Історія України. 9 клас. Щупак

§ 30. Національне відродження кримських татар. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів

Пригадайте основні ідеї вчення соціалізму. Що означає поняття «революція»?

Діємо: практичні завдання

Продовжуйте в зошиті укладати систематизовану таблицю «Суспільно-політичні рухи в українських землях у другій половині XIX ст.». За підсумками роботи зіставте український, польський, російський і кримськотатарський суспільні рухи.

Національна течія	Представники (організації, течії, діячі)	Цілі діяльності	Форми діяльності

1. НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР

СТАНОВИЩЕ КРИМСЬКИХ ТАТАР у середині XIX ст.

Поразка Росії у Кримській війні 1853-1856 рр. знову погіршила становище кримськотатарского народу. По-перше, у пошуках винних імперські чиновники дедалі гучніше називали кримських татар зрадниками, по-друге, повоєнна знижка з подушної податі для кримців становила 2 рублі, тоді як для росіян — 7 рублів, а по-третє, що найголовніше, змінилася система збору орендної платні. Якщо раніше вона стягувалася у натуральному вигляді, то з 1859 р. — у грошовому, а знайти готівку звичайному селянину було складно. Ліквідація кріпацтва 1861 р. призвела до масового розорення кримських татар у гірський та південнобережній частині півострова — їм просто не видавали земельні наділи. Також не можна забувати і про агітацію низки імамів, які закликали кримців залишити захоплену іновірцями землю та переїхати до володінь правовірного султана.

Усе це призвело до наймасовішої мусульманської еміграції. У 1860-1862 рр. півострів залишило понад 150 тис. кримців, майже 2/3 всього народу! У результаті якщо на 1850 р. кримські татари становили 79 % населення Криму, то 1864 — 50 %, а частка росіян та українців за цей час зросла з 13 % до 29 %. Були створені умови для переселення додаткового населення та русифікації півострова. Навіть у Сімферопольській татарській учительській школі, відкритій 1872 р., майбутні педагоги навчалися російською мовою.

Свідчать документи

Кримський юрт...[неофіційна назва Кримського ханства] у 1783 р. припинив своє існування, а у 1861 р., на наших очах, його народ перестав для нас існувати і фактично: він залишив Крим і приєднався до мас мусульманства в Туреччині.

Ф. Хартахай. «Историческая судьба крымских татар», 1866-1867 рр.

• 1. Про які історичні події йдеться в документі?
• 2. Назвіть причини згаданих подій.

ІСМАЇЛ ГАСПРИНСЬКИЙ

Людиною, завдяки якій кримськотатарський народ не лише не втратив своєї національної пам’яті під російським пануванням, а й зміг стати на шлях перетворення на модерну націю, був Ісмаїл Гаспринський.

Ісмаїл Гаспринський (1851-1914 рр.)

• Подумайте, яку ідею вкладав Ісмаїл Гаспринський у доктрину пантюркізму, спираючись на його слова: «Єдність в мові, думках і справах».

Постать в історії

Ісмаїл народився 8(21) березня 1851 р. в селі Авджікой в Криму в родині російського військового перекладача Мустафи Гаспринського, який за службу отримав дворянство. У 1854 р. родина переїхала до Бахчисарая. Восьмирічного Ісмаїла віддали до місцевого мектебу — мусульманської початкової школи, а у десять років перевели для подальшого навчання у Сімферопольську казенну чоловічу гімназію. З 1863 р. він навчався у Воронезькому кадетському корпусі, а вже наступного року був переведений до 2-ї Московської військової гімназії, де пробув до 1867 р., не закінчивши курсу. Деякі дослідники упевнені, що молодий Гаспринський покинув навчання і вирушив до Османської імперії завербуватися в її армію, але будучи безпаспортним неповнолітнім, не зміг перейти кордону.

У будь-якому разі у 1867 р. Ісмаїл Гаспринський повернувся до Бахчисарая. Там він з 1870 р. викладав російську мову у Ханському медресе — мусульманському виші, однак у 1871 р. вирушив до Парижа, де відвідував лекції у Сорбонні та близько зійшовся із Іваном Тургенєвим (а можливо навіть працював у нього секретарем).

За три роки Гаспринський через Алжир, Туніс, Єгипет і Сирію вирушив до Стамбула. У столиці Османської імперії він у 1874-1875 рр. жив у свого дядька, ад’ютант-майора турецької армії. Перебуваючи в Стамбулі Гаспринський спробував вступити до місцевого військовий коледж, але йому було відмовлено через протест російського посла.

1876 р. Гаспринський повернувся до Бахчисарая, а у 1878 р. був обраний гласним міської думи. З лютого 1879-го до березня 1884 р. він обіймав посаду міського голови, яку залишив, щоб повністю зосередитися на просвітницькій роботі.

«ТЕРДЖИМАН». ДЖАДИДИЗМ

У 1879-1882 рр. Гаспринський здійснив три спроби організувати кримськотатарське періодичне видання у типографіях Казані та Кавказу, але всі вони виявилися нетривалими. Також у цей період він співпрацював із іншими газетами і видавав збірки свої статей окремими брошурами.

Свідчать документи

Газета — мова народу. Газети можуть бути захисником народу. Вони можуть бути путівником у торгівлі та у всіх видах вдосконалення. Можуть бути світлом для розуму і думок народу. Коротше, без газет і без книг народ схожий на сліпу і німу людину.

І. Гаспринський. Лист до газети «Зия-и Кавказия», 1879 р.

10 (22) квітня 1883 р. побачив світ перший номер двомовної газети «Терджиман-Переводчик», яку Гаспринський видавав у власній типографії і яка була основною платформою для поширення його ідей і популяризації нового методу навчання мови — джадидизму. Класична програма мектебів передбачала вивчення мов через запам’ятовування складів. Новий метод (араб. «усул-і джадид») орієнтувався на заучування звуків, завдяки чому процес навчання пришвидшувався з шести років до двох. Решту часу учні приділяли «світським» предметам, що підвищувало їхню адаптованість до життя в Російській імперії.

Терджиман — перша у світі кримськотатарська газета виходила друком протягом 1883-1918 рр.

• 1. Поміркуйте, чому Ісмаїл Гаспринський надавав великого значення видавничій справі.
• 2. Що було спільного в його діяльності з діяльністю українських громад?

Окрім просвітництва за новим методом, джадидизм передбачав зміцнення зв’язків між тюрко-мусульманськими народами Росії та створення єдиної тюркської літературної мови, емансипацію мусульманок, масове відкриття громадських, кооперативних і благодійних товариств, і, нарешті, лояльність і активну співпрацю із державою.

Гаспринський вперше застосував цей метод у 1883 р., а наступного відкрив у Бахчисараї власний «новометодний» мектеб (школу). Він не першим серед російських мусульман застосував джадидизм, але саме завдяки його газеті новий метод набув широкої популярності у Поволжі, Середній Азії, Персії, на Кавказі, звідки до Криму почали приїжджати вчителі для набуття досвіду. Влітку 1885 р. друкарня згоріла, але вже восени відновила свою роботу. У 1887 р. Гаспринський видав власний підручник звукового методу.

Історичні подробиці

Соратницею І. Гаспринського була його дружина Зухра. Вона виступила спонсором видання «Терджиман». Брала активну участь у підготовці номерів газети та їх друкуванні. Гаяз Ісхакі згадував про події 1883 р.: «Коли почали випускати «Терджиман», Ісмаїл-бей разом із Зухрою-ханум по черзі вручну крутили допотопну друкарську машину. Надрукувавши, самі складали (фальцювали) газету, самі надписували адреси, наклеювали марки, відносили на пошту. Відіславши номер адресатам, двоє друзів-однодумців починали готувати матеріали для наступного числа. Ісмаїл-бей писав, Зухра-ханум правила текст, намагаючись зробити його зрозумілішим, додавала слова, виправляла, перекладала татарською мовою...»

Родина Гаспринських. Зліва направо: Зухра-ханум, Ісмаїл-бей, Фатма з Ріфатом і Шефікою. 1890 р. (джерело фото: ISMAІL BEY) GASPIRALI)

При цьому він активно подорожував: у 1893 р. до Бухари, Самарканду і Ташкенту для відкриття новометодних шкіл; у 1895 р. — до Стамбула і Баку; у 1907-1908 рр. — до Каїру, Стамбула, Батумі, Баку, Уфи, Оренбурга, Бухари, Ташкента, Казані, Москви і Петербурга для організації Всесвітнього мусульманського конгресу (він не відбувся, але за саму спробу директор французького журналу «Revue du Monde musulman» Альфред Ле Шательє запропонував висунути Гаспринського на Нобелівську премію миру); на зламі 1911-го та 1912 року — до Бомбея для презентації свого підручника.

Революція 1905 р. дала йому змогу започаткувати жіночий журнал, дитячий журнал, гумористичний збірник та ще одну газету. На цей момент «Терджиман» був найстаршим (а іноді — і єдиним) мусульманським виданням світу, а отримували його 50 тис. передплатників від Єгипту до Китаю.

Додатково типографія «Терджиману» друкували підручники з педагогіки, тюркської граматики і літератури, анатомії, медицини і географії.

Підбиваючи підсумки 30-літньої просвітницької роботи, Гаспринський зауважував, що до «Терждиману» у російських мусульман не було преси в загальновизнаному розумінні, окрім кількох друкарень, які видавали малими накладами поодинокі книжки, насамперед, теологічного спрямування. Тепер же тюркськими мовами було надруковано більше 1000 книжок, кількість друкарень досягла 14, виходило 16 газет і журналів. В університетах навчалися 200 мусульман, налічувалося понад 100 вчених, було реформовано шість медресе й п’ять тисяч мектебів (з них більше сотні — в Криму).

Окремий внесок зробив Гаспринський і у кримськотатарську культуру — його перу належить понад 20 художніх творів. Найвідоміший роман — «Французькі листи» (листування вигаданого мусульманського мандрівника по Франції), а також перші в кримській літературі утопія — «Таємнича країна», та антиутопія — «Країна амазонок».

Гаспринський помер 11(24) вересня 1914 р. й був похований в Бахчисараї на території кладовища при Зинджирли-медресе. Газета «Терджиман» продовжила виходити і була закрита у розпал червоного терору в Криму 23 лютого 1918 р.

Володимир Слєпченко. Ісмаїл Гаспринський (із серії «Обрані часом», 2014 р.)

• Підготуйте історичний коментар до портрета.

Поміркуймо!

Окресліть характерні риси кримськотатарського національного відродження. Чому, на вашу думку газета «Терджиман» змогла проіснувати порівняно довго?

4. КРИМСЬКОТАТАРСЬКА НАЦІЯ

На самому початку XX ст. завершилося формування модерної кримськотатарської нації — окрім газет, народ отримав повноцінні політичні структури. У 1905 р. Гаспринський та його однодумці створили мусульманську ліберальну організацію «Іттіфак ель муслімін» («Союз мусульман»). Він був членом ЦК і безпосередньо очолив кримське відділення. Риторика «Терждиману» стала гострішою, поряд з культурними висувалися також політичні вимоги.

Ідеї Гаспринського ґрунтувалися на основі ліберальної ідеології, прогресивного розвитку суспільства, слов’яно-тюркського порозуміння, релігійної терпимості християн і мусульман, відкидання революційного соціалізму. Також він активно виступав проти еміграції кримських татар.

У 1908 р. в Стамбулі молодими студентами на чолі з Номаном Челебіджіханом і Джафером Сейдаметом були засновані легальне Учнівське товариство та таємне товариство «Ветан» («Батьківщина») народно-соціалістичної спрямованості. Вони виступали за національне відродження кримських татар (а згодом — за автономію і навіть незалежність) і перерозподіл землі. Учасники друкували брошури й листівки і нелегально переправляли їх до Криму.

2. ЗАРОДЖЕННЯ РОБІТНИЧОГО І СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОГО РУХІВ

З 60-х років XIX ст. у соціальному русі дедалі помітнішими ставали виступи робітників. Дві обставини сприяли наростанню робітничого руху. Перша — незахищеність нової верстви перед сваволею роботодавців. Було відсутнє будь-яке законодавче регулювання відносин між робітниками й фабрикантами та заводчиками. Не маючи державного захисту, робітники протестували проти нестерпних умов праці, великого травматизму, провокування шкідливим виробництвом важких захворювань і низької заробітної плати. Друга обставина — вища ефективність робітничого руху порівняно з селянським. Вона стала наслідком не лише швидкого зростання чисельності робітників, що також важливо, а й специфіки їхньої трудової діяльності.

Приблизно із 70-х років XIX ст. основною зброєю робітників стали страйки. Протягом 1860-1870-х років в Україні їх було більше 50-ти. Усі вони мали винятково економічний характер (висувалися вимоги лише економічні), були неорганізованими й переважно стихійними.

У 1870-х роках робітники почали створювати гуртки і групи, які спершу мали переважно культурно-освітній характер і перебували під впливом інтелігенції. Центром консолідації робітників була Одеса. У 1875 р. там на основі кількох робітничих гуртків утворилася перша не лише в Україні, а й в Російській імперії антиурядова організація «Південноросійський союз робітників».

У 1880-ті роки і так складне матеріальне становище робітників ще погіршилося. Тому робітничі виступи йшли по висхідній. До середини 1890-х років було зафіксовано близько ста страйків. Деякі з них супроводжувалися сутичками з поліцією.

Паралельно з робітничим зароджувався й соціал-демократичний рух. Він набув поширення серед налаштованої на радикальні зміни інтелігенції.

У Наддніпрянщині перший соціал-демократичний гурток виник у 1889 р. Він об’єднав робітників залізничних майстерень і друкарів Києва. Однак діяв він лише кілька місяців. Тривалішим було існування створеної в 1891 р. у Києві таємної соціал-демократичної організації, яку очолював Ювеналій Мельников (1868-1900 рр.).

Члени групи створили гуртки на деяких заводах і пропагували в них марксизм. Вони намагалися надавати організаційну й матеріальну допомогу страйкарям.

Таким чином, ускладнення соціальної структури суспільства на тлі дій влади, яка продовжувала захищати головним чином інтереси дворянства, стало наслідком посилення соціальних рухів.

Діємо: практичні завдання

За матеріалами параграфа прокоментуйте та доповніть інфографіку.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

2. Схарактеризуйте внесок І. Гаспринського у становлення кримськотатарського національного руху?

3. Назвіть причини активізації робітничого руху в українських землях у другій половині XIX ст.

Обговорюємо в групі

Обговоріть результати роботи з укладання систематизованої таблиці «Суспільно-політичні рухи в українських землях у другій половині XIX ст.». Зіставте український, польський, російський і кримськотатарський суспільні рухи. Що в них спільного і відмінного?

Національна течія	Представники (організації, течії, діячі)	Цілі діяльності	Форми діяльності

Мислю творчо

1. Виконайте творчий проєкт (історичний портрет, презентація, сторінка в соціальних мережах тощо) Ісмаїла Гаспринського або Михайла Драгоманова.

2. У першому номері «Терджиману» (від 10.04.1883 р.) І. Гаспринський писав: «Випускаючи нашу газету, ми хочемо заявити нашим читачам, що «Терджиман» намагатиметься передусім, з одного боку — давати потрібні та корисні для культурного життя знання, а з іншого — знайомити російське суспільство з нашими національними потребами. Наш шлях важкий і складний. Тому ми взялися за цю справу в ім’я Господа і взялися за перо в інтересах правди й науки. Чи буде «Терджиман» відповідати тим вимогам, які він собі ставить, чи ні, хай вирішить майбутнє, тому що зрозуміло: я сам не можу винести вироку.» Поміркуйте, чи виконала, на вашу думку, газета свою місію. У чому це виявлялося?

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1875 р. Створення Південноросійського союзу робітників

1883 р. Початок видання Ісмаїлом Гаспринським газети «Терджиман»