Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Щупак

§ 16. Науковий період розвитку історичних досліджень

Розтлумачте значення слів історичної хмаринки. Розташуйте час діяльності дослідників та появи історичних описів у хронологічній послідовності. Назвіть, на якому етапі розвитку історичної науки вони здійснювали свою діяльність.

Діємо: практичні завдання

Продовжуйте мініпроєкт «Лінія часу “Дослідники і дослідниці історії”». У ході роботи з матеріалами нинішнього уроку позначайте на лінії часу періоди діяльності видатних істориків/історикинь.

Нагадуємо, що ви можете зробити свій проект змістовнішим за допомогою малюнків, яскравого оформлення. Також можна побудувати електронну шкалу часу за допомогою відомих вам комп’ютерних програм.

1. ЯК ОПИСИ ІСТОРІЇ ПЕРЕТВОРИЛИСЬ НА НАУКУ

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте навчальний текст, визначте у ньому характерні ознаки історії, що сформувалися на науковому етапі її розвитку.

Дізнайтеся з тексту історію формування осередків розвитку історичної науки у XIX ст. Доповніть ланки блок-схеми необхідною інформацією за зразком інших елементів схеми.

Знайдіть у тексті назви осередків розвитку історичної науки на українських землях.

Науковий період розвитку історичної науки розпочався близько XVIII ст. Із розвитком історичних знань вчені вже не розглядали історію як скарбницю повчальних історій. Натомість звернули увагу на виявлення певних закономірностей в історичному досвіді народів та історичних епох. Поступово формувалося переконання, що історія твориться людьми.

Важливими здобутками у розвитку історії як науки стали виокремлення спеціальних наукових методів дослідження історії, становлення спеціальних установ для вивчення історії, а також поява окремої професії — науковця історика/історикині.

Варто запам'ятати!

Науковий метод — сукупність кроків/способів дослідження.

Поступово сформувалося переконання, що головним завданням учених істориків є відтворення правдивої історії на основі всебічного дослідження історичних джерел.

Історичні подробиці

Одним із засновників сучасного наукового підходу до вивчення історії був німецький вчений Леопольд фон Ранке (1795-1886 рр.). Учений переконував, що історик повинен неупереджено досліджувати архівні джерела.

Леопольд фон Ранке (художник — Юліус Шрадер, 1868 р.)

Важливу роль у становленні історичної науки протягом XIX ст. зіграло формування численних наукових осередків: університетських семінарів, архівів і музеїв, історичних товариств; було започатковано видання наукових історичних журналів.

Центрами розвитку історичної науки в українських землях спочатку були університети: Львівський університет (заснований у 1661 р.), Харківський університет (заснований в 1805 р.), Університет Святого Володимира в Києві (1834 р.), Новоросійський університет (1865 р.). Спочатку студенти опановували історичну науку шляхом вивчення лекцій викладачів. Згодом за прикладом Західної Європи викладачі почали практикувати вчені бесіди, семінари, у ході яких викладачі й студенти обговорювали важливі питання історичної науки.

Активному спілкуванню всіх поціновувачів історичних досліджень сприяли історичні товариства. Вони об’єднували вчених, викладачів шкіл і університетів, працівників бібліотек, музеїв, архівів, а також звичайних громадян любителів історії і старовини. На теренах України протягом XIX ст. діяли Одеське товариство історії і старожитностей (засноване у 1839 р.), Київська археографічна комісія (заснована у 1843 р.), Історичне товариство Нестора-літописця (1872 р.), Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (засноване у 1873 р., а з 1892 р. — Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка) та ін.

Так само як і в європейських країнах, для популяризації наукових історичних досліджень, публікації архівних документів і описів історичних джерел були засновані друковані видання. Протягом 1882-1906 рр. видавався журнал «Кіевская старина» («Київська минувшина»). У журналі публікувалися наукові статті з української історії, етнографії, археології, історії мови і літератури XVI—XIX ст. Головною заслугою видавців історики називають сприяння поширенню інтересу до вивчення української минувшини, що лежало в основі популяризації ідеї боротьби за свободу українського народу. Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка з 1892 р. видавало часопис «Записки Наукового товариства імені Шевченка» («Записки НТШ»).

Феофан Лебединцев — перший редактор-видавець журналу «Кіевская старина»

З 1852 р. бере початок історія Центрального державного історичного архіву України. Ідея його заснування належала членам Київської археографічної комісії (Тимчасової комісії для розбору давніх актів).

Титульний аркуш «Записок НТШ» (1904 р.)

Варто запам'ятати!

Архів (від грец. — давній) — наукова установа для зберігання, реставрації, упорядкування і вивчення різноманітних письмових документів.

Реставрація — заходи, які здійснюються з метою рятування, відновлення та збереження цінних речей, документів, творів мистецтва тощо.

Діємо: практичні завдання

Інтернет-мандри

Завдяки сучасним технологіям кожний користувач Інтернету може відвідати будь-який архів світу. Запрошуємо відвідати сайт Центрального державного історичного архіву України. Ознайомтеся із змістом сайту. Підготуйте і проведіть для однокласників/однокласниць віртуальну екскурсію цим сайтом.

На сайті Державної архівної служби України можна знайти активний список архівних установ світу «Архіви у світі» (адреса: https://cutt.ly/xIvaoz9). Відвідайте один із запропонованих архівів і проведіть віртуальну екскурсію знайденим архівом для однокласників/однокласниць.

Центральний державний історичний архів України

https://cdiak.archives.gov.ua/histori.php

Запитання і завдання

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Науковий період розвитку історичних досліджень» — поєднайте кожне з питань для самоконтролю із відповідним смайликом успіху.

Усно дайте відповіді на поставлені питання.

2. Перевірте, як ви зрозуміли характерні риси етапів розвитку історичної науки — виконайте онлайн-вправу

https://cutt.lу/oOg1662

II. Обговоріть у групі

Підготуйтеся і проведіть гру «Історичний пінг-понг». Об’єднайтеся в групи і складіть запитання до теми «Етапи розвитку історичної науки». Обміняйтеся питаннями між групами. Проаналізуйте, наскільки влучними були запитання і відповіді ваших однокласників/однокласниць.

III. Мислю творчо

Родинні архіви. Поцікавтеся у старших, чи є у вашій родині сімейний архів. Які документи там зберігають? Хто в родині є хранителем родинних реліквій? Як ви думаєте, чому архівній справі надають великого значення в суспільстві?