Історія України. 9 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 24. Ліквідація кріпацтва в Наддніпрянській Україні

1. Які особливості економічного розвитку Наддніпрянської України в першій половині XIX ст. свідчили про кризу кріпосницької системи? 2. Яким чином кріпацтво гальмувало розвиток промислового перевороту? 3. Пригадайте, які селянські антикріпосницькі виступи і рухи відбувалися у першій половині XIX ст. в Наддніпрянщині.

1. ПРИЧИНИ СЕЛЯНСЬКОЇ РЕФОРМИ 1861 р.

На середину XIX ст. питання необхідності реформ у Російській імперії опинилося серед ключових проблем суспільства. Друга половина 1850-х років позначена різким загостренням кризи кріпосницької системи, яка істотно гальмувала соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України. Дедалі більше ставало зрозуміло, що використання вільнонайманої праці є значно вигіднішим для розвитку господарства. Кріпацтво створювало також дефіцит робочих рук у промисловості, а отже — гальмувався промисловий переворот.

Поміркуймо!

У 1856 р. майбутній імператор Олександр II визнавав: «Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж чекати того часу, коли воно само собою почне ліквідовуватися знизу». Про які загрози для чинного тоді ладу Російської імперії йшлося?

ПРИЧИНИ СЕЛЯНСЬКОЇ РЕФОРМИ 1861 р.

2. СКАСУВАННЯ КРІПАЦТВА В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ

Діємо: практичні завдання

1. Працюючи з наступними матеріалами параграфа, доберіть факти, які підтверджують, що аграрна реформа 1861 р. здійснювалася в інтересах землевласників.

2. Знайдіть факти, які доводять думку, що реформа була вимушеним кроком з боку царизму.

У підсумку було підготовлено «Положення про селян» і «Маніфест», які 19 лютого 1861 р. підписав Олександр II (1855-1881 рр.). «Положення» стосувалося двох найголовніших питань: особистої залежності селян від поміщика та земельних відносин.

СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА: ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І СУПЕРЕЧНОСТІ

1. Проаналізуйте зміст схеми і визначте, якою буде реакція селян на положення селянської реформи.
2. До яких змін селяни поставилися позитивно, а які сприйняли негативно? Чому?
3. Висловіть припущення, чи всі селяни зможуть скористатися реформою одразу.

Реформа та її реалізація були суперечливими. З одного боку, вона давала селянам особисту свободу, створювала умови для продуктивної господарської діяльності, а з іншого — зберігала поміщицьке землеволодіння. Ставши вільними, селяни залишалися «нижчим станом». Вони відбували рекрутчину, ще кілька років сплачували подушний податок, аж до 1904 р., на відміну від інших верств суспільства, зазнавали фізичних покарань. Вихід із сільської громади ускладнювався через різні обмеження.

Земельні наділи. Під час ліквідації кріпосного права поміщики зобов’язувалися відвести селянину наділ, від якого останній не мав права відмовитися. Розмір наділу визначався «добровільною» угодою між поміщиком і селянином, але в межах норм, визначених законом для конкретної місцевості. В Україні, де поміщики хотіли залишити собі якнайбільше землі, норми наділів були маленькі. При цьому поміщик сам визначав, де дати наділ, що, насправді, прирікало селян на отримання гіршої землі. До селянського наділу, як правило, не включалися ліси.

Читання маніфесту 1861 Олександром II на Смольній площі в Санкт-Петербурзі (художник — Олексій Ківшенко, 1880 р.)

1. Висловіть припущення, чи міг бути зображений епізод насправді. Свою думку обґрунтуйте.
2. Який символічний зміст вклав автор в картину?

Якщо селянин до реформи користувався більшою кількістю землі, ніж тепер мав право отримати у власність, то різницю у нього забирали (відрізали). Ці землі так і називали — відрізки. У Лівобережній і Степовій Україні «відрізали» майже третину загальної площі селянського землекористування. Але водночас ті, хто не мав раніше землі, тепер за рахунок відрізків її одержували і могли вести власне господарство.

До укладення викупної угоди з поміщиком селяни вважалися тимчасово зобов’язаними і за користування наділами змушені були виконувати старі повинності — оброк чи панщину. Оскільки в Україні до реформи переважала панщина, більшість тимчасово зобов’язаних мусили її відбувати. Категорію тимчасово зобов’язаних селян ліквідували лише через 20 років.

Історичні подробиці

За одну десятину садибної землі селяни за рік сплачували 5,1 рублів, а польового наділу — 1,4-2,8 рублів. Також за кожну десятину польового наділу селяни мусили відробляти щороку 12-29 днів панщини.

Несподівані обставини змусили царизм внести корективи в закон про селянську реформу на Правобережній Україні. Там укотре вибухнуло польське антиросійське повстання. Прагнучи знайти опору серед місцевих українських селян, царський уряд пішов на деякі поступки в земельному питанні. У цьому районі селянам землі навіть додавали й ліквідували тимчасово зобов’язаний стан.

Викупні платежі. У середньому по Україні викупна ціна землі перевищувала ринкову майже вчетверо. Селяни лише в окремих випадках спромоглися сплатити всю суму одразу. Тому держава взяла на себе проведення викупу. 80 % потрібної суми вона давала селянам ніби в борг, сплачуючи її за них поміщикам. Протягом 49 років селяни повинні були повертати державі її позику з відсотками. Стягнення із селян викупних платежів припинилося лише в 1906 р. До цього часу селяни сплатили 382 млн рублів, тоді як ринкова вартість землі становила 128 млн рублів.

Слідом за ліквідацію кріпацтва проведено реформу державних селян, які в Україні становили понад третину всього селянства. Частина з них, козаки Чернігівської і Полтавської губерній, колоністи Степової України володіли землею, користувалися низкою економічних пільг, що давало змогу їм ще до 1861 р. утримувати господарства фермерського типу. У 1866 р. у власність державних селян перейшли значні земельні масиви. У більшості українських губерній вони були вдвічі більші від середнього наділу кріпаків, а платежі визначалися для них порівняно менші.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак:

Радянська історіографія наголошувала на тому, що аграрна реформа фактично залишила селян без землі. Це твердження дуже перебільшене. Очевидно, що селяни отримали невеликі наділи, але їх було цілком достатньо, щоб вдовольнити нагальні потреби.

Становище селянства у пореформенні десятиліття різко погіршилося з двох причин. По-перше, відсутність капіталів унеможливлювала поширення нових, інтенсивних форм господарювання. Внаслідок цього урожайність була низькою. Другою причиною був демографічний вибух, що призвів до різкого збільшення кількості сільського населення... У результаті аграрне перенаселення стало однією з найхарактерніших рис українського села...

1. У чому історик бачить причини бідності українського селянства?
2. Залучивши додаткові джерела інформації, аргументовано підтвердьте або заперечте його думку.

3. НАСЛІДКИ СЕЛЯНСЬКОЇ РЕФОРМИ

Наслідки селянської реформи, як і сама реформа були суперечливими. Реформа безпосередньо стосувалася більшості мешканців України. Адже з 13,5 млн її населення селяни становили 10,5 млн. Але й решта швидко відчула на собі її результати. Здійснене «згори» скасування кріпосного права, хоч і враховувало передусім інтереси поміщиків, проте стало величезним кроком уперед.

Поміркуймо!

Подумайте, чому селянська реформа не дала бажаного результату і не вирішила суспільні суперечності. Якими, на вашу думку, були основні прорахунки земельної реформи?

НАСЛІДКИ СЕЛЯНСЬКОЇ РЕФОРМИ 1861 р.

Позитивні наслідки	Негативні наслідки
Поліпшення соціально-правового статусу селянства	Соціально-майнове розшарування селянства
Формування ринку вільної найманої праці як передумови індустріальної революції	Соціальна напруга
Втягнення села в товарно-грошові відносини	Завищена ціна землі на викупними платежами перетворила викупну операцію на тягар
Модернізація сільськогосподарського виробництва (впровадження агротехнічних заходів, техніки, спеціалізація)	Малоземелля і безземелля селян унаслідок зменшення кількості землі в селян (Лівобережжя і Південь — зменшення землі в селян на 30 %)

1. Ознайомтеся зі змістом таблиці та поясніть, чим був зумовлений суперечливий характер наслідків реформи. У чому виявилася недалекоглядність російського самодержавства під час проведення реформи?
2. Як, на вашу думку, суперечливий характер селянської реформи у подальшому вплинув на розвиток Російської імперії?

Діємо: практичні завдання

1. Прокоментуйте заборонену в Російській імперії карикатуру.
2. Які особливості аграрної реформи критикує автор карикатури?
3. Поміркуйте, чи могли селяни поділяти погляд автора на умови реформи.

Загалом, у пореформенный період в українських землях пришвидшилися процеси модернізації виробництва і суспільних відносин. Ліквідація кріпосницьких відносин створила умови для економічного прогресу, на який так довго чекали.

Карикатура «Перехід із кріпацького стану в тимчасово зобов’язаний, тобто у вир»

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Упорядкуйте логічну послідовність причинно-наслідкових зв’язків.

2. Назвіть причини аграрної реформи 1861 р. в Наддніпрянській Україні.

3. Назвіть основні положення селянської реформи.

4. Назвіть положення реформи, які дозволяють її характеризувати як суперечливу, половинчасту.

5. Поясніть, чому підходи до наділення селян землею під час реформи відрізнялося на Лівобережжі і Степовій Україні від Правобережжя.

6. Виконайте тренувальну вправу https://cutt.ly/3hMSqWS

Обговорюємо в групі

1. У Російській імперії до 1917 р. реформу 1861 р. називали Великою, а імператора Олександра II — Визволителем. Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою. Свою думку обґрунтуйте.

2. Визначте спільні риси в аграрних реформах у Західній Україні і Наддніпрянській Україні.

Мислю творчо

Проаналізуйте ілюстрований колаж і визначте, на яких недоліках реформи акцентують увагу автори. Розтлумачте сенс карикатури.