Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5 клас. Щупак

§ 23. Де можна «почути» історію?

Як ви розумієте вислів: «Почути історію»? У яких сенсах можна трактувати цей вислів?

1. ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ, ЯКІ МИ ВЖИВАЄМО

У будь-якій мові існують специфічні слова для визначення тих чи інших речей, явищ або назв. Українська мова також запозичувала в різні історичні періоди з інших мов поняття й окремі елементи усним й писемним шляхом. Багато таких слів застосовують у медицині, науці, публіцистиці або діловому мовленні. Наприклад, грецьке походження мають слова: психологія, бібліотека, космос, метод, історія; з англійської мови до нас у вжиток увійшли поняття: спонсор, менеджер, лідер, ринг, футбол тощо. З італійської в українську мову прийшли слова: піаніно, композитор, опера, ліра, соната тощо. Поняття, якими користуються в мореплавстві, прийшли до нас з Голландії: флот, лоцман, матрос, каюта тощо.

Діємо: практична хвилинка

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, які поняття в українській мові запозичені: а) з французької, б) з німецької.

• Поміркуйте, як з’явилися зображені на малюнку терміни. Встановіть відповідність між термінами й ілюстраціями. З допомогою вчителя/вчительки та додаткових джерел інформації дізнайтеся, що таке «сленг» і звідки походить це поняття.

Формування термінології, яку ми використовуємо сьогодні, розпочалося ще у V ст. до н. е. Слова латинського та грецького походження займають в українській мові особливе місце. Більшість таких термінів і понять використовують у медицині або інших галузях науки. «Батько» медичної науки Гіппократ вживав у своїх працях такі слова, як діагностика, епідемія. Велика кількість термінів від Гіппократа увійшла до міжнародного словника медицини.

Варто запам’ятати!

Термінологія — 1) сукупність слів або словосполучень, які притаманні певній галузі науки, техніки або мистецтва; 2) сукупність всіх термінів, що застосовуються у тій чи іншій мові.

Діємо: практична хвилинка

Розгадайте ребуси та спробуйте пояснити терміни і поняття, що в них зашифровані. За потреби скористайтеся додатковими джерелами інформації.

2. НАШІ ІМЕНА — ЦЕ ТЕЖ ІСТОРІЯ

Для кожної людини її ім’я є дуже важливим, адже найчастіше воно дається батьками при народженні на все життя. Наші імена також мають свою історію виникнення. Є навіть спеціальна галузь мовознавства, що займається вивченням імен — ономастика.

Ономастика досліджує історію виникнення (походження) імен, їх використання та значення.

З давніх-давен люди давали одне одному імена — прізвиська, які відображали певні особливості людини: силу, красу, риси характеру тощо. Називаючи дівчинку Мила, люди підкреслювали її красу та доброту, хлопчика Лев — його силу та сміливість. З розвитком людства значення імен змінювалося.

Люди використовують родові імена, тобто ті, що належали їхнім пращурам. Прикладом цього можуть бути арабські імена. Так, Абу Хасан Мухамад ібн Ахмед перекладається як «батько Хасана, Мухамад син Ахмеда».

Поміркуймо!

Подумайте, яких значень могли надавати іменам наші пращури. Чому, на вашу думку, іноді дитині давали кілька імен? Як з цим пов’язане прийняття християнства?

На формування імен впливали різноманітні чинники. Якщо дитина була дуже бажаною для батьків, її могли назвати Бажан/Бажана, Богдан/Богана, Жадан/Жадана тощо. Для того щоб відвести від дитини злих духів та захистити її, давали імена, які мали викликати відразу — Поганка, Горе, Павук. В іменах знайшли своє відображення навіть пори року та дні тижня — П’ятниця, Середа, Зимівна. Підкреслюючи найкращі риси людської душі, дівчаток називали Любов, Віра, Надія або Добряна. Також на українських землях досить швидко поширювалися латинські та грецькі імена, що мають своє значення в дослівному перекладі: Віктор — «переможець», Валерій — «сильний», Гнат — «вогняний», Анастасія — «воскресіння», Наталія — «благословенна», Марина — «морська».

• Дізнайтеся, яке походження мають зазначені у хмаринці імена. Які з них є найуживанішими? Чому, на вашу думку, сучасні батьки намагаються давати дітям незвичні імена?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Що вивчає наука «ономастика»? Чому результати її дослідження є важливими для історика-дослідника?

2. Установіть відповідність між термінами та їхніми визначеннями.

• 1 Нумізматика
• 2 Хронологія
• 3 Топоніміка
• 4 Вексилологія
• 5 Картографія
• А Наука, об’єктом якої є вивчення географічних назв
• Б Наука, об’єктом дослідження якої є мапи
• В Наука, об’єктом дослідження якої є прапори, корогви
• Г Наука, об’єктом дослідження якої є послідовність подій у часі
• Д Наука, об’єктом дослідження якої є вивченням монет

ІІ. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся у дві групи. Дізнайтеся про походження імені кожного з учасників/учасниць вашої групи. Спробуйте створити візуалізацію свого імені у вигляді інфографіки.

ІІІ. Мислю творчо

Започаткуйте мініпроєкт «Найуживаніші імена мого краю». За результатами дослідження створіть презентацію.

Інформаційна графіка або інфографіка (англ. Information graphics; infographics) — це графічне візуальне подання інформації, даних або знань, призначених для швидкого та чіткого відображення комплексної інформації.