Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5 клас. Щупак

§ 16. Чому важливі писемні джерела?

Коли та як виникло письмо? Як люди здавна передавали інформацію? Хто й коли винайшов алфавіт?

1. КОЛИ ТА ЯК ВИНИКЛИ ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА?

З різних видів історичних джерел історики найчастіше використовують писемні. Поява писемності стала однією з ознак виникнення цивілізації. Адже тільки вона дала змогу людям передавати одне одному інформацію, зокрема розповідати про те — що, коли, де, і як відбувалося.

Варто запам’ятати!

Писемні джерела — це тексти (рукописні або друковані,) відтворені на папері чи будь-яких інших матеріалах.

Шлях людства до появи писемності був довгим. Найдавнішим письмом історики вважають піктографічне, або малюнкове письмо, де за допомогою малюнків-піктограм передавали загальний зміст вислову. Але така передача інформації була приблизною та часто незрозумілою. На Стародавньому Сході виникло ієрогліфічне письмо, яким користувалися, наприклад, у Давньому Єгипті, і до нашого часу користуються в Японії, Китаї та інших країнах Східної Азії. Ієрогліф — знак, який позначає слово чи поняття. Таких знаків було понад 700, вивчити їх було досить складно, тому і письменних людей було небагато. З поступовим збільшенням кількості понять ієрогліфами почали позначати звуки, але тільки приголосні. Для позначення голосних ставили позначки над ієрогліфами. Тільки в X ст. до н. е. у стародавніх фінікійців виникла абетка — літери для позначення звуків. Таке письмо називають літерно-звуковим або абетковим. На його основі і сьогодні побудовані абетки всіх європейських мов. Творцями слов’янської абетки, що лежить в основі сучасної української, є просвітителі Кирило і Мефодій. Вони створили абетку за зразком грецької і болгарської. Від імені Кирила цю абетку називають кирилицею, а літери — кириличними.

Клинопис

Ієрогліфи, Єгипет

Кирилична абетка

Латинська абетка

• Зіставте запропоновані абетки. Що між ними спільного, а що — відмінного?

Упродовж історії люди використовували для письма різні матеріали. Найдавніші тексти писали на камінні, дерев’яних чи глиняних табличках. У Давньому Єгипті використовували папірус — матеріал, виготовлений із сушеного очерету. Пізніше винайшли пергамент — тонку вичинену телячу шкіру. Писемні твори у середньовічній Європі писали саме на пергаменті. Тільки з XII ст. до Європи з Китаю потрапив папір, який поступово став головним матеріалом для писемності. Дослідженням давніх рукописів займається спеціальна дисципліна — палеографія. Вона досліджує матеріали, на яких написані тексти; написання літер, фарби та чорнила, використані автором. Це дає змогу засвідчити справжність текстів і виявити підробки рукописів, що трапляються досить часто.

Розетський камінь

Сувій папірусу

Книга з пергаменту

Папір

Флешка

  • 1. Проаналізуйте, як протягом історії розвивалося письмо. На яких матеріалах писали в давнину та які використовують сьогодні?
  • 2. Чому наразі дедалі більше використовуються електронні джерела інформації? Чи можна припустити, що зовсім скоро світ відмовиться від паперових носіїв інформації?

2. ВИДИ ПИСЕМНИХ ДЖЕРЕЛ

Тексти, з якими працюють історики, називають історичними документами. Особливе місце серед них займають актові матеріали — тексти, укладені від імені держави чи іншої офіційної організації. У давні часи найбільше записів робили за наказом володарів і для потреб управління державою. Такі тексти часто карбували на камінні, щоб «увічнити» важливу для підданих інформацію. Актовими матеріалами є закони, укази, розпорядження центральної і місцевої влади, судові рішення, міждержавні угоди. В актових матеріалах може йтися й про відносини між приватними особами. Наприклад заповіти, розпорядження власника щодо свого майна на випадок смерті, договори купівлі-продажу, угоди між робітниками й роботодавцями. Ці документи є цінним джерелом для дослідження минулого, оскільки безпосередньо свідчать про те, яким було життя в часи, коли їх створено. Вони дають змогу встановити, якими були відносини між людьми та верствами населення, як вони змінювалися із часом. За ними можна дослідити умови господарювання та культурного життя людей, їхні права й обов’язки, описати побут людей в різні часи. Один з перших актових матеріалів на території України вважається «Руська Правда», створена за дорученням князя Ярослава Мудрого в XI ст.

Сторінка «Руської Правди»

Сторінка з Конвенції ООН про права дитини

Чому, на вашу думку, актові матеріали становлять особливу цінність при вивченні минулого?

До історичних документів належать «оповідні матеріали»: хроніки, мемуари, біографії, листи, щоденники, науково-популярна чи художня література. Найдавнішими з таких матеріалів є біографії визначних осіб, написані античними істориками, і середньовічні хроніки, які на наших землях називали літописами.

Варто запам’ятати!

Хроніка (літопис) — історико-літературний твір, у якому оповідь про історичні події вели послідовно за роками. Перший літопис, створений на українських землях, дістав у істориків назву «Повість минулих літ».

Увагу істориків привертають також мемуари — спогади про реальні події минулого, учасником яких був автор.

Працювати з писемними джерелами складно. Історик/історикиня має знайти й виокремити з різних текстів важливу інформацію, зіставити її з відомостями з інших джерел, побачити суперечності, встановити справжність документа та час і місце його створення, перевірити дані про автора тощо. Складність такого дослідження полягає ще й у тому, що минуле в оповіді завжди представлене в баченні автора й відображає його особистість. До того ж кожний різновид оповіді виконує своє призначення. Художні твори покликані насамперед зацікавити читача, для цього автор може фантазувати, вигадувати персонажів чи події, домислювати перебіг реальних подій. Мемуари звеличують автора або виправдовують його поведінку. Хроніки й літописи відображають політичні й релігійні погляди літописця. Та й не завжди ця людина справді на власні очі бачила те, про що пише. Тож не дивно, що про одну й ту саму подію різні джерела можуть розповідати по-різному, а інколи їхні свідчення суперечать одне одному, бувають упереджені й недостовірні.

Письмові джерела є найважливішими для історика: вони дають найбільше інформації та найкраще розкривають світогляд людини певної історичної епохи. Завдання історика — пояснити суперечності джерел і відтворити вірогідний перебіг подій.

ПОРЯДОК АНАЛІЗУ ПИСЬМОВОГО ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

  • 1. Про що йдеться в документі чи уривку з нього?
  • 2. Коли і де відбулися описані події?
  • 3. Ким був автор документа? Як він ставиться до подій або історичних діячів, про які розповідає?
  • 4. Для кого написаний цей документ? Яку мету ставив автор під час його створення?
  • 5. Що можна довідатися з документа про історичний період, який він описує?
  • 6. Наскільки джерело збагатило ваші уявлення про ті часи, коли його було створено?
  • 7. Висловте своє ставлення до описаних подій або діячів.

За послідовністю появи інформації щодо історичної події джерела поділяються на первинні і вторинні. Первинне джерело — це початкове джерело інформації, першоджерело, наприклад, щоденник очевидця подій, іноді літопис чи хроніка. Вторинне джерело — це праці дослідників/дослідниць, які вивчали першоджерела, а тепер пояснюють та коментують їх.

Письмові історичні джерела продовжують створювати на наших очах. Це газети, журнали, книжки, дописи в соціальних мережах. Цей підручник теж є письмовим джерелом. Правда, історичними всі ці джерела стануть згодом. А поки що ми називаємо їх джерелами інформації.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Наведіть приклади писемних історичних джерел.

2. Які писемні джерела називають первинними, а які — вторинними?

3. Які види писемності вам відомі? Коли і де вони виникли?

4. Поясніть поняття: «піктограма», «ієрогліф», «літера», «папірус», «пергамент», «палеографія», «кирилиця», «історична хроніка».

ІІ. Обговоріть у групі

Які писемні джерела досліджувати найскладніше? Чому? Що мусить знати історик, аби визначити достовірність (істинність) джерела?

ІІІ. Мислю творчо

1. Підготуйте матеріали для виставки «Джерела інформації у сучасному суспільстві».

2. Розгляньте скриншот статті з мережі Інтернет. Чи можна їй довіряти? Як перевірити правдивість поданої у статті інформації?