Історія України. 8 клас. Щупак

§ 16. Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст. «Ординація Війська Запорозького»

Пригадайте, коли і чому було створене реєстрове козацтво. Яку роль відігравало козацтво в зовнішній політиці Речі Посполитої?

1. КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ 20-30-х років XVII ст.

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом параграфа, систематизуйте інформацію в таблицю або структурно-логічну схему, карту пам’яті тощо за планом: 1. Причини повстання. 2. Час повстання. 3. Лідери повстання. 4. Ключові події. 5. Результати й наслідки.

Заслуги козацтва в Хотинській війні давали запорожцям підстави очікувати розширення реєстру, відновлення прав православ’я, отримання інших обіцяних пільг. Проте владні кола Речі Посполитої вирішили інакше.

За мирним договором з Османською імперією Річ Посполита гарантувала припинення козацьких походів і спалення запорозького флоту. Щодо реєстру — він мав обмежитися лише трьома тисячами осіб.

Розміщення ж на українських землях особливо в зоні мешкання козаків кварцяного війська ще більше посилювало невдоволення діями влади.

Історичні подробиці

Кварцяне військо — наймане військо Речі Посполитої. Виникло в 1562 р.

Кварцяне військо як постійна військова сила виступало ядром, до якого під час війн приєднувалися приватні загони шляхти, і тоді військо чисельно збільшувалося в кілька разів.

Останньою краплею терпіння козаків стало дедалі більше поширення влади саме польської католицької шляхти на ті землі, які козацтво сприймало як такі, які воно заселило і захистило зброєю. Поступово ліквідувалися слободи.

2. ПОВСТАННЯ 1625 р. ПІД ПРОВОДОМ МАРКА ЖМАЙЛА

Аби змусити козаків погодитися на умови уряду, на Київщину було перекинуто кварцяне військо на чолі з новим коронним гетьманом Станіславом Конецпольським. Разом із ним прибули комісари із числа магнатів — урядовці, які мали вести переговори з козаками.

Запорожці виступили на переговори всім військом на чолі Марком Жмайлом.

Проте С. Конецпольський атакував залоги козаків під м. Канів на Черкащині, унаслідок чого розпочалися збройні сутички.

У битві біля Куруківського озера повстанці перемогли. Обидві сторони погодилися на мирну угоду. Згідно з Куруківською угодою було збільшено реєстр до шести тисяч, обіцяно й збільшення платні реєстровцям і право обирати гетьмана.

Станіслав Конецпольський (портрет XVII ст.)

Та головне — козацтво не дало себе зрадницька розгромити, як у 1596 р. Хоча козаки й не вибороли тих прав і привілеїв, на які сподівалися, проте Куруківська угода дала змогу підтвердити існування саме реєстрової частини Війська Запорозького — було створено шість козацьких реєстрових полків. Запорожці продемонстрували уряду, що козацтво готове захищати свої права зі зброєю в руках. Водночас після Куруківської угоди зросло негативне ставлення до влади Речі Посполитої так званих «випищиків» — козаків, що опинилися поза реєстром.

3. КОЗАЦТВО в 1626-1628 рр.

Хоча обидві сторони були незадоволені результатами угоди 1625 р., проте на деякий час конфлікт було припинено.

Війська Речі Посполитої вирушили на північ воювати проти шведів. Козацтво ж повернулося до захисту кордону, і вже в жовтні 1626 р. Військо Запорозьке, кероване Михайлом Дорошенком, розгромило під Білою Церквою кримське військо.

У той же час Військо Запорозьке ще 1624 р. підписало угоду з ханом Мухаммедом Гіреєм III про взаємодопомогу. Коли у 1628 р. хан опинився в скруті, Військо Запорозьке на чолі з М. Дорошенком здійснило похід, аби врятувати союзника. Ворожі війська, які складалися з кочовиків і османів (серед яких були навіть яничари), намагалися зупинити козаків. Проте всі ці спроби закінчилися перемогою запорожців.

Михайло Дорошенко (портрет роботи художника Олексія Томіна, серія «Гетьмани України», 2011 р.)

Зрештою козаки не лише врятували хана, а й дісталися Кафи, де захопили гармати, які у свій час османи відбили в поляків під Цецорою. Щоправда в цьому поході загинув М. Дорошенко. Важливо зазначити, що в цій воєнній кампанії козаки виступали як окрема військово-політична сила.

4. ПОВСТАННЯ 1630 р. ПІД ПРОВОДОМ ТАРАСА ФЕДОРОВИЧА (ТРЯСИЛА)

У березні 1630 р. спалахнуло чергове козацьке повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом).

Повстанці заклали табір під Переяславом. Військо значно збільшилося завдяки повсталим селянам.

Саме тут у травні спалахнули жорстокі бої. С. Конецпольський спробував рішучим наступом розгромити повстанців. Проте козаки відбили всі штурми. Однією з причин успіху було те, що Т. Федорович і чимало козаків нещодавно повернулися з Тридцятилітньої війни, набувши чималий воєнний досвід.

Пам’ятний знак Тарасові Федоровичу (Трясилу) у м. Переяслав на Київщині (робота скульптора Ігоря Зарічного, 1995 р.)

15 травня 1630 р. козацьке військо розгромило ворожий табір. Ця перемога залишилася в пам’яті народу, обростала легендами (наприклад, про загибель так званої «золотої роти»). Великий Кобзар Тарас Шевченко присвятив їй свою поему «Тарасова ніч».

Поразка змусила коронного гетьмана піти на перемовини. Запорожцям вдалося вибороти низку поступок, зокрема щодо збільшення реєстру до восьми тисяч.

5. КОЗАЦТВО в 1630-х роках І ВИСТУП ІВАНА СУЛИМИ

5.1. СПІЛЬНІ ВОЄННІ КАМПАНІЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ І КОЗАЦТВА

У 1632-1635 рр. Річ Посполита провела серію війн, до яких були залучені й українські козаки.

Воєнні кампанії Речі Посполитої· козацтва

1633 р.

Відбиття нападу османів на Кам’янець

1632-1633 рр.

Війна з Московією

1635 р.

Війна зі шведами

Попри спільні дії на різних фронтах, козацтво в цілому не довіряло уряду. Адже більшість обіцянок Варшави так і не було виконано, і на Січі постійно очікували підступу.

У лютому 1635 р. на сеймі було вирішено збудувати навпроти Кодацького порога фортецю для контролю над козацькими пересуваннями. У липні фортеця була готова.

Історія будівництва фортеці Кодак

https://cutt.ly/FnfWS3F

5.2. ПОВСТАННЯ ІВАНА СУЛИМИ

Гетьман Іван Сулима (портрет роботи художниці Наталії Павлусенко, серія «Герої козацької України», 2013 р.)

Козаки одразу відчули утиски з боку кодацького гарнізону. Тому в серпні 1635 р. запорожці на чолі з Іваном Сулимою влаштували нічну атаку й захопили фортецю. Гарнізон було знищено, а укріплення зруйновано.

І. Сулима намагався підняти повстання на волості, проте ця спроба не вдалася. Частина старшини була не готова до збройного протистояння з Річчю Посполитою. Тому І. Сулиму та ще кількох козацьких керманичів було схоплено та привезено до Варшави.

Цього разу, аби залякати козаків, І. Сулиму та більшість його оточення було страчено. Серед козацтва поширювалися антиурядові настрої.

Діємо: практичні завдання

Перегляньте відеофільми про ватажків повстань 1620-1630-х років. Яку додаткову інформацію ви дізналися?

Відео «Тарасова ніч» («Козацька звитяга», тривалість 05 хв 04 с)

https://cutt.ly/dkC5mFi

Відео «Іван Сулима» («Козацька звитяга», тривалість 05 хв 48 с)

https://cutt.ly/KkC5VK6

6. ПОВСТАННЯ 1637-1638 рр.

У 1637 р. спалахнуло нове козацьке повстання, яке за своїм масштабом і гостротою перевершувало всі попередні. Повстання розпочали козаки-випищики, тому частина гніву лягла й на старшину, яку звинувачували в таємних домовленостях з польським урядом.

Пригадайте, кого називали «реєстровцями», а кого — «випищиками».

Гетьманом повстанці обрали Павла Бута (Павлюка).

До битви дійшло біля с. Кумейки, що на Черкащині. Жовніри переважали козаків чисельно, особливо в кінноті. У П. Павлюка військо складалося з козаків і селян. Головною проблемою повстанців було те, що частина реєстровців не підтримала цей виступ і зберігала нейтралітет чи навіть билася в лавах коронного війська.

Павло Бут (Павлюк) (Павло Михнович) (портрет XIX ст.)

Лише чисельна перевага дала можливість жовнірам перемогти в битві. П. Павлюк відступив до Боровиці. Тут на переговорах між сторонами було вирішено, що П. Павлюк добровільно, спільно з кількома старшинами віддасть себе в руки М. Потоцького під гарантії безпеки. Проте на сеймі в лютому 1638 р. П. Павлюка та інших старшин було визнано винними і незабаром страчено.

У січовому середовищі зрозуміли, що відтепер можна захистити себе лише зі зброєю в руках.

Поміркуймо!

  • 1. Подумайте, чому польська сторона не дотримала обіцянки.
  • 2. Як ставилися в середовищі козацтва до порушення умов домовленостей?

Навесні новий козацький гетьман Яків Острянин рушив на Лівобережжя. У квітні 1638 р. у битві біля м. Говтва повстанці завдали поразки кварцяному війську, яке почало відступ до м. Лубни. Битва під Лубнами не принесла перемоги жодній зі сторін.

Проте до жовнірів надійшли значні підкріплення з числа магнатських загонів, що збільшило чисельність королівського війська удвічі. Наступна битва відбулася під с. Жовнин, що на Черкащині, вона також закінчилася без явного переможця.

Новим гетьманом січовиків став Дмитро Гуня. Він перевів військо на зручнішу позицію в гирлі Сули на Старці (назва одного зі старих річищ). Тут козаки ціле літо відбивали атаки та штурми жовнірів. Лише нестача припасів змусила запорожців пристати на умови урядовців Речі Посполитої. Запорожці вийшли із заблокованого урядовими військами гирла річки.

У цілому поразка повстання позначилася і на результатах боротьби козаків за свої права.

Яків Іскра-Острянин (Остряниця) (портрет XVIII ст.)

Дмитро Гуня (портрет XIX ст.)

7. ПРИЧИНИ ПОРАЗОК КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ

  • 1. Козацьке середовище не мало єдиного бачення свого місця в Речі Посполитій. Адже козаки були підданими цієї держави, з нею був пов’язаний весь їхній соціально-економічний устрій.
  • 2. Українська спільнота в цілому була не готова до розриву з Річчю Посполитою. Адже існував спільний монарх, зберігалася міцна пам’ять про спільні перемоги над ворогами, і тому панувало сподівання на мирне вирішення всіх конфліктів з Річчю Посполитою. Шляхта ж українських земель сприймала Річ Посполиту як свою політичну Вітчизну.
  • 3. Частина професійних вояків із числа реєстровців воювала проти повстанців, особливо це далося взнаки в 1637 і 1638 рр.
  • 4. Річ Посполита перебувала на піку своєї потужності, і її військовий потенціал був величезним.

8. «ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО»

Поразки повстанців призвели до істотних обмежень козацьких прав. У грудні 1638 р. на Вальному сеймі було затверджено «Ординацію Війська Запорозького».

Варто запам’ятати!

Ординація — (від лат. ordinantia) — законодавчий акт, що видавався королем або станово-представницьким органом.

Цим актом уряд вирішив перетворити козаків у невелике, повністю контрольоване військо з мінімальними правами.

Так, чисельність реєстровців закріплювалася в шість тисяч козаків. За козаками зберігалося право обирати сотенну старшину. При старшині перебував спеціальний комісар, аби стежити за козаками. Полкова старшина мала призначатися із числа шляхти.

Територія проживання козаків звужувалася до королівських маєтків Канівського, Корсунського та Черкаського староств. Було відбудовано Кодацьку фортецю — форпост Речі Посполитої проти козацтва. Доступ на Січ був значно обмежений.

Унаслідок поразки козацьких повстань та обмеження прав запорожців за прийнятою «Ординацією» активність козацтва на деякий час зменшилася. Частина козаків перейшла до території інших держав. Проте сучасники розуміли, що «Золотий спокій», як називали період 1638-1648 рр. у Речі Посполитій, був хитким.

Варто запам’ятати!

Висловте припущення, якою буде політика Речі Посполитої в українських землях під час періоду «Золотого спокою». Чи було враховано досвід козацьких повстань 1620-1630-х років?

ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Утворіть логічні ланцюжки історичних подій.

2. Покажіть на карті (с. 62) райони поширення і місця вирішальних битв під час козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.

3. Виконайте онлайн-вправу «Козацькі повстання».

https://cutt.ly/GhC94zw

Обговорюємо в групі

1. Обговоріть і спробуйте визначити основні передумови козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.

2. Висловте припущення, чому повстання 20-30-х років XVII ст. дістали назву «козацькі».

3. Обговоріть і визначте, у чому полягає історичне значення козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.

Мислю творчо

1. Напишіть історичне есе «Образ козацького лідера-борця за права козацтва».

2. За матеріалами параграфа укладіть схему або мапу думок «Причини поразок козацьких повстань 20-30-х років XVII ст.».

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.

Запам’ятайте їх:

1625 р. — Повстання під проводом Марка Жмайла

1630 р. — Повстання під проводом Тараса Федоровича

1635 р. — Зруйнування козаками на чолі з Іваном Сулимою фортеці Кодак

1637-1638 рр. — Повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина, Дмитра Гуні

1638 р. — «Ординація Війська Запорозького»