Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Щупак

Розділ 3. Середньовічне суспільство (V—XV ст.)

§ 15. Людина і природа в Середньовіччі

• Пригадайте/дізнайтеся значення слів історичної хмаринки. Що може бути причинами представлених у добірці явищ?

1. ЛЮДИНА І ПРИРОДА

Із стародавніх часів життя людей залежало від природи — клімату й ландшафту. Так було й за Середньовіччя.

На рівнинах поблизу водойм розвивалось землеробство, у більш посушливих степах — скотарство. На степових просторах особливу цінність для людей мали коні, які забезпечували їжею і можливостями пересування. У гірській місцевості пасли кіз та овець, вирощували виноград.

Фортеці й міста розташовувалися на пагорбах, поблизу водних джерел. Річки й озера були природними перепонами, які захищали від нападів ворогів.

ПОМІРКУЙМО!

Середньовічна людина вважала себе господарем природи, що може необмежено використовувати її багатства.

У період раннього Середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів. Господарство селянина, як правило, орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. За висловом французького історика Марка Блока, ліс супроводжував селянина «від колиски до домовини». Що, на вашу думку, мав на увазі вчений?

Змоделюйте життєві ситуації середньовічної людини, у яких їй потрібні були багатства лісу.

Випасання свиней у лісі (мініатюра братів Лімбургів, XV ст.)

Водночас водойми мали важливе значення для торгівлі — у Середні віки саме через річки й моря пролягали основні торговельні маршрути. Уздовж річок, озер, морів люди здавна займалися рибальством.

Кліматичні зміни протягом Середніх віків впливали на зміни в господарстві, способі життя людей та суспільні відносини.

Вплив кліматичних змін на господарство і населення Європи

Кліматичний період	V ст. — IX ст.	X ст. — XIII ст.	XIV ст. — XIX ст.
Кліматичний період	Похолодання раннього Середньовіччя	Середньовічний теплий період	Малий льодовиковий період
Кліматичні зміни	Похолодання. Збільшення опадів. Зростання площі льодовиків. Часті повені	М’які зими. Потепління. Зменшення кількості стихійних погодних явищ	Зниження середньорічних температур (найнижчі за 2 тис. років). Зменшення чисельності опадів. Суворі сніжні зими. Установлення вічної мерзлоти в Ґренландії
Стан господарства	Загальний занепад землеробства	Піднесення землеробства. Розвиток виноградарства в північних районах Європи (Шотландія та ін.)	Криза сільського господарства та пошук ефективніших способів заробітку (торгівля, ремесло, мореплавство). Удосконалення одягу(використання ґудзиків, петель, плетіння білизни)
Вплив на людину / суспільство	Частий голод. Зростання захворюваності, дитячої смертності. Епідемії. Зменшення чисельності населення. Посилення міграцій (Велике переселення народів)	Заснування постійних сіл. Розселення землеробських народів. Колонізація вікінгами північних районів (Гренландія, Ісландія)	«Великий голод» першої половини XIV ст. Поширення епідемій (смерть унаслідок епідемії чуми 30 % населення Євразії). Посилення соціальних протиріч. Переслідування різних груп населення, яких звинувачували в бідах громад (полювання на відьом, євреїв та ін.)

• Визначте за змістом таблиці, чи могли негативні природні зміни стимулювати прогрес у розвитку суспільства. Наведіть приклади за таблицею.

2. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

Опрацюйте навчальний текст на с. 84-85, з’ясуйте причини і наслідки колонізаційних процесів у Середні віки. За результатами роботи доповніть схему.

За доби Середньовіччя поступово кількість людей збільшилася, виникала потреба в освоєнні нових просторів для життя. Європейці розпочали колонізацію — освоєння нових земель.

Спочатку переважала внутрішня колонізація —люди шукали вільні землі на окраїнах європейських країн. Землевласники розуміли: освоєння нових земель зумовить приріст населення, адже тоді більше людей зможуть прогодуватися. Тому вони заохочували селян до обробітку цілинних земель, інколи навіть звільняючи їх на певний час від сплати податків.

Внутрішня колонізація ХІ-ХІІІ ст. сприяла прогресу в сільськогосподарському виробництві. Були винайдені нові знаряддя праці, зростання врожаїв дало змогу забути жахливі голодні роки. Життя людей поліпшувалося, тож чисельність населення стрімко зростала і на початок XIV ст. досягла 75 млн осіб (наприкінці X ст. було лише 38 млн).

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте фрагменти середньовічного календаря. Розташуйте їх у хронологічному порядку виконання сільськогосподарських робіт. Виконайте дослідження ілюстрацій як історичного джерела (скористайтеся пам’яткою на с. 207).

З часом зменшення площ вільної землі в Європі спонукало людей до пошуку її поза межами своєї країни (зовнішня колонізація). Для захоплення нових просторів вони часто використовували військову силу.

Після Великого переселення народів, яке було проявом зовнішньої колонізації, середньовічну Європу охопили кілька хвиль нових переселень.

Уже відомі нам вікінги здійснювали рейди й колонізацію в Ісландію, Ґренландію, Британію та інші райони Європи.

Однією зі спроб воєнної колонізації були хрестові походи, під час яких християнські війська здійснювали військові походи на Близький Схід та Піренейський півострів. Про ці війни ви дізнаєтеся в наступних параграфах цього підручника.

У X-XIV ст. тривали завойовницькі походи («натиск на Схід») німецьких князів на землі полабських слов’ян і балтів, які проживали за річкою Ельба та на узбережжі Балтійського моря. Приводом до агресії на малозаселені землі слов’ян і балтів було те, що вони були язичниками. Німецькі князі і єпископи будували тут укріплені фортеці й організовували переселення селян із Німеччини, Нідерландів, Фландрії. Переселенці отримували пільги та землю, натомість зобов’язувалися підтримувати графа та сплачувати певний податок. Унаслідок зовнішньої колонізації розширювалися межі впливу європейської цивілізації, християнської церкви та контакти європейців з іншими народами.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ!

Зовнішня колонізація — заснування поселень за межами своєї країни, що відбувається, як правило, за допомогою війни, насильницьких методів.

Внутрішня колонізація — заселення і господарське освоєння людьми вільних земель своєї країни.

3. «ЧОРНА СМЕРТЬ»

На розвиток середньовічного суспільства суттєво впливали хвороби, що часто переростали в епідемії. У середині XIV ст. в Європі вибухнула епідемія страшної хвороби — чуми, яка охопила весь континент. «Чорна смерть» мала катастрофічні наслідки в Європі — тут загинуло до половини усього населення.

Епідемія значно вплинула на духовне й культурне життя середньовічного суспільства. Дехто вирішив, що «чорна смерть» — це Божа кара людству. З’явилися флагеланти — люди, які шмагали себе батогом на знак каяття за свої і чужі гріхи. Натомість інші люди поринали в розваги і втіхи.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Фрагмент фільму «Чума: як “чорна смерть” винищила сотні мільйонів людей» (АТ «ТРК ЛЮКС» 2019. 24TV.UA. Авторка: Софія Трощук. Дизайн: Андрій Венгер. Продюсер: Юра Гаврищак). Тривалість 02 хв 45 с.

qr.orioncentr.com.ua/H1r22

Уважно перегляньте фрагмент відеофільму та дайте відповіді на запитання.

1. З якої країни поширилася чума в XIV ст.? Чому вона розпочалася саме в торговельних центрах Європи та інших регіонах?
2. Як пояснювали причину епідемії в середньовічному суспільстві?
3. Що ви дізналися про кількість жертв «чорної смерті» в Європі?
4. На кого покладали провину за епідемію і які дії застосовували щодо них?
5. Які уроки, зокрема моральні, могло винести людство з епідемії XIV ст.?

Водночас значне зменшення кількості людей внаслідок епідемії спонукало до ширшого використання механізмів і пришвидшило технічний прогрес. Влада міст почала ретельніше стежити за чистотою громадського простору. Самі люди більше значення надавали гігієні. У зв’язку з дефіцитом робочої сили, бажанням утримати селян від переселення до іншого феодала землевласники зменшували повинності для селян та розширювали їхні права.

Серед жертв забобонів опинилися євреї (юдеї). Вони вели закритий спосіб життя в громадах і мали дещо вищий рівень розвитку навичок гігієни, що визначала релігійна традиція. Через це рівень смертності у юдеїв був меншим, ніж у інших спільнот, а це слугувало «аргументом» у покладанні провини за епідемію на євреїв. Попри походження християнства від юдаїзму, християнські священники звинувачували євреїв у багатьох гріхах і спрямовували проти них вірян. Європу вразили єврейські погроми, а часом євреїв масово страчували.

Погроми призвели, зокрема, до масової міграції євреїв з Німеччини до польських земель. Король Польщі Казимир III дозволив оселитися у країні євреям і ще до епідемії гарантував їм майнові права та безпеку.

Карантин — заходи для запобігання поширенню інфекційних хвороб — вперше запроваджувалися в XIV ст. Кораблі, які прибували до Венеції з місць, уражених чумою, повинні були відстояти на якорі 40 днів (італійською — quaranta giorni).

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Людина і природа в Середньовіччі».

2. Перевірте, як ви зрозуміли матеріал, виконавши онлайн-вправу.

«Внутрішня і зовнішня колонізація»

qr.orioncentr.com.ua/e0ZTj

Обговорюємо в групі

3. Обговоріть у класі наслідки колонізаційних процесів доби Середньовіччя. Визначте, які з них були позитивними, а які — ні.

Мислю творчо

4. Проаналізуйте середньовічну мініатюру як історичне джерело (скористайтеся пам’яткою на с. 207). Порівняйте мініатюру та сучасне фото. Знайдіть спільний елемент.