Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Щупак

Гра-лото «У світі історії»

КАРТКА 1

КАРТКА 2

КАРТКА 3

КАРТКА 4

Дорогі діти!

Вітаємо вас — ви розпочинаєте вивчати історію! Вашим першим помічником в осягненні історії України та світу буде цей підручник. Навчальний матеріал підручника поділений на розділи й параграфи, у кожному для зручності виділені окремі пункти. Зазвичай на кожному уроці ви будете вивчати один параграф. Він містить навчальний текст, ілюстрації, пояснення основних понять. Зорієнтуватись у підручнику допоможуть рубрики.

Пізнавально й цікаво

Поміркуймо

Bapтo запам'ятати!

Читаємо й розуміємо

Факт чи фейк?

Діємо: практичні завдання

Історичні подробиці

Думки істориків

Мовою документів

Багато цікавої історичної інформації можна знайти в мережі Інтернет. Дізнатися більше, виконати цікаві тренувальні вправи ви зможете, скориставшись своїми ґаджетами за допомогою QR-кодів і інтернет-посилань, що супроводжують текст підручника. Автори запропонували цікаві завдання й запитання, які дозволять вам навчитися розмірковувати, зіставляти та пояснювати певну історичну інформацію.

Розповідь про минуле доповнять карти, які ви побачите на сторінках цієї навчальної книжки. Перевірити, як добре ви зрозуміли навчальний матеріал, допоможуть запитання й завдання наприкінці параграфів. Вони поділяються на такі підрубрики: «Знаю й систематизую нову інформацію», «Обговоріть у групі», «Мислю творчо». Зверніть увагу на поради, які допоможуть вам працювати з підручником.

Пам'ятка для роботи з підручником

1. Опрацьовувати матеріал параграфа потрібно осмислено, уникаючи механічного запам’ятовування.

2. Якщо ви опрацьовуєте параграф як домашнє завдання, — намагайтеся це зробити того самого дня, коли відбувся урок і ще свіжа пам’ять про розглянутий на уроці матеріал.

3. Уважно прочитайте назву параграфа, а також запитання на початку тексту — це допоможе вам зрозуміти, про що йтиметься.

4. Протягом читання звертайте увагу на виділені поняття, дати, імена, а також ілюстративний матеріал. ВАЖЛИВО: не намагайтеся дослівно завчити поняття — спробуйте їх зрозуміти, усвідомити.

5. Якщо під час читання вам трапилися незрозумілі поняття, назви, — зверніться до додаткових джерел інформації або до дорослих.

6. Для того, щоб краще засвоїти матеріал, виконайте завдання після тексту.

Разом ми вирушаємо в захопливий світ історії.

Бажаємо вам успіхів!

Вступ

§ 1. Що вивчає наука «Історія»

Подумайте, коли ми в розмовах вживаємо слово «історія». З якими словами, словосполученнями у вас асоціюється це слово? Запишіть у зошит можливі варіанти відповідей.

1. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ І ЧОМУ ІСТОРІЯ ВАЖЛИВА

Поява на Землі динозаврів і давньоєгипетських пірамід, відкриття нових земель і жорстокі війни, перший політ людини на Місяць і навіть ваше навчання в четвертому класі — усе це історія, усе це відбувалося колись.

Діємо: практичні завдання

  • 1. Уважно розгляньте колаж
  • 2. Які події минулого він ілюструє?
  • 3. Які події вам невідомі?
  • 4. Які події хотіли б додати? Аргументуйте свій вибір.

З давніх-давен слово «історія» означає звістку, розповідь про минуле людини, родини, народу. Людство завжди цікавилося минулим. Відтоді, коли люди оволоділи мовою, вони почали передавати перекази про минуле з вуст в уста.

Іноді оповідачі фантазували у своїх розповідях, і тоді народжувалися легенди й міфи. Дехто намагався передати свої відчуття щодо подій минулого в ритмічній формі — і тоді з’являлися вірші й пісні.

Поміркуймо!

Розгляньте ілюстрації та дайте відповіді на запитання.

  • 1. Пригадайте/дізнайтеся, чим відрізняються міфи і легенди.
  • 2. Яке зображення є міфічним?
  • 3. Яке зображення ілюструє найдавнішу історію людства?
  • 4. На якій ілюстрації зображено події XXI ст.? Усно обґрунтуйте свою відповідь.

Діємо: практичні завдання

Прочитайте текст. Як ви вважаєте: цей текст є легендою, міфом чи переказом про дійсне історичне минуле? Аргументуйте свою думку.

Дніпро і Десна

Дніпро і Десна — це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли вони, батько й мати поблагословили їх у дорогу. Змовились брат та сестра вийти ранком і полягали спати. Десна любила спати — і проспала ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарив степами. Десна прокинулась — аж брата немає. Вона тоді пустила ворона вперед і побігла слідом. Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік — і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він такий і кручений... На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго бились, чи ні — Дніпро добіг до моря. Як почула Десна од ворона, що Дніпро далеко,— прихилилася до брата і злилася з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро правою. Де є острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі синя вода, а в Десні — мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро — прудко.

Однак реальні події минулого часто не менш цікаві, ніж вигадані й дофантазовані. Часто в історіях народів і країн люди шукають підказку, як діяти в майбутньому, аби уникнути помилок.

2. ПРЕДМЕТ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРІЇ. ЗАСОБИ ПІЗНАННЯ ІСТОРІЇ

Поміркуймо!

Розгляньте ілюстрації із життя ваших однолітків і продовжте оповідки, започатковані в діалогах героїв. У ході розповідей вживайте слово «історія».

Чи в однаковому значенні у ваших оповідках було вжито слово «історія»? Обґрунтуйте свою думку.

Дехто з вас вже встиг прочитати оповідання, подивитися фільми, відвідати пам’ятки на історичну тематику. Але все це були лише окремі свідчення історії. А тепер ви починаєте вивчення історичної науки.

Історія — навчальний предмет, який ми з вами починаємо вивчати. Водночас треба розуміти, що історія як наука та історія як шкільний навчальний предмет істотно відрізняються. Спробуймо розібратися, у чому між ними відмінність.

Читаємо й розуміємо

Прочитайте навчальний текст, розгляньте ілюстрований колаж «Засоби пізнання історії» (с. 11) і заповніть у зошиті порівняльну схему. Результати роботи обговоріть у класі.

Що, де й коли відбулося — головні запитання, з яких починають вивчати історію. Проте відповідей на ці запитання недостатньо. Важливо з’ясувати, чому сталася подія та які наслідки вона мала. Вивчення історії допомагає нам знайти пояснення, чому відбуваються ті чи інші події в нашому житті. Наука «історія» ретельно досліджує, установлює достовірність історичних фактів, описує історичний процес, намагається пояснити зв'язок між тими чи іншими подіями і явищами.

Історія людства різноманітна. Однак часто-густо навіть одну й ту саму подію описують по-різному. Це пов’язано з тим, що історію пишуть люди, які мають власні переконання й уявлення про те, що таке добре і погано; що важливо, а що — ні. Історії можуть оповідати різні люди, а от встановлювати дійсні історичні факти і події — завдання вчених-істориків.

Під час уроків історії ви вивчатимете вже відомі, підтверджені історичні відомості. Хоча також діятимете, як дослідники. Будете опрацьовувати історичні документи, зіставляти їх, розмірковувати про важливі історичні явища. Як справжні учені-історики, будете добирати джерела з історії рідного краю, досліджувати родовід.

Варто запам'ятати!

Історія — це наука про життя людей в минулому, про їхні заняття, думки та дії.

Засоби пізнання історії

  • 1. За допомогою колажу визначте, якими засобами можна скористатися для пізнання історії.
  • 2. З якими із засобів ви вже працювали раніше? Які джерела історичних знань пропонуєте додати до колажу?
  • 3. Як ви думаєте, чи відрізняються засоби пізнання науки «Історія» і шкільного предмету «Історія»?

3. ЧОМУ ІСТОРІЯ ВАЖЛИВА

Поміркуймо!

Розшифруйте хмаринку слів і складіть крилатий вислів. Як ви розумієте його значення? Спробуйте створити власний вислів на цю тему.

Якщо запитати: «Навіщо вивчати історію у школі?» — то відповідь можна знайти в мудрості наших предків:

Подивіться лишень добре,

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми,

Все розберіть... та й спитайте

Тойді себе: що ми?..

Чиї сини? Яких батьків?

Тарас Шевченко

  • 1. Навіщо, на думку Тараса Шевченка, потрібно вивчати історію?
  • 2. Розтлумачте вислів із мему. Чого, на вашу думку, навчав Т. Шевченко своїх читачів?

Запитання і завдання

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Історія. Що вивчає наука “Історія”» — уявно поєднайте кожне із запитань для самоконтролю з відповідним смайликом успіху.

ІІ. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся в групи і спільно напишіть сенкан, який характеризуватиме термін «наука “Історія”».

Сенкан — це неримований п’ятирядковий вірш, що складається з одинадцяти слів. Він пишеться за таким планом:

1. Іменник (тема).

2. Два прикметники (яке воно?).

3. Три дієслова (що воно робить?).

4. Фраза-висновок із чотирьох слів.

5. Іменник-синонім до теми, або ж слово-асоціація до теми.

III. Мислю творчо

1. Вправа «Історія з історіями». Поясніть, як ви розумієте запропоновані вислови. Які з них можна використати під час розповідей про історичні події? Складіть речення з кожним із висловів:

  • а) Вписати в історію золотими літерами.
  • б) Увійти в історію.
  • в) Влипнути в історію.

2. Підготуйте на наступний урок фотовиставку-презентацію «Історія навколо нас» — подорожі учнів/учениць класу історичними місцями. Цей проєкт потребує попередньої підготовки: доберіть і підпишіть світлини. Підписуючи світлину, звертайте увагу на місце зйомки, кого/що зображено, з якими історичними подіями пов’язане відвідане історичне місце.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст