Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Сорочинська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 8. Російська імперія

Пригадайте:

1. Які українські землі входили до складу Російської імперії?

2. Що таке самодержавство?

1. Внутрішнє життя Російської імперії

У період 1815-1847 рр. Російська імперія стала найбільшою за площею державою світу, що простягалася на величезних територіях Східної Європи, Північної Азії та частині Північної Америки (Аляска). За політичним устроєм Російська імперія була самодержавною монархією. Російський імператор вважався необмеженим правителем, відповідальним лише перед Богом. Конституції та парламентських установ у країні не існувало. Правителями імперії в цей період були Олександр І (1801-1825) і Микола І (1825-1855).

Внутрішнє життя Російської імперії першої пол. XIX ст.

• Багатонаціональний склад населення;

• На території імперії проживають представники всіх світових релігій;

• Національна політика спрямована на асиміляцію та росіянізацію;

• Державною релігією є лише православ’я.

• Феодальне за суттю суспільство з поділом на привілейовані (дворянство, купецтво, козацтво) і непривілейовані стани (селянство і міщанство);

• Висока дитяча смертність, нерозвиненість медицини, часті епідемії;

• 20 з 69 млн населення становили кріпосні селяни.

• Екстенсивний розвиток сільського господарства;

• Натуральне господарство;

• Нерозвиненість ринку найманої праці та товарів;

• Запізнілий промисловий переворот (перші підприємства — 30-40-ві рр. XIX ст.)

• Сировинна торгівля (зерно, льон, деревина, залізо).

• Виникнення національно-визвольних рухів, що жорстоко переслідувались та придушувались. Їх видатними представниками були Микола Костомаров, Тарас Шевченко, Ніколов Бараташвілі, Олександр Чавчавадзе, Грігол Орбеліані, Шимон Конарський, Адам Міцкевич, Валеріан Лукасинський та ін.

• Проєкти скасування кріпацтва. Кріпацтво порівнюють з пороховим погребом під всією державою. З іншого боку, існують побоювання, що скасування кріпацтва призведе до суспільних заворушень.

• Поразка у Кримській війні (1853-1856) від коаліції Османської імперії, Франції та Англії яскраво продемонструвала технічну відсталість Російської імперії.

• За допомогою поданої схеми охарактеризуйте господарський розвиток Російської імперії.

• Коли у Російській імперії розпочалася промислова революція?

Франц Рубо. «Штурм аулу Салта, 1847 рік», 1898 р.

З кінця XVIII ст. Російська імперія вела невпинні війни з народами Кавказу прагнучи припинити їхні набіги на російські поселення, а також позбавити Османську імперію одного з союзників

На початку свого правління Олександр І підтримував проєкти перетворення Росії на конституційну монархію, однак після розгрому Наполеона утвердився в думці, що саме самодержавство об’єднало народ для боротьби із французами, і він не бажає його скасування.

У 1803 р. Олександр видав «Указ про вільних землеробів», за яким кріпосні могли викупити свою свободу та при звільненні отримати від поміщика наділ землі. Це розпорядження мало символічне значення, оскільки вважалось важливим кроком на шляху до скасування кріпацтва, проте за весь час правління Олександра І менш ніж 50 тис. селян скористалось цією можливістю.

• Чи був «Указ про вільних землеробів» ефективним способом вирішення питання кріпацтва у Російській імперії? Свою думку обґрунтуйте.

Олександр І намагався провести військову реформу, згідно з якою вздовж західних рубежів імперії створювали спеціальні військові поселення, у яких солдати мали займатися сільським господарством. У 1817 р. такі поселення були створені і на території України — у Херсонській та Слобідсько-Українській, Катеринославській губерніях. З часом вони продемонстрували свою неефективність, оскільки солдатам не вдавалось однаково ефективно займатися роботою у полях і військовою підготовкою, тож 1857 р. військові поселення було скасовано.

Цікаво знати

У 1830-1831 рр. імператор Микола І придушив Листопадове повстання, спрямоване проти російського панування у Царстві Польському та ліквідував його автономію. Микола І стверджував, що віднині він поводитиметься у Польщі, як у завойованій країні: під Варшавою було збудовано фортецю, гармати якої були спрямовані на місто. Багато поляків, рятуючись від переслідувань з боку російської влади, емігрували до Західної Європи. Листопадове повстання залишило глибокий слід в польській історичній пам’яті та стало прикладом для подальшої боротьби поляків за незалежність.

Марцин Зеленський. «Взяття варшавського арсеналу під час Листопадового повстання», 1831 р.

Правління Миколи І розпочалося жорстоким придушенням виступу декабристів. У грудні 1825 р., у день коронації нового імператора опозиційно налаштоване дворянство — декабристи — сподівалося збройною демонстрацією спонукати його запровадити конституційний лад на зразок європейських держав. Проте Микола І наказав розстріляти тих, хто вийшов на Сенатську площу у Санкт-Петербурзі вимагати від нього реформ.

Цікаво знати

Сучасники розповідали, що одного разу Микола І спитав свого 15-річного сина, майбутнього імператора Олександра II, на чому тримається управління багатомовною сім’єю народів, які населяють імперію. Наступник престолу відповів: «На самодержавстві й законах». Микола І обурився. «Законах — ні! Лише на самодержавстві, і ось чому, ось чому, ось чому!» — тричі вигукнув він, розбурхуючи повітря затиснутим кулаком.

Словничок

Політична реакція — активний опір прогресу в суспільно-політичному житті з метою збереження та зміцнення старих порядків, які вже відійшли в минуле.

Декабристи — учасники таємних організацій у Російській імперії (переважно офіцери російської армії), що готували державний переворот, спрямований проти самодержавства та кріпосного права. Підняли повстання в грудні (російською мовою — декабрь) 1825 р.

2. Суспільні рухи у Російській імперії

У 30-40-х рр. XIX ст. виникли різні суспільні рухи, що прагнули відмінного шляху розвитку для імперії.

Урядовий табір представляли консерватори. Оскільки вони виступали за збереження самодержавного устрою Російської імперії в незмінному вигляді, їх називали «охоронцями». Ідеологічною базою прибічників урядового табору стала «теорія офіційної народності», яка полягала в тому, що Російська імперія базується на самодержавстві, тобто необмеженій владі імператора, православ’ї та народності — спільнотах людей, які визнають себе росіянами та підтримують перші два пункти.

В опозиції до урядового табору перебували ліберали, які виступали за реформування російської дійсності мирним способом. Ініціатором реформ, на їхню думку, мала стати державна влада. Наприкінці 30-х рр. XIX ст. серед лібералів сформувалися відмінні бачення шляху розвитку Російської імперії — слов’янофіли та західники. Слов’янофіли підкреслювали самобутність шляху розвитку як російського, так і будь-якого іншого народу. Вони вважали, що Петро І, запроваджуючи досягнення європейської цивілізації, порушив природний шлях розвитку російських земель. Слов’янофіли вбачали можливість уникнення згубного західного шляху в селянській общині, православ’ї та морально-релігійних якостях російського народу. Політичним ідеалом слов’янофілів було самодержавство часів до правління Петра І (1682-1725), коли царі правили, спираючись на підтримку народу, час від часу скликаючи земські собори. Вони виступали за негайну ліквідацію кріпосного права.

Західники вважали, що європейська цивілізація єдина, і штучне відокремлення від неї будь-якого народу призведе до його занепаду. Західники звеличували роль Петра І в російській історії та схвалювали здійснені ним за європейськими зразками перетворення. Головною метою Російської імперії, на їхню думку, було приєднання до європейського Заходу. Політичним ідеалом західників була конституційна монархія західноєвропейського зразка з парламентом, гарантіями свободи слова, друку, недоторканності особи та гласності суду; також вони виступали за ліквідацію кріпосного права.

• До якого політичного напряму — лібералів чи консерваторів — належали слов’янофіли? А «охоронці»?

Закріплення знань, умінь та навичок

  • 1. Назвіть головні риси внутрішнього життя Російської імперії першої половини XIX ст.
  • 2. Що таке кріпацтво? Поміркуйте, які наслідки для суспільного та економічного життя Російської імперії мало кріпацтво.
  • 3. Якими були характерні риси правління Олександра І? Як він намагався розв’язати проблему кріпацтва?
  • 4. Пригадайте, у яких значущих подіях європейської історії Олександр І брав участь.
  • 5. На початок правління якого імператора припав виступ декабристів? Чого вони вимагали?
  • 6. Охарактеризуйте внутрішню політику Миколи І.
  • 7. Як прихильники дійсної влади у Російській імперії уявляли собі її ідеальний устрій? На чому він базувався?
  • 8. Назвіть до якого табору — західників, слов’янофілів чи охоронців — належить кожна з характеристик: спиралися на «теорію офіційної народності», прагнули, аби Російська імперія розвивалася у загальноєвропейському руслі, виступали за індивідуалізм та свободу особистості, мріяли про повернення до «допетрівських часів», уважали джерелами російської самобутності селянську общину та православ’я.
  • 9. Складіть порівняльну таблицю «Західники та слов’янофіли». За матеріалами роботи зробіть узагальнювальні висновки.
  • 10. Обговоріть у малих групах, чому і західники, і слов’янофіли окремо виділяли особу Петра І. Свідченням чого це може бути?
  • 11. Користуючись додатковими джерелами, підготуйте повідомлення або презентацію про видатних представників національно-визвольних рухів проти Російської імперії першої пол. XIX ст.

Тим часом в Україні

9 грудня 1825 р. — на підтримку виступу декабристів повстання підняв Чернігівський полк. Воно було жорстоко придушене владою.

1826-1827 р. — діяльність таємного політичного гуртка у Харківському університеті, що виступав проти кріпосництва та самодержавства.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.