§ 13. Соціально-економічне становище західноукраїнських земель. Соціальні протести

Назвіть позитивні зміни в житті західноукраїнських земель, які були зумовлені йосифінськими реформами. Чи були зміни, впроваджені аграрною реформою, тривалими?

1. СТАН ГОСПОДАРСТВА І СОЦІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ НАСЕЛЕННЯ

Попри проведені реформи, Західна Україна залишалася аграрним краєм, у якому господарювали великі магнати і дрібнопомісна шляхта. Вони намагалися наростити виробництво за рахунок визиску селян. Лише в поодиноких маєтках прагнули використовувати агротехнічні досягнення, застосовували найману працю. Панівною формою виробництва було фільваркове панщинне господарство, поєднане з данинами продуктами та грішми. Більшість населення становили селяни, які поділялися на поміщицьких (78 %) і державних (22 %). У цьому плані ситуація не відрізнялася від тієї, що мала місце в підросійській Україні.

Поміркуймо!

Пригадайте, яким було становище поміщицьких і державних селян у Наддніпрянщині.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак

У XIX ст. Галичина мала дуже погану репутацію: «галицький граф» означав графа-самозванця, «галицькі вибори» були символом нечесних корумпованих виборів, де голоси продавалися за пиво і ковбасу... На карті Східної Європи Галичина посідала тоді особливе місце: її вважали архетипом відсталого аграрного суспільства. «Галицькі злидні» були «маркою», за якою в усій Європі впізнавали Галичину.... Насправді злидні не були винятково галицьким явищем, а станом всіх доіндустріальних суспільств Центрально-Східної Європи... Але... в жодному іншому регіоні не дійшло до такого сильного і глибокого зіткнення модернізації із силою традиції.

• Чим, на вашу думку, можна пояснити ситуацію, описану істориком? Чи відрізняється вона від ситуації у Наддніпрянщині?

Від початку XIX ст. застійні процеси спостерігалися в слабкій промисловості, представленій головним чином легкою і добувною галузями, які спиралися переважно на ремісниче і мануфактурне виробництво. Місцевий ринок заполонили німецькі і чеські товари. Про низький загальний рівень промисловості краю свідчив і невеликий відсоток зайнятого в ній населення — 5,6 %. Без індустріалізації не було й урбанізації. Галицькі міста, за винятком Львова, нагадували великі села, міське населення становило лише 12,8 % , при чому значна його частина займалася рільництвом.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте герби українських комітатів, що входили до складу Угорського королівства, як історичні джерела. Визначте, які історичні й господарські особливості краю у них відображені.

Герби українських комітатів Угорського королівства

Політика австрійського уряду будувалася за відомим ще із часів римських цезарів принципом «розділяй і володарюй».

Польська шляхта після падіння Речі Посполитої формально втратила владу над населенням Східної Галичини. Але головні її привілеї залишилися недоторканними. Уряд використовував на свою користь суперечності між поляками й українцями. Схожа ситуація склалася й на Закарпатті та Буковині, де господарювали відповідно угорські пани та румунські бояри.

Діємо: практичні завдання

Працюючи з наступними текстами параграфа, укладіть у зошиті інфографіку «Соціальні протести селянства».

Соціальне становище українців в Галичині, на Буковині, у Закарпатті визначалося тим, що більшість з них були феодально залежними. Після певного послаблення під час реформ розміри панщини постійно зростали. Кріпакам її знову доводилося відробляти п’ять-шість днів на тиждень. Відбувався процес обезземелення.

Селянські наділи катастрофічно зменшувалися, зростала кількість безземельних. Селянство бідувало. Одна з тодішніх газет так змальовувала побут селян-галичан: «Хати здебільшого чорні й темні, без димарів і без підлоги, одяг убогий, харчі пісні та несмачні й тому малокорисні, худоба виснажена, малоросла, хвора».

Міщани також зазнавали утисків. Міста, за незначним винятком (Львів, деякі інші), не мали самоврядування. Нерідко населення невеликих міст відбувало панщину та інші повинності нарівні із селянами.

2. СОЦІАЛЬНІ ПРОТЕСТИ СЕЛЯНСТВА

Наслідком скрутного соціально-економічного становища в краї стало наростання соціальних протестів. Найпоширенішими їхніми формами було подання колективних скарг до адміністративних органів і пов’язані з ними багаторічні судові процеси селянських громад із землевласниками. Зазвичай вони закінчувалися на користь поміщиків, але в цьому протистоянні селяни згуртовувалися, у них з’являлися мужні ватажки. Поширеними були втечі селян, які особливо почастішали в 30-40-х роках XIX ст. Адміністрація краю щороку публікувала в пресі сотні оголошень про розшук утікачів, кількість яких постійно зростала.

Повсякденним явищем стали потрави панських посівів і луків, порубка лісів, розправа над сільською старшиною. Нерідко селяни вдавалися до підпалів поміщицьких садиб, гуралень та інших підприємств. У 20-40-х роках XIX ст. підпали стали майже буденністю. Селяни виступали й проти урядової адміністрації: не погоджувалися сплачувати державні податки, бойкотували рекрутські набори тощо.

На Буковині в 1838 р. селянські заворушення охопили майже весь край.

Селяни цілими громадами відмовлялися виконувати нав’язані поміщиками угоди, в яких ішлося про збільшення селянських повинностей. Лише за допомогою урядових військ ці виступи вдавалося придушити.

Поміркуймо!

1. Подумайте, як організовувалися селянські виступи.

2. Яку тактику і прийоми могли застосовувати повстанці у боротьбі з владою?

Нові масові заворушення спалахнули в 1843-1844 рр. Серед селян з’явився лідер — Лук’ян Кобилиця (бл. 1812-1851 рр.). Жителі 22 буковинських сіл, якими він керував, захопили ліси й пасовиська, відмовилися від повинностей, вигнали чиновників і встановили самоврядування. Як і в попередніх випадках, проти селян застосували військову силу. Кілька сотень повстанців, у тому числі Л. Кобилицю, заарештували, покарали киями й різками.

Лук’ян Кобилиця (художник — Олександр Данченко, 1962 р.)

Перелічені форми протесту селян були поширені в усій Західній Україні. У Прикарпатті в гірських округах вони доповнювалися традиційною формою відкритої збройної боротьби — рухом опришків. Невеликі загони нападали на панські двори і державні маєтки, відбирали або знищували майно, руйнували поміщицькі садиби, розправлялися з адміністрацією. Особливого розмаху рух опришків набув у 1810-1825 рр. Найбільшу популярність серед ватажків опришків мав Мирон Штолюк. Лише в 1830 р. його загін усе ж розгромили, а М. Штолюка стратили. Для придушення руху опришків австрійський уряд упровадив польові суди, використовував військо, загони так званих гірських стрільців, прикордонну варту, охорону солеварень, тютюнових складів тощо.

Приводом для масового виступу селян Закарпаття в 1831 р. стали обмеження (карантини, озброєні кордони на дорогах, заборона пересування), введені у зв’язку з епідемією холери. Але повсталі селяни виступали взагалі проти всієї системи чинних земельних відносин. Під впливом цих заворушень угорський уряд мусив дещо змінити в становищі селянства: закон 1836 р. ліквідував частину другорядних натуральних повинностей, а деякі інші, за згодою поміщика, дозволялося викупити тимчасово або назавжди. Селянам було надано право переходити від одного поміщика до іншого за умови виконання всіх повинностей, сплати податків і боргів. Трохи обмежувалися права поміщика у справі судочинства щодо селян і заборонялося фізичне покарання. Однак зберігалися всі найтяжчі повинності й підтверджувалося право поміщиків на володіння землями.

• Пригадайте історію руху опришків в Україні. Якими були передумови його формування?

Мовою документів

З протоколу допиту Лук’яна Кобилиці

Що ж стосується підбурювання тутешніх гірських підданих... то його треба б приписати... головним чином Лук’янові Кобилиці, який поширив між підданими ідею, що вони вільні й мусять відібрати у дідичів (поміщиків. — Авт.) ліси. Для обґрунтування цього твердження оповідав Кобилиця підданим, що він має цісарський патент (указ. — Авт.), друкований золотими буквами, який забезпечує населенню Русько-Кимполунзької округи ці свободи. Але під час детального допиту він сказав, що не мав такого патенту, що він тільки купив книжку про права і повинності гірських підданих, яка мала позолочену печатку, й через що він прийшов до думки, що вона писана золотими буквами. З цього патенту він сказав зробити багато копій для тутешніх підданих.

Джерело: Селянський рух на Буковині в 40-х роках XIX століття: Збірник документів. — Київ, 1949.

• Чому керівники селянських виступів часто (яку цьому разі Л. Кобилиця) твердили, що мають документи про звільнення селян, але поміщики приховують це?

У 1846 р. Східну Галичину охопила хвиля селянських виступів, викликана поширенням сюди польського національно-визвольного повстання проти австрійського панування із Західної Галичини. Проте галицькі селяни не підтримали поляків, вбачаючи в них своїх панів — гнобителів. Навпаки, вони почали відмовлятися виконувати повинності, громити маєтки і захоплювати землі польських землевласників. Хоча вони таким чином підтримували боротьбу влади з польськими повстанцями, це спонукало австрійців після придушення польського повстання направити військові загони у галицькі села і взяти під охорону поміщицькі маєтки.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Розташуйте події в хронологічній послідовності. Назвіть події, які відбулися в Наддніпрянській Україні синхронно із названими подіями. Укладіть синхронізовану хронологічну таблицю.

2. Розтлумачте зміст принципу «поділяй і володарюй». Назвіть факти з історії західноукраїнських земель першої половини XIX ст., які свідчать про реалізацію цього принципу.

Обговорюємо в групі

Обговоріть у групі причини холерних бунтів на Закарпатті. Зіставте протиепідемічні заходи того часу із сучасними в умовах пандемії коронавірусу. Поміркуйте, чому населення вороже зустріло протиепідемічні заходи на початку XIX ст. Чи відбулися б селянські виступи на Закарпатті, якби не було епідемії холери?

Мислю творчо

1. Опрацюйте додаткові джерела інформації і виконайте творчий проєкт (сторінка діяча в соціальних мережах, історичний портрет, відеоролик тощо) «Лук’ян Кобилиця». У проєкті зверніть увагу на те, які особисті якості дозволяли стати селянським лідером.

2. Уявіть себе режисером/режисеркою. За допомогою фотоколажу складіть короткий сценарій історичного фільму про роль Л. Кобилиці в історії України.