Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 33. Наукові знання і художня культура людства

Поміркуйте, чому важливо вивчати досвід предків. Яку роль у житті людини відіграє прекрасне?

1. ЯК НАВЧАЛИ В ДАВНИНУ І СЬОГОДНІ

Перші школи з’являються за доби Стародавнього світу у Єгипті, Китаї, Індії, Греції. В школах вчили читати, писати, рахувати. Велику увагу в школах Стародавньої Греції надавали фізичному розвитку, музичній освіті.

Поміркуймо!

На думку стародавніх греків, освічена людина — це передусім, мудрий, відважний, справедливий громадянин? Чи погоджуєтесь ви з думкою стародавніх греків? Обґрунтуйте свою відповідь.

У часи Русі-України освіту здобували при церквах і монастирях. Там навчали читати, писати, рахувати, церковного співу. Деякі історики вважають, що дочка великого князя Київського Всеволода Ярославича — Янка Всеволодівна наприкінці XI ст. заснувала при монастирі школу для дівчат, де навчали грамоти, співам і шитву.

Діємо: практичні завдання

На стінах Софійського собору досі є написи й малюнки, залишені священниками та відвідувачами собору. Ці написи та малюнки мають загальноприйняту назву — графіті. Сьогодні виявлено понад 7000 графіті XI — початку XVIII ст. Кількість графіті свідчить про високий рівень писемності в Русі-Україні.

Напис на стіні Софійського собору в м. Київ

Автограф Анни, доньки князя Ярослава Мудрого

Давньоруський меч (Х—ХІ ст.) з написом «Коваль Людота»

  • 1. Спробуйте знайти сучасні українські літери в написах.
  • 2. Що про розвиток освіти в Русі-Україні можуть свідчити написи доньки князя та звичайного коваля, графіті?

Із накопиченням знань, розвитком міст, ремесел і зростаючою міццю середньовічних держав зростала потреба в освічених людях. У тих містах, де жили найбільш освіченні, відомі викладачі, з’явилися перші вищі школи — університети. Найдавніший університет Європи у 1088 р. було засновано в м. Болонья, що в Італії. У XV ст. У Європі діяли вже 65 університетів. Найвідоміші з них — Паризький, Болонський, Оксфордський, Празький, Ягеллонський (Краківський).

Спершу українці, які хотіли здобути вищу освіту, навчалися в європейських університетах та досягали там значних успіхів. Наприклад, виходець з українського містечка Дрогобича Юрій Котермак (Дрогобич) (1450-1494 рр.) навчався в Ягеллонському університеті в Польщі, а згодом — в Болонському університеті в Італії. В історію він увійшов як астроном, астролог, доктор медицини і філософії. Був обраний ректором Болонського університету.

Юрій Дрогобич

Пізнавально й цікаво

20 січня 1661 р. польський король Ян II Казимир підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові «гідність академії і титул університету». Так на українських землях з’явився перший університет. За даними історичних джерел у 1667 р. на філософському і теологічному (богословському) відділах навчалося близько 500 студентів, навчання забезпечували вісім викладачів. Сьогодні у Львівському національному університеті імені Івана Франка на 19 факультетах навчається понад 22,5 тис. студентів, забезпечують освітній процес близько 2 тис. викладачів.

Поміркуймо!

Фасад головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка прикрашає напис латиною: «Patriae decori civibus educandis» («Освічені громадяни — окраса Батьківщини»).

Головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка (сучасне фото)

  • 1. Як ви розумієте зміст цього вислову?
  • 2. Чи має відношення до вас особисто цей напис?

За козацьких часів освіту здобували діти різного віку та статку. Іноземний хроніст Павло Алеппський писав у зв’язку із цим: «У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти».

Поширенню грамотності сприяло винайдення книгодрукування. У 1574 р. Іван Федорович надрукував у Львові книги «Апостол» і «Буквар».

«Апостол» Івана Федоровича, 1574 р.

З давніх-давен головною вихователькою дітей в українській родині була жінка-мати, бабуся. Згодом заможні жінки виступали засновницями українських шкіл. Серед перших українських учительок варто згадати Христину Алчевську (1841-1920 рр.). Христина Алчевська розпочинала свою педагогічну діяльність у Харківській недільній школі для дорослих. У 1862 р. відкрила безплатну жіночу недільну школу. Згодом на власні кошти заснувала школу для сільських дітей у селі Олексіївка на Луганщині. X. Алчевська активно пропагувала ідею навчання дітей рідною мовою.

Христина Алчевська проводить урок читання в Харківській приватній недільній школі (фото початку XX ст.)

Діємо: практичні завдання

Як навчалися у добу Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового часу ми ознайомилися. А де можна здобути освіту сьогодні дитині, якій виповнилося шість років? Відповідь оформіть у таблицю.

Назва навчального закладу

Які предмети вивчаються

Які предмети вивчалися з давнини і збереглися у шкільному курсі до нашого часу

2. РОЗВИТОК НАУКИ: НАУКОВІ ЗНАННЯ В ДАВНИНУ І СЬОГОДНІ

Наукові знання виникли з практичних потреб людини, пов’язаних з розвитком землеробства, ремесел, техніки, мореплавства. Вже в Стародавньому світі були здійсненні відкриття, якими світ користується донині.

Походження сучасних алфавітів від фінікійського

Тому, що ми зараз читаємо ці рядки, ми завдячуємо фінікійцям і семітським народам, які близько XV ст. винайшли абеткову писемність. Майже всі алфавіти, що існують у наш час, створені на основі єврейсько-фінікійського.

Давні єгиптяни розробили ефективні способи множення і ділення, а також дробу.

Пізнавально й цікаво

Численні відкриття в геометрії, фізиці, механіці належать давньогрецькому вченому Архімеду. Саме Архімед побудував перший у світі планетарій. Для зрошування полів Архімед винайшов гвинтоподібний вал для підйому води. Цей пристрій використовують і наш час у машинах, механізмах.

Гвинтоподібний вал Архімеда

Поміркуйте, де саме сьогодні ми можемо зустрітися з цим механізмом.

Китайські астрономи в Давньому Китаї обчислили, що тривалість року становить 365,25 доби і склали точний календар. У Китаї виготовили перший компас і сейсмограф (прилад для визначення сили землетрусів).

Діємо: практичні завдання

За допомогою матеріалів параграфа, додаткових джерел укладіть таблицю «Винаходи, які подарував людству Стародавній світ».

Країна

Винахід

Де використовуємо винахід у сучасному світі

Витоки наукових знань в Україні сягають часів існування стародавніх грецьких міст-держав (VIII—VII ст. до н. е.) на берегах Чорного й Азовського морів. Античні міста відзначалися значним розвитком освіти, медицини та культури. Особливу увагу приділяли медицині. Про це свідчать численні археологічні знахідки (хірургічні ножі, пінцети, голки тощо).

За часів України-Русі накопичувалися необхідні для життя знання. Наприклад, знання хімічних властивостей та особливостей будівельних матеріалів застосовували у виготовленні плінфи (будівельного матеріалу), скла, мозаїк, різнокольорових емалей, черні, фрескових розписів храмів тощо. Також у будівництві використовували математичні знання. Належну увагу приділяли лікарській справі. Першою визначною лікаркою в історії України-Русі була праправнучка Ярослава Мудрого Добродія-Євпраксія-Зоя. Євпраксія в 30-х роках XII ст. написала науковий трактат грецькою мовою «Алімма» (Мазі), який здобув популярність за межами Русі. Це була перша відома авторська медична праця.

Пізнавально й цікаво

Українські вчені здійснили низьку наукових відкриттів. Зокрема, Ілля Мечников дослідив і описав клітинний імунітет і фагоцитоз, за що отримав Нобелівську премію.

Ілля Мечников в лабораторії

  • 1. Дізнайтеся, що таке Нобелівська премія.
  • 2. З’ясуйте, хто з українських діячів також претендував на Нобелівську премію.

Сучасний науковий центр України — Українська академія наук — була заснована в 1918 р. за сприяння українських урядів доби Української революції. Першим президентом Академії наук України був учений Володимир Вернадський. На жаль, після захоплення влади в Україні більшовиками умови для розвитку української науки значно погіршилися.

Попри всі труднощі, які випали на долю України у XX ст., українські вчені здійснювали важливі наукові відкриття, а результати їхніх досліджень прислужилися людству.

Портрет цієї жінки висить при вході у павільйон історії програмування Музею комп’ютеризації поблизу Лондона. Катерина Ющенко — українська вчена, програмістка, винахідниця. Вона створила одну з перших у світі мов програмування. К. Ющенко є авторкою першого підручника у галузі програмування в Радянському Союзі.

Катерина Ющенко

Жінки теж кодять: історія, що почалася у 1950-ті

cutt.ly/LO2LX20

Його ім’я перебуває поряд із Гіппократом, Миколою Пироговим, Зиґмундом Фрейдом, які входять до списку ста великих лікарів людства.

Микола Амосов — видатний вчений, лікар, громадянин. Очолював Київський науково-дослідний інститут серцевої хірургії. Його революційні способи проведення операцій дарували щастя життя багатьом людям.

Пам’ятна срібна монета «Микола Амосов» (Національний банк України, 2013 р.)

Поміркуймо!

Видатний кардіохірург Микола Амосов радив: «Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровим. Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але підведуть до старту, а далі — покладайтеся тільки на себе».

Як ви розумієте пораду видатного лікаря?

3. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ЛЮДСТВА

Художня культура є особлива галузь культури, адже відображає дійсність за допомогою художніх образів, які створювалися людством протягом його існування. Основа художньої культури — мистецтво. Мистецтво покликане виховувати художній смак людини, розвивати її здатність до творчості за законами краси слова, кольору, дизайну і т. ін. Художня культура — це твори образотворчого мистецтва, літератури, театру, кіно, музики.

Поміркуймо!

Марія Примаченко — майстриня, яка створила неповторні образи природи, тварин, народного побуту. Марія Примаченко говорила: «Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю. Творю на радість, на щастя людей, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі...». В 1937-му на Міжнародній виставці в Парижі, за свої дивовижні роботи майстриня отримала золоту медаль. Пізніше картини з великим успіхом демонструвалися у багатьох країнах світу.

Дарую українську паляницю всім людям на землі

Мурал у центрі Луцька, за мотивами творів Марії Примаченко

  • 1. На вашу думку, чому твори Марії Примаченко так шанують у світі?
  • 2. Вам запропонували популяризувати творчість майстрині в Україні, як ви це зробили б?

Поміркуймо!

Архітектурна перлина України

Центральний корпус Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації — включено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Пригадайте, які об’єкти від України включено до списку ЮНЕСКО.

Діємо: практичні завдання

Чи давно ви читали вголос? Пропонуємо 12 смілим учням/ученицям прочитати суголосно вірш Василя Симоненка «Я закоханий палко, без міри», розділивши кожному/кожній по рядку.

Я закоханий палко, без міри

У небачену вроду твою.

Все, що в серці натхненне і щире,

Я тобі віддаю.

Ти дала мені радісну вдачу,

Кров гарячу пустила до жил.

Я без тебе нічого не значу,

Ніби птиця без крил.

Кожну хвилю у кожну днину

Гріє душу твоє ім’я,

Ненаглядна, горда, єдина,

Україно моя.

Пропонуємо вам організувати тиждень української поезії в колі своїх рідних/близьких. Оберіть вірші, спробуйте об’єднатися і почитати вголос.

Запитання і завдання

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Наукові знання і художня культура людства» — поєднайте кожне з питань для самоконтролю із відповідним смайликом успіху. Усно дайте відповіді на поставлені запитання.

ІІ. Обговоріть у групі

1. Чи можуть бути графіті історичним джерелом?

2. Поміркуйте, який досвід минулого в навчанні дітей ви запозичили б для наших часів?

3. На думку видатного українського вченого Бориса Патона: «Щастя — це відчуття того, що твоє життя, твоя діяльність потрібні людям». Чи погоджуєтесь ви з думкою вченого? Аргументуйте свою відповідь.

ІІІ. Мислю творчо

1. Вправа «Майстерня дослідника». Поставте запитання, за допомогою яких можна скласти розповідь про людей, згаданих у хмаринці слів.

2. Створіть лепбук «Мій учнівський рюкзак: що в ньому є. «Учнівський рюкзак мого однолітка, який навчається наприкінці XVI ст.: що в ньому є». Поміркуйте, чи може рюкзак учня бути історичним джерелом.

3. Підготуйте творчий проєкт до Міжнародного дня науки (10 листопада) «Видатні українські вчені» та презентуйте його учням/ученицям молодших класів.