§ 17. Урок узагальнення за розділами 1-2. Контроль і корекція навчальних досягнень

1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

• Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії наприкінці XVIII — на початку XIX ст. переживала суперечливий період своєї історії. З одного боку, були втрачені рештки державності, а з іншого — у першій половині XIX ст. в Україні відбувся перехід від аграрного суспільства до індустріального, що відкривало перед нею перспективи національного відродження.

• Промисловий переворот сприяв активізації ринкових відносин, формуванню фабрично-заводських виробництв, становленню класу робітництва. Натомість, ці процеси істотно гальмувалися кріпосницькими порядками.

• У суспільно-політичному русі були дві взаємопов’язані течії: перша представляла український визвольний табір, а інша була частиною опозиційного до царизму російського демократичного руху. На Правобережжі існувала третя, зорієнтована на відновлення Речі Посполитої.

• Вагому роль у національному відродженні відіграла діяльність Кирило-Мефодіївського товариства — першої нелегальної політичної української організації, до складу якої входили представники різних станів суспільства.

• Політика Австрійської імперії на західноукраїнських землях визначалася проведенням реформ, що позитивно позначилися на господарському житті, становищі селянства. Однак докорінно змінити ситуацію вони не змогли.

• У економічному житті очікуваного пришвидшення змін внаслідок початку промислового перевороту не відбулося. Західноукраїнські землі зберігали свій статус аграрного краю. Проявом глибокої кризи, що охопила кріпосницьку систему, стали постійні антикріпосницькі виступи селян, що наростали.

• Соціальні суперечності, які загострювалися, сприяли появі суспільно-політичного руху, що мав свої особливості. Поміщиками й чиновниками в Галичині переважно були поляки, у Закарпатті — угорці, а в Буковині — румуни. Діючи у складі польської або угорської національно-визвольних течій, українці не могли досягти своєї мети — національного визволення.

• Вагомою у суспільно-політичному житті була роль греко-католицького духовенства. Національне відродження відбувалося під впливом австрійського Просвітництва та визначалося активною освітньою діяльністю перемишльського гуртка греко-католицьких священників, а з початку 1830-х рр. — «Руської трійці».

• Революційні події 1848-1849 рр. надихнули західноукраїнську інтелігенцію на створення власного представницького органу — Головної руської ради, яка висувала програму соціально-економічних перетворень. Після поразки революції завоювання стали духовною основою для подальшого розвитку національно-визвольного руху.

2. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

Поміркуйте, що спільного й відмінного було в наддніпрянському та західноукраїнському визвольному русі? Заповніть у зошиті порівняльну таблицю, використовуючи матеріал підручника.

Критерій для порівняння	Українські землі у складі Російської імперії	Українські землі у складі Австрійської імперії
Провідні громадсько-політичні організації
Основні гасла
Практична діяльність
Суспільно-політичні настрої
Особливості соціально-економічного розвитку

3. УКРАЇНА ТА ЄВРОПА

Об’єднайтеся в групи і проведіть коротке дослідження за однією із запропонованих тем. Визначте спільне і відмінне у розвитку країн Західної Європи й України у зазначений період,

1. Обґрунтуйте висновок: «Феодально-кріпосницький лад і монархічна влада в Австрійській імперії гальмували розвиток економіки і культури Західної України, перетворювали її в колоніальний придаток».

2. Схарактеризуйте українсько-польські та українсько-угорські відносини в Західній Україні під час революції 1848 р.

3. Визначте сильні й слабкі сторони українського суспільно-політичного руху на Наддніпрянщині. Зіставте його з російським і польським рухами на українських землях.

4. ЩО МИ ЗНАЄМО З ТЕМИ

Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми за допомогою онлайн-тесту. Для виконання завдання перейдіть за посиланням: