Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Щупак

Розділ 3. Історична наука та історична пам’ять

§ 15. Як народжувалась історична наука

Розгадайте ребус і за допомогою закодованого слова завершіть складання запитань. Пригадайте, що вам відомо про значення закодованого слова. Обміняйтеся питаннями з однокласниками/однокласницями.

  • 1. Що вивчає наука...?
  • 2. Хто досліджує...?
  • 3. З якою метою досліджують...?
  • 4. За допомогою чого досліджують...?

1. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

З давніх-давен люди прагнули описати історію, переповісти й передати нащадкам важливі події, життя видатних людей, досвід своїх предків і сучасників. Із плином часу обсяг історичних знань дедалі збільшувався. Розширювалося коло історичних джерел, за допомогою яких дослідники відтворювали минуле. А, оскільки людство постійно розвивалося, то й історична наука також невпинно розвивалася.

У розвитку історичної науки вчені виокремлюють два етапи: донауковий і науковий. Що ж у них особливого?

Поміркуймо!

Уважно розгляньте схему «Періодизація розвитку історичної науки». Визначте, що спільного, а що — відмінного між історичними дослідженнями донаукового і наукового періодів розвитку історії як науки. Результати роботи фіксуйте в накресленій у зошиті схемі.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

2. ПЕРШІ ІСТОРИЧНІ ОПИСИ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Діємо: практичні завдання

Започаткуйте мініпроєкт «Лінія часу «Дослідники і дослідниці історії»». Працюйте над проектом протягом цього і наступних уроків. Позначте на ній час діяльності дослідників/дослідниць історії, про яких згадуватиметься в матеріалах уроків.

Зробіть свій проект якомога змістовнішим за допомогою малюнків, портретів учених, інших елементів оформлення.

Також можна побудувати електронну шкалу часу за допомогою відомих вам комп’ютерних програм.

Достеменно не відомо, коли саме було започатковано розвиток історичної науки. Сучасні історики переконані, що великий внесок у започаткування наукових історичних досліджень зробили стародавні греки й римляни.

«Батьком історії» вважають грека Геродота, який жив у V ст. до н. е. Створюючи свою історичну працю, Геродот багато подорожував, описував події на основі власних спостережень, свідчень багатьох людей. Достовірність його праці «Історії» підтверджують дані археології та мовознавчі дослідження тих регіонів, про які писав «батько історії».

Пам’ятник Геродоту в м. Відень (Австрія)

Чому Геродот взявся за написання історії? На початку своєї «Історії» він зазначив: «Я зібрав і записав відомості про минулі події, бажаючи, щоб не опинились у забутті діяння народів».

Історичні подробиці

Перегляньте відео «Чому Геродот став батьком історії» (адаптація українською каналу Ted-Ed, тривалість 5 хв 06 с)

Визначте, чим історичні праці Геродота відрізнялися від попередніх описів історії.

Які методи дослідження історії застосовував Геродот?

https://cutt.ly/cO4ffFS

Геродот вважається першим відомим дослідником українських земель. У четвертій книзі своїх «Історій» він помістив географічний та етнографічний описи території сучасної України, яку тоді населяли скіфи. Саме завдяки праці Геродота ми багато знаємо про побут і звичаї скіфів, а також жителів грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї. Він також розповів про похід перського царя Дарія І на скіфів.

Мовою документів

З книги Геродота «Історії»

Після здобуття Вавилона Дарій вирушив у похід на скіфів...... Скіфи... вирішили не давати одразу відкритого бою, ...поступово відступаючи і відбиваючи ворогів [персів], засипати криниці і джерела, що траплятимуться на їхньому шляху, а також підпалити всю траву...

Коли нарешті Дарій опинився у великій скруті, скіфські царі довідалися про це і послали вісника з дарами до Дарія: птаха, мишу, жабу і п’ять стріл... зробив висновок про те, що дари означали таке: «Якщо перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли».

[Невдовзі Дарій зі своїм військом відступив.]

  • 1. З’ясуйте, коли відбувся похід Дарія І на скіфів.
  • 2. Визначте, як скіфам вдалося змусити вороже військо відступити.
  • 3. Поміркуйте, у чому цінність праці Геродота для вивчення минулого.

Діємо: практичні завдання

  • 1. Розгляньте карту й визначте «головних героїв» розповіді Геродота з історії Скіфії.
  • 2. Які знання з давнього минулого України дає нам карта?
  • 3. Складіть легенду до запропонованої карти.

3. ДРЕВНІЙ ІСТОРИК З АРХЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ

Під час розкопок у давньому місті Херсонес, руїни якого розташовані неподалік Севастополя в Криму, було знайдено три фрагменти плити з білого мармуру. Верхня плита прикрашена зображенням лаврового вінка. На плитах вчені дослідили напис давньогрецькою мовою. У ньому йшлося про давнього історика, що жив у Херсонесі в другій половині III ст. до н. е.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте переклад напису на мармуровій плиті та дайте відповіді на запитання:

1. Як звали історика, якому присвячено напис на давній знахідці?

2. Про яке ставлення до давнього історика свідчить документ?

3. Чому герой напису заслужив на повагу і нагороду від своїх сучасників?

4. Які дослідження, на вашу думку, мали здійснити вчені, щоб з’ясувати зміст напису на пам’ятці і час життя давнього історика? Які допоміжні історичні дисципліни стали в пригоді вченим?

5. Позначте час життя згаданого в написі історика на лінії часу «Дослідники і дослідниці історії».

Фрагмент мармурової плити з написом про древнього історика

«Гераклід, син Парменонта, запропонував: оскільки Сіріск син Геракліда, появу Діви працьовито описав, прочитав, і про відношення до царів Боспора розповів, і колишні дружні відносини з містами дослідив відповідно гідності народу, — то для того, щоб він отримав належне вшанування, нехай ухвалить рада і народ похвалити його за це, і сіммнамонам увінчати його золотим вінком у Діонісії, на 21 день

Джерело: сайт «Про Херсонес» https://cutt.ly/KIwJRJy

4. ХТО ТАКІ ЛІТОПИСЦІ ТА ЯКА ЇХНЯ РОЛЬ В ІСТОРИЧНИХ ОПИСАХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Збиранню згадок про давні часи та збереженню історичної пам’яті велику увагу приділяли за княжої доби — часів Русі-України і Королівства Руського (IX—XIV ст.). Історичні твори того часу називаються літописами.

Літописці ретельно збирали й досліджували всі доступні джерела: твори своїх попередників-літописців, зарубіжні хроніки, Святе Письмо, житія святих, усні перекази та легенди, власні спостереження. Саме тому літописи є дуже цінним джерелом для вивчення історії тих часів. Цінним є те, що автори літописів уміщували в тексти історичні документи, що не дійшли до нашого часу.

Про важливі події історії козацької України (XVI—XVIII ст.) оповідають козацькі літописи. Найвідомішими з козацьких літописів є «Літопис Самовидця», Літопис Григорія Граб’янки та Літопис Самійла Величка.

Історичні подробиці

Найдавнішим літописним твором, що зберігся до нашого часу, є «Повість минулих літ». Роботу над текстом літопису в 1113 р. завершив легендарний монах Києво-Печерського монастиря Нестор. Над дослідженням історії рідної землі Нестор працював майже двадцять років. Протягом цього часу автор здійснив ретельну пошукову роботу. У літописі знаходимо оповіді про діяння князів, життя різних верств суспільства, історію встановлення відносин Русі-України з іншими країнами і захисту держави від різноманітних ворогів.

Наприкінці оповіді автор особливу увагу звертає на негативний вплив на державу князівських чвар і міжусобиць. Знаходимо також відомості про події в сусідніх з Руссю державах, зокрема, з Візантією.

Нестор літописець був надзвичайно освіченою людиною. Чи погоджуєтеся ви з переконанням Нестора щодо значення книжок у житті людини?

Діємо: практичні завдання

Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» і визначте, яку історичну інформацію розповідає автор:

  • 1. Про яку подію йдеться в тексті?
  • 2. Що можна дізнатися про народи, що населяли нинішню Київщину?
  • 3. Про які заняття давніх жителів українських земель повідомляється?
  • 4. Поясніть, за допомогою яких історичних джерел можна підтвердити достовірність опису Нестора.

Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, — то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Борич, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом, і був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами.

Варто запам'ятати!

Літописи (від слів «у літо») — оповіді, у більшості з яких події викладено в хронологічній послідовності за роками.

Діємо: практичні завдання

Підсумуйте здобуту на уроці інформацію.

За допомогою кольорових маркерів створіть на аркуші паперу або, за наявності ґаджеті яскраву хмаринку слів «Як народжувалась наука історія».

Інструкції з користування сервісами подана в додатках до підручника.

Сервіс хмаринок слів

https://wordart.com

Сайт для інтерактивної взаємодії

https://www.mentimeter.com

Запитання і завдання

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Як народжувалась історична наука» — поєднайте кожне з питань для самоконтролю із відповідним смайликом успіху.

ІІ. Обговоріть у групі

Розгляньте ілюстрацію і поясніть, у чому полягає цінність Літопису Самійла Величка як історичного джерела.

Сторінки Літопису Самійла Величка

ІІІ. Мислю творчо

Підготуйте творчий проєкт «Сторінка історика в соціальних мережах». Для підготовки проекту скористайтеся додатковими джерелами інформації.

Завантажити шаблон фейсбук-сторінки можна за посиланням

https://cutt.ly/qOgv2YD