Історія України. 9 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 8. Польський і російський революційні рухи 1820-1830-х роках

Пригадайте, коли почали заселятися й у якій кількості проживали в Україні в першій половині XIX ст. представники російської і польської етнічних груп. Які були особливості їхнього становища?

Суспільно-політичний рух в Україні набув різноманітних проявів, обумовлених багатоетнічним складом населення. Поширеним було масонство, що прийшло з Європи. Але особливо помітними були течії суспільного руху, які виражали інтереси російського й польського населення Російської імперії.

1. МАСОНСТВО В УКРАЇНІ

В Україну через Росію і Польщу наприкінці XVIII ст. прийшло масонство. Воно мало багатовікову історію. Члени Ордену масонів, чи «вільних каменярів» (від англ. mason — каменяр, муляр; франц. francmasonerie — вільномулярство), сповідували ідею Бога — Великого Майстра Всесвіту, про єдину людську спільноту: «Весь світ — це одна велика республіка, де всі народи — одна сім’я». Основне масонське гасло — «Свобода, Рівність, Братерство». Наприкінці XVIII ст. ложі (гуртки) масонів діяли в Житомирі, Одесі, Харкові, Полтаві, Львові, Самборі та інших містах. Центром масонського руху в Україні останньої чверті XVIII ст. був Київ. Після наполеонівських воєн рух помітно активізувався.

Сертифікат (диплом) майстра-масона (1876 р.). Такі документи видавали (іноді видаються й зараз) після піднесення члена ложі до третього ступеня

Поміркуйте, про що свідчить наявність у масонів трьох ступенів: учня, підмайстра, майстра.

Членами лож масонів були лікарі, архітектори, літератори, купці тощо. Гасла масонства приваблювали в його ряди незадоволених кріпацтвом. Серед українських масонів поширювалися ідеї слов’янської федерації, у якій українці були б рівними серед рівних, і навіть державності України.

Основний наголос на національних проблемах України робила полтавська ложа «Любов до істини» (1818-1819 рр.). До неї входили 20 осіб, у тому числі Іван Котляревський. Чутки про цю організацію дійшли до Петербурга, і цар закрив її особистим указом. Хоча ці ложі діяли в Україні, їхня діяльність не мала українського національного характеру. Метою масонських лож було залучення малоросійського дворянства до опозиційного всеросійського руху. Поступово деякі масони переходили від пасивної до дієвої опозиції царизму. Так, зокрема, зробила частина членів Полтавської ложі. На її основі в 1821 р. утворилося таємне «Малоросійське товариство», душею якого був Василь Лукашевич (бл. 1783-1866 рр.). Товариство діяло в умовах посиленої активності поліцейських властей після виходу царського указу 1822 р. про закриття всіх масонських організацій на території Російської імперії. В. Лукашевич і його однодумці відстоювали ідеї скасування кріпацтва й упровадження європейської форми державного устрою.

Емблема масонської ложі «Любов до істини»

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся значення символів, що зображені на емблемі.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак:

«Однією з цілей, яку ставили перед собою організатори перших таємних товариств в Україні, було залучення малоросійського дворянства до опозиційного всеросійського руху. Українські дворяни-масони не формулювали специфічно національних вимог; чи не єдиним винятком був Василь Лукашевич, який виступав за від’єднання України від Росії і прилучення до Польщі. Цілком іншого характеру були ложі, які діяли на Правобережній Україні. Їхніми членами були польські шляхтичі... Своєю головною політичною метою ці ложі вважали відновлення незалежної Польської держави, яка включала б і Правобережну Україну».

• Чим, на вашу думку, пояснюються відмінності в політичних позиціях масонів на Правобережній і Лівобережній Україні?

2. РУХ ДЕКАБРИСТІВ

Важлива сторінка суспільно політичного руху в Наддніпрянській Україні пов’язана зі спробою офіцерів російської армії збройною силою встановити в Росії конституційний лад.

У 1816 р. в Петербурзі з’явилася офіцерська таємна організація «Союз порятунку» (з 1818 р. «Союз благоденства»). Її очолювала Корінна управа, якій підпорядковувалися місцеві управи в гарнізонних містах. В Україні вони були в Тульчині і Полтаві. Особливо активно діяла Тульчинська управа, яку очолював полковник Павло Пестель.

У 1821 р. «Союз благоденства» розпався. Члени Тульчинської управи проголосили створення Південного товариства. Провідна роль у товаристві належала Павлу Пестелю. Утворилося й Північне товариство із центром у Петербурзі. Обидва товариства мали спільну мету — шляхом воєнного перевороту повалити самодержавний лад і ліквідувати кріпосне право. Але щодо майбутнього устрою держави погляди революціонерів розділилися. Це чітко виявилося в їхніх програмових документах.

Учасники Київського з’їзду Південного товариства схвалили написану П. Пестелем програму — «Руську правду», яка передбачала ліквідацію кріпацтва, перетворення всіх селян на рівноправних громадян, недоторканність приватної власності.

Павло Пестель (листівка із серії «Декабристи», створена з фотороботи Карла Фішера, 1904-1916 рр.)

Росія мала стати республікою. Однак програма містила дискримінаційні щодо українців положення. Вона визнавала право на самовизначення лише для поляків і відмовляла в ньому українському та іншим народам Російської імперії. Проголошувалася провідна роль росіян у співжитті з іншими народами в межах однієї держави.

Думки істориків

Український історик Сергій Плохій:

«Пестель хотів надати незалежність Царству Польському, а решту земель, приєднаних за часів, коли Катерина II ділила Польщу — русифікувати. Він вважав, що ці землі заселені росіянами, яких він вважав слов’янським плем’ям з єдиною мовою, вірою і соціальною структурою».

• Чим, на вашу думку, можна пояснити таке ставлення російського опозиціонера до національного питання?

Інший підхід до розв’язання національних проблем мало Товариство об’єднаних слов’ян — таємна організація, створена в 1823 р. у Новограді-Волинському братами-офіцерами Андрієм і Петром Борисовими (1798-1854 рр.; 1800-1854 рр.). У документах Товариства ставилася мета боротися проти самодержавства і кріпацтва. Передбачалося визволення слов’янських народів і створення їхнього федеративного союзу. Проте Україна в планах товариства не фігурувала як член федерації народів. З часом Товариство злилося з Південним.

Декабристи в Качановці — садибі Григорія Тарновського на Чернігівщині (художник — Михайло Дерегус, XX ст.)

За програмовими документами Північного товариства щодо майбутнього Російської імперії передбачалося встановлення конституційної монархії і федеративного устрою майбутньої держави.

До проєкту Конституції Північного товариства (автор Микита Муравйов) було включено положення, які передбачали часткове відновлення прав українського народу на власну державу. Планувалося утворити Українську, Чорноморську й Бузьку держави із центрами у Харкові, Одесі й Києві. Однак ці положення не задовольняли членів Товариства, і проєкт Конституції не затвердили.

Свідчать документи

З «Руської правди» Павла Пестеля

...Володіти іншими людьми як власністю своєю, продавати, закладати, дарувати в спадщину людей, подібно до речей, використовувати їх по власній своїй сваволі без попередньої з ними угоди і єдино тільки для власного свого прибутку, вигоди, а іноді і примхи є справа ганебна... І тому не може далі в Росії існувати, дозвіл одній людині мати і називати іншу своїм кріпаком. Рабство повинне бути рішуче знищено і дворянство повинно неодмінно відмовитися від мерзенної переваги володіти іншими людьми...

Увесь російський народ складає один стан — громадянський; всі сучасні стани знищуються і зливаються в один стан — громадянський. Всі різні племена, з яких складається Російська держава, ви знаються російськими і, складаючи різні свої назви, становлять один народ російський...

...Постановляється корінним законом Російської держави, що будь-яка думка про федеративний устрій відкидається цілком, як найзгубніший злочин і найбільше зло. Уникати належить усього того, що безпосередньо чи опосередковано, прямо чи непрямо, відкрито чи таємно до такого устрою держави вести б могло.

• Проаналізуйте положення «Руської правди», у яких ідеться про ліквідацію кріпосного права і принципи організації міжнаціонального співжиття в майбутній демократичній державі. Чи згодні ви з пропозицією П. Пестеля саме таким чином розв’язати національне питання? Зіставте пункти «Руської правди» і зміст Конституції М. Муравйова щодо вирішення національного питання.

Варто запам’ятати!

Федерація (від лат. foederatio — курс) — 1) форма державного устрою, за якої територіальні одиниці — члени федерації — мають власні органи влади і поряд із цим утворюють спільні для них державні органи; 2) союз, об’єднання громадських організацій.

Місцем державного перевороту декабристи обрали Україну. Члени Південного товариства планували заарештувати Олександра І влітку 1826 р. під час воєнних маневрів в Україні. Але царю не судилося дожити до того часу. У листопаді 1825 р. він несподівано помер у Таганрозі. Довелося спішно змінювати плани й виступати негайно. Повстання відбулося 14 грудня 1825 р. у Петербурзі й закінчилося поразкою. Незважаючи на це, 29 грудня все ж піднявся Чернігівський полк, що розташовувався на Київщині, але і його виступ 3 січня 1826 р. придушили.

Рух за переворот дістав назву «декабристський», від російської назви місяця — «декабрь».

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, чим відомі в історії дружини декабристів. Напишіть коротке історичне есе про їхню долю.

Пам’ятник декабристам у м. Кам’янка на Черкащині — встановлений до 150-річчя декабристського повстання (скульптори — Макар Вронський і Віктор Чепелик, архітектор — Василь Гнєзділов, 1975 р.). В основі скульптурної композиції лежить нарада декабристів у Кам’янці в 1823 р.

Поміркуйте, що було передумовою повстання. Чи випадково, на вашу думку, місцем виступу стали українські землі?

Думки істориків

Український історик Олексій Сухий

У сучасній історіографії утвердилася думка, що декабристський рух є явищем винятково російським. Однак не всі історики це твердження поділяють, наголошуючи на тісному зв’язку декабристів з Україною. У 1925 р. Михайло Грушевський поставив запитання: «Українські декабристи чи декабристи на Україні?» Для такого запитання були вагомі підстави. В Україні розташовувались «родові гнізда» багатьох декабристів. Скажімо, брати Муравйови-Апостоли — поміщики з Миргородщини на Полтавщині, вихідці з давньої козацько-старшинської родини, рідні онуки гетьмана Данила Апостола. Серед офіцерів... було чимало вихідців із дрібномаєткових українських дворян Полтавщини, Чернігівщини, Херсонщини, Волині. У 1920-1930-х роках... сформували теорію українського декабризму, згідно з якою декабристський рух в Україні був тісно пов’язаний з українським масонством, відображав опозиційні настрої збіднілого українського дворянства..., у певному сенсі наслідував козацьку традицію.

• Спираючись на додаткові джерела інформації, аргументовано доведіть або спростуйте таку точку зору українських істориків.

«Перед стратою» (художник — Семен Левенков, 1950 р.)

Якими художніми засобами автор картини передав подію страти декабристів? Які риси характеру повстанців відтворені на полотні?

3. ПОШИРЕННЯ ВОЛЕЛЮБНИХ ІДЕЙ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Хоча декабристів і розгромили, опозиційний самодержавству рух не зник. Серед освічених верств населення поширювалися антикріпосницькі ідеї, не припинялися спроби організуватися для протистояння політиці царизму. Не маючи конкретної програми дій і чіткої політичної мети, члени таємних гуртків і груп вважали себе продовжувачами справи декабристів, обговорювали уроки грудневого повстання й намагалися намітити шляхи оновлення Росії.

Такий характер мав гурток у Харківському університеті, що виник на початку 1826 р. На таємних зібраннях обговорювали політичну обстановку в імперії, дискутували з приводу шляхів можливої зміни суспільно-політичного ладу Російської держави. Члени гуртка переписували твори антимонархічного спрямування й поширювали їх серед знайомих. Діяльність гуртка тривала до початку 1827 р., поки поліція не розгромила його.

Волелюбні настрої охопили й Гімназію вищих наук у Ніжині. Важливу роль у цьому зіграв її директор Іван Орлай (1770-1829 рр.), людина демократична й високоосвічена. Перебуваючи в масонських ложах Києва, він познайомився з прогресивними викладачами й після переїзду до Ніжина запросив їх до себе. Чимало гімназистів сприйняло світогляд своїх наставників. Серед них був і майбутній геніальний письменник Микола Гоголь (1809-1852 рр.).

Вільнодумство в гімназії виходило далеко за межі Ніжина. Влада, отримавши доноси, провела слідство і в 1830 р. звільнила з посад вільнодумних професорів. П’ятьох з них було заслано.

Однак спинити поширення волелюбних ідей не вдавалося. Надто сильно укорінилися вони у свідомості інтелігенції, живлячись як західноєвропейською, так і українською дійсністю.

Поміркуймо!

Який вплив, на вашу думку, справив російський революційний рух на освічені верстви в Україні?

4. ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830-1831-х років

У 1815 р. за рішенням Віденського конгресу було створено Царство Польське у складі Російської імперії. До царства включалися польські землі Пруссії зі столицею у Варшаві. Зберігаючи титул імператора російського, Олександр І прийняв новий титул — царя польського, що створювало ілюзію династичної унії, яка виправдовувала б збереження панування Росії над Польщею. Але польський уряд не мав змоги контролювати ані фінанси царства, ані армію чи міжнародну торгівлю. Молоді польські дворяни почали створювати таємні організації, метою яких було відновлення Польщі у кордонах, які існували до поділів Речі Посполитої.

Думки істориків

Український історик Сергій Плохій:

«Для Російської імперії польське питання не було суто теоретичним чи абстрактним... Поляки були небезпечними ворогами Російської імперії. Неможливість вирішити польське питання шляхом традиційної асиміляції місцевої еліти змусила російську імперську верхівку знов замислитися про власну ідентичність. Вони розробили формулу, яка об’єднувала традиційну схильність імперії до автократичного правління, домінування православної церкви та нову концепцію національності. В історіографії ця тріада стала відомою під поняттям «офіційна народність».

• Яке значення мало польське питання для долі Російської імперії? Для відповіді залучить додаткові джерела інформації.

У листопаді 1830 р. у Варшаві розпочалося повстання, яке очолювали польські офіцери, які прагнули відродити державність Польщі. Росіяни змушені були залишити Польщу. Скликаний повстанцями польський сейм проголосив відокремлення Царства Польського від Російської імперії. Щоб залучити на свій бік пригноблені народи, поляки висунули гасло: «За нашу і вашу свободу». Створений повстанцями національний уряд розробив програму відновлення Польщі в кордонах 1772 р. і звернувся по допомогу до населення Литви, Білорусі й України. У лютому 1831 р. польські повстанці спрямували на Правобережну Україну кавалерійський корпус, який повинен був підняти антиросійський виступ.

Захоплення Арсеналу (художник — Марцин Залеський, 1831 р.)

  • 1. Поміркуйте, що вкладали повстанці у гасло «За нашу і вашу свободу!».
  • 2. Чому російський уряд вважав польський вплив шкідливим для Правобережної України?

Польська шляхта українських земель висловлювала готовність до повстання й сподівалася залучити до своїх дій українське селянство. Однак керівники повстання не захотіли дати кріпакам волю, і ті відмовилися їх підтримати. Українські освічені верстви відштовхнули від повстанців наміри включити Україну до майбутньої Польської держави. Лише кілька десятків офіцерів — нащадків козацької старшини — долучилися до виступу. Російські війська ж очолив генерал Іван Паскевич, який походив з козацького старшинського роду. Повстанців розгромили, і російські війська наприкінці серпня 1831 р. зайняли Варшаву.

Поміркуймо!

Український історик Ярослав Грицак

Погляди польських революціонерів не мали нічого спільного з національним шовінізмом. Вони були виразом загальної віри у силу раціоналізму і просвіти. Романтизм привніс нове мислення, але не знищив старих ілюзій.

• Чому, на вашу думку, українці не підтримали польське повстання? Чи справило воно вплив на український національний рух?

Після цих подій царизм взявся рішуче викорінювати польський вплив на Правобережній Україні. Закривалися польські школи (українських не було). Навчання переводилося на російську мову. У Кременці закрили відомий польський ліцей. Натомість у 1834 р. у Києві заснували Університет Святого Володимира на базі ліквідованого Віденського університету. Завданням нового університету міністр освіти Сергій Уваров визначив так: «Поширювати російську освіту і російську національність на спольщених землях Західної Росії». Більш як 60 тис. польських шляхтичів в Україні було позбавлено дворянства. Багатьох заслали у різні регіони Росії.

При цьому, всупереч намірам влади, деякі заходи принесли українцям несподівані вигоди. Так, Київський університет із часом перетворився на один із центрів відродження української культури. Намагаючись здобути прихильність селян Правобережжя, щоб залучати їх як союзників до боротьби проти польської шляхти, царизм істотно обмежив права поміщиків щодо кріпаків.

Жінка в історії: «Шляхом декабристів»: Ева Фелінська зачинателька жіночого руху в Україні.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак:

«Правобережна Україна протягом 1830-1840-х років була полем битви між російськими і польськими впливами. Обидві сторони сходилися між собою у запереченні прав українського народу на вільний самостійний розвиток. Опинившись між російським молотом і польським ковадлом, місцеве українське населення зазнавало подвійного гніту. Але сам факт, що Правобережжя було тереном польських і російських впливів, не дозволяв перетворити українське питання на внутрішню проблему Російської імперії».

• Яке значення мало польсько-російське суперництво для формування української нації?

Поміркуймо!

На думку українського історика Ігоря Гирича «декабристський рух набагато менше важив для українського питання, ніж польське повстання 1830-1831 рр.». Аргументовано підтвердіть або заперечте думку історика.

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте і проведіть у класі дискусію на тему: «Чому українці не стали росіянами або поляками?».

Таким чином, у 20-30-х роках XIX ст. Україна стала ареною російського і польського суспільно-політичних рухів. Російські революціонери-декабристи прагнули до оновлення Російської держави, знищення самодержавства і кріпацтва. Поляки ставили перед собою завдання національного визволення й відновлення незалежності Польщі. При цьому ні російські, ні польські революціонери не погоджувалися на відродження Української держави. Вони вважали, що інтереси українців цілком можуть бути задоволені в оновленій демократичній Росії чи у відродженій Польській державі. Ця помилкова точка зору послаблювала й російський декабристський, і польський національний рухи, хоча серед декабристів і польських повстанців були й українці.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

Утворіть логічні пари.

1 1818 р.

2 1821 р.

З 1825 р.

4 1830 р.

А Створення Малоросійського товариства

Б Створення масонської ложі «Любов до істини»

В Повстання Чернігівського полку

Г Початок польського повстання

Обговорюємо в групі

Об’єднайтеся в дві групи. Обговоріть, у чому були особливості польського й російського суспільно-політичних рухів на землях України. Який вплив на розвиток українського суспільно-політичного руху вони справили?

Мислю творчо

1. Уявіть себе журналістом/журналісткою. Візьміть уявне інтерв’ю у представника/представниці масонської ложі, організації декабристів, учасника/учасниці польського повстання (на вибір).

2. За допомогою фотоколажу створіть короткий сценарій телепередачі.

Виконайте онлайн-вправу. Впорядкуйте події на хронологічній прямій.