Історія України. 9 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 20. Розвиток української літератури і мистецтва

1. Пригадайте, хто стояв біля витоків української літератури. Твори яких відомих українських письменників XVIII ст. справили значний вплив на розвиток української літератури?

2. Назвіть діячів українського мистецтва XVIII ст. Яким був їхній вплив на різні суспільні верстви в українських землях?

1. ФОЛЬКЛОР ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ

Фольклор і усна народна творчість були тим поживним середовищем, без якого неможливий розвиток «високої» літератури. Події й умови першої половини XIX ст. істотно вплинули на них. Порівняно з традиційними «вічними» ліричними й побутовими сюжетами значно зросла кількість гострих соціальних.

До першої половини XIX ст. належить початок збирання і публікації творів народної поезії. Першим дослідником і видавцем українських народних дум був Микола Цертелєв (1790-1869 рр.). Він народився в Україні в родині грузинського князя і був закоханий в українську старовину. Понад десять років збирав і досліджував фольклор, і підсумком його роботи стала публікація 1819 р. збірки «Опыт собрания старинных малороссийских песен». Вона містила думи й пісні, записані від кобзарів на Полтавщині.

1. Який вплив, на вашу думку, справила діяльність Цертелєва на розвиток української літератури?

2. До якого етапу розвитку національного українського руху можна віднести його діяльність?

Поміркуймо!

Польський поет Адам Міцкевич писав: «Українська пісня — свята скрижаль, яку народ оберігає як свою загартовану зброю. Із цієї скрижалі кожне покоління черпає необхідні духовні цінності, які віками закладалися в основу моралі».

Поміркуйте, чому народні пісні здавалися автору такими важливими. Як народна пісня пов’язана з освіченістю народу та його самобутністю?

«Опыт собрания старинных малоросийских песен» М. Цертелєв

http://surl.li/asuvv

• Зіскануйте QR-код і відвідайте Цифрову бібліотеку історико-культурної спадщини. Прочитай стор. 44-46 «Опыт собрания старинных малороссийских песен» М. Цертелєва. Чому, на вашу думку, дослідження фольклору є важливими для вивчення історії українського народу?

Вагомий внесок у вивчення українського фольклору зробив Михайло Максимович. Цій справі прислужилися збірки, які М. Максимович у 20-30-ті роки XIX ст. видав у Москві та Києві. У фольклорі вчений вбачав поетичний вияв народних почуттів і прагнень, видані ним збірки сприяли ознайомленню широкого загалу з національним характером українців.

Серйозну народознавчу роботу на Полтавщині проводив Іван Котляревський. Він був знавцем народного одягу, ігор, музики, звичаїв, обрядів, сімейного побуту тощо. Ці знання він використав у своїй літературній творчості.

Центр збирання фольклору сформувався у Харкові після відкриття в ньому університету. У місті зросла кількість високоосвічених людей, захоплених національною ідеєю. Серед них вирізнявся В. Каразін.

На західноукраїнських землях значні досягнення у справі фольклористики пов’язані з діяльністю Зоріана Доленга-Ходаковського (1784-1825 рр.). У пошуках народних пісень він у 1814-1818 рр. обійшов ледь не всю Польщу, Білорусь, а також Галичину, Поділля, Волинь, Київщину, Чернігівщину, Полтавщину. З. Доленго-Ходаковський записав близько 3 000 пісень, з яких чимало українських. Частину його фольклорного доробку було опубліковано в пісенних збірниках М. Максимовича.

Діємо: практичні завдання

За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел інформації складіть історичний портрет Зоріана Доленга-Ходаквоського. Поміркуйте, який вплив справила діяльність З. Ходаковського на розвиток української літератури.

Поміркуймо!

Зоріан Доленг-Ходаковський писав: «Будемо зберігати випадкові і доволі часті знахідки у землі, ці різноманітні невеличкі статуетки, зображення, металеві знаряддя, посуд, урни з попелом. Перерахуємо і точно виміряємо всі величезні могили, насипані на честь однієї особи та існуючи століттями. Збережемо від знищення написи, знайдені на скелях у підземних печерах, та здебільшого нам невідомі. Знімемо плани місцевості, особливо важливі своєю давністю... не дозволивши жодному ярові загинути у невідомості. Намагаємося дізнатися всі назви, які селянський народ і його знахарки надають рослинам. Зберемо, наскільки це можливо, пісні і старовинні герби, опишемо найдавніші обряди. Внесемо все це в одну книгу і... отримаємо більш зрозуміле уявлення про наших пращурів...»

• Подумайте, в чому цінність ідей Зоріана Ходаковського для науки.

2. ЛІТЕРАТУРА

Усна народна творчість і фольклор справили значний вплив на становлення нової художньої літератури. У першій половині XIX ст. народна розмовна мова дедалі більше входила в літературу. «Батьком» нової української літератури вважається І. Котляревський, який сміливо ввів у літературу народну мову й створив на її основі неперевершені на той час за художніми якостями твори.

Думки істориків

Український історик Іван Лисяк-Рудницький:

Початки національного відродження в Україні звичайно датують від появи «Перелицьованої Енеїди» Котляревського. Проте, хоч «Енеїда» безперечно творить епоху в історії української літератури, з погляду розвитку національної свідомості вона — радше відгомін попередньої козацької доби. Весь літературний і культурний рух аж до виступу Шевченка та Кирило-Мефодіївського братства в 1840-х роках можна вважати за своєрідний продовжений епілог козацької доби.

• Аргументовано підтвердьте або спростуйте думку історика.

• Тарас Шевченко в поезії «На вічну пам’ять Котляревському» називає його українським соловейком, сизим орлом, співцем України.

Іван Котляревський

Подумайте, чому за словами Т. Шевченка Котляревський «славу козацьку переніс в убогу хату сироти». Пригадайте з уроків української літератури, які твори І. Котляревського підтверджують слова великого поета. Зіскануйте QR-код і прочитайте вірш Т. Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському». Яке ставлення до Котляревського демонструє у своїй поезії Шевченко? На яких здобутках Котляревського наголошує?

Зачинателем української прози став Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843 рр.). У 1832 р. від надрукував роман «Маруся». Він був автором комедійних п’єс про «малороса» Шельменка і «Сватання на Гончарівці». Найвідомішими українськими прозовими творами його були «Конотопська відьма», «Салдацький патрет». Він став фактично першим українським професійним письменником, який жив з літературної праці.

Серед поетів байкарів першої половини XIX ст. варто назвати імена Петра Гулака-Артемовського, який був ректором Харківського університету, та Левка Боровиковського.

У 1840-х роках з’явилися перші історичні повісті Пантелеймона Куліша. Найголовнішим внеском П. Куліша було створено першого історичного роману «Чорна Рада. Хроніка 1663 року». П. Куліш є творцем наукового літературного правопису, який тривалий час називався «кулішівкою». Фонетичний правопис П. Куліша дозволив на письмі, графічно, відрізнити російську й українські мови. Правопис ліг в основу фонетичного правопису, який застосували галицькі українці в своїх виданнях. Це мало важливе значення, бо привчало українців до існування власної відмінної правописної традиції.

Факт чи фейк?

...П. Куліш у листі до Я. Головацького від 16 жовтня 1866 р. пише: «Всім відомо, що правопис, названий у нас в Галіції «кулішівкою», створений мною у той час, коли всі в Росії були зайняті розповсюдженням грамотності серед простого народу. З метою полегшення науки для людей, яким ніколи навчатися, я вигадав спрощений правопис.» Тобто П. Куліш вигадав спрощений варіант... російської мови. Наміри його були щирими та благими...

  • 1. Визначте, чи є поданий уривок статті фейком. Поясніть свою думку.
  • 2. Як ви вважаєте, кому може належати інтернет-сторінка з подібним контентом?
  • 3. Чому стали можливими подібні статті і з якою метою їх поширюють?

Поетичний образ України змалював на сторінках своїх книжок Микола Гоголь. Він вивів на світову арену українську народну стихію у своїх повістях із циклу «Вечори на хуторі коло Диканьки» (1829 р.) та «Миргород» (1835 р.). Попри те, що усі твори Миколи Гоголя написані російською мовою, вони просякнути українським народним духом і народною українською поезією. В другій редакції «Тараса Бульби» письменник змушений був міняти визначення «українські козаки» на «русский народ».

Трейлер до фільму «Тарас Бульба» (1962 р.)

http: //surl.li/asuwa

1. Ще у 1962 р. у США побачив світ фільм «Тарас Бульба» режисера Дж. Лі Томпсона. За допомогою QR-коду перегляньте трейлер до фільму. Як сприймали козацьку героїку у Західній Європі? Чому, на вашу думку, твір про Тараса Бульбу здобув таку популярність?

2. Скориставшись матеріалами з української літератури через постать Тараса Бульби створіть образ українського патріота. Вкажіть, які ідеї були цінними для героя, як він ставився до Батьківщини і гідності. Чому подібний твір справив величезний вплив на українське суспільство?

Діємо: практичні завдання

За матеріалами парграфа доповніть інфографіку.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак

Українська культура 1830-х років перебувала більш або менш в однаковому стані розвитку з російською... Внесок українців у формування нової російської культури був дуже суттєвим, тому почасти вони могли вважати цю культуру власною. Відповідно російський двір також розглядав українську культуру як свою, доки вона не виходила за межі лояльності імперії. Тому підтримка російської культури неминуче означала і розвиток культури української. Невідкладною метою було формування літературної мови, писання підручників з історії тощо: автоматично це вело до реалізації таких саме завдань в українській культурі. Але що динамічніше розвивалися обидві культури, то неможливішим ставало їхнє подальше нерозчленоване співіснування.

• Залучивши додаткові джерела інформації, доберіть приклади для підтвердження або спростування думки історика.

Формування нової української літератури завершилося в творчості Т. Шевченка. Поява в Петербурзі друком у 1840 р. «Кобзаря», який мав лише вісім поезій і 115 сторінок тексту перевернув світогляд пересічного українця. Він показав іншу перспективу його існування: служити не для імперії, не представляти «єдиний» народ з росіянами, а жити для України і бути окремішнім українським народом. Тому цей 1840 рік можна вважати відправною точкою початку нової історії України. Україна розпочала своє відродження від художньої творчості людини, що започаткувала нову добу українського письменства.

Поміркуймо!

Російські літературні критики про творчість Т. Шевченка

Микола Добролюбов: «Появление стихотворений Шевченко интересно не для одних только страстных приверженцев малороссийской литературы, но и для всякого любителя истинной поэзии. Его произведения интересуют нас совершенно независимо от старого спора о том, возможна ли малороссийская литература: спор этот относится к литературе книжной, цивилизованной... искусственной, а стихотворения Шевченко тем и отличаются, что в них искусственного ничего нет. Конечно по-малороссийски не выйдет хорошо «Онегин» или «Герой нашего времени»... Но само собой разумеется, что никто не откажет малороссийскому, ка и всякому другому, народу в праве говорить своим языком о предметах своих нужд, стремлений и воспоминаний, никто не откажется признать народную поэзию Малороссии. И к этой-то поэзии и должны быть отнесены стихотворения Шевченко. Он — поэт совершенно народный, какого мы не можем указать у себя.

Віссаріон Бєлінський: «Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля — один на государя-императора, второй на государыню-императрицу. Я не читал этих пасквилей, и никто из моих знакомых не читал..., но уверен, что пасквиль на императрицу должен быть возмутительно гадок.... Шевченко послали на Кавказ солдатом. Мне не жаль его, будь я его судьей, я сделал бы не меньше. Я питаю личную вражду к такого рода либералам....

Ох, эти мне хохлы! Ведь бараны — а либеральничают во имя галушек и вареников со свиным салом...

  • 1. У чому відмінні наведені оцінки і, на вашу думку, чому?
  • 2. Що можна сказати про відношення російських критиків до української літератури?

Тарас Шевченко на Україні (художник — Василь Касіян)

Поезія Т. Шевченка «Ой гляну я, подивлюся...»

http://surl.li/asuwb

• Зіскануйте QR-код і прочитайте поезію Т. Шевченка «Ой гляну я, подивлюся...», написану поетом у 1848 р. під час перебування в Орській фортеці. Яка основна ідея поезії? Наведіть приклади поезій Т. Шевченка, в яких автор відображає соціальні проблеми українців у XIX ст.

3. ТЕАТР

Нова українська література дала поштовх розвитку театрального мистецтва. Центром театрального життя в Україні в першій половині XIX ст. стали Харків і Полтава, де започатковувався національний український професійний театр. Перша будівля театру з’явилися у Києві між 1804-1806 роками, він стояв на місці сучасного Українського Дому на Європейській площі.

Директором і одночасно режисером та актором Харківського театру був Григорій Квітка-Основ’яненко. У складі професійної трупи театру вирізнявся актор Михайло Щепкін (1788-1863 рр.). Театр ставив п’єси російських і західноєвропейських авторів, але найбільший успіх у глядачів мали вистави за творами І. Котляревського «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» і Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денник».

Зіскануйте QR-код і подивіться уривок художнього фільму «Наталка-Полтавка». Пригадайте, до якого жанру належить п’єса. Які народні характери і типи персонажів зображує у творі автор?

Фільм «Наталка-Полтавка» (уривок)

http://surl.li/asuwc

В історії українського театрального мистецтва видатне місце належить Полтавському театру, який очолювали І. Котляревський і М. Щепкін. Останній розпочав роботу в 1818 р., коли у складі театральної трупи приїхав до Полтави з Харкова. Театр, у репертуарі якого були п’єси передусім І. Котляревського, часто виїздив на гастролі до Харкова, Кременчука та інших міст України і скрізь мав великий успіх. Проте в 1821 р. скрутне матеріальне становище призвело до його закриття.

У багатьох містах діяли аматорські театри, котрі ставили українські п’єси. Прикметно, що навіть у Західній Україні ці театри з успіхом ставили вистави за п’єсами І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка. Аматорів підтримували заможні меценати.

4. АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

У зв’язку зі зростанням міст архітектура займала щодалі важливіше місце. Помітно змінювався зовнішній вигляд міст: зводили монументальні кам’яні будинки державних установ, навчальних закладів, церкви, палаци.

У Києві 30 років працював архітектор Андрій Меленський (1766-1833 рр.), за проєктами якого збудували пам’ятник на честь магдебурзького права, церкву-мавзолей на Аскольдовій могилі, перший у місті театр. Зведені за проєктом академіка Вікентія Беретті в стилі класицизму будинки Університету Св. Володимира та Інституту шляхетних дівчат стали окрасою міста. В. Беретті створив перший генеральний план Києва (1837 р.), який вивів місто за межі старих валів Ярославового міста.

Спробу створити новий міський центр з будинків суспільного призначення було здійснено у Полтаві — столиці Малоросійського генерал-губернаторства. По колу були розташовані сім споруд: губернські державні установи, будинок цивільного губернатора, малоросійський поштамт, Дворянське зібрання, Кадетський корпус. В Україні це був найкращий класицистичний ансамбль споруд, які перетворили Полтаву на «малий Петербург».

Аскольдова могила (художник — Тарас Шевченко, 1846 р.)

Пам’ятник Магдебурзькому праву, зведений 1802-1808 рр. на честь повернення Києву магдебурзького права, вважається найстарішим монументом у столиці (архітектор — Андрій Меленський, сучасне фото)

Початок XIX ст. — розвиток нового міста на Півдні України — Одеси. Порто-франко і морська торгівля перетворили Одесу в найбільше місто підросійської України на 1850-ті роки. У 1823-1828 рр. Франц Боффо збудував палац графа Потоцького, Воронцовський палац і знамениті Потьомкінські сходи. На одеському Приморському бульварі постав будинок Біржі, де пізніше розмістилася міська дума.

Україна здавна славилася палацово-парковою архітектурою, для якої притаманні історичні традиції і народна майстерність. Серед відомих будівель відзначався палац Кирила Розумовського, зведений у мальовничому місці м. Батурин на Чернігівщині. У с. Сокиринці цього ж краю в маєтку Григорія Ґалаґана спорудили палац, до якого прилягає лісопарк з алеями, штучними галявинами й озерами.

Палац Ґалаґана у с. Сокиринці на Чернігівщині, споруджений у XIX ст. (архітектор — Павло Дубровський, сучасне фото)

• За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, які події пов’язували Григорія Ґалаґана з кобзарем Остапом Вересаєм.

Відскануйте QR-код та виконайте онлайн-вправу «Розвиток української культури у першій половині XIX ст.»

5. МУЗИКА. МУЗИЧНИЙ ФОЛЬКЛОР БАНДУРИСТІВ, КОБЗАРІВ, ЛІРНИКІВ

Помітне місце в культурному житті України належало музичному фольклору й музиці. Як і раніше, народ співав календарно-обрядові (жниварські, колядки, щедрівки, купальські, русальні), родинно-побутові (весільні, колискові), народні плачі й голосіння, думи та історичні пісні. Мали успіх й розвивалися народні танці: метелиця, гопак, козачок, полька та інші, які виконували в супроводі переважно струнних інструментів. Найпоширенішим народним інструментальним ансамблем того часу були троїсті музики: скрипка, цимбали, бубон.

З народу вийшли талановиті співці-кобзарі, бандуристи й лірники, які поширювали надбання народної творчості по всій Україні. Найвідомішими кобзарями були Андрій Шут, Іван Крюковський, Федір Гриценко (Холодний). Особливо вирізнявся кобзар з Прилуччини Остап Вересай (1803-1890 рр.). Остап виріс у родині кріпака-музики і мав гарний ліричний тенор. Народні думи й пісні в його виконанні були широковідомі і викликали щире захоплення у слухачів.

Остап Вересай (ілюстрація до книги «Земля і люди. Загальна географія» (т. 5), Жана Жака Елізе Реклю, 1880 р.)

Співогра О. Вересая

http://surl.li/asuwj

Зчитайте QR-код і прослухайте звукову модель співогри Остапа Вересая «Дума про Хведора Безродного», створену на основі нотних записів Миколи Лисенка. Які емоції викликала музика? Які прийоми використовує співець, щоб передати стан жалю, суму, скорботи?

Професійне музичне життя зосереджувалося переважно в Києві, Харкові, Полтаві, Одесі, Львові. У цих містах виникли і діяли оркестри, хори, капели, у театрах ставили опери. У вищих навчальних закладах викладали музику й танці, відбувалися концерти, музичні вечори.

У Києві жив піаніст, композитор і педагог Йосип Витвицький (1813-1866 рр.). Популярними були його фортепіанні твори («Плавба Дніпром», «У сяйві місяця») і варіації на теми народних пісень. Композитор Алойз Єдлічка (1819-1894 рр.) багато років працював як професійний музикант і педагог на Полтавщині. У Харкові своїми здібностями як композитор-виконавець вирізнявся викладач університету Іван Вітковський. Музичне життя в Україні мало тісні зв’язки з європейською музичною культурою. В Одесі кілька разів гастролювала італійська оперна трупа, а в 1848 р. вона виступала в Києві. З великим успіхом у 1847 р. відбулися концерти угорського композитора та піаніста Ференца Ліста в Одесі, Києві та Єлисаветграді.

Швидко прогресувало музичне мистецтво на західноукраїнських землях. Одним з перших українських композиторів-профеcіоналів у Галичині був Михайло Вербицький (1815-1870 рр.) — автор багатьох хорових, вокальних інструментальних творів.

Михайло Вербицький — автор Гімну України (автолітографія Т. Маєргофера, бл. 1870 р.)

6. ЖИВОПИС

Інтенсивно розвивався український живопис. Жанр портрета, що був тоді найпоширенішим, зазнав якісних змін. Портрети втрачали застиглі іконописні форми минулої епохи. Художники, зокрема Володимир Боровиковський (1757-1825 рр.), прагнули не лише відтворити зовнішній образ, а й розкрити внутрішній світ людини. Найталановитіші з них володіли високою мистецькою культурою.

Портрет Марії Лопухіної (художник — Володимир Боровиковський, 1797 р.)

Пам’ятник Боровиковському у м. Миргород на Полтавщині (скульптор — Микола Мірошниченко, 2008 р.)

Значний внесок у розвиток українського портретного живопису зробив Василь Тропінін (1776-1857 рр.), який до 47-річного віку був кріпаком і виконував обов’язки лакея та кондитера в приватному маєтку на Полтавщині. Після звільнення він близько 20 років працював як художник, архітектор і вчитель малювання на Поділлі.

Художник Іван Сошенко (1807-1876 рр.), друг і земляк Тараса Шевченка, викладав малювання в київській, вінницькій і ніжинській гімназіях, намалював десятки чудових портретів і пейзажів. Непересічний талант демонструвало багато українських живописців.

Але найвищим досягненням українського мистецтва першої половини XIX ст. стала творчість Т. Шевченка. Вихованець Петербурзької академії мистецтв, Т. Шевченко показав себе талановитим художником. Одним із провідних жанрів творчості Шевченка-художника став портрет: він намалював їх понад 130. Шевченко був і відомим майстром графіки. Йому належить серія перших в українській графіці офортів «Живописна Україна».

Свідчать документи

Повідомлення газети «Северная пчела» про підготовку до видання «Живописной Украины», 1844 р.

Призначення всіх образотворчих мистецтв подати очам або уяві красу і страхіття природи, життя держави і побут окремої людини, силу пристрастей і події, що вражають душу, або сповнюють нас почуттям спокійним і безтурботним.... Сповнений цього переконання, відомий і улюблений поет — художник Т. Г. Шевченко вирішив почати видання, названого їм «Живописною Украйной». Сюди війдуть такі малюнки: 1) Види Південної Росії, визначні своєю красою або історичним подіями. Все, що час зберіг від цілковитого знищення: руїни фортець, храми, укріплення, могили знайдуть тут місце. 2) Народний побут теперішнього часу, обряди, звичаї..., зміст народних пісень і казок. 3) Найважливіші події, відомі з побутописання Південної Росії, починаючи з заснування Києва, які впливали на долю населення цього краю... Естампи будуть гравіровані на міді...

  • 1. Що вам відомо про Тараса Шевченка як художника?
  • 2. Яких ще майстрів образотворчого мистецтва України першої половини XIX ст. ви знаєте?

Судна рада (офорт Т. Шевченка з альбому «Живописна Україна», 1844 р.)

НАЗВА

http://surl.li/ssuwb

Зчитайте QR-код і ознайомтеся з офортами Т. Шевченка. Скориставшись додатковими джерелами інформації, дізнайтеся історію створення будь-якого офорту й перекажіть її в класі.

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт: «Українська культура першої половини XIX ст. як складова частина процесу зародження модерних культур країн Європи».

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Утворіть логічні пари.

1 Василь Тропінін

2 Михайло Вербицький

З Андрій Меленський

4 Михайло Щепкін

А Композитор, автор українського гімну

Б Український архітектор

В Театральний діяч, актор

Г Художник-портретист, представник класицизму

2. Упорядкуйте хроногічну послідовність.

Обговорюємо в групі

Об’єднайтеся в чотири групи. В кожній групі обговоріть і визначте основні риси й діячів 1) театру та музики; 2) архітектури; 3) літератури; 4) живопису. Підсумки роботи оформіть у вигляді кластеру або мапи думок.

Мислю творчо

1. Уявіть себе керівником/керівницею екскурсії. Проведіть уявну екскурсію пам’ятками архітектури або музеєм мистецтва першої половини XIX ст.

2. Напишіть коротке історичне есе «Тарас Шевченко — духовний батько українського народу».

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1840 р. Вихід друком видання «Кобзаря» Т. Шевченка у Петербурзі