Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Щупак

Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815-1870 рр.)

§ 5. Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки

1. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

ІНДУСТРІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ

Новий час став найважливішим етапом у процесі становлення сучасної світової цивілізації. На зламі XVII-XVIII ст. розпочався аграрний переворот.

Варто запам’ятати!

Аграрний переворот (аграрна революція) — докорінні зміни в сільському господарстві, що полягали в:

• застосуванні землеобігу, механізації польових робіт;
• використанні кращих сільськогосподарських технологій, що дозволяло задовольнити потреби суспільства в сільськогосподарській продукції.

В економіці провідна роль переходить від сільського господарства до промисловості (остаточно він завершився в XIX ст.). У цю епоху відбувся перехід від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до індустріального.

Могутній поштовх розвитку індустріальної цивілізації дала індустріальна революція, що розпочалася у Великій Британії із 60-х років XVIII ст.

Історичні подробиці

Європейські вчені вважають, що індустріальна революція XVIII-XIX ст. завершилась у середині XX ст. Відтоді розпочалася друга індустріальна революція, заснована на комунікації та інформаційних технологіях.

• Подумайте, що може свідчити про другу індустріальну революцію в місці, де ви живете; в Україні в цілому.

Перший етап індустріальної революції. Спочатку промисловий переворот відбувся в текстильній промисловості в результаті винаходу прядильної машини, механічного ткацького верстата та інших машин. Це дало можливість різко підвищити продуктивність праці, знизити вартість пряжі й тканин. Ремісничі вироби не могли конкурувати з індустріальним виробництвом, і ремісники тисячами розорялися.

Запропоновані Дж. Ваттом у 1784 р. удосконалення парової машини перетворили її на універсальний паровий двигун з більш економним використанням палива.

Створення парових машин відкрило простір для освоєння нових методів виробництва чавуну й сталі, збільшення обсягів видобування кам’яного вугілля, появі залізничного транспорту й судноплавства (з винаходом паровоза й пароплава).

Винаходи кінця XVIII — початку XIX ст. створили передумови для розвитку телеграфного й поштового зв’язку.

Другий етап індустріальної революції. У Великій Британії було покладено початок другому етапу індустріальної революції, коли машини стали створювати за допомогою машин. Виникло й почало стрімко розвиватися машинобудування. Із середини XIX ст. високими темпами розвивалися металургійна й хімічна промисловість, виробництво паровозів, пароплавів, будувалися залізниці й судноплавні канали.

Парова машина Ватта

Деякі вчені вважають, що винахід парової машини Ватта мав таке саме вирішальне значення для розвитку людської цивілізації, як і винайдення вогню первісною людиною та луку зі стрілами; інші кажуть, що сила пари наповнила людське суспільство енергією до змін.

• Чи погоджуєтесь ви із цими думками? Відповідь аргументуйте.

• Наведіть приклади використання принципу роботи парової машини в сучасній техніці.

Наприкінці XIX ст. сила пари як головного джерела енергії витіснялася електрикою. Швидкими темпами здійснювалася електрифікація промисловості, транспорту й побуту.

До кінця XIX ст. різко зросло значення нафтової промисловості. Тоді ж був винайдений двигун внутрішнього згоряння, що дало змогу здійснити справжній переворот у транспорті, сільському господарстві й воєнній техніці. У результаті освоєння видобування й переробки нафти, отримання гами рідких нафтопродуктів і використання їх у двигунах внутрішнього згоряння значно зменшилася вартість перевезення вантажів і пасажирів, виникли нові види транспорту (автомобіль, літак). Автомобіль і літак революціонізували транспорт, створили передумови для перетворення суміжних галузей — металургії, машинобудування тощо.

Варто запам’ятати!

Індустріальне суспільство, що склалося в Новий час — суспільство, у якому внаслідок індустріальної революції:

• промислове виробництво домінує над аграрним;
• міське населення кількісно зростає швидше ніж сільське;
• зростає масове виробництво та споживання.

З розвитком ринкових відносин стверджуються демократія та ліберальні цінності.

• Які чинники визначили думку вчених про те, що в 1960-1970-і роки на зміну індустріальному суспільству прийшло постіндустріальне, інформаційне суспільство?

У промисловості почали використовувати нові матеріали. Уже із 70-х років XIX ст. виплавка сталі стає найважливішим показником промислового потенціалу країни. З розвитком хімії виникла хімічна промисловість, що дозволило створити нові барвники, штучні добрива, синтетичні матеріали, вибухові речовини тощо.

Технологічний переворот відбувся в сільському господарстві. В останній третині XIX ст. почалося застосування мінеральних добрив, нових агротехнічних прийомів, використання сільськогосподарських машин і тракторів. Це дозволило збільшити врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність худоби, підвищити продуктивність праці в аграрному секторі економіки, визволивши робочі руки для індустрії.

Пристрій дискового динамо Фарадея (Велика Британія, 1831 р.). Відкриття привело до створення електромотора, електрогенераторів

Індустріальна революція, що розпочалася у Великій Британії в 60-х роках XVIII ст., згодом поширилася на інші країни Європи — Францію, Німеччину, Італію, Австро-Угорщину, Росію, а також США та Японію. У цих країнах формувалось індустріальне суспільство.

Брати Райт здійснили політ на своєму першому літаку «Флаєр-1» (США, 1903 р.)

Двигун внутрішнього згоряння Етьєна Ленуара (Франція, 1860 р.)

2. НАСЛІДКИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

З індустріальної революції бере початок вся сучасна цивілізація. Її цінності поширюються з Великої Британії спочатку на Європу та Північну Америку, а потім поступово завойовують і весь світ.

Відбувається модернізація — перехід від аграрної цивілізації до промислової, в основі якої лежить виробництво товарів і послуг.

Варто запам’ятати!

Урбанізація (від лат. urbanus — міський) — процес зосередження населення й економічного життя у великих містах та зростання ролі міст у розвитку суспільства.

Для урбанізації характерний наплив до міст населення із сільської місцевості та найближчих малих міст до великих на роботу, за культурно-побутовим потребами тощо.

Унаслідок індустріальної революції змінюється структура суспільства: падає значення селянства, зменшується роль земельної аристократії, ремісників і ремесел. Натомість збільшується кількість міського населення і з’являється інтелігенція. Виразним стає протистояння промислової буржуазії та промислового робітничого класу.

Індустріальна революція породила так званий «середній клас», який становили власники невеликих підприємств, управлінці, висококваліфіковані працівники, інженери. Отримуючи достатні доходи для забезпечення гідного рівня життя, представники середнього класу стали чинником стабільності суспільства.

Унаслідок індустріальної революції змінюються умови праці: взаємозалежність людей усередині одного колективу змушує насаджувати жорстку дисципліну, ставити одних працівників під нагляд інших, забороняти відволікатись від роботи чи спізнюватись на неї. Як наслідок росту взаємозалежності працівників й заборон спізнюватися саме на межі 1770-1780-х років у Європі відкриваються перші дитячі садки, а в XIX ст. і ясла.

Змінюється і політична сфера — до державного життя тепер залучається не тільки нечисельна еліта, а і широкі верстви платників податків, які поступово стають виборцями. Почала формуватись національна свідомість.

2. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ДОБИ

ВПЛИВ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА РОДИННЕ ЖИТТЯ ТА ПОВСЯКДЕННІСТЬ

Традиції передавалися новим поколінням як модель поведінки в родині й суспільстві, але нові умови життя змінювали родинні відносини.

Жінки з родин буржуазії й так званого «середнього класу», як правило, не зазнавали матеріальних труднощів, їхні родини могли утримувати слуг, у них було багато вільного часу тощо, але й вони мали свої проблеми. Вважалося, що жінки із цього соціального середовища мають обов’язково вийти заміж і підкорятися в усьому своєму чоловіку. Вони не могли працювати в організаціях й установах.

Промисловий пейзаж міста Ессен (Німеччина). Фото 1890 р.

Жінки з родин робітників поєднували свої численні й важкі домашні обов’язки з роботою на фабриках і заводах. При цьому за однакового виробничого навантаження їхня заробітна платня становила від 30 до 50 % зарплатні чоловіків. З розвитком підприємництва й техніки в жінок з’явилися нові професії: телефоністки, друкарки, секретарки й т. ін.

Важкі умови життя англійської жінки з бідної родини. Фото XIX ст.

Сільські родини в більшості європейських країн були багатодітні. Заміжні жінки вели все домашнє господарство, поєднували турботу про побут, виховання дітей, роботу на присадибній ділянці та найману працю (або разом із чоловіком відбували встановлені повинності в землевласника).

Характер торгівлі в містах змінили великі універсальні магазини, де можна було купити все, що потрібно. У різних районах діяли єдині ціни, з’явилися магазини-пасажі.

Європейці й мешканці великих міст США пересувалися на трамваях і метро, користувалися телефонним зв’язком.

У Франції, Англії, Італії та Швеції в 70-х роках XIX ст. розпочався перехід до загальної початкової освіти за державний кошт. Загалом рівень грамотності в Західній Європі досягав 80-90 %.

ДОЗВІЛЛЯ

Індустріальна епоха породжувала нові види й форми відпочинку та розваг.

Театральне мистецтво ставало доступнішим для відвідування небагатим людям. На балах, що проводилися в Паризькій опері, танцювали вальс та галоп тисячі людей. Для публіки на площах влаштовувалися атракціони — катальні гірки та ін. Популярними були лондонські карнавали.

Наприкінці XIX ст. в Нью-Йорку, Парижі, Лондоні, Відні, Берліні, в інших великих містах стрімко зростала кількість розважальних закладів. У численних кафе й ресторанах до ранку виступали артисти, а їхні відвідувачі мали можливість веселитися. Інші кафе й ресторани були місцем зустрічей для письменників, поетів, художників — представників так званого «світу богеми».

У Франції брати Луї й Огюст Люм’єри створили синематограф. Перший у світі кінотеатр було відкрито в 1895 р. в Парижі.

Український всесвіт

Традиційно винахідниками однієї з найпопулярніших розваг — кіно — вважають французів Люм’єрів. Але першим створити відеозапис зміг українець Йосип Тимченко.

Перегляньте відео і з’ясуйте, у чому полягала технічна знахідка винахідника. Поміркуйте, чому винахід Й. Тимченка не набув популярності, на відміну від сінематографа братів Люм’єрів.

Відео. Йосип Тимченко. Тривалість 1 хв 20 с

https://cutt.ly/IYM1hBr

Великою популярністю користувалися різні виставки, особливо Всесвітні промислові виставки (перша відбулася в Гайд-парку в Лондоні у 1851 р.). На них можна було побачити новітні винаходи, дива, на які була щедра індустріальна епоха.

Вільний час люди дедалі більше присвячували спорту. Багато будинків людей середнього статку мали великі ділянки, на яких будували прості корти — майданчики для гри в теніс. У 1876 р. в Лондоні відкрилася перша штучна ковзанка, а в 1896 р. відбувся перший чемпіонат світу з фігурного катання. У 90-і роки XIX ст. широкого розвитку набув лижний спорт. Популярним видовищем стали автомобільні перегони: уперше такі змагання відбулися у Франції на трасі між Парижем і Руаном.

П’єр де Кубертен

Багату на події історію має й футбол, батьківщиною якого називають Англію. Винахідником сучасного баскетболу вважається викладач фізичного виховання Спрингфілдської міжнародної тренувальної школи в штаті Массачусетс Дж. Нейсміт (1861-1932 рр.).

Наприкінці XIX ст. були створені перші сучасні спортивні об’єднання, стали влаштовувати змагання за участю спортсменів різних країн. Ініціатором відродження античних Олімпійських ігор виступив французький громадський діяч барон П. де Кубертен. І Олімпіада сучасності була відкрита 6 квітня 1896 р. У змаганнях взяли участь 245 атлетів з 14 країн світу.

Англійська футбольна команда. Фото XIX ст.

• Чому футбол сьогодні називають «видом спорту № 1»? Як ви розумієте вислів: «Футбол — це більше, ніж спорт»?

Діємо: практичні завдання

РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЯМИ

Для аналізу ілюстрацій (картин, фото, карикатур тощо), варто дотримуватись певного алгоритму:

1. Уважно розгляньте, що саме зображено на ілюстрації.

2. Дізнайтеся про історичну добу, коли було створено ілюстрацію; хто є її автором (яку країну, яку верству населення представляє). Подумайте, чому автор ілюстрації обрав саме те, що відображає картина, фото, карикатура; які ідеї, думки, почуття автор хотів донести.

3. Зверніть увагу на текстову інформацію, якщо вона є в ілюстрації.

4. Придивіться до деталей ілюстрації (людей на задньому плані; до предметів і їх призначення); інколи деталі несуть більше інформації, ніж центральні фігури та об’єкти.

5. Подумайте, чи позували головні персонажі картини, фото спеціально (якщо так — для чого вони це робили, і якої мети намагався досягти автор).

6. Зіставте зображене на картині, фото з тією інформацією, яку Ви дізналися з тексту підручника, з історичних документів, інших джерел інформації. Спробуйте пояснити протиріччя, якщо вони є.

7. Зробіть висновок щодо інформації, яку Ви можете отримати, вивчаючи картину, фото.

1. Повсякденне життя в Лондоні XIX ст.

Рибальство: закладення верші

Полювання на птахів-бекасів

Маленька дівчинка, що торгує на ринку

Вулична сценка

Відпочинок на вулиці

Двоколісний екіпаж, один з найпопулярніших у XIX ст., названий на честь його винахідника Джона Хансона (1877 р.)

Збирання ячменю

Перші селфі в історії фотографії

Ми можемо дізнатися, як жили люди в ХІХ ст. в околицях Норфолка, Велика Британія, завдяки фотографіям Пітера Емерсона. На своїх роботах він показав повсякденне життя людей того часу. Емерсон стверджував, що основним призначенням фотографії є не прикрашання дійсності, а правдиве її відображення. «Фотографуйте людей такими, як вони є — не одягайте на них маскарадні костюми», — писав він.

Запитання та завдання

Використовуючи матеріал підручника (§ 5) та фотографії П. Емерсона, напишіть коротке есе «Повсякденне життя мешканця Лондона XIX ст.».

2. Мода й пародія на неї

Мода протягом XIX ст. зазнавала кардинальних змін, що відображало зміну стилів і напрямів у мистецтві та культурі. Так, коли на початку століття «пишний» стиль рококо зміняється більш простим стилем ампір, то і в моді на зміну складним нарядам приходять сукні простого крою в грецькому стилі. У 1820- і роки популярним стає корсет, у спідниці з’являється металевий каркас. З 1837 р. законодавицею мод стає англійська королева Вікторія, яка зійшла на престол. У моду входить романтизм, а разом з ним — піднесені, натхненні й мрійливі образи. Відповідно змінюється й мода. Нові тенденції розвиваються в 60-х, 70-х, 80-х роках. Наприкінці XIX ст. відбувається активний розвиток виробництва одягу, з’являється широкий асортимент тканин і перші Будинки мод.

Зразки модного одягу можна було побачити на сторінках модних журналів та на балах і прийомах. Часто мода викликала гумористичну реакцію сучасників, у тому числі — художників-карикатуристів.

Запитання та завдання

Які саме особливості моди викликали жартівливу реакцію сучасників? Чи подібна реакція в наші дні?

Карикатура на модну жіночу високу зачіску

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ: запитання та завдання

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Назвіть наслідки індустріальної революції для розвитку господарства.

2. Назвіть верстви суспільства, які складали основу індустріального суспільства.

3. Назвіть види дозвілля, які стали доступними людям у XIX ст.

ІІ. Обговоріть у групі

1. Назвіть особливості становища жінок за індустріальної доби.

2. Визначте позитивні і негативні аспекти урбанізації. Як, на вашу думку, цей процес впливав на традиційні цінності суспільства?

ІІІ. Мислю творчо й самостійно

Як ви вважаєте, які риси індустріальної цивілізації наявні в сучасній Європі, Україні, а які особливості, притаманні індустріальній цивілізації в XIX ст., сьогодні не існують чи значно менш виразні? Підготуйте розгорнутий план відповіді на запитання.