Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5 клас. Щупак

Розділ 1. Як пізнають історію

§ 2. Вимірювання часу тепер і в минулому

Поміркуйте, що таке «час». Які приказки або прислів’я про цінність часу вам відомі?

1. ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ: ДОБА, РІК, СТОЛІТТЯ

Як ви вже знаєте, історія вивчає минуле, а отже, вона тісно пов’язана із часом. Вивчаючи історію, ми хочемо дізнатися відповіді на багато запитань, зокрема: «Коли?». Коли відбувалися війни, будували піраміди або люди вперше полетіли на Місяць? Щоб зрозуміти, як давно і в який період відбувалися історичні події, ми маємо навчитися працювати із часом, дізнатися, як його вимірюють.

Поміркуймо!

Як ви думаєте, чи таким самий, як сьогодні, було уявлення давніх людей про час?

• Розгляньте годинники. Спробуйте визначити їхні види й упорядкувати їх від найдавнішого до сучасного.

Хвилинка на цікавинку

В Україні поблизу м. Донецьк археологи знайшли стародавній сонячний годинник, створений приблизно в XIII ст. до н. е. Годинник висічений на великому камені, який найвірогідніше встановлювався горизонтально. Посередині умовного «циферблату» ставилася жердина, яка відбивала тінь. Цей пристрій вимірював час пів годинами — така градація трапляється рідко. Схожий годинник знаходили під час розкопок у Долині царів у Єгипті.

Годинник, знайдений біля м. Донецьк (Україна, сучасне фото)

Людина з давніх-давен намагалася рахувати час та орієнтуватися в ньому. Існує навіть спеціальна наука — хронологія, яка вивчає час. Орієнтуватися в часі людям допомагали спостереження за змінами дня і ночі, пір року. Саме ці природні явища, які періодично повторюються, стали основою для створення одиниць вимірювання часу та календарних систем. Спостереження за природними явищами й математичні обчислення сприяли становленню хронології у давніх Вавилоні, Єгипті, Греції та Римі, а згодом — її поширенню у всіх країнах світу.

Варто запам’ятати!

Хронологія — наука про вимірювання часу. Назва походить від давньогрецьких слів «хронос» (час) та «логос» (вчення).

Хвилинка на цікавинку

Хронологія дозволяє нам визначати послідовність подій у часі, різницю у роках і століттях. Чимало всесвітньовідомих наукових винаходів було розроблено українськими ученими. Розгляньте світлини та розташуйте їх у хронологічній послідовності.

Діємо: практична хвилинка

За допомогою вчителя/вчительки спробуйте визначити, у якому році/столітті/тисячолітті ми живемо? Разом складіть і розв’яжіть хронологічні задачі.

Одиниці вимірювання часу в історії

Доба — це час, протягом якого Земля обертається навколо своєї вісі. Тобто проходить день і ніч. Доба триває рівно 24 години.

Рік — це проміжок часу, що дорівнює приблизному оберту Землі навколо Сонця. Рік має 12 календарних місяців і зазвичай триває 365 діб.

Століття — це проміжок часу, що дорівнює 100 рокам. Нульового століття не існує.

Тисячоліття — це проміжок часу, що дорівнює 1000 рокам.

2. КАЛЕНДАР І КАЛЕНДАРНІ СИСТЕМИ

Для того щоб зручніше було орієнтуватися в часі, люди вигадали календар — спеціальну систему відліку днів і місяців, що дає змогу визначати час подій. Розрізняють сонячні й місячні календарі. Стародавні календарі мали певні неточності, тому з часом зазнавали змін.

Варто запам’ятати!

Календар — система відліку часу, упорядкована за роками, місяцями і днями. Перші такі системи були засновані на знаннях про періодичність рухів небесних світил.

Календарні системи — звичні для різних народів і культур світу системи відліку часу.

Вважається, що перший календар винайшли у Давньому Єгипті. За цим календарем рік дорівнював 365 днів, ділився на 12 відрізків (місяців) по 30 днів у кожному. На українських землях у давнину використовували календар, що мав 13 місяців, а календарний рік розпочинався 1 березня, а не 1 січня.

Єгипетський календар, знайдений у похованні Сененмут — давньоєгипетського архітектора XV ст. до н. е.

• Розгляньте календар. Про який рівень наукових знань давніх єгиптян він свідчить? Поміркуйте, навіщо їм був потрібен такий точний підрахунок часу.

У різні часи та в різних народів уявлення про ідеальний календар мали певні відмінності й особливості. Давні кочові народи створили місячний календар, в основу якого було покладено фази місячного циклу. Коли люди перейшли до осілого способу життя та почали займатися землеробством, їм довелося шукати способи правильно визначати періоди сівби, жнив, збору врожаю. Так з’явився сонячний календар.

В Ізраїлі досі використовують юдейський календар (він водночас є світським і релігійним), за яким літочислення ведеться від дня створення Всесвіту. Наприклад, 2022 р. за юдейським календарем це — 5783 р.

У Китаї, Японії, Кореї, Камбоджі, В’єтнамі й інших країнах Азії використовують східний (китайський) календар. У китайському календарі роки мають назви і повторюються кожні 60 років.

У мусульман діє місячний календар, за яким рік на 10-11 днів коротший, а відлік часу розпочинається з 622 р. — дати, пов’язаної із життям пророка Мухаммеда.

Діємо: практична хвилинка

Зіграйте в історичне лото. Спробуйте встановити, до яких календарних систем/країн належать згадані свята, увідповідніть їх з поданими ілюстраціми.

Сьогодні є дві основні календарні системи — це Юліанський і Григоріанський календарі. Юліанський календар був одним з перших офіційних календарів, прийнятих багатьма народами. Його створили у Давньому Римі більш як 2 000 років тому, щоб подолати «відставання» у часі місячного року, який був коротшим за сонячний. Узгодивши їхню тривалість, римляни отримали приблизну протяжність року — 365 ¹/₄ доби. Давньоримський правитель Гай Юлій Цезар провів остаточну реформу римського календаря, завдяки чому він дістав назву Юліанський.

При дворі римського імператора Гая Юлія Цезаря служив грецький астроном і математик на ім’я Созиген. Саме він запропонував імператору провести календарну реформу та став розробником Юліанського календаря. Він запропонував Цезарю відмовитися від місячного календаря і взяти за основу єгипетський сонячний календар, додавши до нього так званий високосний рік (у цьому році не 365, а 366 діб).

• Поміркуйте, чому саме астроном і математик Созиген став розробником реформи календарної системи в Римі. Які знання були необхідні вченому, щоб створити календар?

Григоріанський календар з’явився у 1582 р. завдяки старанням Папи Римського Григорія XIII (звідси і назва). Юліанський календар було реформовано (змінено) з урахуванням різниці у 13 діб, що набігла за період існування Юліанського календаря. Григоріанський календар першими впровадили Італія, Іспанія, Португалія та Польща. Саме цим календарем і ми користуємося сьогодні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Встановіть відповідність.

• 1 Поява першого календаря
• 2 Упровадження календаря Гаєм Юлієм Цезарем
• 3 Використання східного календаря
• 4 Використання юдейського календаря
• А Рим
• Б Єгипет
• В Ізраїль
• Г Китай

ІІ. Обговоріть у групі

1. Об’єднайтеся у дві групи. Спробуйте зобразити у вигляді малюнка поняття «час». Представте роботи своїх груп та обговоріть їх у класі. Висловте власне судження про роль часу в житті людини.

2. Виконайте кросворд навпаки. До кожного слова кросворду поставте два-три запитання.

ІІІ. Мислю творчо

Започаткуйте мініпроєкт «Календарні системи різних народів світу». За допомогою додаткових джерел інформації створіть постер або презентацію свого проєкту.