Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Щупак

Розділ 2. Середньовіччя за межами Європи

§ 9. Араби та народження ісламського світу

• Покажіть на карті світу Аравійський півострів. Що про природні умови краю «розповідає» картина? Яку тварину називають «кораблем пустелі»? Чому?

Прибуття каравану для торгівлі (картина художника Едвіна Лорда Вікса, 1882 р.)

1. ЗАРОДЖЕННЯ ІСЛАМУ ТА ОБ’ЄДНАННЯ АРАБІВ

Араби — семітський народ, який здавна оселився на Аравійському півострові. За легендами, біблійний Авраам мав синів Іцхака, від якого походять євреї, та Ісмаїла й Кахтана, від яких свій рід ведуть араби (слово «араби» означає сухий, пустельний).

Аравійський півострів з давніх-давен перетинали важливі торговельні шляхи. Каравани перевозили пахощі та тканини з Південної Аравії; рабів, золотий пісок і слонову кістку — з Африки; зброю, зерно і рослинні олії — із Сирії; шовк — із Китаю; перли — з узбережжя Перської затоки.

Спочатку племена арабів жили розрізнено. Кожне плем’я арабів поклонялося своїм божествам. Згодом серед деяких спільнот поширилися юдаїзм і християнство, а під їхнім впливом зародилася нова монотеїстична релігія — іслам.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ!

Іслам (інші назви — мусульманство, магометанство) — авраамічна монотеїстична світова релігія, заснована у VII ст. в Аравії пророком Мухаммадом (Магометом). У першій чверті XXI ст. у світі налічується близько 1,6 млрд мусульман (друге місце за кількістю після християн).

Засновник ісламської релігії Мухаммад почав проповідувати її у м. Мекка у 610 р. Мухаммад стверджував, що немає інших богів, крім всемогутнього єдиного Бога — Аллаха, а себе називав посланцем Бога — його Пророком.

• Дізнайтесь із додаткових джерел, хто такі в ісламському віровченні Муса і Джабраїл. У яких релігіях теж є вчення про них? Зробіть висновок щодо взаємозв’язків між релігіями.

У місті Мекка спочатку було небагато прибічників ісламу. Місцева знать зберігала язичницькі вірування і переслідувала мусульман. Під тиском у 622 р. Мухаммад зі своїми прихильниками переселився в сусідню оазу, що пізніше була названа на його честь Мединою — містом Пророка. Тут було зведено першу мечеть (мусульманський храм), розроблено основи віровчення. Цю подію араби назвали Гіджрою (від араб. — міграція). Від року Гіджри ведеться мусульманське літочислення.

Муса і Мухаммад з архангелом Джабраїлом (середньовічна мініатюра)

У 630 р. мекканська знать визнала Мухаммада. Більшість арабських племен прийняла іслам. Опір непокірних придушили військові загони. Мекка, як і Медина, стала «священним містом усіх мусульман».

Так відбулося об’єднання арабів. Мухаммад став главою держави — Арабського халіфату — і лідером всіх мусульман. На час смерті Мухаммада під владою мусульман перебувала вже більша частина території Аравії.

2. АРАБСЬКІ ЗАВОЮВАННЯ І ХАЛІФАТИ

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

Опрацюйте текст підручника і карту на с. 55 та укладіть таблицю.

Арабські завоювання

Мета завоювань	Причини успіхів завоювань	Завойовані країни

Метою Мухаммада і його послідовників було поширення ісламу та влади арабів у світі. Тому невдовзі розпочалася епоха арабських завоювань. Після смерті Пророка в 632 р. перші тридцять років арабською державою послідовно правили праведні халіфи (намісники Пророка Мухаммада) Абу Бакр, Омар, Осман і Алі. Халіфи зосереджували у своїх руках усю духовну, світську та військову владу.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ!

Халіфат — теократична (у якій світська влада належить духовенству) арабо-мусульманська держава, що виникла внаслідок арабських завоювань VII—IX ст. й очолювалася халіфами (намісниками Пророка Мухаммада).

Скориставшись ворожнечею між сусідами, арабські халіфи стрімко взялися розширювати володіння силою зброї. За перших халіфів та правління династії Омеядів (661-750 рр.) араби вже до початку VIII ст. захопили значну частину Азії й Північної Африки. У 711 р., перетнувши Гібралтарську протоку, підкорили Іспанію (тут араби панували до кінця XV ст.). Невдовзі Омеяди спробували захопити володіння франкських королів. Щоправда, безуспішно.

ЗАГАДКА В ІСТОРІЇ

Розгадайте ребус й дізнайтеся ім’я історичного діяча. Знайдіть інформацію про його зв’язок з історією арабських завоювань у Європі.

Воєнним успіхам арабів сприяла, зокрема, пасивна позиція підкорених країн щодо завойовників. У Візантії місцеві жителі казали: «Бог помсти послав арабів, щоб звільнити нас від жорстокості ромеїв». Поширенню ісламу серед підкорених народів сприяла і податкова політика халіфату: усі неараби повинні були сплачувати податок за землю від 1/3 до 2/3 врожаю — продуктами і грошима. Мусульмани ж платили менші податки, ніж немусульмани. Це змушувало багатьох жителів завойованих країн приймати іслам.

Наступна правляча династія, яка вела свій початок від мухаммадового дядька Аббаса, — Аббасиди (правили серед. VIII — серед. XIII ст.) — опиралася на знать підкорених країн. Правління Аббасидів було часом «золотої доби» арабської держави. Іригаційне землеробство давало великі врожаї. Араби розводили цінні породи коней і овець. Вироби ремісників — тканини, парфуми, ювелірні прикраси — славилися на весь тогочасний світ і були важливим предметом експорту. Столиця держави Багдад вражала розкішшю палаців халіфа. З кінця IX ст. Аббасиди поступово втрачали контроль над цілими регіонами держави, де повноправними господарями себе відчували намісники халіфа — еміри. На початку XIII ст. Аббасиди контролювали лише невеликий регіон довкола Багдада, та й ця держава була знищена внаслідок монгольської навали в 1258 р. Попри розпад і знищення єдиної арабської держави «арабський світ» продовжив своє існування, а іслам перетворився на одну зі світових релігій.

Арабські завоювання. Халіфат Омеядів

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте схему «Наслідки арабських завоювань». На основі здобутих знань про історію арабських завоювань (с. 53-55) запропонуйте варіанти доповнення схеми.