Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Щупак

§ 17. Стани середньовічного суспільства

• 1. Пригадайте значення понять «соціальна структура суспільства», «соціальна верства». 2. Чому соціальну структуру суспільства здебільшого зображають у вигляді піраміди?

1. СТАНИ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

Дізнайтеся з тексту про соціальну структуру середньовічного суспільства. Проаналізуйте інфографіку «Суспільство середньовічної Європи» (с. 97): визначте, якими образами на ній відображені представники станів середньовічного суспільства; висловіть припущення, чому міське населення художники «поселили» в окремій башточці; визначте, чи були однорідними стани середньовічного суспільств, які елементи інфографіки про це свідчать? Об’єднайтеся в творчі групи і напишіть сенкани (пам’ятка на с. 207), у яких буде розкрито роль кожної з верств у суспільстві.

Середньовічне суспільство традиційно поділялося на три суспільні стани. Першим станом вважалося духівництво. Усі світські феодали належали до другого стану — рицарства. Духівництво і рицарство мали певні привілеї, були звільнені від сплати податків королю. Решта населення (ремісники, купці, селяни) належала до третього стану.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Граф Етьєн де Фужер про три стани (XII ст.)

Священника уділ — за всіх молитися.

А рицаря — на полі бою битися

І славою в борні покритися.

Обов’язок селян — трудитися.

• Визначте, які обов’язки передбачала належність до певного стану.

Межі між станами не були чіткими. Рицар міг дати чернечу обітницю (бути бідним, покірним і ніколи не одружуватися), тоді він ставав рицарем-ченцем. За сприятливих обставин син купця, здобувши вищу освіту, міг потрапити до двору короля як його радник, а згодом отримати графський титул.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ!

Суспільний стан — велика група людей з однаковими правами й обов’язками, які передаються у спадок.

СУСПІЛЬСТВО СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

2. ЖИТТЯ ФЕОДАЛІВ

Представники різних станів середньовічного суспільства жили по-різному. У стані рицарів склалася особлива система відносин — васалітет. Феодали ділилися на сеньйорів і васалів. Заможний феодал віддавав частину своїх земель разом із селянами дрібним феодалам як винагороду (феод) за службу. Власник землі вважався сеньйором (старшим) щодо цих феодалів, а феодали, що одержували від нього землі, були його васалами (підданими). Однак існувало правило, за яким васал підпорядковувався лише своєму сеньйору: «Васал мого васала не мій васал».

Сеньйора і васала пов’язувала угода про взаємні права й обов’язки. Васал зобов’язувався надавати сеньйору військову та грошову допомогу, брати участь у суді й нарадах сюзерена тощо. Сеньйор у свою чергу присягав підтримувати й боронити васала.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ!

Феод — земля (іноді посада, прибутки), яку одержував васал від сеньйора за службу; феод передавався у спадок за умови продовження служби.

Феодалізм (від лат. feodum — маєток) — суспільні відносини часів Середньовіччя із системою прав і обов’язків різних станів, які ґрунтувалися на земельній власності.

Васалітет — у Середні віки система взаємних прав і обов’язків феодалів, особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів).

Феодали жили в маєтках, отриманих за службу від сеньйорів.

У центрі маєтку стояв замок феодала. Він був його житлом і фортецею для захисту від завойовників не лише для феодала, а й для його підданих.

Будова замку: 1 — оборонний мур; 2 — вежа; 3 — рів із водою; 4 — ворота; 5 — внутрішній двір; 6 — донжон; 7 — житлові приміщення

Донжон. Типова схема внутрішнього облаштування: 1 — склад, колодязь, в’язниця; 2 — каплиця і кімната вартових; 3 — велика зала; 4 — спальня; 5 — кімнати

ПОМІРКУЙМО!

Уявіть себе середньовічним феодалом. Де ви збудували б замок та як зробили б його неприступним для ворогів?

Життя рицарів було пов’язане з військовою справою, тому вони постійно удосконалювали свою військову майстерність. У Середньовіччі були вироблені особливі правила рицарської честі: шукати подвигів, боротися з ворогами християнської віри, захищати слабих і скривджених, особливо вдів і сиріт. Важливою рицарською традицією було проведення рицарських турнірів. Ці змагання влаштовували королі та знатні феодали. Сеньйори (часто король), судді та знатні жінки сиділи на трибунах. Прості люди товпилися за дерев’яним бар’єром навколо арени.

Спеціальні оповісники — герольди — оголошували імена рицарів, що ставали до бою. Переможець одержував у нагороду коня і спорядження супротивника.

Турніри поширили моду на використання рицарями свого родового знака — герба, на якому розташовувався короткий вислів — девіз. Їх зображали на щитах, плащах, шоломах, знаменах і навіть на попонах (покривалах) для коней. Так рицарі засвідчували свою належність до знатного роду.

Король Рене виїжджає на турнір (мініатюра поетичного опису турніру в Сомюре, Франція, 1470-1480 рр.)

До рицарської культури Середньовіччя можна доторкнутися і в сучасній Україні. Перегляньте відеосюжет про фестиваль «Середньовічний Лучеськ» у м. Луцьк (тривалість 03 хв 48 с)

qr.orioncentr.com.ua/TG56t

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

Герби в Середньовіччі розроблялися з метою розпізнавання власників та їхньої власності. Вивченням, використанням і розпізнаванням гербів займається наука геральдика.

Один із прикладів можна побачити на гобелені нижче. Лелека тут є алегорією весни, але він також використовувався як символ праведності через здатність лелеки вбивати змій (знак зла). Єдиноріг тут є символом приреченого на смерть Христа, а шляхетний і хоробрий лев підкреслює характер родини.

Гобелен з гербами Роже де Бофора, Тюренна і Коммінга (1350-1375 рр.)

1. Як герби використовуються у наш час?
2. Розгляньте гобелен. Які елементи, крім лелек, єдинорогів і левів, на ньому зображені, що вони, на вашу думку, символізували?

3. ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ СЕЛЯН

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

На основі опрацювання історичного документа і тексту укладіть перелік «10 відмінностей між життям середньовічних селян і рицарів».

На початку X ст. значна частина земель у Західній Європі належала феодалам. На своїх землях феодали розбудовували маєтки — великі господарства, які обслуговувалися залежними селянами.

У центрі маєтку розташовувалось обгороджене панське подвір’я. Тут розміщувалися будинок феодала або його управителя, комори для зберігання зерна й інших продуктів, стайня, хлів, пташник і псарня. Часто феодал мав свій сад і город.

Селяни об’єднувалися в сільські громади, які залежали від феодалів. Громада відала господарськими справами. Для того щоб усі селяни мали однакові умови для господарювання, вона виділяла кожному селянину рівноцінні за якістю ґрунту ділянки землі — наділи. Селяни на зібранні спільно вирішували, коли розпочинати жнива, де і що сіяти. Кожний селянин міг користуватися луками, лісами, водоймами.

Господарство феодального маєтку було натуральним. Селяни забезпечували себе, свого пана, його родину, слуг і гостей продуктами сільського господарства, ремісничими виробами. Таким чином, усе необхідне для життя селян і феодалів вироблялося в їхньому господарстві.

Оранка: селяни обробляють свої земельні наділи (мініатюра XV ст.)

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Повинності селян

Вульфард — людина залежна, дружина ж у нього — вільна, її звуть Ермоарою, у них троє дітей. Має ця людина одну ділянку землі, що складається з ріллі, виноградника та лугу. Він має сплачувати військовий збір за те, що пасе свою худобу на монастирському лузі, ще три міри й одне порося. За свою землю він зобов’язаний орати на панському полі. Повинен збирати хліб у полі, рубати для пана ліс, возити хліб і ліс на панський двір, працювати на цьому дворі скільки накажуть. Крім цього, він повинен давати панові щороку три курки, 15 яєць. Якщо йому накажуть везти вино, він зобов’язаний це виконати... І на лузі накосити сіна.

1. Визначте основні повинності селянина.
2. Що спільного й відмінного в становищі залежного селянина і раба часів Стародавнього Риму?

Поступово склад третього стану змінювався. З розвитком міст і торгівлі вагому частку в стані «тих, хто працює» стали також займати ремісники, купці та інші жителі міст і сіл, які заробляли собі на життя працею.

4. ДІТИ В СЕРЕДНІ ВІКИ

На жаль, яким було життя дітей у Середньовіччі, відомо небагато. У писемних джерелах тих часів про дітей майже не згадується. Дитинство в той час не сприймалося як особливий період життя. У рицарському стані хлопчика вже змалку готували бути воїном. Його навчали їздити верхи, володіти зброєю. З 14 років після урочистого вручення меча до 21 року юнак був зброєносцем феодала.

Доньки феодалів виховувались під наглядом матерів. Їх навчали читання й письма. Часто дівчат віддавали на виховання до монастирів. Там вони вивчали латину, читали Біблію, знайомилися з правилами ведення домашнього господарства. Дівчата часто перебували у монастирі до заміжжя.

Зброєносець (мініатюра Манесського кодексу, XIV ст.)

У селянських дітей було інше дитинство. Років з шести їх залучали до роботи по господарству. У вісім-десять років хлопці пасли кіз, овець, працювали в полі. Дівчата порались у хатніх справах, допомагали доглядати молодших братів і сестер. Заможні родини могли собі дозволити відправити сина учнем у майстерню. Це давало шанс досягти непоганих статків і статусу. Дівчата такої можливості не мали. Гільдії ремісників не приймали до себе жінок.

МУДРІСТЬ ВІКІВ

Німецький проповідник XIII ст. Бертольд Ратісбон висловив свою думку щодо виховання дітей: «Дитина подібна до казанка, який стоїть на вогнищі. Якщо таку посудину переповнити їжею та дарунками, то юшка з неї витече і загасить полум’я життя».

• Розтлумачте вислів проповідника. Поміркуйте, чи актуальна думка Ратісбона щодо виховання дітей у наш час.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Про життя дітей за доби Середньовіччя розповідають історичні джерела. Розгляньте на с. 103 ілюстрації і дайте відповіді на запитання.

1. До яких видів історичних джерел належить кожна з пам’яток?

2. Яку інформацію про життя дітей у Середньовіччі «розповідають» зображені пам’ятки? У чому їхня цінність як історичних джерел?

Святе сімейство з ангелами (картина невідомого нижньорейнського художника, 1410 р.)

Дерев’яні мечі, луки й арбалети (з Історико-археологічного музею в м. Ельблонґ, Національного музею в м. Щецин, Археологічного музею в м. Гданськ, Польща, XIІI-XVI ст.)

Середньовічна іграшка-рицар, метал (з експозиції Лондонського історичного музею, бл. 1300 р.)

Мініатюра з книги «Шість віків володіння людиною речами» Бартоломея Англікуса (XIII ст.)

Фігурка коника, дерево (з експозиції Історико-археологічного музею в м. Ельблонґ. Польща, XIV-XV ст.)

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Стани середньовічного суспільства».

Обговорюємо в групі

2. Обговоріть у класі результати роботи над таблицею «10 відмінностей між життям середньовічних селян і рицарів».

3. Поміркуйте, чи взаємовигідним було існування трьох станів середньовічного суспільства. Обґрунтуйте свою думку.

Мислю творчо

4. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся імена легендарних середньовічних рицарів і підготуйте презентацію про їхні подвиги.

5. Проаналізуйте мініатюри як історичне джерело (пам’ятка на с. 207). Дізнайтеся з додаткових джерел, хто така Христина Пізанська. Підготуйте творчу презентацію життєвого шляху цієї жінки.