Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Сорочинська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ І. Європа в часи Французької революції та наполеонівських війн

Тема 1. Криза «старого порядку» у Франції

Пригадайте:

1. Що таке Просвітництво?

2. Чим відзначилося правління Луї XIV?

1. Соціально-економічне становище Франції XVII ст.

Французька держава формувалася сотнями років, як уважають історики, починаючи з XV—XVI ст. У XVII ст. королівська влада у цій країні стала абсолютною, тобто нічим не обмеженою. Вірили, що король даний народові Богом, і він уособлює державу, що яскраво виразила фраза Луї XIV (1638-1715) «Держава — це я». Проте насправді його володіння більше нагадували зшиту з клаптиків ковдру, де кожен регіон жив за власними законами, сплачував окремі податки, розмовляв окремим діалектом і навіть мав свої міри та ваги.

Втілювати у життя розпорядження короля мали чиновники. Право займати чиновницьку посаду можна було придбати, при цьому разом з посадою покупець отримував право передавати її у спадок, а також довічне утримання від держави. Крім того, робота чиновників майже не контролювалася, що перетворювало корупцію та свавілля на звичне явище.

Наступники Луї XIV — Луї XV (1710-1774) та Луї XVI (1754-1793) мало або й зовсім не цікавилися державними справами. Крилатим став вислів Луї XV: «Після нас хоч Потоп» (він мав на увазі біблійний потоп, який знищив усе живе).

• Як, на вашу думку, описана ситуація впливала на роботу чиновників?

На початку 80-х рр. XVIII ст. у Франції зберігався становий поділ суспільства. Всього станів було три: перший — духівництво, другий — дворянство, і третій, до якого належали всі інші верстви населення: селяни, ремісники, наймані працівники, буржуа (підприємці і люди вільних професій). Належність до стану була спадковою, хоча за дуже великі гроші дворянський титул можна було й придбати. З 25 млн населення Франції 22 млн осіб становили селяни, 130 тис. — духівництво, 140 тис. — знать.

• Який стан був найчисленнішим у Франції другої пол. XVIII ст.?

Стани французького суспільства

• Поміркуйте, чи відповідав становий поділ суспільства у Франції реальним потребам її населення. Свою відповідь обґрунтуйте.

Перші два стани не сплачували податків, могли володіти землею та брати участь в управлінні державою.

Католицька церква була найбільшим землевласником у країні, а ще отримувала великі доходи за рахунок збору церковної десятини. Також вона займалася реєстрацією народжень, смертей і шлюбів, надавала початкову і середню освіту, а також утримувала госпіталі і, таким чином, мала величезний вплив на все населення Франції.

Більшість державних посад могли займати лише дворяни, вони ж здебільшого входили до складу місцевого самоуправління — парламентів. Наприклад, у 1660-1789 рр. всі учасники парламенту провінції Бретань мали дворянський титул.

• До якого стану належало католицьке духівництво?

Робота з історичними джерелами

Французька знать та просвітники захоплювалася ідеалістичними сценами сільського життя на лоні природи, королева Марія-Антуанетта (1755-1793) біля королівського палацу мала власну «ферму» з помитими і причесаними тваринами, де вона разом з придворними розігрувала сцени із сільського життя. У той же час селяни у багатьох регіонах потерпали від частих голодних років і тримали худобу у себе в будинку, щоб зігрітися.

Франсуа Буше «Літня пастораль», 1745

Представники третього стану не мали політичних прав, хоча могли бути настільки заможними, що давали позики королю і знаті. Також третій стан сплачував податки, на які жила вся країна.

Селяни у Франції були особисто вільними. Частина з них мала власні земельні наділи, але більшість орендувала свої наділи у знаті або Церкви. Крім орендної плати, селяни виконували численні грошові та натуральні повинності на користь землевласника, наприклад, обов’язково мали молоти борошно на його млині, віддавати йому частину свого врожаю, відробляти панщину тощо.

Крім повинностей на користь землевласника (сеньйора), селяни мали сплачувати податки і державі. Земельні наділи селян та будинки міщан обкладалися податком, який називався талья. Деякі податки вводилися як тимчасові, але лишалися назавжди. Наприклад, уведений на початку Семилітньої війни (1756-1763) незвичайний податок так і не було скасовано після її завершення. Крім того, збирався податок на сіль (габель), вино, пиво та багато інших продуктів.

Це цікаво

Збір податків

Серед усіх чиновників найбільше народ скаржився королю на сваволю та жорстокість збирачів тальї (податку на землю) та їхніх підлеглих.

Кожен такий чиновник мав за 6 років передати державі певну суму зібраних податків (бл. 80 млн ліврів), а все зібране понад неї залишалося самому чиновникові. При цьому державу не цікавило, якими методами він користується. Збирачі податків належали до найзаможніших людей свого часу. Вони купували великі будинки у центрі Парижа та дворянські титули.

Франція XVIII ст. була аграрною країною, а більшість товарів повсякденного вжитку виробляли не на мануфактурах, а у ремісничих майстернях, об’єднаних у цехи. Цехові статути строго визначали, якими мають бути їхні вироби, а також їхню кількість. Але в умовах швидкого зростання населення і розвитку товарно-грошових відносин цехової продукції було недостатньо, щоб задовольнити увесь існуючий попит.

Торгівля ускладнювалась численними митними кордонами: перетинаючи межі володінь короля, сеньйорів, монастирів, на в’їзді до великих міст купці мали сплачувати мито за свій товар. Це ускладнювало обмін товарами між регіонами та стримувало економічний розвиток країни.

• У ті часи існувала приказка: «Дешевше привезти зерно до Франції з Китаю, ніж переправити його з півдня на північ Франції». Чому, на вашу думку, вона виникла?

2. Критика «старого порядку»

Описаний у попередньому пункті державний, суспільний та економічний устрій Франції історики називають «старим порядком» (1714-1789 рр.) (французькою — Ancien Regime), в основі якого було поєднання абсолютизму зі становим поділом суспільства та бюрократизмом. Чимало з освічених людей того часу — просвітників — критикували різні сторони життя Франції.

Вольтер (1694-1778) засуджував абсолютизм, однак уважав владу освіченого монарха корисною для країни. Також він критикував Католицьку церкву, засуджував релігійні упередження та забобони. З іменем Вольтера стали пов’язувати політичне й релігійне вільнодумство, що дістало назву вольтер’янство.

Шарль Монтеск’є (1689-1755) вважав найкращим державним устроєм конституційну монархію з розподілом на три гілки влади: законодавчу, виконавчу і судову.

Словничок

Конституційна монархія — форма державного правління, при якій владні повноваження глави держави — монарха — обмежені верховним законом країни, найчастіше — Конституцією.

Жан-Жак Руссо (1712-1778) вважав, що свобода — це природний стан людини. Але люди мають пожертвувати частиною своїх свобод для успішного співжиття у державі. Руссо вважав, що закони мають встановлювати самі люди, а не віддавати це право одній особі (монарху) або групі осіб (знаті). Його уявлення про державу отримали назву теорія суспільного договору. Руссо не сприймав Католицьку церкву, але вважав, що людина все одно має вірити в Бога і дотримуватися його заповідей.

Йоганн Гамза «Суперечка в бібліотеці», 1880-ті. Австрійський художник Йоган Гамза був популярним завдяки жанровим картинам на сюжети XVIII ст.

Протягом XVIII ст. було здійснено чимало наукових відкриттів та теоретичних узагальнень, які докорінно змінили уявлення людей про світ. З’явилася віра в те, що якщо існують універсальні фізичні закони, то і за законами науки та розуму можна впорядкувати життя суспільства. Активно обговорювались питання розумного облаштування держави та суспільства. Війна за незалежність США викликала велике зацікавлення у французів, як приклад того, що народ сам для себе встановив натхненні Просвітництвом закони.

Жан-Оноре Фрагонар. «Молода дівчина, що читає», 1770-ті рр.

На відміну від попередніх часів, ці ідеї були надбанням не лише вузького прошарку інтелектуалів: станом на другу половину XVIII ст. читати вміла майже половина французьких чоловіків та третина жінок. Читання газет, журналів, книг і подальше їх обговорення стало надзвичайно модним. Часто новини читали вголос у великій компанії слухачів, тому одна газета слугувала джерелом новин для значної кількості людей. У популярних книжок наклади могли сягати 20-30 тис. примірників.

• Який устрій держави Монтеск’є вважав найкращим?

Елізабет Віже-Лебрен. «Портрет Марії-Антуанетти», 1783 р.

Це цікаво

Кав’ярні

Місцем, які відвідували представники різних станів (щоправда, майже виключно чоловіки), були кав’ярні. З французької колонії Гаїті привозилися відносно дешеві тростинний цукор та каву, тож цей напій був доступним для багатьох. Проте головним заняттям відвідувачів було не стільки пиття кави, як обговорення новин та прочитаного в численних газетах та журналах. Так різноманітні філософські, політичні, культурницькі ідеї циркулювали в суспільстві.

Подібну до кав’ярень роль виконували читацькі клуби, салони та навіть масонські ложі. Поряд із серйозними темами, тут і пліткували. Улюбленою темою було життя королівського двору, особливо дружини Луї XVI королеви Марії-Антуанетти (1755-1793). Її постійно критикували за надмірні витрати на розваги та нові вбрання у той час, як у державному бюджеті бракувало коштів, а населення країни нерідко голодувало. Таке ставлення до королеви дуже підірвало авторитет французької монархії.

Луї-Марі Босредон «Кафе «Прокоп» у 1743 р.». Гравюра

Закріплення знань, умінь та навичок

  • 1. У якому столітті у Франції сформувався «старий порядок»?
  • 2. Як було організоване державне управління Франції за часів «старого порядку»?
  • 3. Якою була роль Католицької церкви у Франції часів «старого порядку»?
  • 4. На які стани поділялося французьке суспільство XVIII ст.? Які з них були привілейованими, а які — ні? Який з них становив основну масу населення Франції?
  • 5. Розподіліть ці характеристики між трьома станами французького суспільства: сплачували податки, були землевласниками, був найчисленнішим станом, належність до цього стану, можна було придбати у законний спосіб.
  • 6. Назвіть характерні риси, притаманні французьким виробництву та торгівлі у другій половині XVIII ст.
  • 7. Поміркуйте, чи завжди у Франції другої половини XVIII ст. багатство було синонімом знатного походження. Свою відповідь аргументуйте.
  • 8. Складіть ментальну малу на тему «Старий порядок».
  • 9. Які суспільно-політичні ідеї проголошували французькі просвітники?
  • 10. Охарактеризуйте культуру читання та обміну інформацією у Франції другої половини XVIII ст. У парах або малих групах складіть перелік можливих наслідків популярності читання у цей період.
  • 11. Скориставшись додатковими джерелами, складіть вичерпну характеристику концепції суспільного договору Руссо та/або поділу на гілки влади Монтеск’є, ідей Вольтера стосовно релігії та моралі. Визначте головне в них.

Довідка:

Ментальні мали — це техніка візуалізації мислення. Способи застосування ментальних карт бувають різноманітними — наприклад, їх можна використовувати для того, щоб зафіксувати, зрозуміти і запам'ятати зміст тексту, згенерувати і записати ідеї, розібратися в новій для себе темі тощо.

Як створити ментальну мапу: 1. На аркуші паперу напишіть в центрі одним-двома словами головну тему, якій присвячена ваша мапа. Обведіть її у коло. 2. Від центральної теми відведіть гілки і розміщуйте на них ключові слова, які пов'язані з головною темою. Продовжуйте розширювати мапу, додаючи до вже намальованих гілок нові, з ключовими словами, поки тема не буде вичерпана.

Тим часом в Україні

1714 р. — остаточна ліквідація козацького устрою на Правобережжі.

1722-1727 рр. — перша Малоросійська колегія.

1764-1786 рр. — друга Малоросійська колегія.

1782-1786 рр. — скасування царським урядом всіх адміністративних і судових установ Гетьманщини.

1783 р. — Указ Катерини II про закріпачення селян.

1785 р. — «Жалувана грамота» Катерини дворянству, згідно з якою козацька старшина урівнювалась в правах із російським дворянством.