Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 24. Історія в географічних назвах

Пригадайте, що вивчає географія. Які географічні назви вам відомі?

1. ТОПОНІМІКА. ІСТОРИЧНЕ ПОХОДЖЕННЯ НАЗВ СУЧАСНИХ КРАЇН

Географічні назви (топоніми) з’явилися ще в прадавні часи. Іноді ці назви передавалися від покоління до покоління без розуміння людиною значення самої назви, що було пов’язано зі складнощами в перекладі. Через те, що географічні назви завжди сприймалися людством як пам’ятки культури і мови, вони не піддалися змінам чи фальсифікаціям. Так, у літописі «Повість минулих літ» є чимало географічних назв, які збереглися незмінними до сьогодні: Карпати, Чернігів, Київ тощо. Географічні назви складалися за природними й господарчими ознаками, історично або за ім’ям засновників, а іноді і просто внаслідок бажання влади. Але трапляються і надзвичайно цікаві випадки. Наприклад, щодо назви південноамериканського міста Монтевідео існує кілька легенд. Найпростіша переконує, що хтось з мореплавців іспанською, португальською чи латиною прокричав «Бачу гору!» (Monte vide eu! Montem video!).

Варто запам’ятати!

Топоніміка — наука, що вивчає географічні назви (топоніми).

Назва кожної країни має свою історію походження. Наприклад, Франція у перекладі означає «земля франків», Англія — «земля англів». Тобто в назві цих країн відображено історію народу, який був у витоків їхньої державності. Назва країни Австралія перекладається як «Невідома Південна земля», яку зображали на перших картах як маленький край Африки. А назва Аргентини походить від лат. «argentum» («срібло») — адже купці використовували аргентинську річку Ріо-де-ла-Плата для перевезення срібла з території Перу. Країна Болівія названа на честь відомого військового діяча, який воював з Іспанією за незалежність Болівії та її першого в історії президента. Венесуелі назву дав Америго Веспуччі, назвавши ці землі «Мала Венеція» — ісп. «Venezuela» на честь європейського міста на воді.

Поміркуймо!

Подумайте, які особливості своєї історії відображають назви сучасних європейських країн. Про що це свідчить?

Чимало сучасних топонімів досі не мають наукового пояснення. Історія виникнення частини географічних назв до нас дійшло лише в легендах, перевірити які іноді неможливо. Залишається задовольнятися довільними припущеннями легенд, як про пасічника Харка-Харитона, від імені якого походить назва міста Харків.

Діємо: практична хвилинка

Розгадайте ребуси. За допомогою додаткових джерел інформації з’ясуйте, як виникли назви країн, які в них зашифровані.

2. ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «УКРАЇНА»

Назва нашої держави також має давню історію. Вперше назва «Україна» з’являється в Іпатіївському списку «Повісті минулих літ», де літописець розповідає про смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 р. Автор пише там такі слова: «І плакали за ним всі переяславці... за ним же Україна багато потужила».

Походження назви «Україна» завжди викликало цікавість та увагу вчених-дослідників, але однозначного пояснення немає і досі. Одні дослідники пов’язують виникнення назви зі словом «окраїна» або «край» — тобто територія, що є віддаленою від центру. Інші пов’язують назву «Україна» з такими синонімами як «країна» або «край» у значенні «рідна земля». Так само і згадану в літописі назву історики розуміли по-різному: як граничну територію, як усю Переяславську землю, як назву окремої ділянки землі, як власне синонім слова «князівство».

Варто запам’ятати!

Уперше назва «Україна» згадується в Іпатському списку «Повісті минулих літ» у 1187 р.

Фрагмент Пересопницького Євангелія (1556 р.), у якому трапляється слово «Україна»

Карта француза Юбера Жайо (1685). Наддіпрянщина показана як «Україна, (Vkraina) або край козаків»

Поміркуйте, про що свідчать згадки назви «Україна» у писемних джерелах та картах.

Факт чи фейк?

У сучасній російській історіографії часто маніпулюють походженням назви «Україна». Російські історики, зокрема, стверджують, що «Україна» завжди була «окраїною» Росії, а це означає, що українці — частина єдиного російського народу. Маніпулюючи таким чином, фактично заперечується право українців на розбудову власної, незалежної держави.

За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел інформації спростуйте фейкове твердження російських істориків щодо походження назви «Україна».

Треба пам’ятати, що будь-яка назва — це передусім слово, яке протягом історії зазнає змін у своєму тлумаченні. Вже з кінця XVI — початку XVII ст.. назва «Україна» починає сприйматися як ціла країна, що охоплювала запорозькі та наддніпрянські землі. Згодом ця назва поширилася і на інші українські території.

3. ТОПОНІМІЧНІ ЛЕГЕНДИ РІДНОГО КРАЮ

Вивчаючи історію рідного краю, ми всі натрапляємо на велику кількість географічних назв. Частина з них має давнє походження, частина — зникла й навряд чи буде відновлена. Кожний регіон України багатий на топонімічні легенди — народні усні твори, які пояснюють назви різних географічних об’єктів.

Варто запам’ятати!

Топонімічні легенди — жанр усної народної прози, що пояснює виникнення і значення назв населених пунктів, географічних об’єктів, архітектурних споруд тощо.

Топонімічні легенди в давні часи передавалися в усному вигляді та мали пізнавальний характер. Здебільшого такі оповіді складені про ті назви, точна дата виникнення і походження яких не відомі. Таким чином люди по всьому світові намагалися пояснити ті чи інші географічні назви. Пригадайте легенду про виникнення Києва: про Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, або легенду про заснування Риму двома братами Ромулом та Ремом.

Зацікавленість топонімікою різко зросла наприкінці XIX ст. У США, Франції, Англії, Німеччині й інших європейських країнах навіть створювали спеціальні комісії для вивчення походження географічних назв. Вивчали й топонімічні легенди. Спираючись на отримані результати досліджень, частину географічних об’єктів перейменовували, повертаючи їм історичну назву. Назви часто підказують нам особливість того чи іншого місця. Але бувають несподіванки. Багатий на нафту острів поблизу Калімантану зі смішною для нас назвою Таракан насправді походить від двох слів з мови народу тідунг: «Таrаk» — місце зустрічі і «ngakan» — їсти, харчуватися. Назва пов’язана з тим, що острів здавна слугував проміжним пунктом для моряків і торговців, де вони могли й відпочити, і укласти угоду. Тому досліджуючи топоніми треба уважно вивчати історію та топонімічні легенди.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Поясніть значення понять: «легенда», «літопис», «топонім», «топоніміка».

ІІ. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся у дві групи й за допомогою матеріалів параграфа складіть мапу думок на тему «Як виникають назви географічних об’єктів». Обговоріть результати роботи в класі.

ІІІ. Мислю творчо

Уявіть себе дослідником/дослідницею історії рідного краю. За допомогою додаткових джерел інформації дослідіть походження (історію виникнення) будь-якої географічної назви вашого краю. Знайдіть топонімічні легенди, які стосуються вашого рідного краю, та візуалізуйте їх за допомогою скрайбінгу або коміксу.

Maпa думок (від англ. Mind Maps — карти розуму, карти пам’яті) — спосіб організації процесу творчого мислення за допомогою схем, побудованих за певними правилами.

Комікс (від англ. comic — комедійний, комічний, смішний) — послідовність малюнків, зазвичай з короткими текстами, які створюють певну зв’язну розповідь. Комікси ще називають «мальована історія» або «розповідь в картинках». Ці твори поєднують риси літератури і образотворчого мистецтва.

Скрайбінг (від англ. scribe — накидати ескізи або малюнки) — новітня техніка презентації, у якій мова оратора чи ораторка ілюструється «на льоту» малюнками на білій дошці (або аркуші паперу), яка була винайдена британським художником Ендрю Парком для Британської асоціації з поширення наукових знань.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.