Історія України. 9 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 10. Кирило-Мефодіївське братство

Пригадайте, яким бачили майбутнє України представники різних течій суспільно-політичного руху в Україні на початку XIX ст. Чому ці течії не мали єдиної точки зору на майбутнє України?

1. ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ УЧАСНИКІВ БРАТСТВА

Київський університет, відкритий у 1834 р., одразу став центром вільної думки. У грудні 1845 р. в університетському середовищі утворилась таємна організація українських інтелектуалів — Кирило-Мефодіївське братство (товариство). До його діяльності було залучено близько ста осіб, а основою стали 12 членів. Оскільки християнство пронизувало всі сфери діяльності братчиків, можна припустити, що ця цифра невипадкова і пов’язана з 12 апостолами — учнями Ісуса Христа. Серед братчиків були такі постаті, як Микола Гулак, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Василь Білозерський. Історики сперечаються, чи належав до братства Тарас Шевченко. І він сам, і інші братчики заперечували це. Але Тарас Шевченко був залучений до діяльності товариства, знав його таємні документи, тому можна припустити, що всі заперечення — вияв конспірації і прагнення захистити поета від переслідувань.

Кирило-Мефодіївське братство на початку 1846 р.

Подумайте, які засоби боротьби за національну ідею могли обрати братчики. Які з цих форм, на вашу думку, є найефективнішими?

Поміркуймо!

Що таке на вашу думку «національна ідея»? Сформулюйте ваше розуміння української національної ідеї.

Історичні подробиці

Поєднання християнської і національної ідей кирило-мефодіївці запозичили у польських інтелектуалів, передовсім з твору Адама Міцкевича «Книги народу польського і пілігрімства польського», написаного і виданого в Парижі 1832 р. після поразки Листопадового повстання 1830-1831 рр. Але, незважаючи на запозичення однієї з центральних ідей, програма братства була оригінальною. У ній знайшла розвиток ідея українського месіанства: український народ, найбільш пригноблений і зневажений, а заразом — найбільш волелюбний і демократичний, звільнить росіян від їхнього деспотизму, а поляків — від аристократизму. Федерацію слов’янських народів братчики уявляли на зразок стародавніх грецьких республік або Сполучених Штатів Америки.

2. ДІЯЛЬНІСТЬ І ЗДОБУТКИ. КУЛЬТУРНИЦЬКА ПОЛІТИКА

Члени товариства створювали, обговорювали і поширювали програмні документи. Ключовим з них була «Книга буття українського народу» авторства М. Костомарова. Він сам підкреслював, що вона написана у формі релігійного трактату, щоби полегшити її сприйняття простими людьми. Через постійне звернення до християнства він різко засуджує визиск і несправедливості, що їх дозволяє собі влада. Як зразок взаємин між людьми М. Костомаров розглядає козацтво, яке в його баченні не знає нерівності і панування людини над людиною. Україна має місію показати слов’янським народам шлях до ліквідації утисків і національного поневолення, допомогти об’єднанню у федерацію. М. Костомаров писав також художні твори. У повісті «Панич Наталич» наголосив на порозуміння між слов’янськими народами, знищення поневолення і соціальної нерівності.

«Книга буття українського народу» — ідеологічна програма Кирило-Мефодіївського братства

Микола Костомаров (художник — Микола Ґе, 1878 р.)

Прокоментуйте вислів російського історика Павла Мілюкова, «...публіка піднесла його так високо, як не підносила жодного історика з часів М. Карамзіна». Чим, на вашу думку, зумовлений такий успіх творів М. Костомарова?

Постать в історії

Микола Костомаров (1817-1885 рр.). Народився в Україні, але мав російське походження. Здобув освіту в Харківському університеті і після недовгого вчителювання на Волині одержав у 1845 р. призначення до Київського університету. У своїх лекціях з історії, книжках він показував не лише подібність, а й відмінність «двох народностей» (української та російської), дві засади історичного розвитку: демократичну козацьку в Україні та самодержавну, притаманну Росії.

Українці, за М. Костомаровим, «знати не хотіли ні царя, ні пана». Він наголошував на невідповідності деспотизму й монархізму самій природі українства. Зіставляючи український і російський характери та світосприйняття (ментальність), М. Костомаров наголошував на істотних відмінностях між ними.

Аналіз глибинних відмінностей українців і росіян став обґрунтуванням самостійності двох народів, підтвердженням наявності в них рівних прав на державність. М. Костомаров висував ідею єдності пригноблених слов’янських народів, що тільки й могла їх врятувати від національного та соціального гноблення. Ця ідея лягла в основу діяльності кирило-мефодіївців.

Студент Г. Андрузький підготував проєкти Конституції, де міркував над найліпшими способами організації влади. Він наголошував на необхідності ліквідації станових привілеїв і рівності всіх перед законом.

П. Куліш підготував підручник з історії України, який вдалося видати у 1846 р. Братчики також готували проєкти відкриття народних шкіл і збирали із цією метою гроші, що стало частиною звинувачення після викриття товариства.

Жінка в історії: «З думкою про сестер»

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації та знань, здобутих на уроках української літератури, пригадайте, які твори середини XIX ст. описують історію козацтва і боротьби за національне визначення. Чому, на вашу думку, автори цих творів обирали основною темою козацьку героїку?

Бюст був встановлений до 200-ліття з дня народження поета біля Київської міської держадміністрації. Скульптура зображає Т. Шевченка у віці 26-27 років. Саме тоді він активно працював над «Кобзарем». Замість постаменту використано протитанковий їжак.

Тарас Шевченко з «Кобзарем» (скульптор — Ігор Гречаник, 2014 р.)

Поміркуйте, як на творчості Т. Шевченка та інших письменників першої половини XIX ст. позначилося становище України, відсутність власної державності та національні утиски.

Свідчать документи

Статут Кирило-Мефодіївського товариства

Головні ідеї товариства:

1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно русів (українців. — Авт.), північно-русів (росіян. — Авт.), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліро-сербів з хурутанами (хорватами. — Авт.) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності й освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.

• Який світогляд став основою ідей братчиків?

Головні правила товариства:

1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.(...)

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж: «Мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.

10. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства.

• Визначте головні завдання, які ставили кирило-мефодіївці для розв’язання соціальних і національних проблем.

3. ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Кирило-Мефодіївське товариство було викрито за доносом студента Петрова, його основних учасників заарештували навесні 1847 р. Частину членів товариства було заслано у різні регіони Російської імперії, М. Костомаров отримав рік, а М. Гулак — три роки ув’язнення. Найважче було покарано Т. Шевченка — його віддали у солдати на 10 років, заборонивши писати і малювати.

Землянка Шевченка (експозиція в Музеї Шевченка в м. Форт-Шевченко, Казахстан, 1932 р.)

Свідчать документи

Довідка жандармів про Кирило-Мефодіївське товариство

... Недавно виявлено, що молоді вчені люди в Києві, майже всі уродженці Малоросії, утворили Українсько-Слов’янське товариство Св. Кирила і Мефодія. Засновниками товариства були: колезький секретар Гулак, ад’ютант Костомаров і кандидат Білозерський, але з ними зближалася і інша молодь, яка здебільшого вчилася в Університеті Св. Володимира.

Товариство ставило собі за мету приєднання до Росії іноземних слов’янських племен, а засобами до цього воно вважало піднесення слов’янських племен до поваги власної їх народності, усунення звичаїв із всього іноземного, знищення ворожнечі і встановлення згоди між ними, схиляння їх до сповідання однієї православної віри, відкриття училищ і видання книг для простого народу.

Треба ще відзначити, що ідеї про відновлення в кожній країні народності, мови, власної літератури і об’єднання слов’янських племен в одно ціле, не належать тільки особам, причетним до згаданої справи, а становлять об’єкт міркувань багатьох учених, і тих, хто з них займається дослідженням взагалі про слов’ян, називають слов’янофілами. А в Києві і в Малоросії слов’янофільство перетворюється в українофільство. Там молоді люди більше піклуються про відновлення мови, літератури і звичаїв Малоросії, мріючи навіть про повернення часів колишньої вольниці козацтва і гетьманщини.

Причетні до справи про Українсько-Слов’янське товариство, як уродженці Малоросії, були, власне, українофілами. Усі вони у своїх листах, а художник Шевченко, колишній вчитель Куліш і Костомаров навіть у надрукованих ними творах, зображаючи не правильно справжнє становище України, яка ніби перебувала в тяжкому становищі, захоплено говорили про колишню Малоросію, надаючи їй надзвичайно великого значення. Вірші Шевченка на малоросійській мові, особливо рукописні: «Сон», «Послання до мертвих і живих...», «Три душі» та інші, одні пасквільного і величезною мірою зухвалого, а інші прямо підбурливого змісту, за височайшою затвердженою ухвалою з справи про Українсько-Слов’янське товариство, винуваті засуджені до суворого покарання...

1. Визначте, як влада оцінювала діяльність кирило-мефодіївців.
2. Спираючись на додаткові джерела, наведіть приклади діяльності братчиків, та визначте основні ідеї їхніх творів.

Виникнення і діяльність товариства свідчили про поступальний розвиток українського руху. Попередні організації складалися майже винятково з представників дворянства, нащадків козацьких старшин. Діячі Кирило-Мефодіївського товариства були інтелігентами — вони жили не за рахунок праці селян, а з власних знань. Вихідці з різних станів, вони мислили ширше, розуміли, що саме важливо для більшості українців.

Кирило-мефодіївці поєднали погляди козацьких старшин-автономістів, романтиків, що прагнули розвитку народної культури і права кожного народу на освіту та модерні ідеї загальної рівності і демократичного правління. Члени товариства запропонували альтернативу російського варіанта об’єднання слов’ян — демократичну федерацію вільних народів. І найголовніше — незважаючи на розгром організації, вони не склали руки. Після відбуття покарань вони продовжили культурницьку роботу, яка втілилася у нові твори Т. Шевченка, видання журналу «Основа» з публікаціями українською мовою, продовження М. Костомаровим пояснення світоглядної відмінності між українцями і росіянами тощо.

Думки істориків

Український історик Ярослав Грицак:

Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства треба оцінювати на кількох рівнях і в кількох контекстах. У загальноєвропейскому контексті товариство було українським відповідником націоналістичних організацій, що між 1830 і 1848 роками виникли по всьому континенті під впливом наполеонівських воєн, антимонархічних революцій і поширення ідеології романтизму — «Молода Італія», «Молода Німеччина», «Молода Польща», «Молода Ірландія» та ін. Спільним для всіх цих організацій було поєднання національних гасел з ідеєю демократії. У специфічних обставинах Центральної та Східної Європи кирило-мефодіївці були одними з численних речників концепції слов’янської єдності. Однак порівняно з вимогами інших всеслов’янських рухів... київське товариство відрізнялося найреволюційнішою програмою демократичної слов’янської федерації.

У контексті Російської імперії діяльність кирило-мефодіївців поклала початок нової української ідентичності серед місцевої еліти. Досі українці задовольнялися тими нішами, які створювала для них російська культура.... З часу появи Кирило-Мефодіївського братства російська й українська ідентичності не могли уже бути примирені одна з одною.

• Зіставте діяльність Кирило-Мефодіївського братства з діяльністю інших європейських національних організацій, визначте, що між ними є спільного, а що — відмінного.

Отже, історичне значення товариства полягає в тому, що воно стало спробою української різночинної інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Уперше було розроблено широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для наступників. Важливо й те, що товариство було самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної із загальноросійських суспільних течій.

Діємо: практичні завдання

За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел інформації створіть мапу думок або інфографіку на тему «Утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства».

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

Із запропонованих прізвищ історичних діячів, оберіть учасників Кирило-Мефодіївського братства. Про одного з них складіть коротке повідомлення.

А Т. Шевченко

Б П. Куліш

В П. Пестель

Г М. Костомаров

Д М. Гулак

Е М. Муравйов

Ж В. Білозерський

З Леся Українка

І І. Франко

Обговорюємо в групі

Обговоріть у групах особливості діяльності Кирило-Мефодіївського товариства: передумови утворення, мета і завдання, діяльність, результати діяльності. За підсумками роботи створіть мапу думок.

Мислю творчо

Напишіть коротку статтю для історичної енциклопедії на тему: «Історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства». Використайте фотоколаж. Установіть, яких історичних діячів на ньому зображено.