Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 20. Практична робота. Як ми дізнаємось про минуле й сучасне

Які джерела пізнання минулого й сучасного ви знаєте? Хто і як досліджує історичні джерела? Що ми можемо дізнатися завдяки історичним джерелам? Чому їх потрібно зберігати?

1. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Розгляньте малюнки й визначте, до якого типу джерел вони належать. Вставте пропущені слова в текст (працюйте усно).

До ____ джерел належать пам’ятки ____ культури. Найчастіше їх здобувають унаслідок археологічних досліджень. До ____ джерел належать ті ____ джерела, які існують у писемному вигляді. Серед них є твори античних авторів, літописи, хроніки, документи. ____ джерела представлені фотографіями, які відображають реальні ____. Здебільшого ____ поєднують відображення події та авторське бачення. До пам’яток образотворчого мистецтва належать ____. У сучасному світі вагомого значення набуває мережа Інтернет, яка перетворилася на місце зберігання ____ джерел.

2. ВЧИМОСЯ ПРАЦЮВАТИ З ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ

Факт чи фейк?

Поміркуйте, чи всі сучасні інформаційні джерела є достовірними. Чи можна їм достеменно довіряти? Як у повсякденному житті ви вирізняєте недостовірну інформацію? Складіть у зошиті пам’ятку «Як опрацювати інформаційне джерело».

У сучасному світі інформація — основа життя людини. Недаремно XXI ст. називають «інформаційним», адже людство сьогодні щоденно отримує величезну кількість інформації з газет, телебачення, Інтернету тощо. Зараз не є проблемою знайти й ознайомитися з інформацією на будь-яку тему, яка цікавить людину. Але чи завжди така інформація є достовірною? Чи можна довіряти всьому, що показують, друкують, пишуть, публікують? Для того, щоб людина не вірила фейкам та вміла грамотно «фільтрувати» отриману інформацію, вона має бути медіаграмотною.

Медіаграмотність — комплекс знань, навичок та умінь, що дають змогу розуміти, аналізувати та критично оцінювати інформаційні джерела.

Фейк (від англ. fake — підробка) — будь-яка викривлена, неправдива, сфальсифікована інформація, що подається як правдива.

Отже, медіаграмотність потрібна сучасній людині, щоб:

1) усвідомлювати вплив ЗМІ на суспільство;

2) вміти перевіряти факти та розпізнавати фейки;

3) розпізнавати якісні та неякісні джерела інформації;

4) вміти впізнавати «шкідливу» інформацію та захищатися від її впливу.

Повідомлення з соціальної мережі «Фейсбук»

• Прочитайте повідомлення, яке масово поширювалося у березні 2020 р. в соціальній мережі «Фейсбук». Подумайте, чи є воно фейковим. Поміркуйте, як можна перевірити правдивість таких публікацій. Під час роботи скористайтеся чек-листом (пам’яткою) «Як розрізняти фейк?»

Діємо: практичні завдання

Спробуйте подати в класі дві новини — справжню і фейкову. Разом з однокласниками з’ясуйте, яка з новин є правдивою.

3. ІСТОРИЧНЕ ЛОТО

Зіграйте в історичне лото. Розташуйте джерела інформації в послідовності від 1 до 5 в порядку від найбільш правдивого до фейкового. Поясніть свій вибір.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Дайте визначення поняттям: «фейк», «факт», «медіа грамотність», «ЗΜΙ», «інформаційне джерело».

ІІ. Обговоріть у групі

1. Які види історичних джерел ви знаєте?

2. У чому відмінність між історичним та інформаційним джерелом? Які з них є більш правдивими? Чому?

3. Для чого сучасній людині потрібно бути медіаграмотною? Які впливи може справляти на суспільство фейкова інформація?

ІІІ. Мислю творчо

Уявіть себе журналістом/журналісткою. Складіть два коротких повідомлення — правдиве та фейкове. До кожного повідомлення створіть коротку анотацію: як довести правдивість/неправдивість вашого повідомлення.