Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 13. Російська імперія в першій половині ХІХ ст.

1. РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ на початку XIX ст.

Після нетривалого (1796-1801 р.р.) правління сина Катерини II імператора Павла І стався останній в історії Росії палацовий переворот і на престол зійшов його син Олександр І (1801-1825 р.р.).

Він відновив скасовані батьком привілеї дворянства і проголосив наступність своєї політики з часами правління своєї бабці. Але імператор не міг не зважати на «дух часу» — зміни, спричинені впливом Французької революції. Тому він намагався, не змінюючи основного напрямку самодержавницької політики і збереження кріпацтва, шукати більш гнучкі засоби вирішення проблем держави.

Історичні подробиці

Принцип самодержавства не слід плутати з принципом західноєвропейського абсолютизму. Абсолютизм у Франції, Іспанії чи Австрії існував як протидія надмірним тенденціям до роздрібнення, властивим родовій аристократії. Незважаючи на великі претензії Бурбонів чи Габсбургів, їхня реальна влада завжди була обмежена залишками опору станових і регіональних угрупувань і автономією католицької церкви. Натомість російське самодержавство було прямим нащадком необмеженого деспотизму Московії, успадкованого у свою чергу від Золотої Орди. Воно панувало в країні, де феодальні маєтки ніколи не мали автономії, а церква не мала змоги відігравати самостійну роль. Самодержавство було «абсолютнішим» за абсолютизм та не мало жодного аналогу в Європі.

Зокрема, у 1815 р., коли імператор відчув себе одним з головних переможців Наполеона, була підписана Конституція утвореного у складі Російської імперії (на землях колишнього герцогства Варшавського) Королівства Польського. Імператор одночасно ставав Королем Польським, в його руках знаходилась виконавча і частково законодавча влада. Королівський намісник у Варшаві призначався з членів монаршої родини, ним був призначений брат імператора Великий князь Костянтин. Королівство Польське мало багато прикмет конституційної монархії. Воно мало власний уряд, власну судову систему, свій виборний сейм і навіть власні військові підрозділи. Зберігався Кодекс Наполеона, свобода друку, принцип релігійної толерантності, особиста свобода і право селян на придбання землі. Польська мова мала бути мовою урядування.

Серед освічених верств Росії виникли надії на запровадження в усій імперії конституції за польським зразком та скасування кріпацтва. Але нічого цього влада робити не збиралась. Навпаки, після 1818 р. реформи поступово згортаються, на їх поглиблення Олександр І не наважився. Це породила опозиційні до самодержавства настрої в середовищі російського дворянства.

2. ПОВСТАННЯ ДЕКАБРИСТІВ

ФОРМУВАННЯ ІДЕОЛОГІЇ РУХУ ДЕКАБРИСТІВ

Варто запам’ятати!

Декабристи — дворяни революціонери, які в грудні 1825 р. підняли збройне повстання проти самодержавства й кріпосництва.

Великий вплив на формування ідей декабристів мав загальний підйом патріотизму під час війни 1812 р. Під час закордонних походів російської армії в 1813-1815 рр. більшість офіцерів, не кажучи вже про солдатів, уперше познайомилися з життям народів Європи. Контраст між тим, що спостерігали майбутні декабристи на Заході, й російською дійсністю справив на них гнітюче враження. Там вони бачили економічний прогрес, відчували громадянські свободи; у більшості європейських країн уже було скасовано кріпосне право. А в Росії в цей час панували рутина в господарстві, жорстокі форми експлуатації й кріпосницької залежності.

На погляди майбутніх декабристів істотний вплив справили революції в Європі. Їхні думки розбурхували кращі здобутки вітчизняної й закордонної публіцистики та літератури, які критично сприймали навколишню дійсність.

На формування ідейних переконань дворянської опозиції вплинуло також масонство.

Поміркуймо!

Пригадайте за матеріалом всесвітньої історії 8 класу головні ідеї масонства. Які з них могли бути взяті на озброєння декабристами?

Таємні організації декабристів

ПОВСТАННЯ ДЕКАБРИСТІВ ТА ЇХ ДОЛЯ

Як засіб повалення самодержавства в Російській імперії декабристи обрали організацію збройного повстання. Сприятливі обставини виникли у зв’язку зі смертю імператора Олександра І і сходженням на престол Миколи І.

Свідчать документи

Із «Руської правди» Павла Пестеля

...Усі повинні бути перед законом рівні... Усі люди мають однакове право на всі вигоди, що надаються державою, і всі мають рівні обов’язки нести всі тягарі...

...Щоб рабство в Росії було цілковито знищене...

1) звільнення селян... не повинне позбавити селян доходу...

4) Весь російський народ являє собою один стан — громадянський; усі нинішні стани знищуються...

8) Верховна влада поділяється на законодавчу (Народне віче) і верховно-виконавчу (Державна Дума). Влада наглядова доручається Верховному собору.

Титульна сторінка «Руської правди» П. Пестеля

Із проєкту Конституції Микити Муравйова

Досвід усіх народів і всіх часів довів, що влада самодержавна однаково згубна для правителів і для суспільств.

...Федеральне або союзне правління... задовольнило всі умови й оповістило велич народу і свободу громадян.

Під наглядом государя одні Законодавчі збори... складають всі розпорядження загальні...

1) Джерелом верховної влади є народ...

4) Громадянство — є право брати участь у спільному управлінні... бути обраним...

6) Щоб бути громадянином (необхідно мати) не менше 21 року... власність нерухома на 500 крб сріблом або рухома на 1000 крб сріблом.

16) Кріпацтво і рабство скасовуються.

17) Кожен має право висловлювати беззаборонно свої думки... й передавати їх за допомогою друку...

25) Землі поміщиків залишаються за ними. Особливий закон визначить винагороду, яку зобов’язані їм сплатити поселяни, які надумають... переселитися...

1) Проаналізуйте уривки із програмних документів Південного й Північного товариств і визначте як вони планували вирішити:

  • а) питання форми правління в Росії;
  • б) питання громадянських прав і свобод;
  • в) питання скасування кріпосного права.

2) Висловіть судження щодо рівня демократичності програмних документів; щодо проектів скасування кріпацтва — у чиїх інтересах планувалась декабристами ця реформа?

14 грудня 1825 р. в Петербурзі на Сенатській площі члени Північного товариства спробували підняти повстання силами підконтрольних військових частин. Однак повстання було придушене.

Вранці 29 грудня 1825 р. почалося повстання Чернігівського полку, розташованого неподалік українського міста Василькова. Повстання очолили М. Муравйов-Апостол і М. Бестужев-Рюмін. Повсталі сподівалися, що до них приєднаються інші частини царської армії, але цього не сталося. З січня 1826 р. повстанців розгромили урядові війська.

Повстання декабристів. Фрагмент картини художника Карла Кольмана

• Порівняйте зображення повстання декабристів із зображеннями революційних подій (с. 11, 75) у європейських країнах. Які елементи картини «Повстання декабристів» свідчать про те, що це була спроба повстання, військового перевороту, а не революція?

РОЗПРАВА НАД ДЕКАБРИСТАМИ. ЗНАЧЕННЯ ПОВСТАННЯ

Розправа над декабристами. Після розгрому повстання розпочалися масові арешти. Був створений спеціальний Слідчий комітет зі справ декабристів. До слідства притягнуто 579 осіб, а причетними до змови визнано 269, з них 131 — винними.

Верховний суд у Петербурзі засудив до страти п’ятьох найактивніших діячів декабристського руху: П. Пестеля, К. Рилєєва, С. Муравйова-Апостола, М. Бестужева-Рюміна, П. Каховського. 126 декабристів засудили до каторги, заслання й поселення в Сибіру. Усіх їх позбавили військових чинів і дворянського звання. Особливі комісії розглядали «справи» солдатів, що брали участь у повстанні. Багатьох із них прогнали крізь стрій і покарали різками. На Кавказ у діючу армію був відправлений весь Чернігівський полк.

Свідчать документи

З переписки Миколи І. Костянтин Павлович — Миколі І, 20 грудня 1825 р.

...Великий Боже, що за події! Ця сволота була незадоволена, що має государем ангела, і змовилася проти нього! Чого ж їм потрібно? Це дивовижно, жахливо...

Генерал Дибич передав мені всі папери, і з них один... жахливіший від усіх інших .. .де йдеться, як Волконський закликав взятися за зміни у правлінні. І ця змова триває вже 10 років! Як це сталося, що її не виявили негайно або вже давно?

• Чим були викликані бурхливі емоції представників царської родини?

Підсумки й значення повстання декабристів. Перше в історії Росії повстання дворянської опозиції, спрямоване проти самодержавства й кріпосництва, зазнало поразки. Дворянські опозиціонери хотіли зробити переворот у країні в ім’я народу, але без його активної участі. Суспільство виявило неготовність до рішучих перетворень. Але значення повстання декабристів полягає в тому, що вони першими виступили проти самодержавства й кріпосного права й дали поштовх подальшому розвитку реформаторського руху в країні.

Пам’ятник дружинам декабристів м. Іркутськ, автори М. Переяславець, Ю. Вовчок (2011 р.)

За допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення про долю декабристок.

Поміркуймо!

Визначте причини поразки декабристів. Чим показова доля декабристів як представників вищих верств суспільства, що виступили проти самодержавства? Як, на вашу думку, розправа над декабристами вплинула на діяльність опозиційних сил в Російській імперії?

3. РОСІЯ ЗА МИКОЛАЇВСЬКОЇ РЕАКЦІЇ

Уряд нового царя Миколи І (1825-1855) ужив заходів щодо зміцнення режиму. У 1826 р. засновано Третє відділення Власної його імператорської величності канцелярії, що стало головним органом політичного розшуку. Супротивників миколаївського режиму очікували в’язниці, арештантські роти, заслання на Кавказ. У 1826 р. був опублікований устав про цензуру, за допомогою якого миколаївські міністри мали намір упоратися з небезпечними західноєвропейськими ліберальними ідеями. Були поставлені під жорсткий контроль університети і посилений тиск на неправославні групи населення.

Микола I

4. ПОЛЬСЬКЕ ЛИСТОПАДОВЕ ПОВСТАННЯ 1830-1831 рр.

Зміна курсу торкнулася і Королівства Польського. Наляканий декабристським повстанням, новий імператор не приховував своєї зневаги до «конституційного врядування». Поляки взялися до зброї. У листопаді 1830 р. польські кадети спробували вбити великого князя Костянтина, розпочавши повстання. Скликаний повстанцями польський сейм проголосив відділення Королівства Польського від Російської імперії та заявив претензії на землі Литви, Білорусі і України. Микола І кинув армію на придушення повстання. До жовтня 1831 р. повстання було придушене.

Російська помста страшним тягарем впала на польські землі. Усіх польських офіцерів — учасників повстання позбавили військових звань і заслали на примусові роботи вглиб Росії. Поразка повстання поклала кінець конституції Королівства Польського. Усі громадянські права скасували. Армія, сейм, університети були ліквідовані. Польщею тепер правили за допомогою військових указів. 1837 р. польські воєводства замінили десятьма російськими губерніями. Королівство Польське було знищено, хоча його назва буде ще зберігатись тридцять років.

Український всесвіт

Історія придушення Листопадового повстання пов’язана із заснуванням важливого осередку вищої освіти на українських землях — Університету св. Володимира у Києві (1834 р.). Університет було засновано з ініціативи міністра народної освіти С. Уварова як осередок русифікації Наддніпрянської України. Однак невдовзі університет перетворився на центр українського національного відродження.

Нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Імператорський університет Святого Володимира (фото 1911 р.)

• Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, хто з визначних діячів українського відродження був пов’язаний з університетом Св. Володимира у Києві.

СУСПІЛЬНИЙ РУХ другої чверті XIX ст.

Діємо: практичні завдання

Ознайомтеся з ідейними засадами суспільних рухів і визначте спільне й відмінне в баченні шляхів розвитку Росії. Яка з течій, на вашу думку, мала більш прогресивне бачення майбутніх перетворень.

У суспільному русі другої чверті XIX ст. визначилися три ідейні напрями: консервативний, радикальний і ліберальний.

Консерватизм у Росії спирався на теорії, які доводили непорушність самодержавства й кріпосного права. Для ідеологічного обґрунтування самодержавства міністр освіти граф С. Уваров створив теорію офіційної народності. Вона була заснована на трьох принципах: самодержавство, православ’я, народність.

Радикальний напрям представляли гуртки О. Герцена й М. Огарьова, М. Станкевича, В. Бєлінського, М. Буташевича-Петрашевського та інших громадських діячів. Радикали гостро критикували існуючий в Російській імперії лад і виношували плани побудови соціалізму.

Ліберальний напрям був представлений слов’янофілами й західниками.

Гурток слов’янофілів утворився в Москві. Він об’єднував невелику групу громадських діячів, письменників і публіцистів. Ядро його становили О. Хом’яков, брати Аксакови, Ю. Самарін, А. Кошелєв.

Слов’янофіли вважали, що в кожного народу є своя історична доля й свій шлях. Отже, і Росія повинна розвиватися своїм шляхом, який не має нічого спільного із західноєвропейським і базується на «традиційних російських цінностях». Великого значення слов’янофіли надавали православ’ю. Вони не визнавали досягнень західноєвропейської культури й вважали помилковим зближення Росії із Заходом за часів Петра І, який, на їхню думку, зруйнував віковий уклад і порядок у Росії.

Водночас слов’янофіли були прихильниками скасування кріпосного права, критикували бюрократизм і деспотію.

На думку слов’янофілів, основу життя російського суспільства становила общинна (колективна) свідомість і принцип згоди, на відміну від західноєвропейського індивідуалізму.

Варто запам’ятати!

Слов’янофіли — представники ліберальної течії громадського руху другої чверті XIX ст., які виступали за принципово відмінний від західноєвропейського шлях розвитку Росії, заснований на принципах патріархальності, консерватизму, православ’я.

Західники — представники ліберальної течії громадського руху другої чверті XIX ст. На противагу слов’янофілам, вони виступали за здійснення соціально-економічних реформ у Росії за західним зразком.

Ядро західників становили історики, юристи, письменники, публіцисти: Т. Грановський, С. Соловйов, К. Кавелін, В. Боткін, П. Аннєнков та інші.

Західники дотримувалися ідеї про спільність історичних шляхів Європи й Росії. Вони вважали, що в Росії рано чи пізно встановляться західноєвропейські порядки. Західники були прихильниками скасування кріпосного права, відстоювали вільний розвиток особистості, свободу підприємництва та інші ліберальні ідеї. Проте вони були супротивниками революцій. Західники виступали за широку освіту народу, вважаючи, що це єдиний шлях успіху модернізації Росії.

Суперечки західників і слов’янофілів мали велике суспільне значення. Вони пробуджували громадську думку, закликали до творчої діяльності й знаменували собою початок формування ліберальної ідеології в Росії.

5. СХІДНА (КРИМСЬКА) ВІЙНА

У середині XIX ст. Велика Британія і Франція прагнули витиснути Росію з берегів Чорного моря й й запобігти посиленню російського впливу на Османську імперію. Водночас Росія хотіла забезпечити контроль над протоками Босфор і Дарданелли, посилити свій вплив серед слов’янського населення балканських володінь Османської імперії та захопити Стамбул — стародавній Константинополь, закріпивши за собою роль центру світового православ’я.

Карикатура часів Східної війни. Робота художника Оноре Дом’є

• Які ідеї намагався передати автор карикатури?

Підставою до розв’язання війни став конфлікт між православною й католицькою церквами за право контролю над святими для християн місцями в Палестині. У жовтні 1853 р. османський султан оголосив Росії війну.

У листопаді 1853 р. російська ескадра під командуванням адмірала П. Нахімова розгромила османську ескадру у Синопській битві. Ця перемога стала приводом до втручання у російсько-османський конфлікт Великої Британії і Франції, які в березні 1854 р. оголосили війну Росії.

Військово-морські сили Британії й Франції атакували чорноморські портові міста, заблокували Балтійський флот у Кронштадті, обстріляли Соловецький монастир на Білому морі. Оборона Севастополя (вересень 1854 — серпень 1855 р.), незважаючи на масовий героїзм матросів і солдат, офіцерів, цивільних громадян, серед яких було чимало українців, закінчилася здачею головної бази Чорноморського флоту Росії.

Українці герої оборони Севастополя 1854-1855 рр.: Афанасій Єлісєєв, Аксеній Рибаков, Петро Кішка, Іван Димченко, Федір Заїка. (Літографія Георга-Вільгельма Тімма)

18 березня 1856 р. ворогуючі сторони підписали Паризький мирний договір. Росія віддавала османам фортецю Карс на Закавказзі, а союзники повертали Росії Севастополь та інші захоплені ними російські міста. Дунайські князівства — Молдавія й Валахія — залишалися під правлінням султана, але над ними фактично був установлений колективний протекторат великих держав. Чорне море оголошувалося нейтральним. Росії й Османській імперії заборонялося мати на ньому військовий флот і військово-морські бази. Особливою конвенцією про режим чорноморських проток підтверджувалася заборона проходу через Босфор і Дарданелли в мирний час військових кораблів усіх країн, крім Османської імперії.

«Двоголова ворона у Криму». Карикатура у лондонському журналі «Панч», 29 вересня 1855. Два солдати союзників спостерігають втечу двоголового російського орла. Підпис: «Вона добряче отримала! Добий її!»

• Поясніть, який зміст вклав автор у карикатуру.

Східна війна продемонструвала економічну й військово-технічну відсталість Росії, від провідних країн Європи, нездатність вищих чиновників і військових керувати країною в складних умовах воєнного часу.

Діємо: практичні завдання

Дізнайтеся історію заснування жіночої нагороди імені Флоренс Найтінгел. Як вона пов’язана з історією Східної (Кримської) війни? Складіть допис у соціальні мережі про жінку, на честь якої названо нагороду.

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ: запитання та завдання

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Укладіть питання до «Кросворду навпаки»

2. Які явища в політичному й соціально-економічному житті Росії спричиняло формування опозиційних до влади організацій та ідейних течій?

3. Назвіть спільні й відмінні риси в поглядах декабристів, західників і слов’янофілів на шляхи розвитку Росії.

4. Яка з суспільних течій Росії була опорою самодержавства?

5. Схарактеризуйте історичне значення Східної (Кримської) війни.

6. Виконайте онлайн-вправу https://cutt.lу/ОYNvxYT

II. Обговоріть у групі

1. Одні історики вважають повстання декабристів проявом зростання революційного руху в країні, другі — проявом опозиції до самодержавства, а треті вважають повстання декабристів спробою військового перевороту в країні. Якої точки зору дотримуєтеся ви?

2. Чому підвалини самодержавства й кріпосництва у 20-40-і роки XIX ст. залишалися непорушними?

III. Мислю творчо й самостійно

На думку деяких вчених, повстання дворян-декабристів свідчило про незрілість російського суспільства та неспроможність російської буржуазії виступити проти самодержавства й феодальних порядків у країні. Це позначилось і на подальшій долі Росії.

Поміркуйте, чим була зумовлена незрілість російського суспільства до протистояння самодержавству.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

14 грудня 1825 р. повстання декабристів на Сенатській площі в Петербурзі

29 грудня 1825 р. - 3 січня 1826 р. повстання Чернігівського полку

1830-1831 рр. польське Листопадове повстання

1853-1856 рр. Кримська (Східна) війна