборовом, що їм уже годі воювати з панами, пора йти гречку сіяти. Проте сам Б. Хмельницький заявляв, що «і я народу не відступлю, бо то права рука наша».

Про яке становище селянства свідчать слова полковника А. Головацького?

ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Утворіть логічні пари з імен історичних осіб і пов’язаних з їхньою діяльністю місць.

2. Виконайте онлайн-вправу «Перші перемоги Б. Хмельницького».

https://cutt.ly/bb8QMZL

Обговорюємо в групі

1. Поміркуйте, чи можна було уникнути повстання за умови вирішення конфлікту з Д. Чаплинським на користь Б. Хмельницького.

2. Поясніть мотиви укладення Б. Хмельницьким договору з Кримським ханством. На основі знань про перший період Національно-визвольної війни дайте оцінку кримському хану як союзнику.

3. Визначте, які чинники сприяли успіхам війська Б. Хмельницького у 1648-1649 рр.

4. Поясніть, у чому полягало історичне значення Зборівського договору. Спрогнозуйте, як розвиватимуться події після Зборівського договору.

Мислю творчо

За допомогою додаткових джерел інформації започаткуйте творчий проект «Б. Хмельницький — творець Української козацької держави». Оформте його у вигляді презентації/лепбука/відеоролика і представте в класі.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.

Запам’ятайте їх:

4 лютого (25 січня) 1648 р. — Установлення Б. Хмельницьким контролю над Січчю

16 (6) травня 1648 р. — Битва на Жовтих Водах

26 (16) травня 1648 р. — Битва під Корсунем

21-24 (11-14) вересня 1648 р. — Битва біля с. Пилявці

10 липня (30 червня) 1649 р. — Битва під Збаражем

31 (21) липня 1649 р. — Битва під Лоєвом

15 (5) серпня 1649 р. — Битва під Зборовом

18 (8) серпня 1649 р. — Зборівський договір