Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Сорочинська

Тема 20. Російська імперія

Пригадайте:

Коли відбулася Кримська війна? Яким був її результат?

1. Початок «великих реформ»: скасування кріпацтва

У результаті Кримської війни (1853-1856) Російська імперія уклала мирний договір, який припинив її експансію на Балкани і Закавказзя. Ця війна продемонструвала технічну відсталість імперії, що не змогла протистояти своїм європейським суперникам.

Одним із найбільш нагальних питань у Російській імперії було скасування кріпацтва. Така можливість обговорювалась ще принаймні з першої третини XIX ст., а згодом виникли і суперечки, як краще це зробити: багато поміщиків прагнули такої реформи, за якої формально вільні селяни залишалися б обмеженими у своїх правах.

13 лютого 1861 р. російський цар Олександр II (1818-1881) затвердив «Маніфест 19 лютого 1861», що скасовував кріпосне право та «Положення про селян, які виходять із кріпосної залежності», котре визначало, як саме мала відбуватись процедура звільнення селян. Зміст перетворень був таким:

• селяни отримували особисту свободу та право вільно розпоряджатися майном й обирати заняття, обирати місцеву владу;
• за поміщиками залишалися їхні землі, але вони повинні були надати селянам наділи для обробітку;
• селяни могли викуповувати свої ділянки у поміщиків, до моменту викупу вони вважалися тимчасово зобов’язаними; більшу частину вартості землі поміщику виплачувала держава, решту — селяни;
• виплачена державою поміщикові сума стягувалася з селянина протягом 49 років з 6 % річних;
• до моменту викупу землі селяни сплачували поміщику оброк, відпрацьовували панщину;
• запроваджувався інститут мирових посередників, які мали допомагати в укладенні договорів між селянами та поміщиками.

Крім цих основних правил, на території різних регіонів Російської імперії діяли додаткові, які, наприклад, встановлювали розміри селянських наділів.

Скасування кріпацтва стало причиною майнового розшарування на селі: з’являлися заможні селяни, які використовували найману робочу силу, та бідняки, які не могли прогодуватися із своїх наділів і були вимушені шукати додаткові джерела заробітку.

Борис Кустодієв. «Оголошення маніфесту (Звільнення селян)», 1907 р.

• Яку історичну подію зобразив художник?

Селяни отримали свободу, але не отримали землю. Крім того, що на них лишалося зобов’язання «викупних платежів», через переобміри (так звані «відрізки») ділянок селяни користувалися меншою кількістю землі, ніж до 1861 р. Сільська община — фактично нова адміністративна одиниця — обмежувала свободу селян: селянин міг поїхати у місто на заробітки, тільки якщо його відпускала община. Селянин не міг відмовитися від викупних платежів. Тому російські села залишалися бідними. Демографічний вибух 1860-х рр. посилив ці тенденції. З 1880-х рр. у російських губерніях та на території південного сходу України періодично виникав голод. Наймасштабнішим був голод 1891 р., коли померло 500 тис. осіб, і лише завдяки допомозі США вдалося уникнути ще більшої кількості жертв. Але й після того періодичні голоди продовжували виникати.

• Який документ проголошував звільнення селян з кріпосної залежності?

2. Земська, судова, міська та військова реформи

У 1864 р. розпочалася судова реформа. До неї суд був становим: селяни мали свій суд, міщани — свій, а судові засідання відбувалися за зачиненими дверима. Крім того, підсудні не мали адвокатів.

Після проведення судової реформи суд став всестановим. Судові засідання стали відкритими (гласними): на розглядах справ могли бути представники преси і публіка. Вводився змагальний процес: обвинувачення підтримував прокурор, захист — адвокат (присяжний повірений). У кримінальних справах у суді стали брати участь присяжні, а судді стали призначатися пожиттєво, а тому вони не були залежними від місцевих чиновників.

Запроваджувались мирові суди — вони розглядали цивільні справи та дрібні кримінальні злочини. Також створювалися й інші судові інстанції, які мали впорядкувати судочинство в імперії. Щоправда, збереглись особливі волосні суди для селян, суди для духівництва, військові суди, а особливо важливі справи передавалися до спеціально створених урядом судових комісій.

Євгеній Буковецький. «В суді», 1895 р.

• Кого, на вашу думку, художник зобразив на цій картині?

За рік до початку судової реформи — у 1863 р. було частково скасовано тілесні покарання: вони зберігалися для селян, каторжан, штрафних солдатів.

У 1864 р. розпочалася земська реформа: у губерніях та повітах, на які вони поділялися, було створено органи місцевого самоврядування — земські зібрання, що ухвалювали рішення, та земські управи, які їх виконували. Земства займалися місцевими господарчими питаннями. Кошти на це надходили із земського податку, яким обкладалося все населення. Чиновники на місцях на свій розсуд могли призупинити будь-яке рішення земства. Найбільше земства доклалися до розбудови початкової освіти та медицини. Завдяки їм у селах з’явилися шпиталі.

Григорій М’ясоєдов. «Земство обідає», 1872 р. Фрагмент

До земських зібрань входили представники різних станів — як дворян, так і селян, оскільки ці посади були виборними. Тут зображено селян — земських депутатів, чий обід складався з підсоленого окрайця хліба. У верхньому лівому кутку можна побачити лакея, який витирає посуд після обіду депутатів-дворян.

• Якими художник зобразив російських селян?

На зразок земських установ у 1870 р. було організовано і міське самоврядування. Виборні міські думи опікувалися міським благоустроєм, охороною здоров’я та освітою.

У 1874 р. було розпочато військову реформу. Вводилася загальна військова повинність — її мали відбувати всі чоловіки 21-річного віку, придатні до військової служби. У піхоті строк служби встановлювався тривалістю 6 років із подальшим зарахуванням у запас на 9 років. У флоті служба тривала 7 років і 3 роки в запасі.

Перша шахта і перша коксова піч на території Юзівського металургійного заводу (Юзівка-Донецьк)

Економічний прогрес підштовхнув розвиток інституцій суду та місцевого самоврядування. Лібералізація призвела до розвою суспільно-політичних рухів. Одним із впливових став рух народників, який перебував під впливом соціалістичних ідей, популярних на той час у Європі. У 1881 р. терористи-народники вбили імператора Олександра II. Його наступник, Олександр III (1845-1894), проводив політику реакції, все більше перетворюючи Російську імперію на «тюрму народів» та повертаючи до життя гасла, сформульовані ще за Миколи І, — «самодержавство, православ’я та народність».

• Пошукове завдання: користуючись додатковими джерелами, ознайомтеся з іншими реформами царя Олександра II. Чи змінили вони Російську імперію?

Цікаво знати

«Великі реформи» дали поштовх для розвитку промисловості. Перший час вона була пов’язана з будівництвом залізниць та розвитком Донецько-Криворізького басейну: саме тут завдяки іноземним інвестиціям (бельгійські, французькі, англійські, пізніше — німецькі) почали виникати металургійні підприємства та розвиватися вугледобування. Вугілля потребували як металургія, так і залізниці. На відміну від європейських країн, на підросійській території України залізниці будувалися, виходячи виключно з промислових інтересів: щоб перевозити руду і вугілля та зерно до чорноморських портів.

3. Колоніальна та зовнішня політика Російської імперії

Після поразки у Кримській війні Російська імперія змінила напрямок своєї експансії, націлившись на Середню Азію. Внаслідок її загарбницької політики у другій половині XIX ст. до складу імперії увійшла територія Середньої Азії — від Каспійського моря до гір Тянь-Шаню та від Аральського моря до кордону з Афганістаном. На загарбаних землях встановлювалось імперське військово-адміністративне управління.

Російська експансія в Азії наштовхнулася на таку ж саму експансію Великої Британії. Вони розмежували свої зони впливу: Афганістан залишався «нічийним», Велика Британія отримала південь Ірану та Тибет, а Російська імперія — Середню Азію на північ від Афганістану.

Скориставшись поразками Австрії та Франції, Російська імперія змогла позбутися обмежень, які були накладені Паризьким миром (1856). Це дало їй можливість відновити військовий флот на Чорному морі та продовжити боротьбу з Османською імперією за Балкани та Закавказзя.

Російські солдати в обороні Порт-Артура, 1905 р.

Щоб послабити противника, вона надавала підтримку національно-визвольним рухам балканських народів. Скориставшись черговим повстанням болгарів проти османів, Російська імперія розв’язала нову російсько-турецьку війну (1877-1878), внаслідок якої Османська імперія визнала незалежність Румунії, Сербії, Чорногорії та надала автономію Болгарії.

За Уралом прокладання залізниць стало одним із засобів експансії на Далекому Сході та в Середній Азії. У 1891 р. почалося будівництво стратегічної Транссибірської залізниці. Це дало змогу Російській імперії проникнути у Туву, Зовнішню Монголію, Маньчжурію.

Василь Верещагін. «Вивозять поранених з поля бою», бл. 1888 р. Художник у 1867 р. побував у Туркестані — так називали регіон у Центральній Азії, який на той момент був щойно загарбаний Російською імперією

Прокладання Транссибірської магістралі. Фотографія Івана Томашкевича, 1898 р.

У будівництві взяло участь 20 тис. робітників, які здебільшого працювали вручну з мінімумом технічних засобів. Прокладання залізниці тривало у 1891-1916 рр. і йшло зі швидкістю 600 км на рік

У 1894-1895 рр. розгорілась японсько-китайська війна, у якій Китай зазнав поразки. Російська імперія втрутилася у мирні переговори і домоглася права на будівництво Китайсько-Східної залізниці від Чити до Владивостока через Маньчжурію і права оренди на 25 років Ляодунського півострова з портом Порт-Артур. Останній ставав єдиним російським портом на Далекому Сході, який узимку не замерзав. Так Японія втратила змогу заволодіти тим, що завоювала у Китаю. Це стало передумовою до російсько-японської війни 1904-1905 рр., в якій Російська імперія зазнала поразки. За умовами укладеного після цієї війни Портсмутського миру Російська імперія визнала Корею сферою впливу Японії, поступалася Японії Південним Сахаліном і правом на Ляодунський півострів з Порт-Артуром.

У 1912 р. Російська імперія, скориставшись революційними подіями у Китаї, домоглася відторгнення Зовнішньої Монголії (сучасна Монголія) від Китаю та фактично перетворила її на свою колонію.

• Назвіть основні напрямки експансії Російської імперії. Чи можна назвати цю експансію колоніальною?

4. Революція 1905-1907 рр.

Початком революції вважається страйк робітників Путилівського заводу в Петербурзі, що розпочався 3 січня 1905 р. Тодішня організація робітників міста — «Збори російських фабрично-заводських робітників» (керівник — священник Гапон) на пропозицію свого лідера вирішила звернутися з петицією до царя. Під нею підписалося 150 тис. осіб.

У неділю 9 січня 1905 р. святково одягнені мешканці Петербурга на чолі з Гапоном рушили до царського палацу, щоб передати йому свою петицію. Проте делегацію було розстріляно: жертвами стали понад 1 тис. вбитих і 5 тис. поранених, а цей трагічний день увійшов в історію як «кривава неділя».

Такі події в Петербурзі вразили населення імперії і призвели до нових робітничих страйків, що прокотилася у січні-лютому 1905 р. Улітку того ж року страйкарі додали політичне гасло: «Геть самодержавство!». Всього у протестах взяло участь до пів мільйона осіб.

Проти існуючого ладу були проти майже всі верстви населення: буржуазія прагнула брати участь у політиці, інтелігенція хотіла демократії та конституції за європейським зразком, робітники — соціального захисту (жодного робітничого законодавства, яке б регулювало умови праці не існувало, тривалість робочого дня, попри існування обмеження на 11,5 годин, ніхто не дотримувався), а селяни мріяли отримати у власне розпорядження землю та скасування нав’язаних викупних платежів. Крім того, всі категорії населення прагнули отримати політичні права.

Розвиток революції і її масштаби змусили тодішнього імператора Миколу II підписати «Маніфест 17 жовтня», у якому обіцялося провести реформи, скликати парламент — Державну думу та проголошувалося демократичні свободи: слова, друку, створення політичних партій, профспілок тощо.

Маніфест 17 жовтня не вирішував питання, що турбували робітників і селян. Це стало причиною збройних повстань у грудні 1905 р. у Москві та на Донбасі, які було придушено. Після цього революційний запал почав слабшати, а царський уряд перейшов у наступ, узявши напрям на політичну реакцію: обмежив свободу слова, провів масові арешти. Лише в грудні було заарештовано більш як 2 тис. осіб, а навесні 1906 р. кількість ув’язнених і висланих до віддалених районів імперії становила 50 тис. осіб.

Ілля Рєпін. «Маніфест 17 жовтня 1905 року», 1907 р.

• Яку історичну подію зображено на картині? Який настрій передає ця картина? Чому?

На початку 1906 р. було ухвалено закони, які визначали, як відбуватимуться вибори до парламенту. За ними право голосу одержали 25 млн громадян. Вибори лишалися багатоступеневими, а саме виборче право базувалося на становому принципі. Обмеженими були повноваження самої Думи: вона мала право пропонувати закони, але не ухвалювати їх, а також затверджувала бюджет.

Фрагмент діорами Єфима Дешалита «Героїчна Пресня. 1905 рік». 16-17 грудня 1905 р. у районі Москви Пресня відбувалися жорстокі вуличні бої повсталих з військовими частинами, а 19 грудня повстання вже було повністю придушене

• Порівняйте це зображення з полотном Іллі Рєпіна «Маніфест...». Як вони характеризують перебіг революції 1905-1907 рр.?

Перша Державна дума зібралась у квітні 1906 р. і проіснувала до 9 липня 1906 р., а друга — з 20 лютого по 3 червня 1907 р. Обидві Думи цар розпустив, оскільки вони пропонували вирішити питання (аграрне та національне) у такий спосіб, який не влаштовував царя. Розпуск Другої думи 3 червня 1907 р. і подальша зміна виборчого законодавства вважається датою завершення революції, а сама ця подія — датою державного перевороту, оскільки було змінено систему влади. Фактично відновлювалася абсолютна монархія (самодержавство).

Засідання аграрної комісії Першої Державної думи, травень 1906 р.

Проте цього разу монархія вже не мала міцної опори в суспільстві й трималася на насиллі. Водночас царизм широко застосовував репресивний апарат для придушення революційних виступів. За звинуваченнями в політичних злочинах 1907-1909 рр. було засуджено понад 25 тис. осіб, із них до страти — 5 тис.

• Назвіть причини революції 1905-1907 рр.

5. Столипінські реформи

Царський уряд розумів, що самими лише репресіями запобігти революції неможливо. Голова уряду Петро Столипін (1862-1911) запропонував провести реформи, щоб створити опору царської влади серед селян.

Петро Столипін у 1911 р.

Реформи Столипіна розпочались у 1906 р. Низкою законодавчих актів він дозволив закріплювати у приватну власність ділянки «общинної» землі. Тепер у селян була власна земля, якою вони могли розпоряджатися на свій розсуд. Також державний Селянський поземельний банк почав викуповувати у поміщиків землю і в кредит перепродував селянам. На території України у 1906-1910 рр. так було продано більш як пів мільйона гектарів землі.

Ще одним складником реформи стало переселення на вільні землі Сибіру. Так, за Урал переселилося майже 3 мли осіб (з них — 1,2 млн з України). Щоправда, 500 тис. із них згодом повернулися назад.

У 1911 р. Петра Столипіна вбили. Формально запроваджені ним перетворення не були скасовані до 1917 р.

• Яку мету ставив перед собою Столипін, розпочинаючи свої реформи?

Закріплення знань, умінь та навичок

• 1. Якими були наслідки скасування кріпацтва у Російській імперії?
• 2. Укажіть дати столипінських реформ.
• 3. У чому була суть земської реформи? Як це вплинуло на життя населення Російської імперії?
• 4. Перелічіть основні зміни у судочинстві, які відбулися завдяки судовій реформі.
• 5. Обговоріть у парах. Чому, на вашу думку, реформи Олександра II отримали назву «великі реформи»?
• 6. Що зумовило переорієнтацію зовнішньої політики Російської імперії на Схід? Коли це відбулося?
• 7. Охарактеризуйте перебіг революції 1905-1907 рр.
• 8. Які питання, що турбували народ, не згадувалися у «Маніфесті 17 жовтня»? Як це вплинуло на перебіг революції 1905-1907 рр.?
• 9. Обговоріть у класі. Чи можна вважати революцію 1905-1907 рр. демократичною?
• 10. У чому полягала суть реформ Столипіна?
• 11. Напишіть есе на тему: «Чи можна вважати, що реформи 1860-1870-х рр. вирішили аграрне питання?».