Історія України. 9 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 11. Практичне заняття: «Ідея слов’янської федерації в програмових документах Кирило-Мефодіївського братства»

Як розпочиналося українське національне відродження на Наддніпрянщині? Чому діяльність Кирило-Мефодіївського товариства ознаменувала початок принципово нового етапу національного відродження?

1. ПОРТРЕТНА ГАЛЕРЕЯ

Установіть відповідність між портретами учасників Кирило-Мефодіївського братства і характеристиками цих діячів.

Микола Костомаров

Василь Білозерський

Микола Гулак

Пантелеймон Куліш

А Український письменник, фольклорист, етнограф. Член Кирило-Мефодіївського братства. Автор першого українського історичного роману «Чорна рада», присвяченого подіям в Ніжині 1663 р. Уклав першу фонетичну абетку української мови.

Б Український науковець, громадський і політичний діяч. Член Кирило-Мефодіївського братства. Походив із козацько-старшинського, а згодом — дворянського роду. Випускник Дерптського університету. Після ув’язнення в 1847 р. перебував у Шліссельбурзькій фортеці до 1850 р.

В Член Кирило-Мефодіївського братства. Випускник Київського університету. Автор «Записок» (пояснень до «Статуту»), у якій змалював складне становище слов’янських народів. У 1847 р. був заарештований і засланий до Петрозаводська.

Г Випускник харківського університету. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Ймовірний автор програмових документів — «Книга буття українського народу», «Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія».

2. ДОКУМЕНТОЗНАВЦІ

Прочитайте витяг зі Статуту Кирило-Мефодіївського товариства. Визначте головні завдання, які ставили кирило-мефодіївці для розв’язання соціальних і національних проблем. Уявіть себе членом/членкинею товариства. Запропонуй тези сучасного варіанта Статуту.

Статут Кирило-Мефодіївського товариства

1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південо-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліро-сербів з хурутанами (хорватами) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і числа мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.

Головні правила товариства:

1) Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих.

2) Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3) У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4) Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів...

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж: «Мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.

10. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства.

3. ЮНІ ДОСЛІДНИКИ МИНУВШИНИ

Кирило-Мефодіївське товариство стало виразником інтересів українців Наддніпрянщини. Одним із ключових гасел товариства була ідея слов’янської федерації.

Варто запам’ятати!

Слов’янська федерація — це об’єднання усіх слов’янських народів в єдиній федеративній республіці на принципах рівності, свободи, самостійності.

Ознайомтеся із уривками історичних джерел та підготуйте відповіді на запитання:

1. Якою автори документів бачать федерацію слов’янських народів? У чому її необхідність?

2. Чи можливою, на ваш погляд, була федерація слов’янських народів, якби діяльність Кирило-Мефодіївського братства не припинилася 1847 р.?

Микола Костомаров про Польщу та Московію

...По многих літах стало в Славянщині три неподлеглих царства: Польща, Литва і Московщина... Польща була з поляків і кричали поляки: у нас свобода і рівність, але поробили панство й одурів народ польський, бо простий люд попав у неволю саму гіршу, яка де-небудь була на світі, і пани без жодного закону вішали і вбивали своїх невільників.... Московщина була з москалів і була у їх велика Річ Посполита Новгородська вільна і рівна, хоч не без панства: і пропав Новгород за те, що і там завелось панство, і цар московський взяв верх над усіма москалями, а той цар узяв верх, кланяючись татарам, і ноги цілував ханові татарському, бусурману, щоб допоміг йому держати в неволі неключимій народ московський, християнський...

Василь Білозерський «Записка...»

Єдиним засобом... для повернення народних прав є з’єднання слов’янських племен в єдину родину під охороною закону, любові та волі кожного. Об’єднавшись руками дружби, вони зможуть захистити себе від усілякого варвара та повернуть свої права.

3. Виділіть основні ідеї кирило-мефодіївців та заповніть запропоновану схему.